Розвиток світових фондових ринків протягом декількох останніх десятиліть характеризувався постійним розширенням вимог до розкриття фінансових даних.
Користувачі фінансових звітів і, у першу чергу, фондові аналітики лобіювали та продовжують лобіювати встановлення все нових і нових вимог до оприлюднення інформації щодо діяльності бізнес-суб'єктів.
Коли такі вимоги стали надмірними, з'явилось об'єктивне протиріччя. З одного боку, акціонерам потрібні максимально повні відомості щодо діяльності компанії, що їм належить. З іншого боку, виставляння напоказ усіх інтимних подробиць фінансового життя компанії нерідко може призвести до фінансового збитку, а значить до погіршення добробуту акціонерів.
Найяскравіше це протиріччя проявляється у сфері фінансової звітності за сегментами.
З кінця минулого століття стандартизатори наполегливо впроваджують і оновлюють механізми надання сегментної інформації, а багато компаній вишукують способи обійти гострі "сегментні" кути, які можуть зашкодити іміджу підприємства.
Основна ідея сегментування фінзвіту, варто визнати, сама по собі досить суперечлива. Вона вимагає оприлюднення у складі публічної фінзвітності даних, генерованих управлінським обліком. Але якщо виходити з базового припущення щодо того, що фінансовий і управлінський облік слугують різним цілям, то сам факт оприлюднення управлінських відомостей буде йти врозріз із "внутрішнім" характером таких даних. Управлінський облік, власне кажучи, був задуманий для закритого вжитку досить вузьких потреб менеджменту, і якщо менеджмент знатиме про те, що відповідні дані будуть оприлюднені, то це може знизити ефективність управлінського обліку і не завжди призведе до підвищення якості фінансової звітності.
Кілька десятиліть бухгалтерський світ перебуває у стані неоголошеної (і прихованої від сторонніх очей) боротьби між тими, хто вимагає від підприємств повної та беззастережної фінансової відвертості, і тими, хто намагається зберегти хоча б залишки фінансової цнотливості компаній, прикриваючи "страмні" фінансові місця "фіговими листочками" (часом досить сумнівного характеру).
Ця боротьба не обійшла стороною і систему МСФЗ.
Коментатори МСФЗ визнають, що підприємства нерідко ухиляються від щирості у питаннях виконання вимог відповідних стандартів:
Компании <...> не торопятся раскрывать сегментную информацию, поскольку она имеет стратегическое значение. <...>
Аналитики постоянно критиковали низкое качество и неадекватность раскрытия информации по сегментам. А компании не уступали, утверждая, что выгоды компании от передачи сведений о стоимости бизнеса или рентабельности отдельных сегментов не окупали потерь от содействия конкурентам в сборе информации (Давид Александер, Анне Бриттон, Энн Йориссен. Международные стандарты финансовой отчетности: от теории к практике. М.: ООО "Вершина", 2005, с. 478).
Експерти, що аналізують сучасні тенденції розвитку всіх основних світових систем стандартизації фінзвітності, констатують:
Опыт многих стран показывает, что фирмы по разным причинам неохотно идут на представление сегментной информации (М. Р. Мэтьюс, М. Х. Б. Перера "Теория бухгалтерского учета" М. Юнити, 1999, с. 396).
Між двох протиборчих стихій перебувають аудитори, що усвідомлюють інтереси обох сторін.
Саме на їхню долю випало вирішувати цей конфлікт інтересів.
Проаналізуємо деякі особливості оптимізаційних процедур, застосованих менеджерами компаній і аудиторами у питаннях реалізації вимог стандартів.
Український стандарт П(С)БО 29 " Фінансова звітність за сегментами" був створений у 2005 році за образом і подобою МСБО 14 "Звітність за сегментами".
Однак уже в 2006 році Рада з МСБО прийняла новий стандарт МСФЗ 8 "Операційні сегменти". Цей стандарт набув чинності з річних звітів, що починаються з 01.01.2009 р. і пізніше.
Таким чином, вимоги П(С)БО 29 порівняно з сучасними вимогами системи МСФЗ вже безнадійно застаріли.
Є ще один нюанс, що відображає національну специфіку. Стосовно П(С)БО 29 в Україні спостерігається досить тривожна тенденція. Він, очевидно, припав по душі багатьом чиновникам, тому його суворі норми стали використовувати при добуванні комерційно-негласних відомостей про підприємства для держрегулювання діяльності деяких секторів економіки (комунальний сектор, сфера державного втручання в цінову політику, антимонопольне стримування).
Розкривати делікатні відомості і тим самим збільшувати ризик адміністративного тиску директорам не подобається, тому багато підприємств усіляко намагаються уникнути подачі сегментованої фінансової інформації.
Одним з розповсюджених методів відхилення від подачі сегментних даних донедавна була ідентифікація одного-єдиного сегмента – власне бізнесу самої компанії.
Оскільки "сегментні" стандарти вимагають опиратися при визначенні сегментів на підходи менеджменту, то керівники компанії заявляють про те, що вони моніторять діяльність компанії в цілому, а не за напрямами (продуктами, галузями, регіонами тощо). Таким чином, підприємство у звіті з'являється як єдиний сегмент діяльності.
Формально це означає, що фінансовий звіт компанії одночасно є і його сегментним звітом.
Прикладом може стати МСФЗ-звіт групи "Нижньокамськнафтохім" за 2008 рік. Із цього звіту користувачі могли отримати досить скупі відомості:
По мнению руководства, Группа осуществляет один вид основной деятельности, т. к. все производственные мощности расположены в г. Нижнекамске, и ни один из видов выпускаемой основной продукции или соответствующих активов не является достаточно емким для выделения в отдельный операционный сегмент. Для Группы первичными являются операционные сегменты, а вторичными – географические. Примерно 54 % общей выручки от реализации за год, закончившийся 31 декабря 2008 г. (за год закончившийся 31 декабря 2007 г. – 51 %), были получены от покупателей на экспортных рынках (см. Примечание 16). Выставление счетов и оплата указанной экспортной выручки осуществлялась в основном в долларах США и евро.
Щоб припинити практику приховування сегментної аналітики, Рада з МСФЗ прийняла спеціальну вимогу, що міститься у параграфі 31 МСФЗ 8 і стверджує:
Параграфы 32 – 34 распространяются на все предприятия, попадающие в сферу применения данного МСФО, включая те предприятия, в состав которых входит только один отчетный сегмент. Организация деятельности некоторых предприятий не строится на различиях в соответствующих продуктах и услугах или различиях в географических областях. Отчетные сегменты такого предприятия могут отражать в отчетности доход, полученный от широкого диапазона совершенно разных продуктов и услуг, или, наоборот, несколько отчетных сегментов такого предприятия могут производить, по сути, одинаковые продукты и услуги. Аналогичным образом отчетные сегменты предприятия могут держать активы в различных географических областях и сообщать о доходах от клиентов в различных географических областях, или, наоборот, несколько отчетных сегментов могут работать в одной и той же географической области. Информация, требуемая в соответствии с параграфами 32 – 34, должна быть предоставлена только в том случае, если она не предоставляется в рамках информации по отчетным сегментом, требуемой данным МСФО.
Згадані в параграфі 31 параграфи 32 – 34 вимагають надавати специфічні дані у розрізі товарів і послуг, географічних регіонів і основних клієнтів.
Тобто без такої аналітики МСФЗ-звіт обійтися не може.
Потрібно віддати належне стандартизаторам. Їх політика мала вплив. Ті, хто раніше уникав сегментування за допомогою формальної ідентифікації одного сегмента, стали слухняно дотримуватись норм МСФЗ 8.
Скажімо, згадана вище компанія "Нижньокамськнафтохім" у своєму звіті за 2011 рік виділяє два сегменти: "Проведення та продаж нафтохімічної продукції", "Торгівля нафтохімічною продукцією". Крім того, у цьому самому звіті визначено і зведений сегмент – "Усі інші сегменти".
Втім, не можна сказати, що стара схема відхилення від розкриття сегментних даних тепер зовсім не використовується.
Наприклад, компанія "ЛенСпецСМУ" у своєму МСФЗ-звіті за 2011 рік наводить таку тезу: "Деятельность группы сосредоточена в одном операционном и географическом сегменте, включающем строительство объектов недвижимости. Доход от оказания подобных услуг составляет более 90 % от общей выручки. Все значительные активы, управленческие и административные ресурсы расположены на территории Российской федерации".
Більше ніяких сегментних відомостей цей звіт не містить.
Наявність подібного застереження не заважає компанії "ЛенСпецСМУ" у примітках розкривати окремо, наприклад, дані про запаси у розрізі таких елементів, як житлове та гаражне будівництво. Мало того, у МСФЗ-звіті цієї компанії за 2005-й рік гаражне будівництво іменувалось не інакше як "сегмент" діяльності.
Із цього можна зробити висновок про те, що фактично у роботі компанії менеджмент ідентифікує, як мінімум, два сегменти – гаражне та житлове будівництво. Але при цьому керівництво компанії не схильне піддаватися суворим вимогам МСФЗ 8.
Причина тому, можливо, криється у лояльній позиції аудиторів, які дали висновок про достовірність такого (!) звіту компанії та відповідність його МСФЗ (висновок аудиторської компанії ЗАТ "МКПЦН" від 25.04.2012 р.).
Ще один механізм обходу вимог МСФЗ 8 продемонстрував український "Ощадбанк" у своєму МСФЗ-звіті за 2011 рік.
Ось про що йдеться у примітці № 2 розділу "Основні принципи облікової політики" цього звіту:
Заява про відповідність
Основні принципи бухгалтерського обліку – Дана фінансова звітність була підготовлена відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ), випущених Радою з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (РМСБО), та пояснень, опублікованих Міжнародним Комітетом з тлумачення фінансової звітності (МКТФЗ), за винятком зазначеного нижче.
Відповідно до Міжнародного стандарту фінансової звітності (МСФЗ) 8 "Операційні сегменти" інформація стосовно операційних сегментів компанії, продуктів та послуг, географії регіонів, на яких вона діє, та її основних клієнтів має буде надана у випадку, коли компанія подає або в процесі подання фінансової звітності в Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку (далі – НКЦПФР) або іншим регуляторним організаціям з метою випуску інструментів будь-якого класу на відкритому ринку. В минулому Банк не застосовував положення МСФЗ 8 стосовно розкриття інформації по продуктах та послугах, так як, на думку керівництва, Банк не підпадав під дію цих положень. На даний час Банк оновлює свою систему управлінського обліку для підготовки інформації щодо операційних сегментів відповідно до МСФЗ 8.
Таке застереження, зізнаємося, виглядає досить дивно: фактично керівництво банку, що є публічним (!!!) акціонерним товариством, своїм вольовим рішенням виводить банк з-під дії обов'язкового стандарту.
Загалом, у силу жорстких критеріїв МСБУ 1 така звітність навряд чи може класифікуватися як така, що відповідає МСФЗ.
Нагадаємо, що стверджується із цього приводу у параграфі 16 МСБО 1:
Предприятие, финансовая отчетность которого соответствует МСФО, должно сделать четкое и безоговорочное заявление о таком соответствии в примечаниях к финансовой отчетности. Не допускается описание финансовой отчетности как соответствующей МСФО, если она не соответствует всем требованиям МСФО.
Звернемо увагу на позицію, яку зайняли у цьому питанні аудитори. У висновку ПрАТ "Делойт енд Туш ЮСК" від 11.04.2012 р. аудитори констатують:
Як зазначено в Примітці 2, Банк не розкрив інформацію за сегментами, що є вимогою МСФЗ 8 "Операційні сегменти".
Однак це не дає їм підстав для визнання звіту таким, що не відповідає МСФЗ.
Аудитори дають умовно-позитивний висновок:
На нашу думку, за винятком впливу питань, зазначених у першому та другому параграфах розділу "Основа для умовно-позитивного висновку", та за винятком впливу на порівняльні дані питання, зазначеного у третьому параграфі розділу "Основа для умовно-позитивного висновку", дана фінансова звітність достовірно, в усіх суттєвих аспектах, відображає фінансовий стан Банку станом на 31 грудня 2011 року, а також результати його діяльності та рух грошових коштів за рік, що закінчився цією датою, згідно з Міжнародними стандартами фінансової звітності.
Як бачимо, навіть невиконання вимог МСФЗ 8 не завжди призводить до визнання звіту таким, що не відповідає МСФЗ.
І якщо підприємство влаштовує умовно-позитивний, а не повноцінний позитивний висновок аудиторів, то воно може зовсім проігнорувати вимоги МСФЗ 8.
Решта нехай залишається на совісті аудиторів.
