У листопаді Аудиторська палата України провела круглий стіл "Трансфертне ціноутворення: вплив на фінансову звітність". Тож пропонуємо ознайомитися з ключовими тезами заходу.
Учасники обговорювали важливість фінзвітності як складової податкової інформації. Особливого значення вона набуває з огляду на її публічність. Адже податкові органи отримують більше можливостей для зіставлення даних звітності контрагентів за однією операцією.
Так, якщо українське підприємство складає свою звітність за МСФЗ, то її можна зіставляти зі звітністю контрагента-нерезидента.
Крім того, представники контролюючих органів виявили інтерес і до консолідованих фінзвітів. Нагадаємо: безпосередньо консолідовану фінзвітність до ДПСУ не подають (див. роз'яснення з категорії 102.20 розділу "Запитання – відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.tax.gov.ua)). Проте контролери бачать її у складі інших відкритих даних і, з огляду на відсутність у ній внутрішньогрупових операцій, можуть проаналізувати щодо додаткових ТЦУ-ризиків.
Загалом представники ДПСУ зауважили, що працюють над підвищенням якості своєї аналітичної роботи, і це дає їм змогу скорочувати строки ТЦУ-перевірок. Наразі середня її тривалість становить пів року. Для порівняння: перші перевірні заходи тривали приблизно 12 – 18 місяців.
Також оперативності контролерам додає й обмін інформацією з компетентними органами інших держав. Водночас керівництво ТЦУ-напряму ДПСУ наголошує, що інформацію від іноземних партнерів вони використовують як додатковий чи навіть фінальний аргумент, оскільки переважну частину доказової бази формують самостійно.
У межах обговорення представники Мінфіну презентували своє бачення застосування поняття "ділова мета" та проєкт відповідного роз'яснення щодо розумної економічної причини, який мають затвердити найближчим часом.
У процесі обговорення практичних кейсів із ТЦУ учасники звертали увагу на розходження між бухгалтерською й податковою прибутковістю. При цьому представники ДПСУ поділилися цікавим спостереженням – їхні міжнародні колеги не вважають за потрібне "брати в роботу" збиткові підприємства, мовляв, "що з них узяти". Тоді як для українських контролерів збиток у фінзвітності, а тим паче в "прибутковій" декларації, є одним із ключових маркерів ризиковості, тож якраз "виведення в прибуток" таких суб'єктів становить значну частину донарахувань до бюджету.
Ще один із нюансів – збиткові за даними фінзвітності підприємства іноді самостійно намагаються "відкоригуватися" у прибуток для податкових цілей. Однак роблять це через додаток РІ, тоді як щодо операцій із ТЦУ різниці мають бути подані у "профільному" додатку ТЦ до декларації з податку на прибуток.
Щодо наведення інформації про ТЦУ-коригування безпосередньо в аудиторському висновку, то не варто очікувати від аудитора "глибинного" аналізу. ТЦУ – це все-таки окремий напрям.
Звісно, говорили учасники й про штрафи та гучні судові справи у сфері ТЦУ.
Переглянути захід повністю можна на YouTube-каналі АПУ.
_____________________________________________
© ТОВ "ІАЦ "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2021
У разі цитування або іншого використання матеріалів, розміщених у цьому продукті
ЛІГА:ЗАКОН, посилання на ЛІГА:ЗАКОН обов'язкове.
Повне або часткове відтворення чи тиражування будь-яким способом цих матеріалів без письмового дозволу ТОВ "ЛІГА ЗАКОН" заборонено.
