Регулювання
Винятки, коли в Україні можна розраховуватися іноземною валютою, встановлено ч. 2 ст. 5 Закону № 2473-VIII "Про валюту і валютні операції".
У 2021 році Закон "Про валюту і валютні операції" було доповнено положеннями, згідно з якими банки обмінюються інформацією про належність рахунків клієнтів до банківських рахунків, відкритих нерезидентам, з метою здійснення валютного нагляду за валютними операціями, які здійснюють їх клієнти через ці банки. Нацбанк установлює порядок ведення та використання банками записів реєстру рахунків інформаційної системи, що забезпечує збирання, накопичення, зберігання, доступ і використання банками інформації про належність рахунків до банківських рахунків, відкритих нерезидентам.
З 1 грудня 2021 року НБУ підвищив ліміти відкритої довгої та короткої валютної позиції банків із 10 % до 15 % від їхнього регулятивного капіталу (рішення НБУ від 16.11.2021 р. № 573-рш).
Ліцензування
Національний банк постановою від 26.03.2021 р. № 26 запровадив новий порядок ліцензування торгівлі валютними цінностями. Із прийняттям нового Положення ключові вимоги до ліцензіатів, перелік документів та умови отримання ліцензії не зазнали суттєвих змін. Водночас для торгівлі валютними цінностями небанківській установі тепер достатньо мати власний капітал у сумі не менше ніж п'ять мільйонів гривень незалежно від кількості структурних підрозділів. Окрім того, спрощено процедуру розгляду пакета документів. Зокрема, строк розгляду документів зменшено з двох місяців до 30 робочих днів.
Купівля-продаж
На відміну від валютних переказів, що мають містити підставу для їх здійснення, купувати безготівкову інвалюту можна без підтвердження наявності підстав/зобов'язань для її купівлі (лист НБУ від 10.09.2021 р. № 40-0007/84601).
До того ж, починаючи з 20 липня бізнес може купувати іноземну валюту в межах ліміту в 100 тис. євро (в еквіваленті) на день без наявності підстав і зобов'язань та без подання до банку підтвердних документів відповідно (постанова НБУ від 13.07.2021 р. № 80).
Своєю чергою фіскальний касовий чек за операцією з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі має містити відповідні обов'язкові реквізити (див. роз'яснення з категорії 109.10 розділу "Запитання – відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.tax.gov.ua)).
Серед цікавих роз'яснень можна відмітити лист НБУ від 17.11.2021 р. № 40-0007/109155, у якому регулятор зауважує: операції з обміну процентними платежами не належать до операцій з торгівлі валютними цінностями, а є здійсненням розрахунків за деривативним контрактом.
Розрахунки в ЗЕД
У разі отримання за договором (контрактом) виручки в іноземній валюті за надані товари (роботи, послуги) доходом фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку (другої – третьої груп) є сума, визначена в договорі (контракті), перерахована у гривні за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, установленим Національним банком України на дату отримання валюти (див. роз'яснення з категорії 107.01 розділу "Запитання – відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.tax.gov.ua)).
Розрахунки можна проводити, якщо платник податків і обслуговуючий банк виконали всі законодавчі вимоги щодо повідомлення Національного банку України про заплановані операції з оплати на адресу нерезидента за контрактом (контрактами), зокрема щодо формування та направлення реєстру операцій і копій відповідних документів (постанова ВС від 17.12.2020 р. у справі № 804/15621/15).
Розрахунки між резидентами
Перерахування резиденту-комітенту виручки, що надійшла на рахунок резидента-комісіонера в іноземній валюті, здійснюється в тій валюті, у якій вона надійшла. Адже, як зауважують податківці, операція з перерахування резиденту-комітенту виручки, що надійшла на рахунок резидента-комісіонера в іноземній валюті, не є поточною торговельною операцією, а лише операцією з перерахування за належністю іноземної валюти, перерахованої з-за кордону нерезидентом як оплата за експортовані товари на поточні рахунки резидентів- комітентів.
Курсові різниці
Суму від'ємної курсової різниці, яка виникла під час продажу валютної виручки, отриманої від здійснення зовнішньоекономічної діяльності, на міжбанківському валютному ринку не включають до складу витрат фізичної особи – підприємця (див. роз'яснення з категорії 104.05 розділу "Запитання – відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.tax.gov.ua)).
Інвалютний ПДВ
У разі отримання попередньої (авансової) оплати в іноземній валюті за надані нерезиденту послуги на митній території України платник ПДВ на дату зарахування коштів на поточний рахунок визначає податкове зобов'язання з ПДВ за офіційним курсом гривні до іноземних валют, який діє на дату визначення таких податкових зобов'язань, тобто який установив Національний банк України у попередній робочий день (див. роз'яснення з категорії 101.07 розділу "Запитання – відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.tax.gov.ua)).
У разі експорту товарів датою виникнення податкового зобов'язання з ПДВ є дата оформлення митної декларації, що відображає завершення процедури митного оформлення експортної операції, яку визначають за фактом проставлення посадовою особою митного органу на всіх аркушах такої декларації відбитку особистої номерної печатки, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, а в разі електронного декларування – за фактом засвідчення електронним цифровим підписом посадової особи митного органу електронної митної декларації, після перетворення її у візуальну форму. На дату виникнення податкового зобов'язання платник ПДВ – експортер складає податкову накладну з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземних валют, який установив Національний банк України в попередній робочий день (див. роз'яснення з категорії 101.09 розділу "Запитання – відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.tax.gov.ua)).
Інвалютний ПДФО
Якщо операції з інвестиційними активами здійснюють в іноземній валюті, то з метою визначення доходу у вигляді інвестиційного прибутку суму витрат визначають за офіційним курсом Національного банку України на дату понесення таких витрат, а суму доходу, отриману від продажу інвестиційного активу, визначають за офіційним курсом Національного банку України на дату продажу такого активу. Отже, позитивну різницю між сумою продажу та понесеними витратами включають до доходу платника податків як інвестиційний прибуток з урахуванням курсової різниці (див. ІПК ДПСУ від 20.08.2021 р. № 3097/ІПК/99-00-04-03-03-09).
З метою визначення розміру податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб сплачені ним протягом звітного (податкового) року в іноземній валюті суми страхових платежів страховику – резиденту та/або пенсійних внесків недержавному пенсійному фонду перераховують у гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом НБУ, що діяв на день сплати таких платежів (внесків) (див. роз'яснення з категорії 103.06 розділу "Запитання – відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.tax.gov.ua)).
Переміщення валюти
У 2021 році Поліська митниця Держмитслужби нагадала, який порядок переміщення валютних цінностей фізичними особами.
Фізичним особам – резидентам дозволено переміщення валютних цінностей в сумі:
• до 10000 євро без письмового декларування;
• понад 10000 євро за умови письмового декларування в повному обсязі та за наявності документів, що підтверджують зняття готівки з власних рахунків у банках та придбання особою банківських металів у банках та/або Національному банку на суму, що перевищує в еквіваленті 10000 євро.
Строк дії таких документів – 90 календарних днів починаючи із дня видачі.
Фізичним особам – нерезидентам дозволено переміщення валютних цінностей в сумі:
• до 10000 євро без письмового декларування;
• понад 10000 євро за умови письмового декларування в повному обсязі. При цьому сума готівки, яку вивозять за межі України, не повинна перевищувати суми готівки, письмово задекларованої митному органові під час ввезення в Україну.
Також радимо пригадати:
"Заробітну плату іноземцю можна виплатити в іноземній валюті";
"Зарплата в еквіваленті іноземної валюти: як оформити";
"Валюта договірного зобов'язання: правильний вибір між гривнею та інвалютою";
"Інвалютні курсові різниці: розрахунок у неприбуткових організацій";
"Кредити та позики за МСФЗ: як обрати ставку дисконтування";
"Кредити та позики за МСФЗ: дозволені звільнення від дисконтування";
"Довгостроковий кредит в інвалюті: чи потрібно дисконтувати";
_____________________________________________
© ТОВ "ІАЦ "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2021
У разі цитування або іншого використання матеріалів, розміщених у цьому продукті ЛІГА:ЗАКОН, посилання на ЛІГА:ЗАКОН обов'язкове.
Повне або часткове відтворення чи тиражування будь-яким способом цих матеріалів без письмового дозволу ТОВ "ЛІГА ЗАКОН" заборонено.
