Як свідчить практика в Україні, мало хто з бухгалтерів, економістів і керівників компаній звертає увагу на необхідність відображення у фінансовій звітності суттєвих подій, що відбулися після звітної дати. Причиною цього може бути відсутність повноцінного національного стандарту бухгалтерського обліку, як, наприклад, МСБО 10 "Події після звітного періоду". У національних П(С)БО регулюванню цього питання присвячено тільки кілька абзаців П(С)БО 6 "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах" і один додаток до нього. Звична для українських бухгалтерів форма 5 "Примітки до річної фінансової звітності", якою обмежується розкриття фінансової звітності для більшості підприємств, що ведуть облік відповідно до П(С)БО, взагалі не має розділів про розкриття наступних подій. При цьому перша половина 2014 року неодноразово показала, що події після звітної дати можуть бути надзвичайно суттєвими.
Незалежно від того, готуєте ви свою звітність відповідно до МСФЗ або ж ви тільки переходите на міжнародні стандарти, як фахівцям з фінансової звітності, так і керівникам підприємств варто звернути свою увагу на МСБО 10 "Події після звітного періоду". Він регламентує, коли суб'єкту господарювання слід коригувати фінансову звітність у зв'язку з суттєвими подіями, що відбулися після звітного періоду, і яку інформацію про такі події слід розкривати у фінансовій звітності до її випуску.
Подією після звітної дати визнається факт господарської діяльності, який впливає або може вплинути на фінансовий стан, рух грошових коштів або результати діяльності підприємства та мав місце в період між звітною датою й датою підписання бухгалтерської звітності за звітний період.
Суттєві події після звітної дати підлягають відображенню у фінансовій звітності за звітний період або повинні розкриватися в поясненнях до звіту про фінансовий стан (у балансі) і звіті про сукупний дохід. У разі якщо подія після звітної дати не є суттєвою, вона не відображається в основних формах фінансової звітності. Підприємство має оцінювати наслідки кожної події після звітної дати індивідуально, проводячи відповідні грошові перерахунки.
Слід звернути також увагу на той факт, що стандарт МСБО 10 забороняє суб'єкту господарювання складати фінансову звітність на підставі припущення про безперервність, якщо події після звітного періоду свідчать про неприйнятність такого припущення.
Події після звітної дати можуть бути двох категорій:
а) коригуючі – події, що свідчать про умови, які існували на кінець звітного періоду, а тому підлягають відображенню у формах фінансової звітності,
та
б) некоригуючі – події, що свідчать про умови, які виникли після звітного періоду, і, з урахуванням принципу суттєвості, підлягають розкриттю в примітках без коригування звітних форм.
Розглянемо приклади кожної з названих категорій.
Події, що вимагають коригування фінансової звітності
У МСБО 10 визначаються такі події, що вимагають коригування фінансової звітності після звітного періоду:
1) рішення після звітного періоду в судовій справі, яке підтверджує, що підприємство мало наявне зобов'язання на кінець звітного періоду, якщо тільки воно не визнало або визнало не повною мірою таке зобов'язання у власному балансі (детальніше – у МСБО 37);
2) збиткова реалізація активу після звітного періоду, що свідчить про зменшення його корисності на звітну дату або про те, що суму раніше визнаного збитку від знецінення цього активу слід відкоригувати (детальніше – у МСФЗ 13);
3) банкрутство замовника, що відбулося після звітної дати, як правило, підтверджує існування безнадійної заборгованості вже на кінець звітного періоду, і підприємство має коригувати балансову вартість торговельної дебіторської заборгованості (детальніше – у МСБО 37);
4) події, що свідчать про продаж запасів після звітного періоду, які також можуть свідчити про їхню чисту вартість реалізації на кінець звітного періоду;
5) визначення після звітного періоду собівартості придбаних активів або надходжень від проданих активів до кінця звітного періоду;
6) призначення виплат бонусів співробітникам, якщо підприємство мало дійсне юридичне чи конструктивне зобов'язання на кінець звітного періоду здійснити такі виплати в результаті подій після цієї дати (детальніше – у МСБО 19);
7) викриття шахрайства або помилок, що підтверджує, що фінансова звітність містила недостовірну інформацію (детальніше – у МСБО 8).
Усі ці події, що стали відомими після дати звітності, мають безпосередній вплив на показники фінансової звітності, тому вимагають коригування звітної інформації.
Інші наступні події, що вимагають розкриття
Підприємство не повинно коригувати суми, визнані у фінансовій звітності, у зв'язку з такими подіями:
1) падіння ринкової вартості біржових цінних паперів у період з кінця звітного періоду до дати, коли фінансову звітність затверджують до випуску;
2) оголошення дивідендів підприємством, що звітує (власні зобов'язання) або іншими суб'єктами господарювання, у капіталі яких бере участь наше підприємство (кошти до отримання);
3) оголошення плану про припинення діяльності;
4) придбання або вибуття значного дочірнього підприємства (МСФЗ 3);
5) знищення великого виробничого підприємства внаслідок пожежі чи з інших причин після звітного періоду;
6) оголошення про значну реструктуризацію або про початок її впровадження;
7) надзвичайно великі зміни після звітного періоду в цінах на активи або курсах обміну іноземних валют;
8) зміни ставок податків або податкового законодавства, прийнятих або оголошених після звітного періоду, які значно впливають на поточні та відкладені податкові активи й зобов'язання;
9) прийняття значних зобов'язань або умовних зобов'язань, наприклад внаслідок надання значних гарантій;
10) початок великого судового процесу, що виник лише в результаті подій, які відбулися після звітного періоду.
Якщо були суттєві події, що не вимагають коригування звітності, з числа зазначених вище, нерозкриття такої інформації може вплинути на економічні рішення користувачів, прийняті на основі фінансової звітності. Тож підприємство має розкривати інформацію про кожну суттєву категорію подій без коригування статей фінансовою звітності, а саме:
а) характер подій;
б) попередню оцінку їхнього фінансового впливу або констатацію, що така оцінка неможлива.
Фахівцям з фінансової звітності підприємства потрібно чітко стежити за їхнім розвитком, оцінювати їхній можливий вплив на фінансову звітність. Викривлена або неповна інформація може бути надана власникам, акціонерам, інвесторам, контролюючим органам. За нею можуть прийматися важливі рішення з відповідними несподіваними наслідками, а також судовими позовами й справами про шахрайство.
Розкриття інформації
Не слід забувати про той обсяг необхідної інформації щодо подій після звітної дати, розкриття якої вимагає МСБО 1, включаючи, але не обмежуючись такими питаннями:
1. Якщо фінансову звітність складено не на основі припущення про безперервність.
2. Управлінський персонал розуміє можливе існування невизначеності, пов'язаної з подіями або умовами, які викликають великий сумнів у здатності підприємства продовжувати діяльність у недалекому майбутньому. Події або обставини, що вимагають розкриття інформації, можуть виникати після звітного періоду.
3. Підприємство має розкривати дату затвердження фінансової звітності до випуску, тому що фінансова звітність не відображає події після цієї дати, а також найменування органу управління, який затвердив фінансову звітність до випуску.
4. У разі якщо власники підприємства або інші особи мають право вносити поправки у фінансову звітність після її випуску, організація зобов'язана розкрити цей факт у звітності.
5. Якщо після дати балансу підприємство одержує нову інформацію про умови, що існували на дату балансу, підприємству слід уточнити розкриття про ці умови з урахуванням отриманої нової інформації.
Нижче наведено приклади розкриття подій після звітної дати у фінансовій звітності 2013 року ряду українських суб'єктів господарювання – публічних акціонерних товариств.
Приклад 1. Банківська установа
32. События после отчетной даты
По оценкам Банка, по состоянию на 31 декабря 2013 года предоставленные клиентам кредиты балансовой стоимостью 177362 тыс. грн., облигации местных займов, эмитированных Автономной Республикой Крым и справедливой стоимостью 99613 тыс. грн., а также основные средства и нематериальные активы в сумме 11661 тыс. грн. находятся в Автономной Республике Крым. По результатам деятельности в 2013 году процентные и комиссионные доходы Крымской республиканской дирекции АБ "ХХ-банк" составили 31916 тыс. грн. В марте 2014 Автономная Республика Крым была фактически аннексирована Российской Федерацией. Влияние этих событий на активы и операционную деятельность Банка в Автономной Республике Крым достоверно определить на дату выпуска данной финансовой отчетности не представляется возможным.
После 31 декабря 2013 были заключены соглашения о продлении сроков погашения долгосрочных кредитов в сумме 1400400 тыс. грн., полученных от Национального банка Украины, подлежащих уплате в течение 2014 года, с переносом срока погашения на 2015 – 2016 годы.
Начиная с 7 февраля 2014 Национальной банк Украины ввел расчет гибкого официального обменного курса. Таким образом, на дату подписания настоящего отчета 1 доллар США = 11,878416 грн., 1 евро = 16,36133 грн.
Приклад 2. Торгово-виробниче підприємство
27. События после отчетного периода
В марте 2014 деятельность Предприятия в Крыму была приостановлена до момента определения правового статуса Предприятия на этой территории. По состоянию на 31 декабря 2013 на территории Крыма у предприятия находились основные средства (АЗС) балансовой стоимостью 79 миллионов гривен.
В апреле 2014 года Предприятие договорилось с ОАО "СИТИБАНК" об увеличении кредитной линии до 15346 тыс. долл. США.
После 31 декабря 2013 были приняты изменения в законодательство Украины, согласно которым ставка налога на прибыль составит 18 % на постоянной основе.
