У статтях "Інтегроване творіння принца Вільяма" ("Вісник МСФЗ" № 1-2/2014) і "Нефінансові дані: динаміка стрімко наростає" ("Вісник МСФЗ" № 20/14) ми розглядали деякі аспекти соціальної звітності, що набирає сили. У жовтні ця тема заграла новими фарбами. У Женеві в межах ініціативи ООН щодо Глобального Діалогу було оприлюднено звіт, який містить огляд застосування на біржах різних країн вимог стосовно подання соціальних показників ("Sustainable Stock Exchanges 2014 Report on Progress"). В огляді взяло участь 55 бірж. Звернемо увагу на деякі результати:
– 19 учасників Великої двадцятки мають щонайменше один майданчик, який вимагає розкриття деяких даних про соціальні параметри та показники охорони навколишнього середовища;
– 7 бірж вимагають подання повноформатних звітів про охорону навколишнього середовища та соціальну відповідальність;
– 40 % бірж вимагає подання щонайменше одного показника інтегрованої звітності та/або показника, який відображає зусилля щодо охорони навколишнього середовища;
– більше третини бірж надає учасникам торгів керівництва й консультації зі складання соціальної звітності.
Піонером подання повноцінної соціальної звітності в Україні є компанія ДТЕК, що входить до холдингу СКМ Р. Ахметова1. За підсумками 2013 року ДТЕК подав інтегрований звіт "Эффективная устойчивость", складовою частиною якого є й фінансова звітність, складена за МСФЗ.
Звернемо увагу на співвідношення змістовних масивів: соціальна звітність займає 224 сторінки, а консолідований фінансовий звіт – 80 сторінок.
1 Нагадаємо, ще зовсім недавно багато хто вважав, що Р. Ахметов є фактичним "хазяїном" Донбасу.
Враховуючи складне становище, у якому опинилася сьогодні ця компанія, цікаво проаналізувати ті показники інтегрованого звіту за минулий рік, які стосувалися корпоративної відповідальності в частині політичних умонастроїв соціуму, що населяє "підконтрольні" східні території.
Наприклад, стратегія соціального партнерства компанії ДТЕК серед п'яти ключових напрямків "соціальних інвестицій" виділяє таке:
"повышение активности громад (формирование новой ментальности у населения, развитие лидерства, инициативности, ответственности жителей путем стимулирования самоорганизации, повышения компетентности активных граждан в решении проблем территорий)".
Зараз буде досить цікаво дізнатися, яку саме "нову ментальність" у населення формував ДТЕК?
Наважимося припустити, що йдеться про те, що колись називали патріотичним вихованням. У будь-якому разі, такий висновок напрошується після прочитання ще одного положення інтегрованого звіту ДТЕК за 2013 рік:
"Объединение Востока и Запада Украины
Предприятия ДТЭК работают в 10 регионах – на востоке, на западе и в центре страны, в столице и в Крыму. В Компании трудятся 140 тыс. человек с очень разной гражданской позицией, и для ДТЭК важно, чтобы каждый из этих людей чувствовал себя неотъемлемой частью Компании, гражданином единой, неделимой страны. Поэтому в 2013 году ДТЭК реализовал несколько проектов, направленных на единение Западной и Восточной Украины".
Таким чином, менеджмент компанії, судячи з усього, останнім часом уже відчував "ментальні" загрози, що назрівають у донбаських анклавах.
Але, очевидно, уже запізно.
Займатися формуванням "нової ментальності в населення" потрібно було раніше. Наприклад, тоді, коли у 2004 році вулиці рідного Ахметову Донецька якісь мерзотники обклеїли карикатурами на невинного тюху Ющенка, зобразивши того в нацистському мундирі. Або тоді, коли фанатам ФК "Шахтар" адміністратори підконтрольного Ахметову клубу забороняли скандувати "Слава Україні!", вбачаючи в цьому прояв "націоналізму".
Досвід халеп донецьких олігархів, які втратили протягом декількох місяців свої статки, дає підґрунтя для очевидного висновку: інвестиції в патріотизм надрентабельні. Підтвердженням тому є простий і очевидний факт – бізнес-активи, розташовані в Західній Україні, перебувають у безпеці. Гарантією тому є патріотизм населення, яке дасть відсіч будь-якому агресору. А в тих регіонах, де місцевий олігархат звик наживатися й спекулювати на розпаленні розбрату й на протистоянні т. зв. українському націоналізму, вартість бізнесу стрімко падає.
Так що, дорогі бізнесмени, вам слід задуматися ось над чим: ті, кого зараз часто називають ватниками, як трудовий ресурс, на перший погляд, вигідні (з погляду дешевизни та покірності), але в критичній ситуації вони неодмінно підкладуть вам свиню.
