Ця публікація описує умови ведення бізнесу в Україні й охоплює найбільш поширені форми суб'єктів господарської діяльності та податкові аспекти роботи таких суб'єктів.
ВСТУП
Мета цієї публікації, яка була підготовлена виключно для користування компаніями БДО та їх клієнтами та потенційними клієнтами, – надати основну інформацію про заснування та ведення бізнесу в Україні. Дана публікація буде особливо цікава тим, хто збирається розпочати свій бізнес в Україні у формі юридичної особи, представництва іноземної компанії чи дочірнього підприємства іноземної компанії. Також розглядаються особливості оподаткування в Україні іноземців, які планують тут постійно проживати і працювати.
Ця публікація описує умови ведення бізнесу в Україні і охоплює найбільш поширені форми суб'єктів господарської діяльності та податкові аспекти роботи таких суб'єктів. Для платників податків ця публікація представляє особливу цінність завдяки детальній інформації про податки, що мають до них безпосереднє відношення. В публікацію включені тільки важливі питання, які можливо обговорити докладно в цьому форматі. Якщо ви бажаєте дізнатися більше, будь ласка, зв'яжіться зі співробітником компанії BDO, з яким ви зазвичай працюєте, який буде в змозі надати вам інформацію щодо будь-якого питання; також співробітник зможе надати вам інформацію про нові законопроекти, прийняті після дати цієї публікації.
БДО є міжнародною мережею аудиторських фірм, Фірм – Партнерів БДО, які надають професійні послуги під назвою БДО. Кожна Фірма – Партнер БДО є членом BDO International Limited, британської компанії, яка є керівним органом міжнародної мережі БДО. Надання послуг в мережі БДО координується Brussels Worldwide Services BVBA, компанією з обмеженою відповідальністю, зареєстрованою в Брюсселі, Бельгія.
Кожен з BDO International Limited, Brussels Worldwide Services BVBA і фірм-партнерів є окремою юридичною особою і не несе жодної відповідальності за дії або упущення іншої такої юридичної особи. Ніщо в угодах чи правилах мережі BDO не створює або не має на меті створити агентські відносини або спільне товариство між BDO International Limited, Brussels Worldwide Services BVBA та/або Фірмами – Партнерами мережі BDO.
BDO є торговою маркою для мережі BDO International і для кожної Фірми – Партнера БДО.
Заснована в Європі в 1963 році, мережа BDO займає 5 місце по величині в світі – тепер вона має більш ніж 1300 офісів в 151 країні світу, з більш ніж 60000 партнерами і співробітниками, що надають професійні послуги в сфері аудиту, податків та консалтингу на кожному континенті.
Особливість компанії BDO полягає в застосуванні місцевих знань з досвідом і розумінням міжнародного контексту з метою забезпечення комплексного глобального сервісу. В основі роботи компанії BDO лежить інноваційний підхід і незалежність суджень співробітників, при якому процедури контролю якості та загальні операційні процедури не перешкоджають реалізації вищезазначених принципів. Це потужна організація, націлена на комплексне обслуговування клієнтів.
В основі репутації компанії BDO лежить здатність надавати незалежний і об'єктивний консалтинг в зазначені клієнтами терміни. Компанія БДО пишається успіхами своїх клієнтів і своїми відносинами з ними. Це особистий підхід, який поєднує в собі переваги професіоналізму, цілісності та підприємницького підходу з розумінням бізнесу клієнта і умінням ефективно взаємодіяти. Це гарантує найвищу якість, об'єктивність наданих послуг, призначених для задоволення індивідуальних потреб кожного клієнта: будь то уряд, міжнародна компанія, українське підприємство або приватні особи.
Інформація, яка міститься в цій публікації, є дійсною на теперішній час, 2 липня 2016 року.
Бізнес в Україні – 2016 був написаний українською фірмою – партнером мережі BDO. Її контактні деталі можна знайти наприкінці цієї публікації.
ЗМІСТ
ВСТУП | |
1. | УМОВИ ВЕДЕННЯ БІЗНЕСУ |
1.1 | ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ |
ГЕОГРАФІЯ ТА СТРАТЕГІЧНА ПОЗИЦІЯ | |
ІСТОРІЯ | |
МОВА І КУЛЬТУРА | |
УРЯД І ПОЛІТИКА | |
ВАЛЮТА | |
ОДИНИЦІ ВИМІРУ | |
ОГЛЯД РИНКУ | |
АСОЦІАЦІЯ УКРАЇНА – ЄС | |
ОСОБЛИВОСТІ РИНКУ – ВЕДЕННЯ БІЗНЕСУ В КРИМУ | |
ОСОБЛИВОСТІ РИНКУ – ВЕДЕННЯ БІЗНЕСУ В ДОНЕЦЬКІЙ ТА ЛУГАНСЬКІЙ ОБЛАСТЯХ | |
МОЖЛИВОСТІ РИНКУ | |
СТРАТЕГІЯ ВХОДУ НА РИНОК | |
1.2 | КОМПАНІЇ |
ПРЕДСТАВНИЦТВА | |
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ | |
АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО | |
1.3 | ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ І УМОВИ ПРАЦІ |
2. | ФІНАНСИ ТА ІНВЕСТИЦІЇ |
2.1 | БАНКИ ТА МІСЦЕВІ ФІНАНСИ |
2.2 | ВИМОГИ ДО ЗВІТНОСТІ ТА АУДИТУ |
2.3 | КОНТРОЛЬ ОБМІННОГО КУРСУ |
2.4 | ІНВЕСТИЦІЙНІ ПІЛЬГИ |
2.5 | ТОРГОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ І СТАНДАРТИ |
3. | ПОДАТКОВА СИСТЕМА |
4. | ПОДАТКИ, ЯКІ СПЛАЧУЮТЬ ПІДПРИЄМСТВА |
4.1 | ПОДАТОК НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВА |
4.2 | ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ |
4.3 | ЄДИНИЙ ПОДАТОК |
5. | ОПОДАТКУВАННЯ ФІЗИЧНИХ ОСІБ |
5.1 | ПОДАТОК НА ДОХОДИ ФІЗИЧНИХ ОСІБ |
6. | ІНШІ ПОДАТКИ |
6.1 | ВВІЗНЕ МИТО |
6.2 | АКЦИЗНИЙ ПОДАТОК |
6.3 | ПОДАТОК НА НЕРУХОМЕ МАЙНО |
7. | ЄДИНИЙ СОЦІАЛЬНИЙ ВНЕСОК |
8. | ДОДАТКИ |
ДОДАТОК 1. ТАБЛИЦЯ СТАВОК ПОДАТКУ НА РЕПАТРІАЦІЮ | |
ДОДАТОК 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ГРУП ПЛАТНИКІВ ЄДИНОГО ПОДАТКУ |
1. УМОВИ ВЕДЕННЯ БІЗНЕСУ
1.1 Загальна інформація
Географія та стратегічна позиція
Україна є другою за величиною країною в Європі. Маючи площу 603700 км2, вона межує з Білоруссю на північ, Росією на півночі та на сході, з Румунією, Молдовою, Угорщиною, Словаччиною та з Польщею на заході. На півдні вона межує з Чорним і Азовським морями по береговій лінії протяжністю близько 2800 км.
Столиця України – Київ з населенням 2,6 млн осіб. Інші великі міста: Харків (1,47 млн), Дніпропетровськ (1,07 млн), Одеса (1,03 млн), Донецьк, Запоріжжя і Львів. Україна має населення близько 46 мільйонів осіб, її технічні та природні ресурси перебувають у стратегічно важливому місці, на перехресті країн Центральної Європи, Росії, Центральної Азії та Близького Сходу. Країна має величезний потенціал нового ринку для іноземних інвестицій і торгівлі. На ринку присутня значна кількість як великих міжнародних компаній, так і невеликих іноземних інвесторів. Основний торговий та інвестиційний потенціал України багато в чому буде залежати від успіху на шляху становлення ринкової економіки і розвитку сприятливих умов для бізнесу.
Історія
За часів правління Володимира Великого (980 – 1015 рр.) та його наступників Київська Русь простягалася на більшій частині сучасної України, Білорусі і західної частини Росії. Володимир також запровадив християнство (візантійського, пізніше православного обряду) і кирилицю. Київська Русь припинила своє існування в XII-му столітті. Територія, де зараз розташована Україна, поступово підпала під вплив Кримськотатарського ханства на півдні, Московії на сході, Польщі та Литви на півночі і заході. На вершині свого процвітання Річ Посполита займала майже всю територію сучасної України. Поступово в XIII-му столітті, як наслідок трьох поділів Польщі, Україна потрапила під владу Росії, за винятком західних регіонів, які були приєднані до імперії Габсбургів. Після 1-ї світової війни, розпаду Російської та Австро-Угорської імперій Україна мала короткий період незалежності при різних політичних режимах, але у зв'язку із закінченням громадянської війни в Росії і встановленням Радянської влади Україна увійшла до складу СРСР у 1922 році. З розпадом СРСР у 1991 році Україна проголосила свою незалежність 24 серпня 1991 року.
Мова і культура
Українська – мова східних слов'ян, тісно пов'язана з польською, білоруською та російською, в основі її алфавіту лежить кирилиця. Українська мова є офіційною мовою в Україні. Російська мова дуже поширена, особливо на півдні і сході країни. Етнічні українці складають близько 78 % населення, росіяни 17 %. Інші етнічні групи: татари, білоруси, румуни, євреї та угорці.
Уряд і політика
Україна є президентсько-парламентською республікою. Президент обирається прямим голосуванням строком на п'ять років і є главою держави з істотними повноваженнями виконавчої влади. 450 депутатів однопалатного парламенту (Верховна Рада) обираються пропорційно на чотири роки. Прем'єр-міністр України, Міністр оборони України, Міністр закордонних справ України призначаються Верховною Радою України за поданням Президента України, інші члени Кабінету Міністрів України призначаються Верховною Радою України за поданням Прем'єр-міністра України.
Валюта
Національною валютою України є гривня (міжнародна абревіатура UAH), 1 гривня складається з 100 копійок. На момент публікації (2 липня 2016 року) офіційний курс гривні становив 1 євро = 27.638642 грн і 1 дол. США = 24.821412 грн.
Одиниці виміру
Україна використовує Східноєвропейський час (EET), який на 2 години випереджає час за Гринвічем. Літній час (GMT + 3) діє з березня по жовтень. В Україні використовується метрична система (грам, метр, літр); температура вимірюється в градусах Цельсія.
Огляд ринку
Україна – країна з ринковою економікою на перехресті країн Східної Європи, Росії та Близького Сходу. Україна стає все більш важливим ринком для зовнішньої торгівлі та інвестицій.
Ресурсний та економічний потенціал України складається з багатьох сільськогосподарських угідь, науково-дослідних установ, освіченої та кваліфікованої робочої сили, а також значних запасів корисних копалин. Україна досягла значного прогресу у відкритті свого ринку експорту та інвестицій, особливо в останні кілька років. Її валовий внутрішній продукт (ВВП) у 2015 році досяг 1,979 трлн грн в основному за рахунок важкої і легкої промисловості, транзиту нафти і газу, видобутку корисних копалин та вугілля, нафтопереробки, хімічної промисловості, сільського господарства і харчової промисловості.
У 2008 році Україна стала 152-ю країною, яка приєдналася до Всесвітньої торгової організації.
Асоціація Україна – ЄС
27 червня 2014 року була підписана Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Станом на дату публікації Угода не набула чинності. З 1 листопада 2014 року набуло чинності часткове застосування деяких частин Угоди про асоціацію. Угода про асоціацію набирає чинності після її ратифікації національними парламентами країн – членів ЄС та Верховною Радою України (на дату публікації ратифікована). Угода встановлює зближення політики та законодавства України з Європейським Союзом. Сторони зобов'язуються співробітничати та зближувати політику, законодавство та регулювання в широкому колі галузей, включаючи безвізове пересування осіб, співробітництво в економічній сфері, сфері юстиції, модернізації енергетичної інфраструктури України тощо. Зона вільної торгівлі між Україною та ЄС запроваджується протягом перехідного періоду в 10 років після набрання чинності Угодою про асоціацію. ЄС погодився надати Україні політичну та фінансову підтримку, доступ до ринків ЄС.
Особливості ринку – ведення бізнесу в Криму
Незаконна анексія Криму та міста Севастополя Російською Федерацією відбулася після проведення незаконного референдуму 16 березня 2014 р. щодо майбутнього статусу цієї території, оголошеного Верховною Радою Автономної Республіки Крим після фактичного введення російських військ на територію півострова. 27 березня 2014 р. Генеральна Асамблея ООН прийняла резолюцію номер 68/262 щодо територіальної цілісності України, за яку проголосували 100 країн. Протягом незаконної анексії Криму та Севастополя російське законодавство де-факто застосовується в Криму та Севастополі. Закон України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15 квітня 2014 р. визначає статус Криму та Севастополя як територію України, яка тимчасово окупована Російською Федерацією.
Згідно із Законом України "Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованої території України" від 12 серпня 2014 року вільна економічна зона (ВЕЗ) Криму запроваджується у межах Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на 10 років. На території ВЕЗ Криму не справляються загальнодержавні податки і збори та збори на обов'язкове державне пенсійне страхування. Фізична або юридична особа, що має податкову адресу на території ВЕЗ Криму, прирівнюються з метою оподаткування до нерезидентів України.
Особливості ринку – ведення бізнесу в Донецькій та Луганській областях
Частина території Донецької та Луганської областей самопроголошених Донецької та Луганської "народних республік" була також визнана тимчасово окупованою територією. В цих частинах Донецької та Луганської областей запроваджено режим антитерористичної операції ("АТО"). Ведення бізнесу на цих територіях занадто ускладнене. Згідно із Законом "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 2 вересня 2014 року Україною було встановлено мораторій на проведення перевірок підприємств у зоні АТО, стягнення штрафів, сплату за користування державним та комунальним майном тощо. У разі необхідності Торгово-промислова палата України надає підтвердження форс-мажорних обставин на території АТО.
Можливості ринку
Україна залишається привабливою країною для ведення бізнесу. Висококваліфікована і відносно дешева робоча сила, розвинена транспортна і комунікаційна інфраструктура, вигідне географічне положення робить Україну привабливою для компаній, які мають інтереси в цій частині земної кулі. Перспективні сектори економіки України: нафтогазовий, енергозберігаючий, машинобудівний, систем електропостачання, сільськогосподарської техніки, повітряного/наземного допоміжного обладнання, телекомунікацій, фармацевтичний, харчової промисловості та пакувального обладнання, медичного обладнання, агрохімічна галузь, виробництво автозапчастин / сервісного обладнання, будівельних матеріалів, очисного обладнання, туризм, обладнання для забезпечення безпеки, програмне забезпечення / ІТ-послуги, роздрібна торгівля. Найближчим часом можуть з'явитися істотні інвестиційні можливості для інвесторів у нафтогазовій промисловості, енергозбереженні, системах електропостачання, зв'язку, комерційної нерухомості, транспортної інфраструктури та комерційних банків. Країна також є привабливим місцем для розгортання виробничих майданчиків і центрів обслуговування клієнтів, розташованих у країнах Євросоюзу та Росії. Дійсно, географічне положення України і наявність комунікаційних інфраструктур роблять країну ефективним транспортним коридором між Європейським Союзом та країнами СНД (Співдружність Незалежних Держав).
Стратегія входу на ринок
Розмір України і відносно високий рівень розосередження населення роблять пріоритетним створення ефективної торгово-розподільчої мережі. Наявність місцевого представництва і компетентного дистриб'ютора є важливим для бізнесу. Компаніям, які планують своє входження на цей ринок, варто скористатися юридичними порадами до і під час своєї діяльності в Україні. Враховуючи непрозоре ділове середовище і слабку правову інфраструктуру, вкрай важливо отримати фахову юридичну консультацію щодо структурування інвестицій та/або комерційних планів.
1.2 Компанії
Найбільш поширеними формами ведення бізнесу, які використовуються іноземними інвесторами в Україні, є представництва і товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ). Іноземні інвестори також можуть створювати в Україні акціонерні товариства (АТ), але ця форма ведення бізнесу використовується рідше, оскільки діяльність українських акціонерних товариств підлягає обмеженням з регулювання цінних паперів. Інші форми ведення бізнесу можливі, але використовуються рідко і малоцікаві для більшості іноземних інвесторів.
Представництва
На відміну від українських товариств з обмеженою відповідальністю та акціонерних товариств, які є окремими юридичними особами, представництво іноземної компанії не є юридичною особою відповідно до українського законодавства. Представництво – це тип організації, який представляє іноземну материнську компанію в Україні (при цьому філії іноземних комерційних компаній самі по собі не реєструються в Україні).
Українське податкове законодавство визнає два види представництв:
(I) ті, які займаються комерційною діяльністю (інакше кажучи, вони укладають контракти від свого імені, приймають платежі за товари і послуги тощо), і
(II) ті, які не здійснюють комерційну діяльність і обмежуються представницькими функціями в Україні.
Податковий статус представництва є важливим, оскільки він впливає на процедуру реєстрації та відкриття рахунків в українських банках. Представництво реєструється таким чином: документи (заява, рішення материнської компанії про реєстрацію представництва, виписка з торгового реєстру головної компанії, довіреність на керівника представництва тощо) повинні бути подані до Міністерства економіки України. Ці документи мають бути нотаріально завірені апостилем (або легалізовані) в країні походження. Після отримання реєстраційних документів заявнику буде надано номер банківського рахунку для сплати державного мита в розмірі 2500 доларів США. Процес реєстрації в Міністерстві економіки займає 30 робочих днів. Протягом десяти календарних днів після реєстрації в Міністерстві економіки представництво повинне бути зареєстроване в інших органах влади (Державна служба статистики, Державна фіскальна служба та Пенсійний фонд).
Для реєстрації представництва іноземної компанії в Україні материнська компанія повинна призначити голову такого представництва. Головою представництва може бути громадянин України або нерезидент. Глава представництва діє на підставі довіреності, виданої материнською компанією. Для працевлаштування іноземця в представництві йому достатньо отримати службову картку на роботу в Україні.
Створення представництв дозволяє: легко здійснювати контроль за діяльністю представництва, а також спрощені процедура найму іноземців та пряме фінансування. Однак використання представництва має інші сторони: необмежена відповідальність материнської компанії за борги представництва (на відміну від ТОВ або АТ) і великий державний реєстраційний внесок (2500 доларів США).
Товариство з обмеженою відповідальністю
Характерні особливості ТОВ:
(а) Заснування і процедура реєстрації
ТОВ може бути засноване одним засновником (фізична або юридична особа), українським чи іноземним. Тим не менше, українські ТОВ не можуть мати одного учасника, якщо цей учасник – інше товариство з одним засновником. ТОВ обмежене максимальною кількістю учасників – 100. Щоб створити ТОВ, засновник повинен підготувати і подати такі документи до Державної реєстраційної служби: рішення про створення товариства та документ, що засвідчує особу засновника, статут товариства, стандартну реєстраційну форму. Статутний капітал має бути сплачений протягом першого року після реєстрації.
Після реєстрації в Державній реєстраційній службі новостворене ТОВ автоматично реєструється як платник податку в державній податковій інспекції, Державній службі статистики та в Пенсійному фонді. Вся процедура реєстрації займає декілька днів.
(б) Статутний капітал
Відсутня вимога щодо мінімального статутного капіталу ТОВ. Внески засновників можуть бути внесені в грошовій або натуральній формі (але не у формі послуг). Статутний капітал ТОВ може бути збільшений, і будь-які такі зміни підлягають реєстрації в Державній реєстраційній службі.
(в) Частки
Учасники товариства з обмеженою відповідальністю володіють частками, вираженими в процентному співвідношенні до капіталу товариства. Статутом товариства може бути обмежена передача часток учасників. Інші учасники мають переважне право на придбання часток, які продаються учасниками.
(г) Управлінська структура
Загальні збори учасників є вищим органом у компанії. Загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 50 відсотками голосів. Виконавчий орган влади компанії (одноособовий – директор або колективний – правління) відповідає за щоденне управління. Іноземні працівники можуть бути найняті на роботу, але обов'язковою умовою для цього є отримання дозволу на працевлаштування.
(д) Відповідальність керівників
Керівники і посадові особи можуть бути притягнуті до відповідальності перед товариством за свої дії або перед третіми особами за дії товариства у випадках, передбачених законом. Посадова особа повинна діяти в інтересах товариства, розумно і сумлінно і не може перевищувати своїх повноважень. На практиці компанії складно притягнути до відповідальності керівника за невиконання своїх обов'язків, якщо тільки коло його обов'язків детально не викладено в статуті або подібному документі або в трудовому договорі з директором. Крім того, керівники та посадові особи товариства можуть понести відповідальність за порушення трудового, адміністративного або кримінального законодавства.
(є) Відповідальність материнської компанії
Загалом, відповідальність материнської компанії ТОВ обмежена розміром її частки в статутному капіталі. Материнська компанія не несе відповідальності за борги своїх дочірніх підприємств (за винятком випадків, коли є гарантом боргів своєї дочірньої компанії). Як виняток із загального правила, материнська компанія може нести відповідальність за боргами своєї дочірньої компанії, що виникли до її заснування. Інший виняток, якщо холдингова компанія (відкрите акціонерне товариство, яке володіє акціями двох або більше дочірніх підприємств) спричиняє банкрутство залежного дочірнього підприємства; в цьому випадку вона несе відповідальність за борги цього дочірнього підприємства.
(ж) Вимоги до звітності
ТОВ зобов'язане надати Державному реєстратору інформацію щодо змін у статуті ТОВ, філій та представництв, ліквідації та банкрутства тощо. Крім того, компанія повинна надавати фінансові звіти, стандартні звіти в податкову службу та інші органи влади.
Акціонерне товариство
Акціонерне товариство є суб'єктом господарської діяльності, частка його капіталу ділиться на акції однакової номінальної вартості. Як і в ТОВ, акціонери АТ не несуть відповідальності за зобов'язаннями компанії, їх відповідальність обмежена інвестиціями кожного акціонера. Мінімальний статутний капітал АТ становить 1250 мінімальних заробітних плат (близько 65000 євро). Акціонерне товариство може бути засноване однією або кількома фізичними або юридичними особами, резидентами або нерезидентами. Відповідно до Закону України "Про акціонерні товариства" (далі – Закон про АТ) існує два типи АТ: приватні і публічні акціонерні товариства (раніше в українському законодавстві існували закриті і відкриті АТ).
(а) Приватне акціонерне товариство
Максимальна кількість акціонерів приватного АТ не обмежена. Приватне АТ може здійснювати лише приватне розміщення акцій (в тому числі розподіл акцій під час заснування). Акціонери приватного АТ мають переважні права на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами, якщо статут АТ надає таке право.
Загальні збори акціонерів є вищим органом товариства. Загальні збори акціонерного товариства мають кворум за умови реєстрації для участі у них акціонерів, які сукупно є власниками більш як 50 відсотків голосуючих акцій. Виконавчий орган компанії (директор або правління) відповідає за щоденне управління товариством.
Відповідно до Закону про АТ в АТ з кількістю акціонерів – власників простих акцій 10 осіб і більше створення наглядової ради є обов'язковим. В інших випадках наявність наглядової ради необов'язкова. Якщо наглядова рада заснована, члени ради обираються залежно від кількості голосуючих акцій (на пропорційній основі) або кумулятивним голосуванням. Кумулятивне голосування означає, що під час голосування право голосу одного акціонера помножується на кількість членів наглядової ради, які мають бути обрані. Акціонер вправі віддати всі свої голоси одному кандидату наглядової ради або може розподілити свої голоси між всіма кандидатами. Ефект кумулятивного голосування сприяє збільшенню кількості голосів, відданих міноритарними акціонерами.
(б) Публічне акціонерне товариство
Публічне АТ може мати необмежену кількість акціонерів. Акції публічного акціонерного товариства можуть розміщуватися приватно (під час заснування дозволено тільки приватне розміщення акцій) або публічно. Акції публічного АТ можуть вільно продаватися, оскільки інші акціонери не мають переважного права. Акції публічного АТ можуть бути продані на біржі. Члени наглядової ради публічного АТ повинні обиратися шляхом кумулятивного голосування. Всі публічні акціонерні товариства зобов'язані за законом мати веб-сайт, який повинен містити інформацію про компанію, як це викладено у відповідних документах АТ (статут, положення про загальні збори, наглядову раду, принципи (кодекс) корпоративного управління, річну фінансову звітність тощо).
1.3 Трудові відносини і умови праці
Трудові відносини і умови праці в Україні регулюються Конституцією України, Кодексом законів про працю України і Законом України "Про зайнятість населення", які забезпечують соціальну захищеність працівників. Ці закони застосовуються до всіх працівників незалежно від того, є працівник іноземцем чи громадянином України.
Трудовий кодекс регулює такі основні сфери трудової діяльності:
• захист працюючих молодих людей і вагітних жінок,
• максимальну тривалість робочого тижня,
• мінімальну щорічну оплачувану відпустку,
• мінімальні терміни повідомлення про припинення трудових відносин тощо.
Стандартний робочий день в Україні становить 8 годин з п'ятиденним робочим тижнем і 7 годин з шестиденним робочим тижнем. Нормальний робочий тиждень складає 40 годин, з понеділка по п'ятницю. Співробітники мають щорічну оплачувану відпустку тривалістю 24 календарних дні.
Українське трудове законодавство також передбачає різні гарантії працівникам, а саме:
• заробітна плата за робочий час, проведений за дорученнями профспілок, з метою представництва в суді, голосування та виконання інших державних чи громадських обов'язків;
• право зберегти займану посаду на час проходження програми навчання;
• заробітна плата на час госпіталізації для медичного обстеження (якщо таке обстеження передбачене законом);
• вихідна допомога в певних випадках.
Працівники мають право на створення профспілок і участь в управлінні компанією (хоча на практиці цього правила не дотримуються).
Зарплата не може бути нижче мінімальної заробітної плати, зазначеної в законі. В даний час цей поріг встановлено на рівні 1450 гривень на місяць (близько 50 євро).
2. ФІНАНСИ ТА ІНВЕСТИЦІЇ
2.1 Банки та місцеві фінанси
Існуюча на сьогодні банківська система України почала формуватися в 1991 році, після прийняття Закону "Про банки і банківську діяльність". Це дворівнева структура з Національним банком України (НБУ) на чолі з великою кількістю комерційних банків різних форм власності. НБУ є центральним банком країни, його основним завданням є впровадження і здійснення єдиної грошово-кредитної політики. НБУ встановлює правила проведення операцій, бухгалтерського обліку і звітності в комерційних банках, вирішує питання стабільності національної валюти і надання ліцензій у банківській сфері.
Облікова ставка НБУ встановлена у розмірі 16.5 % з 24 червня 2016 року.
У даний час налічується близько 109 ліцензованих комерційних банків в Україні (у т. ч. 42 з іноземним капіталом), найбільшими з яких є Приватбанк, Укрсоцбанк, Райффайзен Банк Аваль, Ощадбанк, Укрексімбанк і Укрсиббанк.
Відповідно до законодавства комерційні банки в Україні можуть бути засновані як публічні акціонерні товариства або кооперативні банки. Іноземним банкам дозволено мати представництва або філії в Україні. Банки повинні гарантувати конфіденційність рахунків, вкладів та угод своїх клієнтів.
Новий комерційний банк, що працює в Україні, повинен мати мінімальний капітал у розмірі 500 млн гривень (приблизно 17,85 млн євро) на день реєстрації. Для існуючих банків, які не відповідають цій вимозі, встановлюється графік поступового збільшення статутного капіталу до 500 млн грн до 2024 року.
Банки не можуть акумулювати капітал, джерело якого не було точно встановлено. Також необхідно отримати дозвіл НБУ (на кожному етапі) для юридичної або фізичної особи на володіння 10 %, 25 %, 50 % або 75 % статутного капіталу банку.
Для запобігання відмиванню грошей банк має ідентифікувати всіх осіб, які здійснюють "підозрілі операції" та/або операції в розмірі понад 150000 грн (приблизно 5400 євро). Визначення "підозрілі операції" включає, зокрема, таке:
• обсяг фінансових операцій не збігається з обсягами звичайної ділової активності клієнта;
• невідповідність між вартістю продукції/роботи/послуги/активу (у тому числі цінних паперів та корпоративних прав), заявленою в правочині / рахунку-фактурі / актах виконаних робіт, і її (його) справедливою ринковою ціною, що склалася на ринку ідентичних, а за їх відсутності – однорідної продукції/роботи/послуги/активу (у тому числі цінних паперів та корпоративних прав);
• учасник фінансової операції має відповідну реєстрацію, місце проживання чи місцезнаходження в державі (на території), що віднесена Кабінетом Міністрів України до переліку офшорних зон;
• банк контрагента за фінансовою операцією має місце реєстрації у державах Балтії. Місцезнаходження контрагента за межами цих держав.
Банки повинні зберігати всі документи, що засвідчують особу, протягом п'яти років.
Українська юридична або фізична особа може відкрити рахунок у будь-якому українському банку і мати будь-яку кількість рахунків. Всі банки та платники податків зобов'язані інформувати податкові органи про відкриття або закриття рахунку в банку.
Представництва нерезидентів можуть мати рахунки типу "Н" або "П". Рахунки типу "Н" відкриваються тільки для фінансування представницьких потреб нерезидентів, що не ведуть комерційної діяльності в Україні. Рахунки типу "П" відкриваються для представництв, які отримують доходи від комерційної діяльності.
Українські банки використовують передові системи електронних платежів з 1994 року.
2.2 Вимоги до звітності та аудиту
Принципи та процедури підготовки бухгалтерської звітності в Україні регулюються Законом "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність" 1999 року. Відповідно до закону система бухгалтерського обліку повинна бути заснована на національних стандартах бухгалтерського обліку, узгоджених з міжнародними стандартами бухгалтерського обліку. Порядок підготовки фінансової звітності також був узгоджений з міжнародними стандартами бухгалтерського обліку.
Всі юридичні та фізичні особи, які займаються підприємницькою діяльністю, зобов'язані зберігати необхідний комплект бухгалтерських записів та первинних документів і дотримуватися встановленого порядку ведення бухгалтерських рахунків. Всі бухгалтерські звіти і первинні документи повинні зберігатися протягом трьох років, але річні фінансові звіти повинні зберігатися протягом десяти років.
Календарний рік вважається річним звітним періодом для всіх осіб. Фінансова звітність повинна бути підготовлена станом на останній день звітного періоду. Для суб'єктів господарювання, які ведуть бухгалтерський облік з використанням подвійного запису, фінансова звітність включає в себе баланс, звіт про фінансові результати, про рух грошових коштів, звіт про власний капітал і примітки до фінансової звітності. Квартальні звіти повинні подаватися не пізніше 25-го числа місяця, наступного за звітним кварталом. Річні звіти повинні подаватися не пізніше 20 лютого наступного року після звітного. Щойно зареєстровані особи повинні подавати свій перший звіт протягом 12 – 15 місяців з моменту реєстрації. Відповідно до національних стандартів обов'язковий аудит українських підприємств може здійснюватися тільки сертифікованими українськими аудиторськими компаніями. Аудит є обов'язковим для фінансових звітів, які мають бути офіційно опубліковані з метою підтвердження повноти і достовірності річного бухгалтерського балансу і фінансової звітності комерційних банків, бірж, фондів, підприємств та інших організацій незалежно від їх форми власності. Емітенти цінних паперів та деривативів, публічні акціонерні товариства, підприємства – емітенти облігацій, професійні учасники ринку цінних паперів, фінансові установи та інші суб'єкти господарювання, звітність яких відповідно до законодавства України підлягає офіційному оприлюдненню, за винятком установ та організацій, що повністю утримуються за рахунок державного бюджету, проходять обов'язковий аудит.
18 квітня 2003 року Аудиторська палата України прийняла міжнародні стандарти аудиту (МСА) та Кодекс етики Міжнародної федерації бухгалтерів (IFA) замість українських стандартів аудиту. З тих пір ISA і Кодекс етики стали обов'язковими для всіх сертифікованих аудиторів в Україні.
2.3 Контроль обмінного курсу
Національний банк України дотримується політики гнучкого обмінного курсу, але використовує адміністративні механізми контролю валютного курсу. Розрахунки в торгових операціях між резидентами і нерезидентами України були дозволені у вільноконвертованій валюті і гривні (раніше розрахунки в гривні між резидентами та нерезидентами не були дозволені). Тим не менш, все ще існує широкий спектр адміністративних механізмів управління курсом української валюти.
(а) Обмеження на придбання іноземної валюти
Іноземна валюта може бути придбана для таких основних цілей:
• оплата іноземним постачальникам товарів/робіт/послуг,
• виплата дивідендів, процентів і роялті за кордон,
• погашення зареєстрованих в НБУ кредитів в іноземній валюті тощо.
7 червня 2016 року НБУ видав постанову № 342 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному і валютному ринках України", яка, зокрема, встановлює вимогу обов'язкової конвертації валютних надходжень в розмірі 65 % та дозвіл на виплату дивідендів нерезидентам лише за 2014 та 2015 роки. Постанова діє до 14 вересня 2016 року.
(б) Ліцензування окремих типів валютних операцій
Українській компанії необхідно отримати індивідуальну ліцензію НБУ щодо таких операцій:
• інвестиції за кордон, включаючи створення дочірніх підприємств в іншій країні і передачу капіталу для фінансування їх діяльності,
• зарахування коштів на банківські рахунки, відкриті за кордоном,
• придбання акцій нерезидентів за готівку тощо.
(в) Правило "180 днів"
Виплати українськими компаніями нерезидентам за імпортовані товари/послуги і т. д. зазвичай не потребують індивідуальної ліцензії НБУ. Однак якщо українська компанія робить авансовий платіж іноземній компанії в рахунок майбутніх поставок, українська компанія повинна здійснити фактичне ввезення товарів або отримання послуг протягом 180 днів після дати авансового платежу. 180-денний період може бути продовжений тільки за наявності індивідуального дозволу Міністерства економічного розвитку і торгівлі. Недотримання 180-денного терміну українською компанією може призвести до нарахування компанії штрафних санкцій (0,3 % на день, але не більше суми авансу).
Подібним чином, у випадку експорту товарів або надання послуг нерезиденту українська компанія повинна отримати виручку протягом 180 днів.
НБУ має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж 180 днів. Так, НБУ скоротив вказаний вище строк до 90 днів.
Подібним чином, у випадку експорту товарів або надання послуг нерезиденту українська компанія повинна отримати виручку протягом 180 днів.
НБУ має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж 180 днів. Так, тимчасово до 3 червня 2015 року НБУ скоротив вказаний вище строк до 90 днів.
2.4 Інвестиційні пільги
У 2016 році не було запроваджено жодних інвестиційних пільг.
2.5 Торгове регулювання і стандарти
Одним з основних положень, що регулюють правовий режим перевезення товарів через митний кордон України, є Митний кодекс України. Він встановлює різні види митних режимів, а саме: імпорт/експорт, реімпорт/реекспорт, транзит, тимчасовий експорт/імпорт, переробка товарів на/поза митної території України, митного складу, спеціальних митних зон, безмитних магазинів, знищення товарів, відмови від товарів на користь держави.
Імпортер/експортер товарів зобов'язаний надати спеціальний документ (митну декларацію) до митних органів для митного оформлення товарів. Митна декларація звичайно включає відомості про товари, їх специфікацію, митну вартість (може відрізнятися від закупівельної/продажної), обсяг, митний режим тощо.
Митна вартість ввезених товарів, зазначених у митній декларації, повинна бути визначена за ринковими цінами. В іншому випадку українські митні органи можуть внести корективи в заявлену митну вартість товарів. За загальним правилом, митні збори і мито обчислюються і сплачуються на підставі даних, представлених в митній декларації. Якщо загальна вартість товарів, що перевозяться через митний кордон України, не перевищує 300 євро, потреба в заповненні митної декларації відсутня.
Українські митні органи часто сприймаються місцевими підприємствами та іноземними інвесторами як один з найскладніших регуляторних органів в Україні. Комп'ютеризація процесу митного оформлення та відповідність українського законодавства нормам ЄС залишаються головними пріоритетами української митної служби.
3. ПОДАТКОВА СИСТЕМА
В Україні податки та обов'язкові платежі справляються відповідно до Податкового кодексу України (набув чинності з 2011 року). З 1 січня 2015 року до Податкового кодексу були внесено значні зміни, згідно з якими податки та обов'язкові платежі включають такі:
1. податок на прибуток підприємства ("ППП");
2. податок на додану вартість ("ПДВ");
3. податок на доходи фізичних осіб ("ПДФО");
4. єдиний соціальний внесок ("ЄСВ");
5. тимчасовий воєнний збір (запроваджений з 3 серпня 2014 р. до закінчення реформи Збройних Сил України);
6. акцизний податок;
7. податок на майно;
8. мито;
9. рентна плата.
Податки та обов'язкові збори приносять близько 72 % державних доходів. Більш 3/4 податкових платежів збираються за рахунок ПДФО, ПДВ і ППП.
Усі компанії – платники податків зобов'язані реєструватися в державній податковій службі ("ДПС") і отримати індивідуальний податковий номер (ІПН). Реєстрація здійснюється в місцевій податковій інспекції за місцем юридичної реєстрації компанії. Представництво іноземної компанії (з/без права ведення комерційної діяльності) також зобов'язане дотримуватися процедури податкової реєстрації.
Без ІПН неможливо відкрити банківський рахунок в Україні.
4. ПОДАТКИ, ЯКІ СПЛАЧУЮТЬ ПІДПРИЄМСТВА
4.1 Податок на прибуток підприємства
(а) Податкові ставки
Починаючи з 1 січня 2014 року, основна ставка податку на прибуток знижена до 18 %.
Сільськогосподарські підприємства можуть отримати право на спрощений податковий режим. Страхові компанії сплачують ППП за спеціальною процедурою.
В Україні адміністрування ППП носить централізований характер, на регіональному або місцевому рівнях ніяких додаткових ППП не справляється. Платники податку самостійно розраховують ППП за кожний звітний період.
Починаючи з 01.01.2016 року, за загальним правилом податкова декларація подається поквартально (в деяких випадках (новостворені, підприємства з річним доходом менше 20 млн грн) – за рік).
(б) База оподаткування
ППП справляється з оподатковуваного прибутку резидентів – платників податків та з доходу нерезидентів, з джерелом його походження з України. База оподаткування ППП визначається як прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Податкового кодексу. Дохід включає в себе будь-які доходи від реалізації товарів/робіт/послуг, доходи від приросту капіталу, дохід від курсової різниці, безкоштовно отримані кошти та товари, послуги, інші оподатковувані надходження готівкою, у формі майна або у формі нематеріальних активів, нараховані протягом звітного періоду.
В Україні для цілей податкового обліку з ППП використовується метод нарахування. Доходи нараховуються в податковому періоді, коли відбувається передача права власності на товари/послуги/роботи, в той час як витрати (які формують собівартість реалізованих товарів/робіт/послуг) визнаються в період визнання доходів від постачання таких товарів/робіт/послуг.
(в) Доходи, що не враховуються для визначення об'єкта оподаткування
Такі доходи не включаються до бази оподаткування:
• внески до статутного фонду;
• внески в грошовій або натуральній формі згідно з договорами про спільну діяльність на території України (без створення юридичної особи в Україні);
• емісійний дохід, отриманий емітентом – платником податку;
• дивіденди, отримані від резидентів і нерезидентів, які знаходяться під контролем одержувача.
(г) Дозволені відрахування
Більшість бізнес-витрат включаються до податкових витрат для цілей ППП. Однак вирахування деяких витрат спеціально обмежене (наприклад, відсотки по кредитах від пов'язаних нерезидентів; роялті, які виплачуються нерезидентам).
(д) Трансфертне ціноутворення
Обсяг оподатковуваного прибутку, отриманого платником податку, який бере участь в одній чи більше контрольованих операціях, вважається таким, що відповідає принципу "витягнутої руки", якщо умови зазначених операцій не відрізняються від умов, що застосовуються між непов'язаними особами у зіставних неконтрольованих операціях.
Перелік контрольованих операцій
Контрольованими операціями для цілей трансферного ціноутворення є такі операції, за умови, що загальний обсяг доходу платника податків та/або його пов'язаних осіб перевищує 50 млн гривень за рік та обсяг господарських операцій платника податків з одним контрагентом перевищує 5 млн гривень за відповідний рік:
• господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування сторін (сторони) таких операцій, що здійснюються платниками податків з пов'язаними особами – нерезидентами; господарські операції з продажу товарів через комісіонерів-нерезидентів;
• господарські операції, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі, яка включена до переліку держав, затвердженого Кабінетом Міністрів України, у яких ставка корпоративного податку на 5 і більше відсоткових пунктів нижча, ніж в Україні, які не розкривають у публічному доступі інформацію про структуру власності юридичних осіб, з якими Україною не укладені міжнародні договори з положеннями про обмін інформацією. Перелік таких держав оприлюднює уповноважений державний орган.
Методи визначення ціни у контрольованих операціях
Такі методи використовуються для визначення ціни у контрольованих операціях:
1. порівняльної неконтрольованої ціни;
2. ціни перепродажу;
3. "витрати плюс";
4. чистого прибутку;
5. розподілення прибутку.
Платник податку може використовувати будь-який метод, який він обґрунтовано вважає найбільш доцільним, однак у разі, коли існує можливість застосування і методу порівняльної неконтрольованої ціни, і будь-якого іншого методу, повинен застосовуватись метод порівняльної неконтрольованої ціни. Для визначення найбільш зіставної ціни товарів за принципом "витягнутої руки" для імпорту та експорту товарів використовується середня ціна таких товарів, що склалася на товарній біржі за декаду, що передує проведенню контрольованої операції.
Річна звітність та штрафи
Для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутворенням звітним періодом є календарний рік. Платники податків, які протягом звітного періоду здійснювали контрольовані операції з одним контрагентом на суму більше 5 млн грн, зобов'язані подавати звіт про контрольовані операції податковому органу до 1 травня року, наступного за звітним.
У разі неподання або несвоєчасного подання звіту про контрольовані операції передбачено штраф у розмірі 300 мінімальних зарплат станом на 1 січня звітного року (у 2016 р. – приблизно 15600 євро), у разі невключення контрольованої операції до звіту – штраф у розмірі 1 % незадекларованих операцій, у разі неподання документації щодо неконтрольованих операцій – 3 % суми операцій, щодо яких не була подана документація, але не більше 200 мінімальних зарплат (або 10400 євро).
(е) Податок з доходів нерезидентів
Будь-який дохід, отриманий (або виплачений) компанією-резидентом нерезиденту, оподатковується податком з доходів нерезидентів ("ПДН") в Україні у розмірі 15 відсотків. Такими доходами можуть бути дивіденди, відсотки, роялті, доходи від приросту капіталу, орендні платежі, брокерські та агентські комісії тощо. Доходи, одержані як оплата за товари/послуги/роботи, надані резиденту, в основному звільнені від ПДН. Інші ставки ПДН застосовуються до певних типів доходів нерезидента (наприклад, фрахт, страхові внески і плата за виробництво та/або розповсюдження реклами). Ставка ПДН може бути зменшена відповідно до конвенцій про уникнення подвійного оподаткування (Додаток 1).
(є) Оподаткування представництв
Постійне представництво – постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар'єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів, сервер.
Постійні представництва є звичайними платниками ППП. Однак звільнення від сплати податку можливе, якщо діяльність представництва не призводить до створення постійного представництва (ПП) згідно з Податковим кодексом України або відповідною міжнародною конвенцією про уникнення подвійного оподаткування.
Оподатковуваний прибуток постійного представництва може бути визначений на основі прямого або непрямого методу. Відповідно до прямого методу прибуток визначається як сукупний дохід (отриманий постійним представництвом за межами та на території України), зменшений на податкові витрати представництва. Однак якщо неможливо визначити витрати, пов'язані з діяльністю представництва, податкові витрати визначаються умовно як 70 % від сукупного доходу представництва.
(ж) Правила щодо рівня капіталізації
Для боржника, у якого сума боргових зобов'язань, що виникли за операціями з пов'язаними особами – нерезидентами, перевищує суму власного капіталу більш ніж в 3.5 рази (для фінансових установ та компаній, що займаються виключно лізинговою діяльністю, більш ніж в 10 разів), фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму перевищення нарахованих у бухгалтерському обліку процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов'язаннями над 50 відсотками суми фінансового результату до оподаткування, фінансових витрат та суми амортизаційних відрахувань за даними фінансової звітності звітного податкового періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів. Проценти, які перевищують суму цього обмеження, які збільшили фінансовий результат до оподаткування, зменшують фінансовий результат до оподаткування майбутніх звітних податкових періодів у сумі, зменшеній щорічно на 5 відсотків до повного її погашення.
(з) Податкові пільги
Податковий кодекс передбачає податкові пільги для деяких підприємств, у тому числі і для невеликих компаній. Зокрема, компанії, які були зареєстровані в період з 1 квітня 2011 року до 1 січня 2016 року, мають право (з певними обмеженнями) на нульову ставку ППП за умови, що їх сукупний річний дохід не перевищує 3 млн грн (приблизно 107000 євро), а заробітна плата працівників становить не менше 2-х мінімальних заробітних плат (на сьогодні 100 євро на місяць) у звітному періоді.
4.2 Податок на додану вартість
(а) Податкова ставка
За загальними нормами, ПДВ справляється з постачання товарів та послуг на митній території України та на імпорт товарів і послуг в Україну в розмірі 20 % (7 % для ліків та виробів медичного призначення).
Постачання деяких товарів і послуг (наприклад, благодійна допомога, фінансові послуги тощо) звільняються від сплати або не є об'єктом оподаткування ПДВ (без права на податковий кредит).
Для експортних поставок товарів діє нульова ставка оподаткування (звільнення з правом на податковий кредит).
(б) Реєстрація платника ПДВ
Реєстрація як платника ПДВ є обов'язковою для всіх українських підприємств, фізичних осіб – підприємців і представництв компаній-нерезидентів, які визнаються як платники ПДВ (тобто якщо обсяг оподатковуваних ПДВ операцій перевищує 1000000 грн (приблизно EUR 35000) за будь-які попередні 12 місяців діяльності).
Добровільна реєстрація як платника ПДВ також можлива в рамках чинного законодавства на підставі поданої заяви (навіть при обсягу продажу менше вказаної вище суми).
(в) Механізм розрахунку ПДВ
Сума ПДВ, яку зареєстрований платник ПДВ сплачує в складі вартості придбаних товарів та послуг (так званий вхідний ПДВ), може бути зарахована в рахунок зменшення ПДВ-зобов'язань платника при розрахунку остаточної суми ПДВ, що підлягає сплаті до (або відшкодуванню з) бюджету. Сума вхідного ПДВ, яка перевищує ПДВ-зобов'язання, може бути використана для зменшення ПДВ-зобов'язань у наступних податкових періодах або повернута в грошовій формі.
Нарахування та сплата ПДВ при імпорті товарів/робіт/послуг відбувається за допомогою механізму зворотних відрахувань (який інколи називають "ПДВ на імпорт"). Він передбачає самостійне нарахування та сплату 20 % ПДВ українським імпортером за податковий період (місяць), в якому товари/послуги імпортуються в Україну. Зазвичай сплачений ПДВ включається до податкового кредиту імпортером-платником податку в тому ж (для товарів, що імпортуються) або в наступному (для послуг) податковому періоді (місяці). Якщо імпортні товари або послуги використовуються в операціях, які звільнені від оподаткування ПДВ або використовуються не в господарській діяльності імпортера – платника податку, сплачена сума ПДВ на імпорт не відшкодовується і таким чином є витратами українського імпортера.
Вищеописаний механізм зворотних нарахувань не застосовується, якщо нерезидент – постачальник послуг має постійне представництво, зареєстроване в Україні як платник ПДВ. У цьому випадку постійне представництво відповідає за нарахування ПДВ-зобов'язань, зменшення на суму вхідного ПДВ та перерахування різниці до державного бюджету.
(г) Система електронного адміністрування ПДВ
Платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ. Система електронного адміністрування ПДВ забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку:
• суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;
• суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України;
• суми поповнення та залишку коштів на рахунках у системі електронного адміністрування податку на додану вартість;
• суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
(д) ПДВ-звітність
Для цілей ПДВ звітним періодом є календарний місяць. Платники ПДВ зобов'язані подавати декларації з ПДВ протягом 20 днів після закінчення звітного місяця. Сума ПДВ, що підлягає сплаті, якщо така є, має бути сплачена до бюджету протягом 30 днів після закінчення звітного місяця.
4.3 Єдиний податок
Юридичні особи та приватні підприємці можуть обрати сплату податків відповідно до так званої спрощеної системи оподаткування, якщо вони відповідають певним вимогам. У такому випадку вони можуть бути зареєстровані як платники єдиного податку ("ЄП"). Платники єдиного податку звільняються від деяких податків. Наприклад, залежно від групи платників єдиного податку, ЄП замінює ППП, податок на доходи фізичних осіб щодо підприємницької діяльності фізичної особи, ПДВ (якщо платник податків обирає платити ЄП за зниженою ставкою плюс ПДВ), земельний податок (на земельні ділянки, що використовуються в комерційних цілях) та ін.
Якщо платник податків бере участь у деяких виключених видах підприємницької діяльності, він не може оподатковуватись як платник ЄП. Виключені види діяльності включають, наприклад, обмін валют, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів, гральний бізнес, фінансові послуги тощо. Нерезиденти також не мають права використовувати спрощену систему.
Спрощена система оподаткування поділяється на чотири групи. Податковим (звітним) періодом для платників ЄП першої, другої та четвертої груп є календарний рік. Податковим (звітним) періодом для платників ЄП третьої групи є календарний квартал.
Детальна інформація щодо кожної групи платників ЄП, а також щодо порогів доходу та видів діяльності, якою можуть займатися платники ЄП, наведена в додатку 2.
5. ОПОДАТКУВАННЯ ФІЗИЧНИХ ОСІБ
5.1 Податок на доходи фізичних осіб
В Україні фізичні особи підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, залежно від того, чи є вони податковими резидентами чи ні. Фізичні особи – резиденти України оподатковуються податком з доходу, отриманого як в Україні, так і за її межами, у той час як нерезиденти оподатковуються податком тільки на доходи з джерелом їх походження в Україні. Згідно з українським законодавством доходом з джерелом походження з України вважається будь-який дохід, отриманий фізичною особою в результаті будь-якої трудової і підприємницької діяльності, що здійснюється в Україні, яка, зокрема, включає в себе оплату за виконану роботу в Україні, незалежно від того, ким оплачується така робота – українською чи іноземною компанією.
Згідно з українським законодавством фізична особа може вважатися податковим резидентом України, якщо він/вона відповідає критеріям українського податкового резидента, у т. ч.:
• Фізична особа вважається українським податковим резидентом, якщо він/вона має місце проживання в Україні.
• Якщо фізична особа також проживає в іншій країні, фізична особа вважається резидентом України за умови, що він/вона має постійне місце проживання в Україні.
• За наявності постійного місця проживання в іншій країні фізична особа вважається резидентом України за умови, що її/його центр життєвих інтересів знаходиться в Україні.
• Якщо неможливо визначити фактичний центр життєвих інтересів або якщо фізична особа не має постійного місця проживання в жодній з країн, фізична особа вважається податковим резидентом України, якщо він/вона знаходиться на території України не менше 183 днів протягом податкового (календарного) року.
В Україні фізичні особи, як резиденти, так і нерезиденти, оподатковуються за податковою ставкою 18 %.
Дивіденди оподатковуються за ставкою 5 %, якщо підприємство, що виплачує дивіденди, є платником ППП, та 18 % в інших випадках.
Проценти на депозитні та поточні рахунки оподатковуються за ставкою 18 %.
Як правило, будь-яка виплата роботодавцем або відшкодування витрат працівника оподатковується в Україні, за винятком випадків, коли така виплата та/або відшкодування витрат українським роботодавцем пов'язана з трудовими обов'язками працівників відповідно до трудової угоди або прописана в колективному договорі.
Згідно з українським законодавством доходи, отримані з іноземних джерел, або доходи, отримані з українських джерел, з яких не було утримано податку під час виплати, підлягають оподаткуванню в Україні на основі річної податкової декларації. Обов'язок інформувати про такі доходи в Україні і сплачувати податок покладається на фізичну особу. Податкова декларація подається до місцевої податкової інспекції за місцем проживання фізичної особи в Україні.
Річна податкова декларація подається не пізніше 30 квітня, наступного за звітним (календарним) роком. Самостійно розрахований податок сплачується не пізніше 31 липня, наступного за звітним (календарним) роком. Податок може бути сплачений тільки в гривнях.
Однак якщо протягом року всі виплати фізичній особі (податковому резиденту або нерезиденту) здійснюються юридичною особою – резидентом у вигляді заробітної плати, податок утримується з джерела виплати. У цьому випадку фізична особа не зобов'язана подавати податкову декларацію в Україні.
Слід підкреслити, що якщо чинні міжнародні договори в Україні (тобто договори про уникнення подвійного оподаткування) передбачають податковий режим відмінний від того, що передбачено в українському законодавстві, положення міжнародних договорів повинні превалювати над внутрішнім законодавством.
Військовий збір
Крім того, тимчасово, з 3 серпня 2014 року застосовується додатковий військовий збір у розмірі 1,5 % від розміру доходів у вигляді зарплати (утримується роботодавцем при виплаті доходів) та з 1 січня 2015 року інших доходів, які є об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб.
6. ІНШІ ПОДАТКИ
6.1 Ввізне мито
Ввезення обладнання, техніки, матеріалів та інших товарів зазвичай оподатковується ввізним митом. Ввізне мито не нараховується, якщо іноземний акціонер (інвестор) ввозить обладнання та техніку як внесок до статутного капіталу своєї української дочірньої компанії, за умови, що українська компанія не відчужує ввезене обладнання та техніку протягом 3 років.
Водночас внески до статутного капіталу в натуральній формі оподатковуються ПДВ за ставкою 20 %.
Імпортне (ввізне) мито справляється з митної вартості імпортованих товарів і розраховується або за адвалорними ставками (наприклад, у відсотках від митної вартості імпортованих товарів), або як фіксована сума за одиницю імпорту, або як комбінація двох вищезгаданих варіантів. Стандартні ставки мита на ввезення певних товарів визначаються Законом України "Про Митний тариф України".
Пільгові ставки мита застосовуються до товарів, які походять з країн, які мають режим найбільшого сприяння (за умови надання сертифіката походження товару), повні ставки мита застосовуються для інших країн.
Як вказано вище, імпортовані товари оподатковуються 20 % ПДВ, який сплачується з використанням механізму зворотних відрахувань імпортером. Сума ПДВ обчислюється з суми митної вартості імпортованих товарів, ввізних митних зборів і акцизних зборів. Крім того, при ввезенні в Україну підакцизних товарів (наприклад, сигарети, алкогольна продукція тощо) імпортер зобов'язаний сплатити акциз перед митним оформленням.
Експортовані з України товари зазвичай оподатковуються ПДВ за ставкою 0 % і в основному звільняються від експортного мита.
6.2 Акцизний податок
Сума акцизного податку при імпорті встановлюється за ставками від суми заявленої митної вартості, з нарахуванням мита та без врахування ПДВ. Оплата повинна бути здійснена в українській валюті за обмінним курсом Національного банку України, що діє на день оплати.
Акцизний податок також сплачується українськими виробниками підакцизних товарів.
Акцизний податок справляється з таких товарів: автомобілі, тютюнові вироби, алкогольні напої, пальне та електроенергія.
Також запроваджено 5 % акцизний податок з роздрібного продажу підакцизних товарів (пиво, алкогольні напої, тютюнові вироби), що сплачується підприємствами роздрібної торгівлі.
6.3 Податок на нерухоме майно
Об'єктом оподаткування є житлова і нежитлова нерухомість у власності фізичних і юридичних осіб. Базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості. Ставка податку встановлюється в розмірі до 3 % (тобто на час публікації до 43,5 грн / EUR 1,5) розміру мінімальної заробітної плати за 1 кв. м бази оподаткування на рік. База оподаткування об'єкта житлової нерухомості, що перебуває у власності фізичної особи, зменшується:
• для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. м;
• для житлового будинку / будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. м;
• для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків), – на 180 кв. м.
Податковий період дорівнює податковому року. Перший раз податок на нерухоме майно сплачуватимуть у 2016 році стосовно нерухомості, що перебувала у власності у 2015 році.
7. ЄДИНИЙ СОЦІАЛЬНИЙ ВНЕСОК
Додатково до податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), оплата праці, премії, допомоги та інші виплати робітникам (українським чи іноземним громадянам) юридичних осіб або представництв є базою для розрахунку єдиного соціального внеску (ЄСВ), який сплачується як роботодавцями, так і працівниками. Тільки іноземці, які працюють в представництві іноземної компанії, не зобов'язані сплачувати ЄСВ.
База оподаткування для ЄСВ обмежується верхньою межею місячного доходу (25 прожиткових мінімумів, або 36250 гривень (приблизно 1295 євро) на місяць).
ЄСВ, який підлягає до сплати роботодавцем, нараховується та сплачується одночасно з виплатами доходу. Внесок роботодавця становить 22 % від нарахованого доходу / верхньої межі.
8. ДОДАТКИ
Додаток 1. Таблиця ставок податку на репатріацію
У таблиці представлено список ставок податку на репатріацію, які можуть бути застосовані до певних видів доходів, отриманих нерезидентами в Україні. Загальна ставка податку складає 15 %.
Угоди про подвійне оподаткування / одержувач знаходиться в | Ставка податку на репатріацію | |||
Дивіденди, % | Відсотки, % | Роялті, літературні твори, % | Роялті, промислова власність, % | |
Алжир | 5 (25)/15 | 10 | 10 | 10 |
Вірменія | 5 (25)/15 | 10 | 0 | 0 |
Австрія | 5 (10)/10 | 2/5 | 5 | 0 |
Азербайджан | 10 | 10 | 10 | 10 |
Білорусь | 15 | 10 | 15 | 15 |
Бельгія | 5 (20)/15 | 2/5 | 5 | 0 |
Бразилія | 10 (25)/15 | 15 | 15 | 15 |
Болгарія | 5 (25)/15 | 10 | 10 | 10 |
Канада | 5 (20)/15 | 10 | 0/10 | 10 |
Китай | 5 (25)/10 | 10 | 10 | 10 |
Хорватія | 5 (25)/10 | 10 | 10 | 10 |
Кіпр | 5 (20)/15 | 2 | 10 | 5 |
Куба | 5/15 | 10 | 0 | 5 |
Чеська Республіка | 5 (25)/15 | 5 | 10 | 10 |
Данія | 5 (25)/15 | 10 | 10 | 10 |
Єгипет | 12 | 12 | 12 | 12 |
Естонія | 5 (25)/15 | 10 | 10 | 10 |
Фінляндія | 5 (20)/15 | 5/10 | 10 | 5 |
Франція | 5 (10/20)/15 | 2/10 | 10 | 0 |
Грузія | 5 (25)/10 | 10 | 10 | 10 |
Німеччина | 5 (20)/10 | 2/5 | 5 | 0 |
Греція | 5 (25)/10 | 10 | 10 | 10 |
Угорщина | 5 (25)/15 | 10 | 5 | 5 |
Ісландія | 5 (25)/15 | 10 | 10 | 10 |
Індія | 10 (25)/15 | 10 | 10 | 10 |
Індонезія | 10 (20)/15 | 10 | 10 | 10 |
Іран | 10 | 10 | 10 | 10 |
Ізраїль | 5 (25)/10/15 | 5/10 | 10 | 10 |
Італія | 5 (20)/15 | 10 | 7 | 7 |
Японія | 15 | 10 | 0 | 10 |
Йорданія | 10 (25)/15 | 10 | 10 | 10 |
Казахстан | 5 (25)/15 | 10 | 10 | 10 |
Корея | 5 (25)/15 | 5 | 5 | 5 |
Кувейт | 5 | 0 | 10 | 10 |
Киргизія | 5 (50)/15 | 10 | 10 | 10 |
Латвія | 5 (25)/15 | 10 | 10 | 10 |
Лівія | 5 (25)/15 | 10 | 10 | 10 |
Ліван | 5 (20)/15 | 10 | 10 | 10 |
Литва | 5 (25)/15 | 10 | 10 | 10 |
Македонія | 5 (25)/15 | 10 | 10 | 10 |
Малайзія | 15 | 15 | 15 | 10 |
Мексика | 5 (25)/15 | 10 | 10 | 10 |
Молдова | 5 (25)/15 | 10 | 10 | 10 |
Монголія | 10 | 10 | 10 | 10 |
Марокко | 10 | 10 | 10 | 10 |
Нідерланди | 5 (20)/15 | 2/10 | 10 | 0 |
Норвегія | 5 (25)/15 | 10 | 10 | 5 |
Пакистан | 10 (25)/15 | 10 | 10 | 10 |
Польща | 5 (25)/15 | 10 | 10 | 10 |
Португалія | 10 (25)/15 | 10 | 10 | 10 |
Південно-Африканська Республіка | 5 (20)/15 | 10 | 10 | 10 |
Румунія | 10 (25)/15 | 10 | 15 | 10 |
Росія | 5/15 | 10 | 10 | 10 |
Саудівська Аравія | 5 (20)/15 | 10 | 10 | 10 |
Сінгапур | 5 (20)/15 | 10 | 7,5 | 7,5 |
Словаччина | 10 | 10 | 10 | 10 |
Словенія | 5 (25)/15 | 5 | 10 | 5 |
Іспанія | 18 | 0 | 0 | 5 |
Швеція | 5 (20)/10 | 10 | 10 | 10 |
Швейцарія | 5 (20)/15 | 10 | 10 | 0 |
Сирія | 10 | 10 | 18 | 18 |
Таджикистан | 10 | 10 | 10 | 10 |
Таїланд | 10 (25)/15 | 10/15 | 15 | 15 |
Туреччина | 10 (25)/15 | 10 | 10 | 10 |
Туркменістан | 10 | 10 | 10 | 10 |
Об'єднані Арабські Емірати | 5 (10) | 3 | 10 | 0 |
Великобританія | 5 (20)/10 | 0 | 0 | 0 |
США | 5 (20)/15 | 0 | 10 | 10 |
Узбекистан | 10 | 10 | 10 | 10 |
В'єтнам | 10 | 10 | 10 | 10 |
Югославія (Сербія і Чорногорія) | 5 (25)/10 | 10 | 10 | 10 |
Примітки:
(1) Цифри в дужках у графі "дивіденди" вказують на мінімальну частку іноземного акціонера в українській компанії, для якого застосована знижена ставка податку на репатріацію (якщо такий акціонер є фактичним власником таких дивідендів).
(2) Цифри в таблиці, розділені зворотною похилою рискою (/), вказують на те, що різні ставки податку на репатріацію можуть застосовуватися до конкретного виду прибутку згідно з договором про подвійне оподаткування.
Додаток 2. Характеристика груп платників єдиного податку
Групи | Кількість найманих працівників | Доход за календарний рік, що передував переходу на ЄП | Види діяльності | Ставка ЄП: фіксована (% до мінімальної зарплати (МЗП*) станом на 1 січня або % до доходу) |
1 (фізичні особи – підприємці) | без найманих працівників | не перевищує 300000 грн. (10714 євро) | роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках, надання побутових послуг населенню | до 10 % від мінімальної зарплати |
2 (фізичні особи –підприємці) | одночасно не перевищує 10 осіб | не перевищує 1500000 грн. (53570 євро) | надання послуг, в т. ч. побутових, платникам єдиного податку та/або населенню; | до 20 % від мінімальної зарплати |
3 (фізичні особи – підприємці та юридичні особи) | не обмежена | не перевищує 5000000 грн. (178570 євро) | всі види діяльності з урахуванням обмежень (п. 291.5) | а) 3 % від доходу у разі сплати ПДВ; |
б) 5 % від доходу у разі включення ПДВ до складу єдиного податку | не обмежена | частка | Сільське господарство | 0,09 % – 3 % нормативної грошової оцінки сільськогосподарської землі |
КОНТАКТИ
BDO в Україні Харківське шосе, 201/203, Тел. +38 044 393 26 87 Партнер з податків: | Незважаючи на те, що ця публікація була ретельно підготовлена фахівцями компанії, вона може бути використана тільки для отримання загального уявлення про обговорюваний у ній предмет. Не рекомендується використовувати представлену в публікації інформацію як професійну консультацію з конкретного питання. Перш ніж здійснити певні дії або утриматися від здійснення певних дій на підставі цієї публікації, необхідно отримати професійну консультацію фахівця. BDO – це бренд мережі BDO і кожної фірми – члена BDO. 2014 © ТОВ "БДО". Усі права захищені. |
© Brussels Worldwide Services BVBA, 2 липня 2016
Brussels Worldwide Services BVBA
Boulevard de la Woluwe 60
1200 Брюссель
Бельгія
Телефон: +32 2 778 0130
Факс: +32 2 778 0143
bws@bwsbrussels.com
http://www.bdointernational.com
