Процедура знецінення запасів завжди мала свої особливості хоча б тому, що знецінення запасів не підпадає під звичний МСБО 36 "Зменшення корисності активів". Зниження вартості запасів, на вимогу МСБО 2 "Запаси", має визнаватися у складі витрат (тобто за дебетом рахунків витрат) у тому періоді, коли таке зниження відбулося.
Питання в тому, що буде за кредитом?
Якщо за кредитом припустити використання рахунків запасів, то за економічним змістом це означає припинення визнання запасу. Якщо конкретний запас втратив свою вартість безповоротно, то наведений вище варіант цілком логічний. А якщо запас втратив частину своєї вартості "тимчасово" і на подальші звітні дати можуть існувати свідчення збільшення чистої вартості реалізації внаслідок зміни економічних обставин, то сума списання має бути відновлена. Це означає, що необхідним було б дебетувати рахунок запасів, тобто знову визнавати запаси. Представляється, що кореспондувати рахунки витрат безпосередньо із запасами – це не єдиний варіант. Тому багато підприємств обирають обліковими політиками створенням резервів під знецінення "проблемних" запасів на окремому контрактивному субрахунку в складі запасів (контрактивний резерв). Це дозволить не зачіпати рахунки запасів, тобто не створювати прецедент "самоліквідації" запасів, і ідентифікувати визнані суми їх знецінення для можливості подальшого їх відновлення за потребою.
Створення таких резервів дозволено МСФЗ (але конкретні механізми відсутні) і цілком відповідає цілям фінансової звітності. Відмова від створення таких резервів, незалежно від того, зазначено це в обліковій політиці чи ні, створює загрозу завищення вартості активів, а саме вартості запасів, що в результаті може вплинути на достовірність фінансової МСФЗ-звітності, тобто на її якість і транспарентність. Тому створення резервів на знецінення запасів можна розглядати як обов'язковий елемент облікової політики.
На практиці він може на конкретну звітну дату мати і нульову вартість, але його створення не можна ігнорувати. В обліковій політиці радимо зазначати, що підприємство здійснює оцінку резерву за неліквідними, знеціненими та застарілими товарно-матеріальними запасами на основі даних щомісячних (альтернатива – щоквартальних, щорічних) інвентаризацій, проведених станом на кожну звітну дату, або при виявленні фактів чи настанні подій, які свідчать про ознаки знецінення запасів. Нарахування та перегляд розміру резерву на знецінення запасів мають здійснюватися виходячи з термінів перебування запасів на складах, ступеня їх придатності до використання. У результаті запаси у Звіті про фінансовий стан подаються на нетто-основі, тобто за вирахуванням резерву знецінення.
Якщо питання формування облікових політик для Вас є актуальними, радимо передивитися онлайн-курс від Олени Харламової "Облікова політика як конституція бухгалтерії: МСФЗ & П(С)БО", який зараз можна придбати зі знижкою 400 грн!
_____________________________________________
© ТОВ "ІАЦ "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2022
У разі цитування або іншого використання матеріалів, розміщених у цьому продукті ЛІГА:ЗАКОН, посилання на ЛІГА:ЗАКОН обов'язкове.
Повне або часткове відтворення чи тиражування будь-яким способом цих матеріалів без письмового дозволу ТОВ "ЛІГА ЗАКОН" заборонено.
