Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
Спробувати Оформити передплату
Спробувати Оформити передплату
ООО "ЛИГА ЗАКОН"
Складнощі перекладу: вітчизняні особливості застосування міжнародних правил

Не секрет, що наше законодавство складається з безлічі нормативних актів різного рівня, які до того ж можуть "не стикуватися" між собою. Ще більше запитань виникає під час "стикування" цього надбання вітчизняної юстиції з продуктами нормотворчості інших держав. А з огляду на задекларований Україною євроінтеграційний вектор розмови про такі випадки стають дедалі частішими.

Передусім зауважимо, що за загальним правилом законодавство не належить до закритої інформації. Утім, з огляду на вітчизняну специфіку нормотворення, на шляху дотримання навіть основних законів суб'єкту господарювання інколи доводиться проходити ті ще квести, аби тільки розібрати їх зміст.

Однак власне вивчення змісту законодавчих положень і застосування їх на практиці – це теж не кінець шляху. Бо ж одну й ту саму норму, навіть найпростішої конструкції з лінгвістичного погляду, різні "читачі" можуть трактувати на свій лад.

Тим, що контролери мають своєрідне прочитання положень навіть національних НПА, здивувати когось важко.

У випадку ж із міжнародними правилами до цього додається ще один нюанс – мовний. До того ж так звані "складнощі перекладу" можна зустріти навіть щодо цифрових значень.

Наприклад, одна з таких "цікавинок" стосується податкової Конвенції Україна – Бельгія.

Зокрема, наразі в її офіційній українській версії міститься положення щодо оподаткування суми процентів, що не підпадають під "особливу" категорію за ставкою 5 %.

Англомовна ж версія документа, розміщена на офіційному сайті головного фінансового відомства Бельгії, щодо цього пункту передбачає ставку 10 %.

При цьому бельгійську Конвенцію ратифіковано ще у 1996 році (Закон від 29.10.96 р. № 433/96-ВР), і з того часу її текст офіційно не було змінено.

Також із того часу податківці надали низку роз'яснень, що стосувалися положень цього документа, серед яких листи й "індивідуалки":

ІПК від 03.04.2020 р. № 1382/К/99-00-04-06-03-09/ІПК;

ІПК від 22.08.2018 р. № 3658/К/99-99-15-01-14/ІПК;

ІПК від 22.08.2018 р. № 3658/К/99-99-15-01-14/ІПК;

ІПК від 17.07.2017 р. № 1204/ІПК/26-15-12-03-11;

лист від 31.05.2016 р. № 11818/6/99-99-15-02-02-15;

лист від 27.10.2015 р. № 22539/6/99-99-19-02-02-15;

лист від 08.09.2015 р. № 19202/6/99-95-42-03-15;

лист від 08.09.2015 р. № 19203/6/99-95-42-03-15;

лист від 10.04.2009 р. № 7597/7/12-0117.

І жодного разу платників податків не поінформували про цю "прикрість".

Навіть тоді, коли роз'яснення стосувалися власне "процентної" статті 11:

лист від 21.07.2016 р. № 16488/10/26-15-12-05-11;

лист від 15.02.2008 р. № 2902/7/22-5017.

Також головне податкове відомство регулярно інформує платників про чинний перелік укладених міжнародних договорів (див. Довідник "Перелік країн, з якими Україною укладено угоди про уникнення подвійного оподаткування") і не скористалось цією можливістю вказати на таку невідповідність щодо бельгійської Конвенції.

Українські податківці не зробили жодних "поміток" і під час укладення у 2003 році Угоди в галузі обміну даними і одночасних перевірок з Бельгією (двостороння Угода від 17.03.2003 р.).

Однак, як свідчить рішення Житомирського ОАС від 25.10.2021 р. у справі № 240/15240/21, контролери все ж знають про ці розбіжності і намагаються скористатися ними для донарахування "загублених перекладачами" 5 % податку на бельгійські проценти.

Дивно, що цей крок вони до того ж подають як компромісний варіант оподаткування. Мовляв, якщо за укрверсією для процентів маємо 5 %, але "процентність" виплат у цьому випадку ще треба довести і можна потрапити під загальні репатріаційні 15 %, то пропонуємо зійтися на 10 % з англоверсії.

Також зі змісту вказаного рішення можна зробити висновок, що "постраждалий" платник податків повідомляв контролерів про своє бачення щодо укррозміру процентної ставки, а податківці свої англорозміри брали з МЗСного примірника Конвенції.

Однак наразі у відкритих джерелах будь-якої офіційної інформації від "причетних" держорганів щодо особливостей застосування бельгійської податкової Конвенції знайти не вдається.

Єдине ж "пристойне" повідомлення Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків щодо цього містить цікавий акцент – на додачу до загальної пріоритетності податкових міжнародних норм за ст. 103 ПКУ вітчизняні фіскали наводять застереження щодо пріоритетності англійського тексту за ст. 29 Конвенції.

З огляду на те, що схожі застереження містить чи не кожен "інтернаціональний" документ, лишається сподіватися, що податківці не візьмуть на озброєння новий "нестикувальний" напрям у своїй діяльності.

Цього разу суд став на захист суб'єкта господарювання, що спирався на офіційну доступність саме українського перекладу Конвенції. Та все ж питання закритим назвати важко.

Наостанок зауважимо, тоді як головне податкове відомство говорить про прозорість і обмін інформацією з міжнародними партнерами, можливо, варто було б спочатку подбати про єдиний інформаційний простір з вітчизняними суб'єктами господарювання?

На прикладі того ж кейсу з "бельгійськими процентами" податківці могли б скористатися своїм функціоналом, закріпленим у ПКУ, задля узагальнення подібної практики і внесення пропозицій щодо необхідних змін у вітчизняні версії текстів.

Іще можна було б поділитися з платниками і "своїм примірником", наприклад, тієї ж Модельної конвенції ОЕСР, посиланнями на положення якої фіскали все частіше хизуються у своїх роз'ясненнях.

До речі, і Мінфін, що позиціонує себе як прогресивне відомство, також міг би бути трошки розторопнішим під час виконання своїх регуляторних обов'язків.

Адже навіть без урахування "перекладацьких похибок" темпи актуалізації офіційної української версії МСФЗ лишають бажати кращого.

_____________________________________________
© ТОВ "ІАЦ "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2021

У разі цитування або іншого використання матеріалів, розміщених у цьому продукті ЛІГА:ЗАКОН, посилання на ЛІГА:ЗАКОН обов'язкове.
Повне або часткове відтворення чи тиражування будь-яким способом цих матеріалів без письмового дозволу ТОВ "ЛІГА ЗАКОН" заборонено.

Мати доступ до номерів і всіх статей видання Ви зможете за умови передплати на електронне видання Вісник МСФЗ
Контакти редакції:
ifrs@ligazakon.ua
 
Даний функціонал доступний передплатникам в електронному виданні.
Якщо Ви ще не передплачуєте видання, замовте безкоштовний доступ до демо-номера
або підпишіться на видання Вісник МСФЗ