З початком пандемії COVID-19 уряди значною мірою відклали довгострокові політичні цілі, адже світ боровся з гуманітарною та економічною кризами, спричиненими COVID-19. Перспективи на 2021 рік менш драматичні, хоча податкова політика й адміністрування податків усе ще далекі від прийнятних для платників податків і держави загалом. 2021 рік – це рік переосмислення, оскільки підприємства й уряди продовжують шукати нові способи організації роботи та нові стратегії, щоб стати сильнішими.
Слід зазначити, що попередній, 2020 рік характеризувався роком проактивних заходів "тут і зараз". Уряди вжили швидких заходів, щоб допомогти окремим громадянам, суб'єктам господарювання та великому бізнесу вижити. Зокрема, надавали програми податкової підтримки та стимулювання, наприклад відтерміновуючи строки оподаткування, сплату деяких податків, послаблюючи правила оподаткування постійного представництва та критерії резидентства (residence rules), а також зупиняючи проведення податкових перевірок і виконання судових рішень. Так само, як під час фінансової кризи декілька років тому, податки залишаються в епіцентрі національних стратегій державної підтримки. Як наслідок, 2020 рік не став роком масштабної податкової реформи, оскільки або було відхилено податкові пропозиції, або тимчасово відкладено їх розгляд та практичне впровадження.
Використання цифрових комунікаційних платформ, імовірно, продовжиться навіть тоді, коли знову стануть можливі подорожі та особисті зустрічі, що забезпечить додаткові можливості для глобальної координації та співпраці як у сфері податкової політики, так і в керуванні податками. Юрисдикції (країни), безумовно, потребуватимуть усіх доступних їм фіскальних інструментів, коли вони намагатимуться збалансувати значні та конкуруючі пріоритети, які стоятимуть перед ними у 2021 – 2022 роках. Уряди стикаються з розв'язанням проблем у потребі постійної допомоги, одночасно керуючи виробництвом і розповсюдженням вакцин. Одночасно уряди будуть зосереджені на захисті своєї національної економіки від подальшої шкоди та вживанні заходів для прискорення її відновлення, зокрема через запровадження нових або перегляд (посилення) вже наявних податкових пільг.
Світові податкові перспективи й тенденції
Незважаючи на те що 2021 рік залишається ще одним непередбачуваним роком, коли ситуація з COVID-19 значною мірою мінлива, деякі помітні тенденції все-таки є, оскільки юрисдикції по всьому світу стикаються з подібними проблемами. Крім того, що податкові адміністрації продовжують безпосередньо реагувати на обставини, спричинені COVID-19, пришвидшують упровадження підходів у сфері цифрового адміністрування, діючи у динамічному сучасному економічному середовищі, триває розгортання й роботи над розв'язанням податкових проблем, що виникають через дедалі більшу цифровізацію економіки. Очікується, що в майбутньому юрисдикції також зосередяться на примусовому стягненні податків для збору всіх належних доходів, щоб зменшити рівень дефіцитності ослаблених пандемією державних бюджетів.
До прикладу, за 2020 рік уряди 140 країн реалізували податкових стимулів приблизно на 30 трильйонів доларів США. Як зазначено в EY Tax COVID-19 Global Stimulus Tracker, до загальноприйнятих податкових заходів входять: схеми утримання працівників, позики та гарантії, відстрочення сплати податків і подання податкової звітності, прискорене повернення податків, тимчасові зміни до режиму оподаткування ПДВ, посилені правила урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування, прискорені амортизація та донарахування податкових зобов'язань. Багато із цих заходів втратили свою актуальність у 2020 році, але деякі продовжують застосовувати у 2021 році. Водночас нові ініціативи також можливі, оскільки уряди прагнуть стимулювати економіку або надавати подальшу підтримку в умовах можливих наступних спалахів пандемії.
В опитуванні Outlook, проведеному фахівцями з податків Ernst & Young, респондентам було запропоновано спрогнозувати основну реакцію їхньої юрисдикції на ці витрати:
• лише трохи більше десятої частини респондентів у 68 юрисдикціях зазначили, що вони очікують надвисоких податків у своїй юрисдикції, включаючи податок на прибуток підприємств, ПДВ або податок на доходи фізичних осіб, що відображає очікування колективної стриманості щодо частини урядів; водночас половина очікує змін до податкового законодавства для покриття дефіциту бюджету в найближчі роки;
• більш як третина опитуваних сподіваються, що уряди їхніх країн взагалі не обговорюватимуть можливість покриття таких витрат за рахунок збільшення ставок оподаткування та розширення об'єкта оподаткування; водночас більше ніж половина респондентів очікують перерозподілу ресурсів з інших урядових пріоритетів для покриття витрат на заходи щодо запобігання поширенню коронавірусу.
Слід зазначити, що чимало податкових органів прийняли нові технології після того, як унаслідок першої хвилі COVID-19 було закрито їхні офіси для платників податків. Податкові органи почали освоювати нові платформи, щоб продовжувати працювати. Очікується, що оновлені технологічні платформи вплинуть на багато сфер дотримання податкових вимог, починаючи від простої реєстрації (наприклад, для ПДВ або податку на товари та послуги (GST)) до касових апаратів – реєстраторів розрахункових операцій, автоматично пов'язаних із базами даних податкових органів. Крім того, продовжують розширюватись вимоги до використання електронних рахунків-фактур. Загалом очікується, що масштаби цифрової трансформації податкових органів будуть значними. Адже технологічний податковий орган – це не лише підвищення відповідальності, а і значна ефективність і результативність як для платника податків, так і для держави. Наприклад, процедуру взаємного узгодження за планом BEPS (Mutual agreement procedure/MAP), розроблену задля надання допомоги транснаціональним компаніям у вирішенні проблеми подвійного оподаткування, можна зробити більш ефективною завдяки посиленню цифрового зв'язку між юрисдикціями. У разі частіших дистанційних зустрічей платники податків можуть швидше отримати рекомендації та способи вирішення своїх питань, а податкові органи – швидше помітити та потенційно вирішити конкретні проблемні питання, які призводять до конфліктних ситуацій між платниками податків – контрагентами. Доцільно зауважити, що вдосконаленню процесу MAP на сьогодні надають багато уваги, оскільки вирішення податкових спорів – це не лише дороговартісний, а й досить довготривалий процес.
Крім того, сьогодні посилюється увага до оподаткування цифрової економіки, що стало предметом Кроку 1 плану BEPS, розроблення якого розпочалося ще у 2013 році та завершилося випуском остаточних звітів у 2015 році, але без істотного прогресу у сфері цифрового оподаткування. Постійна стурбованість стимулює роботу в Європейському Союзі, включаючи розвиток концепції податку на цифрові послуги (digital services tax – DST). Потенційні несприятливі наслідки неузгоджених односторонніх дій змусили "Велику двадцятку" доручити всеохопній платформі Inclusive Framework забезпечити подальшу роботу над вирішенням податкових проблем цифрової економіки. Цей поточний проєкт, який зазвичай називають BEPS 2.0, розпочався у 2019 році з випуском основ для двостороннього підходу та амбітною метою досягти угоди про консенсус у 2020 році.
Проєкт BEPS 2.0 складний як технічно, так і політично. Пропозиції компонента 1 щодо нових правил взаємозв'язку й розподілу прибутку та пропозиції компонента 2 щодо глобальних мінімальних податкових правил кардинально змінять давню міжнародну податкову архітектуру. Передбачені зміни змінять розподіл правил міжнародного оподаткування прибутку, а це означає, що серед юрисдикцій будуть як переможці, так і невдахи щодо обсягів податкових надходжень. Крім того, упровадження та застосування нових правил такого типу вимагатиме безпрецедентного рівня багатосторонньої співпраці.
Попри складність проєкту BEPS 2.0 та логістичні проблеми, спричинені пандемією COVID-19, Inclusive Framework у жовтні 2020 року опублікувала детальні характеристики двох компонентів. Хоча домовленостей щодо рішення у 2020 році досягнуто не було, юрисдикції Inclusive Framework погодилися працювати, щоб дійти консенсусу до кінця 2021 року. Слід зауважити, що задля його досягнення в межах проєкту BEPS 2.0 та переходу до впровадження запропонованих правил необхідно вирішити значні політичні відмінності. Є також інші способи досягти потенційної багатосторонньої угоди, включаючи поточні обговорення в податковому комітеті ООН і поточну роботу на рівні ЄС. Ба більше, без угоди про скоординований підхід юрисдикції, імовірно, уживатимуть національних заходів, зокрема розгляд DST та інших цифрових податкових підходів, а також мінімальних податкових заходів. Очікується, що 2021 рік дасть значну активність у цій сфері, скоординовану чи односторонню, зі значними наслідками для всіх транснаціональних компаній.
Також у 2021 році найбільшим податковим акцентом є впровадження в ЄС режиму обов'язкового розкриття інформації (EU's Mandatory Disclosure Regime – MDR), який вимагає звітувати про певні транскордонні домовленості. У 2020 році відбувся шквал активності, оскільки уряди та підприємства були готові ввести MDR у дію. Так, початковий термін подання звітності 31 серпня 2020 року через COVID-19 було перенесено на 28 лютого 2021 року, оскільки юрисдикції потребували більше часу, щоб підготуватися до прийому та обміну поданнями. MDR створює широкі зобов'язання щодо звітності для широкого кола податкових механізмів і немає мінімальних порогових винятків. Платники податків і посередники повинні впроваджувати політику, процедури та процеси для виявлення й фіксації деталей операцій, які їм потрібно буде розкрити. Оскільки впровадження MDR на цей час займає центральне місце в ЄС, законодавчі аспекти BEPS та пов'язані з ними директиви ЄС щодо ухилення від оподаткування (EU Anti-Tax Avoidance Directives – ATAD) нині значною мірою завершено в більшості юрисдикцій. Однак, здається, усе ще триває деяка діяльність у межах ATAD, зокрема щодо перегляду європейських правил оподаткування контрольованих іноземних корпорацій (controlled foreign corporation – CFC).
Зміни щодо ставок і бази оподаткування
На сьогодні відносно небагато країн переглянули ставки податку на прибуток підприємств або податку на доходи фізичних осіб, що діють у 2021 рік, хоча зміни в політиці на 2021 рік все ж можуть відбутися. Можливі зміни в адмініструванні непрямих податків у 2021 році, і вони розпочались ще у 2020 році з метою надання стимулів і цільової тимчасової допомоги платникам податків.
У 2021 році залишилася глобальна тенденція до зниження ставок податку на прибуток підприємств і розширення баз оподаткування, але з менш драматичним ефектом, ніж останніми роками, і з обмеженою зміною загальної суми податку на прибуток підприємств. На сьогодні жодна юрисдикція не підвищила протягом 2021 року ставки корпоративного податку, а п'ять юрисдикцій, навпаки, – знизили ставки оподаткування прибутку підприємств (Аргентина та Філіппіни зменшили ставку на 5 %, Туреччина – на 2 %, Колумбія – на 1 %, а Франція – на 1,5 %). Водночас щодо податку на доходи фізичних осіб ставки, що діють у 2021 році, зросли у п'яти юрисдикціях і знизилися у двох.
Разом із тим на поведінку у сфері сталого розвитку також впливає адміністрування ПДВ. Наприклад, у Колумбії від сплати ПДВ звільнено імпорт обладнання, використовуваного для поліпшення екологічних умов або зменшення викидів парникових газів. Крім того, багато юрисдикцій запроваджують нові податки на пластмаси та предмети одноразового використання.
Як завжди, ПДВ стане важливою сферою податкової політики, яку потрібно контролювати протягом 2021 року. У 2020 році багато урядів надали пільги з ПДВ для товарів, необхідних для боротьби з COVID-19, включаючи матеріали, використовувані у виробництві вакцин, медичне обладнання, як-от вентилятори, дезінфікувальні засоби або засоби індивідуального захисту. Однак цільові зміни, подібні до тих, які ми побачили у 2020 році, не мають значного ефекту на обсяги доходу, якщо порівнювати із загальним нарахуванням ПДВ з основних товарів чи послуг.
І хоча багато урядів все ще розглядають питання щодо змін податкової політики у складних умовах 2021 року, проте податкові адміністрації активно змінюють свій підхід до адміністрування податків. Уряди повинні збалансувати захист національної економіки та можливості для залучення іноземних інвестицій. Водночас є велика ймовірність того, що багато міжнародних підприємств можуть не бути готовими до впливу кардинальних податкових змін, що включають багатосторонні, групові податкові перевірки, які характеризуються прозорістю, обміном інформацією та більшим використанням аналітичних даних. Історично трансфертне ціноутворення є найважливішим питанням аудиту, і 2021 рік не став винятком.
Резюмую, що компанії повинні бути стійкими та спроможними до швидкого реагування, орієнтуючись на можливі податкові зміни в майбутньому. Вони повинні адаптувати свої бізнес-стратегії та відповідати поточній економічній і соціальній ситуації не лише на національному рівні, а й на міжнародній арені. Водночас уряди країн мають намагатися збалансовано врегулювати питання потреби в податкових стимулах і рівня дефіциту державного національного бюджету. Реалізація зазначеного передусім потребує здійснення належного рівня моніторингу заходів податкової політики й удосконалення діяльності податкових адміністрацій із метою надання висококваліфікованих і простих сервісних послуг платникам податків. Крім того, для податкових відомств можливість передбачити потенційні зміни в податковому середовищі та попередити зацікавлені сторони про наслідки цих змін є як ніколи важливим і затребуваним для встановлення конструктивних партнерських відносин із платниками податків. До того ж керівникам податкових органів важливо мати цілісне уявлення про конкретні потенційні податкові зміни, щоб правильно оцінювати ризики й можливості їх проактивного усунення.
Отже, у 2021 році уряди зосереджують свою увагу на вирішенні соціально-економічних питань населення, зокрема на зростанні їхнього рівня життя, стимулюванні їхньої господарської діяльності разом з одночасними заходами збалансування показників державного бюджету. Водночас суб'єкти господарювання стикаються з потребою в розумінні та пристосуванні до змін в адмініструванні податків (насамперед змін ставок оподаткування та розширення баз оподаткування), нових правилах оподаткування цифрової економки та посилення заходів податкового контролю.
_____________________________________________
© ТОВ "ІАЦ "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2021
У разі цитування або іншого використання матеріалів, розміщених у цьому продукті ЛІГА:ЗАКОН, посилання на ЛІГА:ЗАКОН обов'язкове.
Повне або часткове відтворення чи тиражування будь-яким способом цих матеріалів без письмового дозволу ТОВ "ЛІГА ЗАКОН" заборонено.
