Ця сторінка доступна рідною мовою. Перейти на українську

Фінансова звітність в період воєнного стану: що змінюють закони №2115 та №2435

Питання підготовки фінансової звітності за 2022 рік треба розглядати в світлі змін, які були внесені Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 19.07.2022р. №2435-IX, який набув чинності 10 серпня 2022 року, а також з урахуванням положень Закону України «Про захист інтересів суб'єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» від 03.03.2022р. №2115-IX (зі змінами, в редакції чинній на 01.01.2023р.).

Відповідальність за неподану, неоприлюднену фінансову звітність у період дії воєнного стану

Підприємства подають фінансові та аудиторські звіти, протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни за весь період неподання звітності чи обов'язку подати документи. Аналогічні умови діють і щодо оприлюднення фінансової звітності, разом з аудиторським звітом, звітом про управління, звітом про платежі на користь держави.

У період дії воєнного стану або стану війни, а також протягом трьох місяців після його завершення до підприємств не застосовується адміністративна та/або кримінальна відповідальність за неподання чи несвоєчасне подання звітності.

Такі пільги не розповсюджуються на підприємства, які наділені бюджетними повноваженнями згідно із законодавством.

Також слід звернути увагу на підпункт 5 пункту 1 Закону України «Про захист інтересів суб'єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» від 03.03.2022р. №2115-IX, за яким, вищенаведені пільги не поширюються на податкові правовідносини. Це означає, що до податкової декларації з податку на прибуток, яку підприємства продовжують подавати (за виключенням випадків, коли підприємство не має такої фізичної можливості у зв'язку з бойовими діями), фінансова звітність за нормами ст.46 Податкового кодексу України, обов'язкового додається.

Отже, підприємствам на загальній системі, які за законом мають оприлюднювати свою фінансову звітність, вищезгаданою пільгою скористатися можна лише частково, адже в разі не подання фінансової звітності в складі податкової декларації з податку на прибуток, така податкова звітність буде не прийнята.

Крім того, не слід затягувати і з аудитом фінансової звітності, бо тримісячний період після скасування воєнного стану це доволі короткий проміжок часу, більш того, деякі процедури аудитору не вдасться виконати через значний розрив між датою балансу і датою аудиту, а це може призвести до модифікації думки аудитора по окремим статтям фінансової звітності.

Фінансова звітність за МСФЗ подається всім користувачам на основі таксономії

Фінансова звітність та консолідована фінансова звітність за МСФЗ складаються на підставі таксономії фінансової звітності за МСФЗ, яка оприлюднена державною мовою на офіційному веб-сайті Міністерства фінансів України. Для інформації, з метою використання підприємствами при складанні річної фінансової звітності в електронному форматі за 2021 рік та проміжної фінансової звітності у 2022 році лише 6 грудня 2022 року на засіданні Комітету з управління системою фінансової звітності, було схвалено електронний формат таксономії UA МСФЗ XBRL 2021 року.

Законом уточнено, що підприємства, які для складання фінансової звітності застосовують МСФЗ, складають і подають фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність органам державної влади та іншим користувачам на їх вимогу в порядку, визначеному цим Законом, на основі таксономії фінансової звітності за МСФЗ в єдиному електронному форматі, визначеному Міністерством фінансів України.

При цьому, Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до складання фінансової звітності» встановлено, що юридичні особи (крім банків та бюджетних установ), які зобов'язані подавати фінансову звітність згідно із законодавством, застосовують форми фінансової звітності, визначені, затвердженим цим наказом. Форма і склад статей фінансової звітності, які наводяться у додатках 1 і 2 до цього НП(С)БО не відповідають за формою та складом статей тим, які готуються на основі таксономії фінансової звітності за МСФЗ.

Це призводить до необхідності підприємствам, які ведуть облік та готують фінансову звітність за МСФЗ, складати фінансову звітність у двох форматах. Наприклад, ДПС, як додаток до податкової декларації з податку на прибуток, приймала форми балансу (звіту про фінансовий стан), звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід), звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал, визначені НП(С)БО 1, а примітки до фінансової звітності приймали за форматом довільної форми. Такі ж форми переважно підлягали аудиту та розглядалися учасниками, акціонерами на загальних зборах.

Тому, допоки всі державні органи не почнуть приймати один вид форм підготовлений на основі таксономії фінансової звітності, а також не будуть внесені відповідні зміни до НП(С)БО 1, і своєчасно затверджуватися Мінфіном формат таксономії, то колізія та додаткові трудовитрати для підприємств залишатимуться.

Таксономія обов'язкова незалежно від розміру підприємства, якщо фінансова звітність складається за МСФЗ

Підприємства, які для складання фінансової звітності застосовують МСФЗ, складають і подають фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність органам державної влади та іншим користувачам на їх вимогу в порядку, визначеному цим Законом, на основі таксономії фінансової звітності за МСФЗ в єдиному електронному форматі, визначеному Міністерством фінансів України.

Таким чином вирішена тривала дискусія для малих і середніх підприємств, які вирішили добровільно застосовувати МСФЗ, і тепер офіційно за свою прогресивність отримали «бонус» у форматі таксономії. Доречі, шляху назад законодавством не передбачено.

LIGA360 - єдине джерело інформації для всієї компанії. Дашборд ключових медіа та конкурентних показників, бізнес-новини й аналітика та управління ризиками. Замов прямо зараз. 

Велика група підприємств або група у складі якої є підприємство, що становить суспільний інтерес має проводити аудит та оприлюднювати консолідовану річну фінансову звітність

Законом України Про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 19.07.2022р. №2435-IX, який набув чинності 10 серпня 2022 року, визначено категорії груп підприємств, які поділяються на малі, середні або великі. Такий поділ є актуальним для підприємств (материнських компаній), що контролюють інші підприємства (дочірні підприємства), і які крім фінансових звітів про власні господарські операції, складають та подають консолідовану фінансову звітність.

Законодавцю можна тут подякувати, що малі та середні групи (крім груп у складі яких є підприємства, що становлять суспільний інтерес), звільнено від складання та подання консолідованої фінансової звітності та консолідованого звіту про управління.

Великими групами вважаються групи, показники річної консолідованої фінансової звітності яких на дату складання річної консолідованої фінансової звітності відповідають щонайменше двом із таких критеріїв:

  • балансова вартість активів - понад 20 мільйонів євро

  • чистий дохід від реалізації - понад 40 мільйонів євро

  • середня кількість працівників - понад 250 осіб

Для визначення відповідності критеріям, встановленим у євро, застосовується офіційний курс гривні щодо іноземних валют (середній за період), розрахований на підставі курсів Національного банку, що встановлювалися для євро протягом відповідного року. Наприклад, для дати балансу на 31 грудня 2022 року це будуть такі значення:

  • балансова вартість активів - понад 679 640 тис.грн.

  • чистий дохід від реалізації - понад 1 359 280 тис.грн.

Як і для підприємств, якщо на дату складання річної консолідованої фінансової звітності група, показники річної консолідованої фінансової звітності якої протягом двох років поспіль (за звітний рік та рік, що передує звітному), не відповідає критеріям групи, до якої вона віднесена, така група повинна бути віднесена до відповідної групи, критеріям якої відповідають показники річної консолідованої фінансової звітності за результатами звітного періоду.

Материнські підприємства великої групи, які не належать до категорії великих підприємств (крім суб'єктів інвестиційної діяльності, які не складають консолідовану фінансову звітність відповідно до МСФЗ, зобов'язані не пізніше ніж до 1 червня року, що настає за звітним періодом, оприлюднювати річну консолідовану фінансову звітність, складену за МСФЗ, разом з аудиторським звітом, консолідованим звітом про управління, консолідованим звітом про платежі на користь держави на своїй веб-сторінці або своєму веб-сайті (у повному обсязі).

Материнські підприємства, які є одночасно дочірніми підприємствами та відповідно до вимог НП(С)БО або МСФЗ не подають консолідовану фінансову звітність, зобов'язані оприлюднити на своїй веб-сторінці або своєму веб-сайті (у повному обсязі) річну консолідовану фінансову звітність свого материнського підприємства разом з аудиторським звітом та консолідованим звітом про управління не пізніше ніж до 1 червня року, що настає за звітним періодом.

Не пропусти жодної важливої зміни для бізнесу з LIGA360. Налаштуй моніторинг згадок у ЗМІ, змін конкурентів, законодавства та статусів об?єктів нерухомості. Спробуй прямо сьогодні 

Підпишіться на розсилку
Щопонеділка отримуйте weekly-digest про ключові події бізнесу
Залиште коментар
Увійдіть, щоб залишити коментар
УВІЙТИ
На цю ж тему