Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
Спробувати Оформити передплату
Спробувати Оформити передплату
ООО "ЛИГА ЗАКОН"
Чим запам'ятався рік: ЗЕД

Ліцензування

Щороку Кабмін ухвалює рішення про застосування режиму ліцензування експорту (імпорту) товарів, у тому числі встановлення квот (кількісних або інших обмежень).

Зокрема, перелік товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню у 2021 році, визначено постановою КМУ від 28.12.2020 р. № 1329.

Чинним законодавством не передбачено додаткової реєстрації в органах контролю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності.

Розрахунки

Подавати до органу контролю повідомлення про відкриття або закриття рахунків в іноземних банках та інших фінансових установах за межами України від суб'єктів господарювання не вимагають (див. роз'яснення з категорії 116.08 розділу "Запитання – відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.tax.gov.ua)).

Через такі іноземні рахунки вітчизняні суб'єкти господарювання можуть здійснювати розрахунки з нерезидентами за операціями з експорту та імпорту товарів (див. роз'яснення з категорії 112.02 розділу "Запитання – відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.tax.gov.ua)).

Водночас порядок відкриття рахунків в іноземних фінансових установах регулює законодавство тієї країни, у якій відкривають рахунок (див. ІПК ДПС від 11.12.2020 р. № 5137/ІПК/99-00-07-07-02-06).

Відлік граничного строку розрахунків за операціями з експорту товарів банк розпочинає з дати оформлення МД типу ЕК-10 "Експорт", ЕК-11 "Реекспорт" на продукцію, яку експортують (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта чи іншого документа, що засвідчує постачання нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню).

Передбачено для суб'єктів господарювання й можливість припинити зобов'язання за зовнішньоекономічними операціями, які передбачають розрахунки у грошовій формі, через зарахування зустрічних однорідних вимог.

Щоправда, у разі, якщо зобов'язання сторін за договорами підлягають виконанню в різних валютах (наприклад, євро та долар США), зустрічне зарахування однорідних вимог є неможливим (постанова ВС від 19.04.2019 р. у справі № 914/108/16).

Також допустимим є відступлення права вимоги між резидентами в разі здійснення експортних операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності (див. роз'яснення з категорії 112.02 розділу "Запитання – відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.tax.gov.ua)).

Відлік граничного строку розрахунків за операціями з імпорту товарів банк розпочинає з дати здійснення платежу (списання коштів із рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива – здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів із рахунку банку).

Документування

Міжнародні двосторонні договори укладають державною мовою та мовою іншої сторони, якщо інше не передбачено таким міжнародним договором. Багатосторонні ж договори укладають мовами, погодженими сторонами (див. роз'яснення з категорії 112.04 розділу "Запитання – відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.tax.gov.ua)).

Водночас реєстрації зовнішньоекономічних договорів (контрактів), зокрема й договорів комерційної концесії (франчайзингу), в органах контролю чинним законодавством не передбачено (повідомлення ГУ ДПС у Дніпропетровській області).

Обов'язку укладати зовнішньоекономічний договір у письмовій формі в разі надання СГ-резидентом послуг нерезидентам через мережу Інтернет не встановлено.

Разом із тим передбачено укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) у простій письмовій або в електронній формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, або в разі експорту послуг (крім транспортних) (зокрема, і через мережу Інтернет) – через прийняття публічної пропозиції про угоду (оферти), або через обмін електронними повідомленнями, або в інший спосіб, зокрема через виставлення рахунка (інвойсу), у тому числі в електронному вигляді, за надані послуги.

Протягом п'яти робочих днів із дня підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт чи надання послуг, суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності України, які здійснили експорт або імпорт робіт, послуг за бартерним договором, зобов'язані подати інформацію до органу контролю за формою згідно з додатком 1, затвердженим наказом ДПА від 26.08.2003 р. № 404.

Декларування

У 2021 році Мінфін установив правила й особливості заповнення митних декларацій окремих типів у вигляді структурованого електронного повідомлення та на паперовому носії на бланках чи за формою єдиного адміністративного документа форми МД-2 і додаткових аркушів до нього форми МД-3. Їх визначено Порядком, затвердженим наказом Мінфіну від 22.12.2020 р. № 795.

Нагадаємо, заповнюють митні декларації окремого типу суб'єкт режиму або від імені суб'єкта режиму підприємство, яке надає послуги з декларування товарів, за допомогою внесення інформації до визначених елементів даних.

Як наголосили в Держмитслужбі, документ не скасовує опублікованих раніше Держмитслужбою рекомендацій – навпаки, він фіксує, що такий підхід буде актуальний не тільки на період І етапу пілотного проєкту, а й для всіх наступних етапів застосування NCTS* в Україні.

NCTS – технологія, яка лежить в основі європейської Конвенції про процедуру спільного транзиту. Конвенція є основою для переміщення товарів між 35 країнами: державами – членами ЄС, країнами Європейської асоціації вільної торгівлі (EFTA), Туреччиною, Північною Македонією та Сербією.

До цього оновлені системи управління ризиками та митного оформлення (АСУР 2.0 та АСМО 2.0) інтегровано із системою NCTS.

Як зауважили наприкінці року в Мінфіні, подальше запровадження NCTS потребує активності бізнесу.

Також у 2021 році відбулося вручення першого в Україні сертифіката Авторизованого економічного оператора (АЕО).

Наказом Мінфіну від 22.01.2021 р. № 32 викладено в новій редакції Порядок здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю.

Як нагадує Держмитслужба в листі від 28.07.2021 р. № 17-1/17-02-02/7/1681 з 1 липня 2021 року обов'язковим є зазначення у графі 50 митної декларації наданого митним органом облікового номера особи-нерезидента (перевізника (експедитора) задекларованих у митній декларації товарів).

З 29 листопада 2021 року Держмитслужба запровадила пілотний проєкт виконання митних формальностей підрозділом митних компетенцій.

Кабмін постановою від 24.11.2021 р. № 1228 вніс зміни до Положення про митні декларації. Так, товари, увезені на митну територію України за періодичною митною декларацією лініями електропередачі, митний орган може випустити після оформлення періодичної митної декларації.

Митні платежі

Графіки зниження ввізних і вивізних (експортних) мит на 2021 рік було доведено листом Держмитслужби від 28.12.2020 р. № 15/338.

Також у 2021 році провели чергові огляди торговельної політики членів СОТ відповідно до експортної стратегії та розпочали діяти нові правила експорту та імпорту між Україною та країнами СНД.

Стандартний алгоритм дій працівників митниці під час перевірки документів про преференційне походження товару з метою забезпечення результативності й ефективності контролю визначення країни походження, правомірності використання пільг і преференцій зі сплати митних платежів, передбачених угодами про вільну торгівлю, викладено в листі Держмитслужби від 02.07.2021 р. № 08-1.4/15-03/7/6496.

ФОП

Підприємці мають право провадити діяльність на міжнародному рівні (див. ІПК ДПС від 01.06.2021 р. № 3878/К/99-00-18-04-03-09), зокрема й на міжнародних маркетплейсах (див. ІПК ДПС від 02.07.2021 р. № 2611/ІПК/99-00-04-03-03-06).

Так, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку, яка планує провадити зовнішньоекономічну діяльність, повинна подати заяву про застосування спрощеної системи оподаткування з позначкою "Внесення змін".

Водночас у полі 6 "Місце провадження господарської діяльності" Заяви, у якому треба зазначити інформацію, зокрема, щодо області, району, населеного пункту, вулиці, номера будинку / офісу / квартири, індексу, така особа має заповнити лише графу "Область, район, населений пункт", у якій указати: "Виконання робіт чи надання послуг за межами України (експорт)" та/або "Поставка товарів за межами території України (експорт)". Інші графи поля 6 заповнювати не потрібно (див. роз'яснення з категорії 107.01 розділу "Запитання – відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.tax.gov.ua)).

Відповідальність

Податківці невтомно нагадували, що в періоді здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню й поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції та пеня за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності підлягають застосуванню в загальновстановленому порядку.

У разі порушення граничного строку розрахунків за операціями з експорту товарів нарахування пені розпочинається з першого дня після закінчення такого строку та здійснюється за кожний день прострочення, включно з днем завершення валютного нагляду відповідно до п. 9 розд. III Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 р. № 7 (див. роз'яснення з категорії 112.02 розділу "Запитання – відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.tax.gov.ua)).

У разі виявлення агентом валютного нагляду порушення валютного законодавства з боку суб'єкта валютної операції агент валютного нагляду запобігає проведенню такої валютної операції та інформує про неї орган валютного нагляду (див. ІПК від 22.06.2021 р. № 2503/ІПК/99-00-07-07-02-06).

Відповідальність за порушення резидентами строку розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності під час виконання договорів комісії покладено на сторону договору, яка набуває права і стає зобов'язаною за зовнішньоекономічним договором, укладеним із третьою особою, тобто на комісіонера (див. роз'яснення з категорії 112.05 розділу "Запитання – відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.tax.gov.ua)).

Як нараховують пеню за порушення строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і який строк сплати такої пені, податківці нагадали в роз'ясненні з категорії 112.05 розділу "Запитання – відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.tax.gov.ua).

Зауважимо, суди вважають, що до зобов'язань, виражених в іноземній валюті, застосування пені у вигляді подвійної облікової ставки НБУ можливе та не суперечить чинному законодавству України. Пеню в цьому разі потрібно обчислювати і стягувати в національній валюті України – гривні (див. постанову ВС 06.03.2019 р. у справі № 916/4692/15).

Якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми, а загальна сума операції підлягає валютному нагляду, то в разі порушення граничних строків розрахунків за умови відсутності ознак дроблення операцій з експорту товару або дроблення валютних операцій пеню на суму заборгованості не нараховують (див. ІПК ДПС від 19.05.2021 р. № 1884/ІПК/12-32-07-06-10).

За здійснення розрахунків між резидентами та нерезидентами в межах торговельних операцій без участі банку до юридичних осіб (крім уповноважених установ) застосовують захід впливу у вигляді штрафних санкцій у розмірі до 100 відс. суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства.

Крім того, порушення порядку здійснення валютних операцій тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб юридичних осіб (крім уповноважених установ), громадян – суб'єктів підприємницької діяльності в розмірі від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Також пригадаймо роз'яснення податківців про те, що до заборгованості, що виникла за зовнішньоекономічним договором купівлі-продажу товарів, термін позовної давності 4 роки застосовують за умови, що сторони договору належать до країн – учасниць Конвенції про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів 1974 року, яку ратифіковано Постановою ВР від 14.07.93 р. № 3382-XII, й умови договору передбачають застосування норм цієї Конвенції.

Далі буде...

У 2022 році очікуємо чимало ЗЕД-нововведень. Зокрема, триває розгляд проєкту № 4278. Документом серед іншого планують запровадити електронне декларування міжнародних відправлень і зміни в оподаткуванні товарів, які переміщують (пересилають) у міжнародних поштових та експрес-відправленнях.

Також радимо пригадати:

Судова практика Верховного Суду у спорах щодо зовнішньоекономічної діяльності 

За якими експортно-імпортними операціями та з якої дати граничні строки розрахунків становлять 365 календарних днів? (роз'яснення з категорії 112.02 розділу "Запитання – відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.tax.gov.ua)).

_____________________________________________
© ТОВ "ІАЦ "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2021

У разі цитування або іншого використання матеріалів, розміщених у цьому продукті ЛІГА:ЗАКОН, посилання на ЛІГА:ЗАКОН обов'язкове.
Повне або часткове відтворення чи тиражування будь-яким способом цих матеріалів без письмового дозволу ТОВ "ЛІГА ЗАКОН" заборонено.

Мати доступ до номерів і всіх статей видання Ви зможете за умови передплати на електронне видання Вісник МСФЗ
Контакти редакції:
ifrs@ligazakon.ua
 
Даний функціонал доступний передплатникам в електронному виданні.
Якщо Ви ще не передплачуєте видання, замовте безкоштовний доступ до демо-номера
або підпишіться на видання Вісник МСФЗ