Сьогодні в гостях у видання "Вісник МСФЗ" в Україні керівник відділу бюджетування та контроллінгу компанії Smart Energy і фахівець із МСФЗ-звітності компанії Regal Petroleum Олександр Поліщук (ACCA), котрий люб'язно погодився поділитися з читачами секретами успішного проходження аудита МСФЗ-звітності.
– Чи існує головний секрет успішного проходження аудита?
Олександр Поліщук: Крім правильного визначення мети, зваженого підходу до вибору аудитора та планування, я б відзначив особливу важливість регламентації цього процесу і залучення співробітників. Помилково вважати, що все зводиться до взаємодії між аудитором і бухгалтером. Часом вирішальну роль відіграє саме взаємодія аудитора із суміжними підрозділами.
– Тобто, аудитор може "приставати із запитаннями" до співробітників підрозділів, які особисто не беруть участь у складанні звітності?
Олександр Поліщук: Так і є. Але, повторюся, процес "приставання" повинен бути регламентованим і аудитор повинен чітко розуміти, до кого та з якими запитаннями можна звертатися.
– І яким чином це можна регламентувати?
Олександр Поліщук: У нас для цього створюється спеціальна так звана проектна група. Збираємо команду із співробітників, які представляють профільні напрямки. Визначається керівник групи, і він координує роботу з аудиторськими запитами. Дуже важливо налагодити якісну взаємодію з аудитором. Адже чим більше він зможе "перейнятися" тонкощами нашої специфіки, тим якісніші будуть його висновки та рекомендації.
– Ви не вважаєте, що за умови настільки глибокого "занурення" аудитора йому можна було б передати і функції безпосереднього складання звітності?
Олександр Поліщук: Я категорично проти того, щоб складанням звітності займалися аудитори. У такому разі створюється ситуація, коли аудитується результат роботи власне аудитора. Адже тоді втрачається головна якість аудита – незалежність суджень.
Певен, що гарний результат досягається тоді, коли кожен займається своєю справою. Завдання компанії – підготувати звітність для перевірки, завдання аудитора – перевірити та висловити свою думку.
– Що порадите при появі розбіжностей із думками аудитора?
Олександр Поліщук: Можна сказати, ми дуже тісно співпрацюємо з аудиторами та досить активно використовуємо консалтинг. Однак це не значить, що ми дотримуємось всіх отриманих порад. У кожному конкретному випадку остаточне рішення залишається за нами.
– Чи ведеться у вас так званий паралельний облік (за П(С)БО та за МСФЗ) або використовується трансформаційний алгоритм?
Олександр Поліщук: Ніяких паралельних обліків і ніяких трансформацій ми не використовуємо! Увесь наш облік побудовано виключно відповідно до МСФЗ. Ну і, звичайно ж, ведеться податковий облік.
– Сміливий підхід! А які були складнощі при відмові від П(С)БО і постановці первинного обліку на МСФЗ-рейки?
Олександр Поліщук: На мій погляд, складним як раз є ведення декількох обліків. Тим більше, що нормативна необхідність цього є зовсім неочевидною. Де зазначено, що обов'язково паралельно застосовувати П(С)БО у разі складання звітності за МСФЗ? До того ж застосування первинного МСФЗ-обліку багато в чому вважаю більш доцільним і адекватним. Це дозволяє застосовувати на практиці ефективні інструменти контролю за відображенням операцій. Дозволяє бачити реальну картину стану справ, відобразити яку за правилами П(С)БО вважалося б неправильним.
– Можна приклад таких "вільностей"?
Олександр Поліщук: Наприклад, у нас широко використовується "практика умовного нарахування" – розроблені та впроваджені спеціальні алгоритми дій і форми для тих випадків, коли операція в момент проведення не може бути підтверджена документом, що знаходиться "у дорозі".
– Скільки часу знадобилося на побудову первинного МСФЗ-обліку?
Олександр Поліщук: Орієнтовно, це зайняло рік. З урахуванням усіх процесів з автоматизації. Згоден, справа доволі клопітка, але, повірте, вона того варта!
Редакція видання "Вісник МСФЗ" в Україні дякує сьогоднішньому гостю за приділений час і надані відповіді.
