Комісія Європейського Союзу (далі – Комісія ЄС) нещодавно опублікувала так зване Повідомлення до Європейського Парламенту та Ради ЄС під назвою "Оподаткування бізнесу на ХХІ століття" (Communication to the European Parliament and the EU Council on 18 May entitled "Business taxation for the 21st century"; далі – Повідомлення) з планом нового податкового порядку денного ЄС для вирішення соціальних, фінансових та податкових проблем на наступні роки. Податковий порядок денний, оголошений Комісією ЄС, акцентує увагу на доходах, що необхідні для фінансування державних інвестицій, побудові й підтриманні економічного відновлення загалом. Для цих цілей Комісія ЄС надає пропозиції щодо забезпечення надійної, ефективної та справедливої податкової системи, яка відповідає потребам державного фінансування, а також підтримує ідеї імплементації зеленої енергетики та цифровізації економіки.
У Повідомленні викладено загальні принципи сучасного оподаткування, які вимагають збалансованого поєднання підходів до визначення складових доходів та особливостей їх оподаткування, що, своєю чергою, має керуватись основними принципами оподаткування – справедливості, ефективності та простоти. Указане поєднання має на меті зменшити витрати на дотримання податкового законодавства, сприяти залученню транскордонних інвестицій та забезпечити належне податкове середовище для нарощування прибутковості й розвитку транснаціональних корпорацій і великих підприємств. Такі цілі, звичайно, дещо легше визначити, ніж досягти, проте Комісія ЄС на сьогодні досить активно включилась у практичну реалізацію зазначеного.
Зокрема, у Повідомленні висвітлено роль ЄС у підтримці зусиль Організації економічного співробітництва і розвитку (далі – ОЕСР) щодо пошуку єдиного міжнародного рішення проблематики у межах оподаткування цифрової економіки, підтверджуючи намір реалізувати в ЄС Компонент 1 та Компонент 2 (Pillar 1 та Pillar 2) шляхом використання централізованої Директиви. Не дивно, що також паралельно відбувається оновлення загальної мети щодо загальної податкової бази для бізнесу в ЄС, хоча зі зміною CCCTB (Common Consolidated Corporate Tax Base – єдина консолідована корпоративна податкова база) на BEFIT (Business in Europe: Framework for Income Taxation – загальноєвропейський мінімальний податок у формі затвердження загальноєвропейських правил розрахунку податкової бази).
Комісія ЄС визначає, що оподаткування має відігравати певну роль у підтримці інших ініціатив ЄС, зокрема тих, що стосуються екологічних питань, включаючи європейський зелений курс. З іншого боку, у Повідомленні наголошено, що ефективне стягнення податків є життєво важливим як для державних фінансів, так і для забезпечення рівних умов ведення бізнесу.
Щодо ПДВ Комісія ЄС зазначає, що ставки податку на споживання вже досягли свого історичного максимуму, оскільки ставки ПДВ були значно підвищені в роки після фінансової кризи. Таким чином, зараз слід надати пріоритет обмеженню неефективного використання знижених ставок ПДВ і пільг, які (на думку Комісії ЄС) часто не виконують свою передбачувану політичну мету, а не подальшому підвищенню основних ставок зазначеного податку.
Крім того, чітко відслідковується намір Комісії ЄС розпочати активні дії щодо синергії принципів оподаткування в межах ЄС, що призведе до проведення широкомасштабного симпозіуму на тему "Структура податків у ЄС на шляху до 2050 року" у 2022 році. Беручи до уваги той факт, що загальний склад податкових надходжень у ЄС залишається стабільним протягом останніх двох десятиліть, Комісія ЄС зазначає, що такі мегатенденції, як зміна клімату, старіння населення та цифрові трансформації, можуть мати значний вплив на подальше реформування засад європейського оподаткування. Традиційно високе податкове навантаження на працю в ЄС поряд із підвищенням ставок ПДВ протягом останнього десятиліття вказують на необхідність більш широкого переосмислення податкових засад. Власне, саме це орієнтовно й обговорюватимуть під час податкового симпозіуму наступного року.
У вказаному Повідомленні також порушено питання власних ресурсів ЄС, зазначаючи, що Комісія ЄС опублікує в липні 2021 року пропозиції щодо механізму коригування цін на викиди СО2 на кордонах ЄС (Carbon Border Adjustment Mechanism – CBAM), цифрового збору та схем торгівлі квотами на викиди парникових газів (cap-and-trade, ETS). Водночас Комісія ЄС також планує запропонувати додаткові нові власні ресурси, які, зокрема, можуть включати податок на фінансові операції та власний ресурс, пов'язаний із корпоративним сектором (Financial Transaction Tax and an own resource linked to the corporate sector).
Що стосується цифрового збору (digital levy), він має діяти окремо від будь-яких узгоджених заходів ОЕСР, спрямованих на оподаткування транснаціональних корпорацій. У Повідомленні стверджується, що цифрові компанії мають тенденцію сплачувати менше податків, ніж інші компанії, і податки, які вони сплачують, не завжди приносять користь країнам, де фактично провадиться їх діяльність. Тож заплановано, що цифровий збір буде розроблено таким чином, щоб він не залежав від майбутньої глобальної угоди про міжнародну реформу корпоративного податку. Після його запровадження такий збір співіснуватиме з імплементацією угоди ОЕСР про розподіл частки оподатковуваної бази найбільших транснаціональних корпорацій, щойно її буде ратифіковано й транспоновано в законодавстві ЄС.
У Повідомленні значну увагу приділено питанням реформування міжнародного оподаткування. Зокрема, надано широку підтримку переглянутим підходам Компонента 1 і Компонента 2 після змін у позиції США щодо цих питань. Зокрема, щодо Компонента 1 зазначено, що спочатку дискусії були зосереджені переважно на компаніях, які працюють у цифровому секторі, але, зважаючи на останні події, пропоноване рішення тепер може бути розширено у бік збільшення кількості задіяних транснаціональних корпорацій, щоб охопити найбільші та найприбутковіші транснаціональні корпорації незалежно від їх виду господарської діяльності.
Комісія розглядає обидва Компоненти як такі, що відповідають баченню Комісії ЄС щодо системи оподаткування бізнесу у ХХІ столітті, і пропонує, щоб вони після узгодження були впроваджені в ЄС за допомогою Директиви ЄС. Комісія ЄС зазначає, що необхідні зміни можуть мати наслідки для існуючих і пропонованих директив та ініціатив ЄС. Наприклад, необхідно буде узгодити існуючі правила Директиви ЄС щодо запобігання уникненню оподаткування (Anti-Tax Avoidance Directive – ATAD) щодо контрольованих іноземних компаній (Controlled Foreign Company) з пропозиціями Компонента 2, і саме тому Комісія ЄС розглядає мінімальний загальний податок як спосіб розблокувати запропонований перегляд Директиви про відсотки і роялті, щоб відсотки підлягали оподаткуванню на мінімальному рівні в державі призначення.
Крім того, Повідомлення містить щонайменше два цільових заходи. По-перше, Комісія ЄС планує висунути пропозицію щодо щорічного опублікування ефективної ставки корпоративного податку певних великих компаній, що здійснюють діяльність в ЄС, використовуючи методологію, узгоджену з розрахунками Компонента 1. Ефективна ставка податку на прибуток підприємств надає інформацію щодо частки корпоративного податку, який сплачують компанії, відносно суми прибутку, який вони отримують, а не відносно їхнього оподатковуваного прибутку, який можна зменшити за допомогою різних засобів, таких як, наприклад, податкові пільги. Пропозиція покликана поліпшити громадську прозорість щодо реальної ефективної ставки податку, яку потребують великі компанії ЄС.
По-друге, Комісія ЄС перебуває на шляху до запровадження нової законодавчої ініціативи стосовно зловживання компаніями-оболонками (shell companies).
Компанія-оболонка – це юридична особа або траст, що створюються для участі у схемах відмивання коштів, ухилення від сплати податків, приховування корупційних та інших злочинів. Фактично це компанія, яка веде діяльність тільки "на папері". Термін "життя" більшості таких компаній – до року.
Пропозиція Комісії ЄС включатиме також дії щодо покладення на компанії обов'язку надання податковій адміністрації необхідної інформації для оцінки наявності в них фактичної присутності та реальної економічної діяльності, заперечення податкових пільг, пов'язаних з існуванням або використанням компаній, і створення вимог щодо надання податкової інформації, моніторингу та податкової прозорості. Комісія ЄС також має намір вжити подальших заходів для запобігання виплати роялті та процентів з метою ухилення від оподаткування (так зване "подвійне неоподаткування" – double non-taxation).
Більш принципово у Повідомленні відслідковано, що Комісія зорієнтувалась на дисбалансі боргу (у контексті додаткового залучення зовнішнього капіталу) та власного капіталу. Сучасна податкова система дозволяє податкові відрахування відсотків за боргом, що своєю чергою призводить до упередженості податкових норм, оскільки компанія може відраховувати відсотки щодо боргового фінансування, але не витрати, пов'язані з власним фінансуванням, наприклад, виплата дивідендів. На думку Комісії ЄС, це може сприяти надмірному накопиченню боргу з можливими негативними наслідками для ЄС у цілому, оскільки існують прецеденти, що деякі країни стикнуться з високим рівнем неплатоспроможності. Тому Комісія ЄС очікувано внесе пропозицію щодо усунення упередженості щодо боргового капіталу під час оподаткування підприємств за допомогою системи знижок для фінансування акціонерного капіталу, що сприятиме дееквітізації фінансово вразливих компаній.
Дееквітізація (de-equitisation) – це заміщення залученого зовнішнього капіталу власним капіталом, особливо на рівні ринків. На рівні компанії дееквітізація відбувається шляхом викупу акцій, придбання готівки та подібних операцій. Мотивом коригування структури капіталу зазвичай є зниження вартості капіталу. Тому можна припустити, що дееквітізація матиме місце, коли залучити зовнішній капітал виявляється дешевшим (зауважте, що це з погляду емітента, тому "дешеве" означає високі ціни на акції та низькі доходи від боргових зобов'язань).
Не дивно, що Комісія ЄС знову звертає увагу на проблему відсутності єдиної системи корпоративного податку, що призводить до підвищення витрат на дотримання вимог податкового законодавства, що працюють більш ніж в одній із країн-членів ЄС (відкликання попередньої пропозиції CCCTB). Тому Комісія ЄС пропонує нову систему оподаткування прибутку для підприємств у Європі BEFIT, про яку уже йшлося вище. BEFIT буде "єдиним правилом" податку на прибуток підприємств для ЄС, заснованим на ключових особливостях загальної бази оподаткування та розподілі прибутку між державами-членами на основі виведеної загальнозастосовної формули. Застосування такої системи корпоративного оподаткування буде спрямовано на поетапність реформування міжнародного оподаткування, де ці концепції вже почали своє практичне становлення шляхом використання формули часткового перерозподілу прибутку за Компонентом 1 і загальних правил розрахунку податкової бази для цілей застосування Компонента 2.
Слід зазначити, що BEFIT передбачає консолідацію прибутку членів ЄС транснаціональної групи в єдину базу оподаткування, яку потім буде розподілено державам-членам за формулою оподаткування за національними ставками податку на прибуток підприємств. Ключові міркування включатимуть, як надати належне значення продажам за призначенням, щоб відобразити важливість ринку, на якому веде бізнес транснаціональна група, а також те, як слід відображати активи (включаючи нематеріальні активи) та робочу силу (персонал і його заробітну плату), щоб забезпечити збалансований розподіл податку на прибуток підприємств між країнами-членами ЄС з різними економічними індикаторами. У Повідомленні зазначено, що використання формули для розподілу прибутку усуне необхідність застосовувати правила трансфертного ціноутворення в межах ЄС для компаній, що входять до сфери такого застосування. З огляду на зазначене, найімовірніше, що ключовою метою Комісії ЄС на сьогодні є впровадження BEFIT до податкового законодавства ЄС до 2023 року.
Резюмуючи, зазначу, що Комісія ЄС має чітко визначені пріоритети на наступні два роки, зосереджені на подвійних пріоритетах забезпечення справедливого й ефективного оподаткування та сприяння продуктивним інвестиціям і розвитку підприємництва. Тому Повідомлення містить низку дій, які спираються на дорожню карту, викладену в Плані податкових дій (Tax Action Plan), представленому Комісією ЄС рік тому, а саме в липні 2020 року, зокрема:
Дія 1 (заплановано реалізувати до кінця 2022 року): Комісія ЄС ініціює законодавчу пропозицію щодо імплементації ефективних податкових ставок (ETR), які застосовуватимуть великі компанії на основі методології, що обговорюється у Компоненті 2 переговорів з ОЕСР. Пропозиція спрямована на поліпшення громадської прозорості та підвищення рівня довіри до податкових систем.
Дія 2 (заплановано реалізувати до IV кварталу 2021 року): Комісія ЄС ініціює законодавчу пропозицію, що визначає правила ЄС для "нейтралізації зловживання компаніями-оболонками для цілей оподаткування".
Дія 3 (реалізовано 18 травня 2021 року): Разом із Повідомленням Комісія ЄС прийняла рекомендацію щодо внутрішнього режиму збитків, яка буде особливо корисною для малих і середніх підприємств. Рекомендація пропонує державам-членам дозволити перенесення збитків для підприємств, включаючи щонайменше попередній фінансовий рік. Це піде на користь підприємствам, які були прибутковими в роки до пандемії, дозволивши їм компенсувати свої збитки у 2020 і 2021 роках порівняно з податками, які вони сплатили до 2020 року. Держави-члени повинні обмежити суму перенесених збитків до 3 мільйонів євро.
Дія 4 (заплановано реалізувати до І кварталу 2022 року): Комісія ЄС ініціює законодавчу пропозицію щодо запровадження знижки на зменшення упередженості власного боргу (іменованої як DEBRA). Пропозиція спрямовуватиметься на заохочення компаній фінансувати свою діяльність за рахунок власного капіталу, а не вдаватися до залучення зовнішніх коштів.
Разом з тим, незважаючи на неоднозначні результати нещодавніх апеляційних оскаржень, Комісія ЄС заявляє про намір продовжувати використовувати всі доступні інструменти, щоб забезпечити компаніям сплату справедливої частки податку, у тому числі шляхом дотримання правил державної допомоги ЄС. Також робиться посилання на можливе використання правової бази, що спотворює ринок, що, проте, вимагає більшості голосів і дає змогу обходити правила одностайності податків.
_____________________________________________
© ТОВ "ІАЦ "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2021
У разі цитування або іншого використання матеріалів, розміщених у цьому продукті ЛІГА:ЗАКОН, посилання на ЛІГА:ЗАКОН обов'язкове.
Повне або часткове відтворення чи тиражування будь-яким способом цих матеріалів без письмового дозволу ТОВ "ЛІГА ЗАКОН" заборонено.
