Те, що професійні судження в системі МСФЗ мають першорядне значення – факт загальновідомий.
Але українські головбухи не завжди виявляються готовими до такої управлінської моделі.
І тоді велику допомогу бухгалтеру можуть надати орієнтири, рекомендовані зовнішніми джерелами.
Розглянемо приклад із застосуванням параграфа 61 МСБО 39.
У ньому йдеться про те, що "значне чи тривале зменшення справедливої вартості інвестиції в інструмент власного капіталу нижче його собівартості також є об'єктивним свідченням зменшення корисності".
Стандарт нічого не говорить про те, як саме визначити "значимість" зниження вартості або оцінити період такого зниження, як "тривалий".
Очевидно, у даній ситуації ми маємо справу з ідентифікацією порогу суттєвості.
Система МСФЗ не дає головбухам виразних рекомендацій відносно фіксації меж суттєвості1.
1 Єдиним виключенням тут, на думку деяких аналітиків, є хіба що встановлення деяких числових параметрів визначення операційних сегментів у МСФЗ 8 (О. Небыльцова, Р. Коршикова "Учетная политика: теперь по МСФО" – "Бухгалтерия" № 26/13).
Аудитори E & Y, аналізуючи процитоване вище положення параграфа 61 МСБО 39, відзначають наступне:
Терминам "значительное" и "продолжительное" определения не дано и значение их далее не разъясняется. Например, если цена на акции компании А значительно более волатильна, чем цена на акции компании Б, то будет ли снижение на 10 % считаться значительным в случае акций компании Б, но не в случае акций компании А? Очевидно, что возникнет необходимость в суждении при применении этого положения стандарта, но переоценка ниже фактической стоимости, скорее всего, вызовет подозрения2.
2 Применение МСФО: в 3 ч. – М.: Альпина Бизнес Букс, 2008, с. 1426.
Загалом, нічого не заважає бухгалтеру керуватися тими орієнтирами, які дає йому система П(С)БО.
Скажімо, у п. 1.6 Методрекомендацій з бухобліку фінансових витрат, затверджених наказом Мінфіну від 01.11.2010 р. № 1300, зазначено, що "суттєвим вважається час, який становить більше, ніж 3 місяці". Але ця рекомендація відноситься до кваліфікаційних активів.
Що стосується відхилення справедливої вартості від балансової, то в п. 2.20.1 Методрекомендацій з облікової політики підприємства, затверджених наказом Мінфіну від 27.06.2013 р. № 635, можна знайти 10 %-й орієнтир. Але відноситься він до основних засобів.
Додаткові запитання виникають у ситуації, коли фінінструмент уже був підданий знеціненню у попередніх звітних періодах: стосовно якої бази починати відлік "суттєвості" подальшого зниження вартості та "тривалості" такого зниження?
Аудитори КПМГ із цього приводу висловлюються так:
3.6.1410.20 С нашей точки зрения, при оценке того, является ли снижение справедливой стоимости в последующие, после признания убытка от обесценения, периоды значительным, степень снижения должен оцениваться по отношению к первоначальной стоимости инструмента, а не относительно его балансовой стоимости на дату признания последнего убытка от обесценения. Точно так же, по нашему мнению, при оценке того, является ли период последующего снижения справедливой стоимости продолжительным, его следует рассматривать по отношению ко всему периоду нахождения инструмента у предприятия, а не только относительно периода, прошедшего с момента признания последнего убытка от обесценения. Поэтому, с нашей точки зрения, если когда-то снижение справедливой стоимости ниже фактической стоимости было признано как убыток от обесценения, любое последующее дополнительное снижение справедливой стоимости также должно рассматриваться как обесценение, даже если величина справедливой стоимости соответствующего инструмента впоследствии (после первоначального снижения) восстановилась, при этом не имеет значения, является ли такое "новое" снижение значительным или продолжительным.
3.6.1410.30 По нашему мнению, предприятие должно выработать учетную политику, которую оно будет последовательно применять ко всем ситуациям, когда нужно определить, является снижение рыночных котировок значительным или продолжительным. В МСФО отсутствуют какие-либо количественные определители (пороги) того, что считать "значительным" или "продолжительным". С нашей точки зрения, в отношении долевых ценных бумаг, котирующихся на активном рынке, следует исходить из общих концепций значительности и существенности. По нашему мнению:
– снижение более чем на 20 процентов должно всегда, за исключением очень редких случаев, рассматриваться как значительное, и
– снижение рыночных котировок, которое сохраняется на протяжении более чем девяти месяцев, как правило, должно считаться "продолжительным"; однако может быть уместным считать продолжительным более короткий период3.
3 МСФО: точка зрения КПМГ. Практическое руководство по международным стандартам финансовой отчетности, подготовленное КПМГ. 2007/8: В 2 ч./ч. 1. Пер. с англ. – 4-е изд. – М.: Альпина Бизнес букс, 2008., с. 575.
Прислухатися до цих рекомендацій чи ні – вирішувати керівництву підприємства.
Одне можна сказати напевне – навіть якщо вищевказані параметри з тих чи інших причин не пристали до душі головбуху, їх варто мати на увазі і у разі потреби зуміти аргументовано пояснити, чому компанія використовує інші пороги суттєвості.
