Гість номера – Віталій Гавриш, партнер міжнародної аудиторської компанії BDO, сертифікований аудитор, сертифікований аудитор банків.
Редакція: Доброго дня, пане Віталію! Дякуємо, що погодилися відповісти на наші питання.
Насамперед хотілося б запитати про те, як починалося Ваше знайомство з МСФЗ?
Віталій Гавриш: Моє знайомство з МСФЗ розпочалося з анекдотичної ситуації. Якось зайшов у гості до бухгалтерії однієї міжнародної компанії й побачив, що замість відсутньої ніжки шафи використовується незвичайно товста книжка. В обмін на ремонт шафи мені подарували цю книгу, якою виявилися МСФЗ.
На той момент бухгалтери не уявляли не те, що цінність такої літератури, а навіть її призначення. Так що здійснений обмін, на їхню думку, був дуже вигідним.
Редакція: В яких саме напрямках було застосовано отримані знання й навички?
Віталій Гавриш: Практично відразу після вищеописаного випадку я зміг застосувати інформацію, почерпнуту з МСФЗ. Іноземний власник вищеописаної компанії був дуже здивований, що його інвестиція стрімко знецінюється згідно зі звітністю, яка отримується з України. Ми саме переживали період гіперінфляції, а наші стандарти бухгалтерського обліку не передбачали адекватного відображення гіперінфляції.
Керівництво компанії звернулося до мене з проханням підготувати звітність, яка відображала б реальний стан. Я погодився допомогти та підготував баланс і звіт про фінансові результати згідно з МСФЗ. Результат моєї роботи настільки задовольнив усі сторони, що мені було видано додаткову компенсацію у вигляді 100 німецьких марок та ексклюзивних кросівок "Адідас".
Редакція: Які, на Вашу думку, вигоди від застосування МСФЗ?
Віталій Гавриш: Основні вигоди від застосування МСФЗ полягають у тому, що люди можуть вільно спілкуватися на економічну тематику. Як англійська мова стала мовою міжнародного спілкування, так МСФЗ стали загальноприйнятими стандартами.
Крім того, будь-яка уніфікація призводить до економії, що досить актуально в наш час.
Редакція: Чи є, на Ваш погляд, якась практична цінність МСФЗ-звітності? Наприклад, чи вважаєте Ви складання звітності за МСФЗ корисним для управлінських цілей?
Віталій Гавриш: Основна цінність МСФЗ-звітності в її уніфікації (з певними застереженнями стосовно суджень), що дозволяє порівнювати фінансові показники різних компаній. Цей аспект особливо цінний для інвестиційних рішень.
При цьому необхідно розуміти, що використання МСФЗ-звітності для управлінських цілей не цілком застосовне. Все-таки управління компанією – спеціальна наука, яка оперує спеціалізованими інструментами, у т. ч. спеціальною фінансовою звітністю.
Редакція: Як на Вашу думку, чи варто компаніям застосовувати МСФЗ, якщо законодавець до цього не зобов'язує?
Віталій Гавриш: Прийняті в Україні національні стандарти бухгалтерського обліку практично нічим не відрізняються від МСФЗ, оскільки фактично є їхнім приблизним перекладом. Так що в нас усі компанії "застосовують" МСФЗ.
Відверто кажучи, така ситуація навіть шкідлива, оскільки невеликим компаніям вигідніше вести облік виходячи з податкового законодавства, що і практикується за кордоном. Огульне переведення на МСФЗ мало того, що відбирає ресурси, так ще й знижує загальну якість обліку у зв'язку з "загальноприйнятими" відхиленнями від МСФЗ.
Як найбільш яскравий приклад можна взяти принцип нарахування. Ну немає часу у бухгалтера невеликої фірми визнавати доходи/витрати не за датою акта виконаних робіт, а за датою надання робіт/послуг. Плюс, якщо бухгалтер все-таки почне визнавати доходи/витрати за принципом нарахування – підвищиться ймовірність помилки в податковому обліку, що для нього є більшим злом, аніж можливі викривлення фінансової звітності.
Редакція: Підписання Угоди про асоціацію з ЄС вочевидь призведе до серйозних змін у вітчизняній системі звітності. Мінфін займається підготовкою змін до законодавства на основі Директиви 2013/34/ЕU. Наскільки складно, на Вашу думку, українським бухгалтерам буде адаптуватися до нових вимог?
Віталій Гавриш: Імплементація цієї євродирективи, у першу чергу, повинна полегшити життя бухгалтерам невеликих компаній, оскільки для них містяться суттєві послаблення в застосуванні стандартів бухгалтерського обліку. Під поняття "невелика компанія" в Україні підпадає більшість суб'єктів підприємницької діяльності, що робить вигоди від прийняття євродирективи очевидними.
Для інших бухгалтерів основним плюсом буде зміна підходів подання звітності від існуючих паперових форм до дистанційних методів.
Редакція: Чого найбільше, на Ваш погляд, зараз бракує вітчизняному бізнесу?
Віталій Гавриш: Теоретично кроки щодо організації привабливої бізнес-атмосфери стандартні:
– захист приватної власності,
– однозначне податкове законодавство,
– доступ до джерел фінансування.
На жаль, менталітет нашого бізнесу дотепер недалеко пішов від славнозвісних 90-х, коли основною цінністю було не ведення бізнесу, а можливість його контролювати або просто відібрати. Зрозуміло, що без "зачищення" силовими відомствами, у першу чергу прокуратурою, схем і персон, які заважають бізнесу шляхом порушення законодавства, говорити про будь-які поліпшення – наївно. Будемо сподіватися, що люстрація в силових органах посприяє даному процесу.
Ну а опис складнощів з фінансуванням української економіки потягне не на статтю й навіть не на брошуру, а на серйозну монографію.
Редакція: Як Ви оцінюєте перспективи подальшого розширення числа вітчизняних респондентів МСФЗ-звітності?
Віталій Гавриш: Відверто кажучи – скептично. Виходячи з власного досвіду, скажу, що довіра до звітності наших компаній перебуває на вкрай низькому рівні. Тому наразі я б основний акцент у застосуванні МСФЗ робив саме на якості звітності.
Редакція видання "Вісник МСФЗ" в Україні дякує сьогоднішньому гостю за бесіду та приділений час.
