Чи потрібно у фінансовій звітності описувати всі деталі судових розглядів, в які залучено підприємство?
У системі П(С)БО-стандартизації судові бізнес-ризики, як правило, підпадають під визначення непередбачених зобов'язань, яке надано в п. 4 П(С)БО 11.
Відповідно до п. 22 П(С)БО 11 підприємство зобов'язано розкривати за кожним видом непередбачених зобов'язань його стислий опис.
Таким чином, складаючи примітки до фінансового звіту, можна не вдаватися в подробиці судових позовів та обійтися лише короткою інформацією про їх суть.
Що стосується системи МСФЗ, то відповідні зобов'язання у російськомовних перекладах міжнародних стандартів часто йменуються "умовними". Вимоги до розкриття даних про умовні зобов'язання містяться в параграфі 86 МСБО 37. Цей параграф також вимагає розкривати стислу інформацію про такі статті.
На відміну від української системи стандартизації, параграф 92 МСБО 37 передбачає одне важливе застереження:
"У надзвичайно рідкісних випадках можна очікувати, що розкриття деякої або всієї інформації, що її вимагають параграфи 84 – 89, завдасть серйозної шкоди позиціям суб'єкта господарювання у спорі з іншими сторонами щодо предмету забезпечення, умовного зобов'язання чи умовного активу. В таких випадках суб'єктові господарювання можна не розкривати інформацію, але слід розкривати загальний характер спору, а також той факт, що інформація не була розкрита, і причини цього".
Тому, складаючи звіт з МСФЗ, підприємство в принципі може ухилитися від опису делікатних відомостей про судові розгляди.
Але у такому випадку в примітках потрібно буде розповісти про причини приховання даних.
Варто відзначити, що скориставшись допуском параграфа 92 МСБО 37, підприємство фактично задекларує непрозорість свого звіту.
Користувачам звітності навряд чи стане до душі така політика.
Підхід тут прозаїчний: якщо компанія залучена у судові спори та вважає свою позицію правильною і законною, то їй немає чого приховувати від громадськості.
Якщо ж компанія приховує відповідні дані, то вона, можливо, не впевнена у законності своєї позиції, представленої в суді.
У деяких випадках компанії вказують відомості вкрай стисло, посилаючись на неістотність відповідних сум.
Ось як, наприклад, подано дані в МСФЗ-звіті за 2011 рік АТ "Акрон":
"Судебные разбирательства
В ходе текущей деятельности Группе периодически предъявляются исковые требования. Исходя из собственных оценок, а также рекомендаций внутренних и внешних профессиональных консультантов, руководство считает, что они не приведут к каким-либо существенным убыткам".
Іноді компанії обмежуються лише застереженнями про неможливість оцінки завданої шкоди. Так, наприклад, у МСФЗ-звіті АТ "Газпром" наведено наступні відомості:
"Исковые требования
В декабре 2010 г. компания "РВЕ Трансгаз" А. С. подала иск в международный арбитраж против Группы Газпром с требованием о пересмотре цен по долгосрочному контракту на поставку газа.
Дело в настоящий момент находится на рассмотрении Арбитражного суда. Переговоры с "РВЕ Трансгаз" А. С. по вопросу цены продолжаются. В настоящий момент оценить потенциальный ущерб для Группы Газпром не представляется возможным.
В июле 2011 г. компания "Э.ОН Рургаз" АГ подала иск в международный арбитраж против Группы Газпром с заявлением о пересмотре цен по долгосрочным контрактам на поставку газа.
Рассмотрение дела еще не назначено. Переговоры с "Э.ОН Рургаз" АГ по вопросу цены продолжаются. В настоящий момент оценить потенциальный ущерб для Группы Газпром не представляется возможным.
В ноябре 2011 г. компания AO "Польске Гурнитцво Нафтове и Газовництво" (далее АО "ПГНиГ") подала иск в международный арбитраж против Группы Газпром с заявлением о пересмотре цен по долгосрочным контрактам на поставку газа. Рассмотрение дела еще не назначено. Переговоры с АО "ПГНиГ" по вопросу цены продолжаются. В настоящий момент оценить потенциальный ущерб для Группы Газпром не представляется возможным".
