Кампанія з розкриття кінцевих бенефіціарів вийшла на фінішну пряму, тож саме час пересвідчитися в належному дотриманні суб'єктами господарювання законодавчих вимог щодо цього питання.
Навіть попри свою "непрофільність", тема розкриття фактичних власників майже рік тримає лідерські позиції в запитах бухгалтерської спільноти. Тож сьогодні ми повернемося до неї знову.
Хто такі бенефіціари
Передусім пригадаймо безпосередньо законодавче визначення:
Кінцевий бенефіціарний власник – будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив (контроль) на діяльність клієнта та/або фізичну особу, від імені якої проводиться фінансова операція.
Отже, ключові характеристики для ідентифікації кінцевого бенефіціарного власник (КБВ):
ним може бути лише фізична особа та
лише в разі, якщо ця особа фактично ухвалює управлінські рішення. Водночас не має значення "формалізованість" цих повноважень.
Рис. 1
Тож поняття "Кінцевий бенефіціар" не є тотожним поняттю "Власник". Адже власником – засновником підприємства може бути і юридична особа. Ба навіть єдиний засновник підприємства – фізособа може не бути кінцевим бенефіціаром, якщо він діє під впливом іншої особи.
Відповідно, щоб визначити кінцевого бенефіціара у випадку із засновником-юрособою, потрібно "розкрутити" весь ланцюг володіння саме до тієї фізособи, яка має вирішальний вплив. У випадку ж із єдиним засновником визначення кінцевого бенефіціара також включає "тестування" на його самостійність в ухваленні ключових бізнес-рішень.
Ознаки ж здійснення прямого / непрямого вирішального впливу наведено в п. 30 ч. 1 ст. 1 Закону № 361:
Ознаками здійснення непрямого вирішального впливу на діяльність є принаймні володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 % статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи через пов'язаних фізичних чи юридичних осіб, трасти або інші подібні правові утворення, чи здійснення вирішального впливу шляхом реалізації права контролю, володіння, користування або розпорядження всіма активами чи їх часткою, права отримання доходів від діяльності юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування органів управління, а також вчинення правочинів, які дають можливість визначати основні умови господарської діяльності юридичної особи, або діяльності трасту або іншого подібного правового утворення, приймати обов'язкові до виконання рішення, що мають вирішальний вплив на діяльність юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення, незалежно від формального володіння.
При цьому КБВ не може бути особа, яка лише формально володіє 25 % і більше статутного капіталу, але є комерційним агентом, номінальним власником або номінальним утримувачем, або лише посередником щодо такого права.
Наведена норма Закону № 361 встановлює, що безпосередня наявність у володінні фізичної особи частки в розмірі не менш як 25 % статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи не є обов'язковою умовою, яка дає змогу визначити належність фізичної особи до КБВ.
Тобто КБВ може бути й фізична особа, яка не володіє часткою в розмірі 25 чи більше % статутного (складеного) капіталу компанії, але яка має можливість, зокрема, здійснювати вирішальний вплив на управління або господарську діяльність компанії у спосіб, визначений зазначеною нормою Закону № 361. Наприклад:
• розпоряджатися активами;
• отримувати дивіденди;
• здійснювати вирішальний вплив на формування складу та/або результати голосування органів управління, на вчинення правочинів, що визначають основні умови господарської діяльності юридичної особи.
Отже, визначати факт непрямого вирішального впливу в кожному конкретному випадку потрібно з урахуванням особливостей створення та діяльності юридичної особи, її структури власності, відносин співвласників тощо.
Хто має розкрити своїх бенефіціарів
"Бенефіціарне" законодавство, у т. ч. його "фінмоніторингові" першоджерела, висувають серед іншого вимогу подавати відомості про бенефіціарів до всіх, кого немає серед звільнених ч. 2 ст. 9 Закону № 755 від такого обов'язку:
• політичні партії та їх структурні утворення;
• професійні / творчі спілки та їх об'єднання;
• організації роботодавців та їх об'єднань;
• адвокатські об'єднання;
• торгово-промислові палати;
• об'єднання співвласників багатоквартирних будинків;
• релігійні організації;
• державні органи, органи місцевого самоврядування, їх асоціації;
• державні та комунальні підприємства, установи, організації.
Вичерпний характер цього переліку дає змогу зробити висновок, що решта суб'єктів від такого обов'язку не звільнені й мають розкривати своїх бенефіціарів.
Рис. 2
Докладно аргументування такого висновку ми наводили в матеріалі "Представництво нерезидента без права юридичної особи: чи потрібно подавати інформацію про бенефіціарів?".
Також слід зауважити, що оновити інформацію в період з 11 липня до 10 жовтня мають усі, незалежно від того, актуальна чи ні інформація міститься про них у ЄДР (див. лист Мін'юсту від 09.07.2021 р. № 32032/8.4.4/32-21).
Що ж до того, хто саме на підприємстві має це зробити, у Мін'юсті зазначили:
...від імені юридичної особи документи державному реєстратору подає уповноважений представник. Пакет документів, який подається для державної реєстрації відповідно до частини п'ятої статті 17 Закону про реєстрацію, в залежності від підстав його подання може подаватися різними за своєю правовою природою заявниками. Це може бути як уповноважений представник юридичної особи – у разі подання документів на підставі рішення загальних зборів учасників товариства, так і спадкоємець учасника – у разі подання заяви про вступ до товариства тощо.
Кому розкривають бенефіціарів
Інформацію про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності подають лише державному реєстратору. Своєю чергою, держреєстратори подбають про розміщення цих відомостей у Держреєстрі (п. 9 ч. 2 ст. 9 Закону № 755).
Рис. 3
А оскільки цю інформацію використовують і для інших цілей, зокрема для оподаткування, усі інші контролери мають черпати відповідні відомості вже безпосередньо з Реєстру, а не вимагати їх щоразу від підприємства.
Про визначення бенефіціара для податкових цілей дізнайтеся з матеріалу "Роялті: як визначити бенефіціарного отримувача".
Коли треба подавати інформацію
Подають відомості про бенефіціарів у два етапи (див. також матеріал "Розкриття бенефіціарів: форми, роз'яснення та приклади від регуляторів").
"Перша хвиля" передбачає одноразове подання відомостей про бенефіціарів всіма чинними суб'єктами господарювання та у складі пакета документів на проведення державної реєстрації.
Надалі ці відомості потрібно підтверджувати щороку. Гранична ж дата для цього в кожного підприємства буде своя, а саме – дата його держреєстрації, від якої потрібно відрахувати 14 календарних днів.
Рис. 4
Отже, уперше розкриття бенефіціарів необхідно зробити до 10.10.2021 і потім підтверджувати щороку протягом двох тижнів від дати "народження" суб'єкта господарювання.
Загалом, юрособи зобов'язані підтримувати інформацію про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності в актуальному стані, оновлювати її, а також повідомляти держреєстратора про всі зміни.
Про зміни необхідно сигналізувати протягом 30 робочих днів із дня їх виникнення з доданням відповідних документів на їх підтвердження.
Та навіть якщо в юрособи змін у структурі власності й інформації про кінцевого бенефіціара немає, вона все одно зобов'язана повідомляти про це держреєстратора під час проведення держреєстрації будь-яких інших змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в ЄДР (ч. 22 ст. 17 Закону № 755).
Скільки коштує розкриття
Адміністративний збір не справляють у разі подання державному реєстратору інформації про КБВ в обсязі, визначеному Законом № 755, протягом трьох місяців від дня набрання чинності Положенням № 163.
Тобто якщо подавати інформацію тільки щодо КБВ і вкластися в період з 11 липня до 10 жовтня, то це "задоволення" буде безплатним (див. лист Мін'юсту від 11.06.2021 р. № 5178/8.4.4/32-21).
Також без підтвердження сплати адмінзбору можна обійтися, якщо в юридичної особи є потреба внести зміни до відомостей про свій відокремлений підрозділ чи перейти на діяльність на підставі модельного статуту. Тоді у формі заяви про державну реєстрацію юридичної особи заявник у блоці "Стан відомостей про кінцевого бенефіціарного власника" може обрати поле "потребують оновлення" (зокрема, і через те, що в Єдиному державному реєстрі немає відомостей про КБВ чи потрібно оновити їх у зв'язку з певними змінами) і заповнити відповідні сторінки заяви з оновленими даними про такого КБВ (див. лист Мін'юсту від 29.07.2020 р. № 179/8.4.4/32-20).
Рис. 5
Подавати "бенефіціарні оновлення" можна як окремо, так і в разі учинення інших реєстраційних дій, під час здійснення яких передбачено подання документів для встановлення відомостей про КБВ. Але в такому разі реєстраційний збір підлягає сплаті на загальних підставах (лист Мін'юсту від 23.04.2020 р. № 3887/8.4.4/32-20).
Як розкрити інформацію
Структуру власності затверджено Положенням № 163. По суті, вона є схематичним зображенням, на якому наведено всіх осіб, які прямо чи опосередковано володіють юридичною особою самостійно або спільно з іншими особами. Таку структуру готують у довільній формі.
Рис. 6
У структурі власності потрібно зазначити розмір участі кожного з власників, а також вказати осіб, які незалежно від формального володіння мають можливість значного впливу на керівництво чи діяльність юридичної особи. Крім того, необхідно навести опис здійснення та характер вирішального впливу кінцевого бенефіціара на діяльність юридичної особи.
У разі якщо відомості щодо КБВ чітко не простежуються за даними ЄДРПОУ, до схематичного зображення необхідно також додати офіційні документи, що підтверджують можливість здійснювати такий вирішальний вплив.
Мінфін розробив зразки схематичного зображення структури власності для різних моделей "бенефіціарування". І саме до Мінфіну можна звертатися за роз'ясненнями в разі виникнення складнощів зі складанням цього документа.
На цю тему читайте, зокрема, такі публікації:
Технологічний опис процедури подання відомостей наведено в додатку до листа Мін'юсту від 09.07.2021 р. № 32032/8.4.4/32-21.
Окрім зразків від Мінфіну, підприємства можуть "підгледіти" приклади формування структури власності в тих суб'єктів, для яких такий обов'язок було визначено значно раніше, а саме:
• надавачів фінансових послуг (Постанова № 30);
• банків (Постанова № 328);
• телерадіоорганізацій і провайдерів (Рішення № 2).
Які документи потрібно додати на підтвердження інформації
Для оновлення в Єдиному державному реєстрі відомостей про КБВ державному реєстратору необхідно подати:
<...>
– заяву щодо державної реєстрації юридичної особи (крім громадських формувань та органів влади) – форма 2, або заяву щодо державної реєстрації юридичної особи – громадського формування – форма 4;
– структуру власності за формою та змістом відповідно до Наказу про структуру власності;
– витяг, виписку чи інший документ з торговельного, банківського, судового реєстру тощо, що підтверджує реєстрацію юридичної особи – нерезидента в країні її місцезнаходження, – у разі, якщо засновником юридичної особи є юридична особа – нерезидент;
– нотаріально засвідчену копію документа, що посвідчує особу, яка є КБВ юридичної особи, – для фізичної особи – нерезидента та, якщо такий документ оформлений без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру, – для фізичної особи – резидента.
Проте якщо документом, який посвідчує особу КБВ, що є фізичною особою – резидентом, є паспорт громадянина України у формі книжечки, то необхідно подавати його нотаріально засвідчену копію (сторінки, на яких зазначено реквізити документа та прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) особи, якій його видано). Про це Мін'юст нагадував ще в листі від 19.05.2020 р. № 107/8.4.4/32-20.
Рис. 7
Заповнюючи відповідну форму заяви для оновлення відомостей про КБВ в ЄДР, на першій сторінці в розділі "Стан відомостей про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи" необхідно поставити позначку напроти "відомості потребують оновлення" та заповнити сторінку 2 заяви. Якщо осіб, які є КБВ, більше ніж одна, заповнити треба відповідну кількість аркушів сторінки 2 заяви. Водночас у полі "Відомості про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи" необхідно вписати відповідно символ та число "№ 1", "№ 2" і т. д.
Зауважимо, документи, видані згідно із законодавством іноземної держави, повинні бути легалізовані (консульська легалізація чи проставлення апостилю). До того ж документ, викладений іноземною мовою, має бути перекладений державною мовою із засвідченням правильності перекладу з однієї мови на іншу або підпису перекладача (ст. 15 Закону № 755).
Також слід звернути увагу, що Законом № 755 не визначено строку дії документа, що підтверджує реєстрацію юридичної особи – нерезидента у країні її місцезнаходження, а також нотаріально засвідченої копії документа, що посвідчує особу, яка є КБВ (див. лист Мін'юсту від 11.06.2021 р. № 5178/8.4.4/32-21).
Як виправити помилки
Загалом, у рамках підтримання інформації в актуальному стані протягом 30 робочих днів від дня виникнення змін щодо кінцевого бенефіціарного власника та структури власності відповідні відомості потрібно подавати держреєстратору (див. роз'яснення Міжрегіонального управління Мін'юсту).
Однак у разі, якщо юрособа виявить неповноту або неточність чи помилки в раніше наданій держреєстратору інформації про кінцевого бенефіціара та структуру власності, вона не пізніше ніж через три робочі дні з дня їх виявлення повинна повторно подати відкориговані відомості (ч. 23 ст. 17 Закону № 755).
Рис. 8
Навіщо розкривати бенефіціарів
Уся ця "епопея" з бенефіціарами – наслідок унормування у сфері фінмоніторингу (див. матеріал "Фінмоніторинг-2020: ознайомлюємось із новими правилами").
Рис. 9
Також інформація щодо бенефіціарів входить до переліку відкритих даних відповідно до Наказу № 2640/5).
Надалі український реєстр "вливається" у Глобальний реєстр бенефіціарних власників, який створюють у межах міжнародного проєкту OpenOwnership. Відповідні зобов'язання в рамках міжнародної співпраці Україна взяла на себе ще у 2017 році (Постанова № 339).
Що буде за ігнорування "бенефіціарних" вимог
За неподання або несвоєчасне подання держреєстратору інформації про кінцевого бенефіціарного власника або про його відсутність чи документів для підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціара юрособи передбачено штраф у розмірі від 17000 до 51000 грн (від 1000 до 3000 НМДГ).
Рис. 10
Оскільки підписує структуру власності лише керівник (без головбуха), то і штрафуватимуть за це саме директора або іншу особу, уповноважену діяти від імені юрособи (ч. 6 ст. 16611 КУпАП).
P.S. Бенефіціарні міфи та легенди
Наостанок пропонуємо розглянути найпоширеніші приводи для суперечок щодо бенефіціарних питань.
Чи потрібно подавати, якщо у 2021 році проводили вже актуалізацію з іншого приводу?
Так, подати бенефіціарні відомості потрібно саме в період з 11 липня до 10 жовтня, навіть якщо до 11 липня відомості про КБВ в ЄДР були в актуальному стані (див. лист Мін'юсту від 09.07.2021 р. № 32032/8.4.4/32-21).
Чи можна не подавати інформацію, якщо КБВ немає?
Ні, відомості про відсутність КБВ подають у загальному порядку. Водночас потрібно навести обґрунтування неможливості визначити КБВ у структурі власності. Зорієнтуватися в такій ситуації допоможе Приклад 15 зі зразків складання схематичного зображення структури власності.
Чи можна не подавати, якщо є лише один засновник-фізособа?
Ні, поки що лише розглядають таке послаблення. Однак формально вимога розкривати своїх КБВ, навіть якщо він одноосібний, продовжує діяти щодо всіх без винятку суб'єктів господарювання.
До цього додамо, що подібне положення вже було в Законі № 755, але його виключили, на що звертав увагу Мін'юст у листі від 23.04.2020 р. № 3887/8.4.4/32-20. І в цьогорічних дискусіях Мінфін наполягає на недоцільності такого кроку, як звільнення від подання відомостей структур "з одним квадратиком". Адже в такому разі буде незрозумілим, із чим пов'язана відсутність інформації щодо КБВ – з тим, що є лише один КБВ у структурі власності, чи з тим, що з певних причин відбувається порушення вимог щодо подання відомостей.
Чи продовжили строк подання відомостей?
Ні, поки що ініціатива продовжити подання інформації про КБВ до липня 2022 року, як і попередня щодо звільнення від подання "одноосібних" підприємств, залишається на рівні законопроєкту від 17.07.2021 р. № 5807. Тож чинний кінцевий строк подання – 10 жовтня 2021 р.
1. КУпАП – Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.
3. Закон № 755 – Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань" від 15.05.2003 р. № 755-IV.
4. Постанова № 30 – постанова НБУ "Про затвердження Положення про вимоги до структури власності надавачів фінансових послуг" від 14.04.2021 р. № 30.
5. Постанова № 328 – постанова НБУ "Про затвердження Положення про порядок подання відомостей про структуру власності банку" від 21.05.2015 р. № 328.
6. Постанова № 339 – постанова КМУ "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2016 р. № 593" від 18.05.2017 р. № 339.
7. Положення № 163 – Положення про форму та зміст структури власності, затверджене наказом Мінфіну від 19.03.2021 р. № 163.
9. Наказ № 2640/5 – наказ Мін'юсту "Про внесення змін до Переліку інформації, що підлягає оприлюдненню у формі відкритих даних, розпорядником якої є Міністерство юстиції України" від 26.07.2021 р. № 2640/5.
_____________________________________________
© ТОВ "ІАЦ "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2021
У разі цитування або іншого використання матеріалів, розміщених у цьому продукті ЛІГА:ЗАКОН, посилання на ЛІГА:ЗАКОН обов'язкове.
Повне або часткове відтворення чи тиражування будь-яким способом цих матеріалів без письмового дозволу ТОВ "ЛІГА ЗАКОН" заборонено.
