У попередній статті "Вартість запасів: аналіз і практичні приклади" було розглянуто питання про те, що містить у собі вартість запасів, а що включати до неї не потрібно. Логічним продовженням буде аналіз методів оцінки такої вартості.
Техніки оцінки собівартості
Для оцінки собівартості може бути використано два методи: метод нормативної виробничої собівартості ("standard cost") і метод роздрібного продажу ("retail method"). Їх застосовуватимуть у тому випадку, коли результати розрахунків дають оцінку, наближену до фактичних витрат.
·Метод нормативної виробничої собівартості:
- нормативний рівень використання основних і допоміжних матеріалів, робочої сили, економічної та виробничої потужностей тощо;
- собівартість потрібно постійно переглядати й оновлювати, коригувати на суттєві зміни.
· Метод роздрібного продажу:
- часто використовується в роздрібній торгівлі. Метод слід використовувати для оцінки великої кількості одиниць запасів, які швидко змінюються та дають однаковий прибуток і для яких технічно неможливо використовувати інші методи;
- собівартість запасів визначається шляхом зменшення вартості продажу запасів на відповідний середній відсоток валового прибутку (середній відсоток зазвичай визначається для кожного відділу роздрібної торгівлі).
Конкретна ідентифікація собівартості використовується:
- для запасів, що, як правило, не є взаємозамінними, і товарів або послуг, призначених для конкретних проектів;
- метод не слід використовувати, якщо підприємство має велику кількість запасів, що є, як правило, взаємозамінними. У такому випадку можна використовувати метод вибору тих одиниць, які залишилися в запасах, щоб визначити очікуваний вплив на прибуток або збиток.
ФІФО або формула середньозваженої собівартості:
· підприємство застосовує одну й ту саму формулу собівартості для всіх запасів однакового характеру та способу використання;
· може бути використано різні формули для запасів різного характеру й способу використання;
· застосовуються до взаємозамінних запасів.
Формула "Перший надійшов – перший вибув", ФІФО ("First-in-first-out (FIFO)") передбачає, що запаси, придбані й виготовлені першими, продаються першими, а, відповідно, одиниці, які залишилися в запасах на кінець періоду, є придбаними й виготовленими останніми.
Згідно з формулою середньозваженої собівартості собівартість кожної одиниці визначається із середньозваженої собівартості схожих одиниць на початок періоду та собівартості схожих одиниць, придбаних або виготовлених протягом періоду. Середнє значення може бути розраховано на періодичній основі або з одержанням кожної додаткової партії, залежно від рішення підприємства.
Приклад 1
1
Компанія закуповує контактні лінзи у виробника та продає їх через Інтернет. Компанія здійснила такі закупівлі контактних лінз у виробника протягом року (табл. 1):
Таблиця 1
Дата закупівлі | Ціна закупівлі | Кількість, шт. | Загальна вартість, грн. |
16 січня | 25,6 | 9300 | 238080 |
2 лютого | 28,0 | 4600 | 128800 |
9 березня | 29,7 | 5300 | 157410 |
2 квітня | 31,0 | 7700 | 238700 |
18 травня | 35,1 | 4900 | 171990 |
21 червня | 29,0 | 8500 | 246500 |
23 липня | 26,6 | 6300 | 167580 |
16 серпня | 27,5 | 7200 | 198000 |
15 вересня | 30,0 | 5100 | 153000 |
17 жовтня | 31,1 | 6500 | 202150 |
8 листопада | 29,0 | 4900 | 142100 |
4 грудня | 28,6 | 6800 | 194480 |
Сума | – | 77100 | 2238790 |
- Станом на 1 січня в компанії були 9400 шт. запасів за ціною 27,4 грн.;
- станом на 31 грудня (кінець року) у компанії є 9800 шт.
Питання: підрахуйте вартість запасів компанії на кінець року, використовуючи такі формули:
1) ФІФО;
2) середньозважена вартість.
Відповіді:
1) метод ФІФО:
на 31 грудня в компанії є 9800 шт. запасів вартістю 281480 грн., яку було розраховано так (табл. 2):
Таблиця 2
Дата закупівлі | Ціна закупівлі | Кількість, шт. | Загальна вартість, грн. |
8 листопада | 29,0 | 3000* | 87000 |
4 грудня | 28,6 | 6800 | 194480 |
Сума | – | 9800 | 281480 |
* 9800 – 6800 = 3000.
2) метод середньозваженої вартості:
Середньозважена вартість 1 штуки: 2238790 / 77100 = 29,04.
Вартість запасів на кінець року: 9800 х 29,04 = 284592 (грн.).
Приклад 2
Компанія А є взуттєвою роздрібною компанією в країні Х.
1 січня 2013 року компанія уклала угоду на 6 років з одним зі своїх головних постачальників ТОВ "Андиэль" про одержання знижки 5 % з відшкодуванням її готівкою на всі закупівлі взуття, здійснені протягом року, що перевищують 400000 грн. (для кожного календарного року).
На 31 грудня 2013 р. і 31 грудня 2014 р. закупівлі в ТОВ "Андиэль" становили 500000 грн. і 650000 грн., у результаті чого компанія А одержує знижки 25000 грн. і 32500 грн. відповідно.
Згідно з угодою ТОВ "Андиэль" вираховує та виплачує знижки через два місяці після закінчення року.
Питання:
1. Компанії А слід обліковувати знижки для років, що закінчуються 31 грудня 2013 р. і 31 грудня 2014 р., як інший дохід, витрати чи зменшення вартості запасів?
2. Компанія А під час підготовки проміжної фінансової звітності за першу половину 2015 року. На 30 червня 2015 р. компанія А закупила взуття в ТОВ "Андиэль" на суму 180000 грн. Чи повинна компанія А обліковувати "незароблені" знижки для року, що закінчується 31 грудня 2016 р., у проміжній фінансовій звітності?
Відповіді:
1. МСБО 2.11 вимагає, щоб знижки вираховувалися з вартості закупівлі запасів. Однак МСБО 2.11 не містить керівництва щодо обліку знижок до того, як їх "зароблено".
Потрібно оцінити момент, коли ймовірно знижку буде отримано, і:
- запаси все ще на руках – вартість будь-яких запасів, які все ще на руках (які було закуплено в період згідно з угодою), повинно бути зменшено на 5 % очікуваного прибутку;
- будь-які запаси, які було продано, – очікувана знижка 5 % повинна зменшувати вартість проданих запасів у прибутку або збитку;
- майбутні закупівлі запасів – зменшувати вартість усіх майбутніх закупівель запасів на 5 %, щоб відобразити очікувану знижку.
2. МСБО 34.23 надає керівництво, як компанії А слід обліковувати будь-які контрактні або передбачувані зміни в ціні в проміжній фінансовій звітності. Очевидно, при ймовірності, що будь-які контрактні знижки буде отримано, вони є активом, який контролюється підприємством і повинен обліковуватися.
У момент, коли є ймовірність, що знижку буде отримано (можливо, коли оцінка робиться на проміжну звітну дату):
- запаси все ще на руках – вартість будь-яких запасів, які все ще на руках (які було закуплено в період згідно з угодою), повинно бути зменшено на 5 % очікуваного прибутку;
- будь-які запаси, які було продано, – очікувана знижка 5 % повинна зменшувати вартість проданих запасів у прибутку або збитку;
- майбутні закупівлі запасів – зменшувати вартість усіх майбутніх закупівель запасів на 5 %, щоб відобразити очікувану знижку.
Приклад 3
Компанія С виробляє спеціалізовані шоколадні вироби.
Виробничий процес для більшості продукції є високоспеціалізованим і потребує суттєвого рівня кваліфікованої підготовки від працівників. Кількість нормальних збитків внаслідок дефектів протягом виробничого процесу становить:
- провідний виробник шоколаду – 20 %;
- проміжний виробник шоколаду – 30 % – 45 %;
- помічник виробника шоколаду – 40 – 60 %;
- "нормальний" щорічний відсоток збитків (увесь персонал) – 45 %.
Протягом 2014 року компанія С найняла більше, ніж звичайно, проміжних виробників шоколаду й учнів у зв'язку з планом збільшити виробництво протягом наступних 4-х років. Як результат збитки становлять (табл. 3):
Таблиця 3
Чверть | Збитки, % | |
Стандартні | Додаткові | |
січень – березень 2014 | 45 | 55 |
квітень – червень 2014 | 45 | 51 |
липень – вересень 2014 | 45 | 48 |
жовтень – грудень 2014 | 45 | 47 |
Питання: який рівень "збитків" слід включати компанії С як частину нормативної виробничої собівартості запасів?
Відповідь:
Нормативна виробнича собівартість не включає додаткових "збитків" через збільшення кількості ненавченого персоналу, особливо, якщо передбачається, що склад навченого персоналу повернеться до нормального рівня після збільшення у виробництві.
Додаткові "збитки" слід розглядати як "аномальні" та відносити на витрати відповідно до МСБО 2.16 (а).
Приклад 4
Частина 1:
- компанія "Тангон" виробляє віджети. Як частина виробничого процесу 10 % віджетів псуються. Зіпсовані віджети можна продати на металобрухт;
- для виробництва віджетів компанія використовує (табл. 4):
Таблиця 4
Компоненти | Вартість, грн. |
Частина А | 10 |
Частина Б | 10 |
Робоча сила | 2 |
- усі віджети, які неможливо продати, продаються на металобрухт за 2 грн.;
- ціна хорошого віджета – 100 грн.;
- 10000 віджетів було вироблено для продажу протягом періоду, з яких 9000 якісних і 1000 доступних для продажу на металобрухт;
- усі віджети, вироблені за період, на кінець року були на руках у компанії.
Частина 2:
- продовження частини 1;
- "Тангон" раптом знайшла ринок для продажу зіпсованих віджетів. Оцінена ціна продажу зіпсованого віджета – 10 грн.
Частина 3:
- Продовження частини 1 з винятками:
o зіпсовані віджети не продаються на металобрухт;
o зіпсовані віджети є другосортним товаром і на основі великого ринкового дослідження зможуть бути продані;
o дослідження клієнтів передбачає, що ціна продажу другосортних віджетів дорівнюватиме 30 грн.
Частина 4:
- продовження частини 3;
- продаж другосортних віджетів у місяці, наступному після кінця року, виявився таким, що розчаровує. Другосортні віджети було продано по 15 грн., а не 30 грн., як очікувалося.
Питання:
Розгляньте для кожної частини прикладу, якою буде вартість запасів на кінець періоду:
а) хорошого віджета;
б) зіпсованого / другосортного віджета.
Відповіді:
Частина 1:
- компанії слід розглядати зіпсовані віджети як похідні (не побічні продукти) від хороших віджетів, тому що їх може бути тільки продано на металобрухт;
- "Тангон" має обліковувати вартість хороших віджетів так (табл. 5):
Таблиця 5
Хороші віджети | Кількість | Вартість, грн. |
Компоненти: | ||
Частина А | 10 | |
Частина Б | 10 | |
Робоча сила | 2 | |
Вартість виробництва одного віджета | 22 | |
Усього вироблено віджетів | 10000 | |
Загальна вартість віджетів | 220000 | |
- мінус 2 грн. за віджет, отримані за здавання на металобрухт | 1000 | (2000) |
Загальна вартість запасів (хороших віджетів) | 218000 | |
Вартість за кожний хороший віджет | 9000 | 24,2 |
- компанії потрібно обліковувати вартість зіпсованих віджетів так (табл. 6):
Таблиця 6
Зіпсовані віджети | Кількість | Вартість, грн. |
Вартість кожного зіпсованого віджета на основі суми, яку можна одержати за здавання на металобрухт | 2 | |
Загальна вартість запасів (зіпсованих віджетів) | 1000 | 2000 |
Частина 2:
- коли компанія знайшла ринок для продажу зіпсованих віджетів за ціною, більшою ніж 2 грн. при здаванні на металобрухт, це значить, що їй, як і раніше, слід розглядати їх як похідні (а не побічні продукти) від виробництва хороших віджетів, тому що їх може бути тільки продано більш прибутково, ніж від здавання на металобрухт.
- "Тангон" має обліковувати вартість хороших віджетів так (табл. 7):
Таблиця 7
Хороші віджети | Кількість | Вартість, грн. |
Компоненти: | ||
Частина А | 10 | |
Частина Б | 10 | |
Робоча сила | 2 | |
Вартість виробництва одного віджета | 22 | |
Усього вироблено віджетів | 10000 | |
Загальна вартість віджетів | 220000 | |
- мінус 10 грн. за віджет, отримані за здавання на металобрухт | 1000 | (10000) |
Загальна вартість запасів (хороших віджетів) | 210 000 | |
Вартість за кожний хороший віджет | 9000 | 23,3 |
- компанії потрібно обліковувати вартість зіпсованих віджетів так (табл. 8):
Таблиця 8
Зіпсовані віджети | Кількість | Вартість, грн. |
Вартість кожного зіпсованого віджета на основі суми, яку можна одержати за здавання на металобрухт | 10 | |
Загальна вартість запасів (зіпсованих віджетів) | 1000 | 10000 |
Частина 3:
- компанія розглядатиме другосортні віджети як побічні продукти від хороших віджетів (тому що 10 % вироблених віджетів пошкоджені, але можуть бути продані вище собівартості, проте суттєво зменшивши прибуток);
- "Тангон" повинна обліковувати вартість хороших віджетів таким чином (табл. 9):
Таблиця 9
Хороші віджети | Кількість | Вартість, грн. |
Компоненти: | ||
Частина А | 10 | |
Частина Б | 10 | |
Робоча сила | 2 | |
Вартість виробництва одного віджета | 22 | |
Усього вироблено віджетів | 9000 | |
Загальна вартість віджетів | 198000 | |
- компанії потрібно обліковувати вартість зіпсованих віджетів так (табл. 10):
Таблиця 10
Зіпсовані віджети | Кількість | Вартість, грн. |
Компоненти: | ||
Частина А | 10 | |
Частина Б | 10 | |
Робоча сила | 2 | |
Вартість виробництва одного віджета | 22 | |
Усього вироблено віджетів | 1000 | |
Загальна вартість віджетів | 22000 | |
Частина 4:
- невтішні ціни після кінця періоду, отримані за другосортні віджети, можуть означати:
o що другосортні віджети було обліковано вище чистої реалізаційної вартості на кінець року та
o вартість запасів – другосортних віджетів – було некоректно пораховано;
- компанія повинна переоцінити метод визначення вартості запасів, що використовувався для другосортних віджетів, і вирішити, другосортні віджети є побічними чи похідними продуктами від виробництва хороших віджетів;
- імовірно, що вартість хороших віджетів повинна обліковуватися таким чином (табл. 11):
Таблиця 11
Хороші віджети | Кількість | Вартість, грн. |
Компоненти: | ||
Частина А | 10 | |
Частина Б | 10 | |
Робоча сила | 2 | |
Вартість виробництва одного віджета | 22 | |
Усього вироблено віджетів | 10000 | |
Загальна вартість віджетів | 220000 | |
- мінус 15 грн. за віджет, отримані за здавання на металобрухт | 1000 | (15000) |
Загальна вартість запасів (хороших віджетів) | 205000 | |
Вартість за кожний хороший віджет | 9000 | 22,8 |
- компанія повинна обліковувати вартість зіпсованих віджетів так (табл. 12):
Таблиця 12
Зіпсовані віджети | Кількість | Вартість, грн. |
Вартість кожного зіпсованого віджета на основі суми, яку можна одержати за здавання на металобрухт | 15 | |
Загальна вартість запасів (зіпсованих віджетів) | 1000 | 15000 |
