Про МСФЗ існує багато міфів, серед яких і те, що МСФЗ-звітність базується на справедливій вартості. Ми точно скажемо, що таке твердження не справедливо. Елементи, що визнаються у фінансовій звітності, кількісно зазначаються в грошовому вираженні на основі обраної основи оцінки.
Основа оцінки – це певна ідентифікована властивість (наприклад, історична собівартість, справедлива вартість, вартість при використанні чи вартість виконання) статті, що оцінюється. Правдою є той факт, що в МСФЗ достатньо багато випадків обов'язкового застосування справедливої вартості. Наприклад, для оцінки інвестиційної нерухомості, фінансових інструментів (цінних паперів), що включені до торгового портфелю або є дольовими інструментами, біологічних активів тощо.
Питання визначення оцінок за справедливою вартістю та їх розкриття регулюються МСФЗ 13 "Оцінка справедливої вартості". Ми іноді жартуємо – трошки справедлива, зовсім справедлива, просто справедлива, найсправедливіша ... У кожному жарті є частка жарту, а решта – це правда. А правда в тому, що справедлива вартість має різну ступінь довіри, надійності, об'єктивності. І для того, щоб користувачу надати достатньо корисної інформації про "всі відтінки" справедливості оцінок, МСФЗ 13 впроваджено ієрархію справедливої вартості.
Ієрархія справедливої вартості встановлює найвищий пріоритет для цін котирування (нескоригованих) на активних ринках на ідентичні активи або зобов'язання (вхідні дані 1-го рівня) та найнижчий пріоритет для закритих вхідних даних (вхідні дані 3-го рівня).
Вхідні дані 1-го рівня
Вхідні дані 1-го рівня – це ціни котирування (нескориговані) на активних ринках на ідентичні активи або зобов'язання, до яких суб'єкт господарювання може мати доступ на дату оцінки. Ціна котирування на активному ринку є найнадійнішим свідченням справедливої вартості і за наявності має бути використана без коригування для оцінки справедливої вартості, окрім деяких ситуацій, визначених у МСФЗ 13. Вхідні дані 1-го рівня будуть доступні для багатьох фінансових активів та фінансових зобов'язань, деякі з яких можуть бути обміняні на кількох активних ринках (наприклад, на різних біржах). Тому у 1-ому рівні основна увага спрямована на визначення обох таких моментів:
а) основного ринку для актива чи зобов'язання або, за відсутності основного ринку, – найсприятливішого ринку для актива чи зобов'язання;
б) чи може суб'єкт господарювання здійснити операцію для цього актива або зобов'язання за такою ціною на такому ринку на дату оцінки.
Вхідні дані 2-го рівня
Вхідні дані 2-го рівня – це вхідні дані (окрім цін котирування, віднесених до 1-го рівня), які можна спостерігати для актива чи зобов'язання, прямо або опосередковано. Якщо актив або зобов'язання має визначений (контрактний) строк, то вхідні дані 2-го рівня повинні бути відкритими протягом практично всього строку цього актива чи зобов'язання. До вхідних даних 2-го рівня належать:
а) ціни котирування на подібні активи чи зобов'язання на активних ринках;
б) ціни котирування на ідентичні або подібні активи чи зобов'язання на ринках, які не є активними;
в) вхідні дані, окрім цін котирування, які можна спостерігати для активу чи зобов'язання, наприклад ставки відсотка та криві дохідності, що спостерігаються на звичайних інтервалах котирування, допустима змінність та кредитні спреди;
г) вхідні дані, підтверджені ринком.
Вхідні дані 3-го рівня
Вхідні дані 3-го рівня – це вхідні дані для активу чи зобов'язання, яких немає у відкритому доступі. Закриті вхідні дані слід використовувати для оцінки справедливої вартості, якщо відповідних відкритих даних немає, що передбачається в ситуаціях, коли діяльність ринку для активу або зобов'язання на дату оцінки незначна, або її взагалі немає. Проте, мета оцінки справедливої вартості лишається такою ж, тобто ціна виходу на дату оцінки з позиції учасника ринку, який утримує актив чи несе зобов'язання. Отже, закриті вхідні дані мають відображати припущення, які використовували б учасники ринку, встановлюючи ціну на актив або зобов'язання, в тому числі припущення про ризик.
Якщо відкриті вхідні дані вимагають коригування з використанням закритих вхідних даних, і результатом такого коригування є значно вища або нижча оцінка справедливої вартості, то отримана в результаті оцінка буде віднесена до 3-го рівня ієрархії справедливої вартості. Наприклад, якщо учасник ринку взяв би до уваги вплив обмеження на продаж актива, оцінюючи ціну такого актива, то суб'єкт господарювання скоригує ціну котирування, щоб відобразити вплив цього обмеження. Якщо ж така ціна котирування належить до вхідних даних 2-го рівня, а коригування – це закриті вхідні дані, що є важливими для всієї оцінки, то оцінку відносять до 3-го рівня ієрархії справедливої вартості. Якщо при визначенні справедливої вартості використовуються вхідні дані з різних рівнів ієрархії, то така оцінка буде відноситися до найнижчого з використаних рівнів. Тобто, якщо для визначення справедливої вартості основного засобу будуть використані ринкові дані та деякі закриті дані, то така оцінка буде розкриватися як 3-й рівень, а не як 2-й.
Детальніше ці питання ми розбираємо на вебінарі "Справедлива вартість в МСФЗ-звітності: ключові вимоги та приклади розкриття" за посиланням
_____________________________________________
© ТОВ "ІАЦ "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2022
У разі цитування або іншого використання матеріалів, розміщених у цьому продукті ЛІГА:ЗАКОН, посилання на ЛІГА:ЗАКОН обов'язкове.
Повне або часткове відтворення чи тиражування будь-яким способом цих матеріалів без письмового дозволу ТОВ "ЛІГА ЗАКОН" заборонено.
