Скандально відомий американський експерт із питань лідерства Джон К. Максвелл сказав: "Якщо ви хочете зробити кілька речей правильно – зробіть це самостійно. Якщо ви хочете робити великі справи та мати великий вплив – навчіться делегувати повноваження". Власнику бізнесу так само важливо розуміти, чого не можна робити та як робити те, що законодавчо не заборонено, але матиме позитивний ефект для нарощення прибутковості. Великі конгломерати в усьому світі зрозуміли це золоте правило й почали активно використовувати аутсорсинг як засіб зменшення витрат й отримання більшого прибутку. Спробуймо дослідити цей термін у ширшому розумінні.
Простими словами аутсорсинг – це співпраця двох організацій, що спеціалізуються в одній (суміжній або взаємодоповнювальній) сфері діяльності та прагнуть до взаємної вигоди. Коли, наприклад, українська компанія передає свої повноваження з обслуговування клієнтів компанії в Індії, беручи до уваги наявність більш дешевої робочої сили, то українська компанія отримує вигоду за рахунок скорочення витрат, а індійська – приваблює клієнтів, отримуючи так прибуток. Аутсорсинг може допомогти задовольнити попит на робочу силу й послуги для зацікавленого в цьому бізнесу. Попри збої та форс-мажорні ситуації, це може бути стратегічним способом забезпечення безперервності ведення бізнесу, оскільки ресурси не просто розміщено в одному місці, а створюють вигідні умови для ведення господарської діяльності та нарощування її потужностей. Незважаючи на сьогоднішню ситуацію, майбутнє аутсорсингу не масштабне, однак зміна умов праці, що стала наслідком поширення коронавірусної хвороби, є значним поштовхом у його розвитку.
На сьогодні усвідомлюємо, що основною метою аутсорсингу є скорочення витрат. Однак є й інші причини, через які компанії обирають аутсорсинг. Одна з них – економія часу. Наприклад, досить часто компанії доручають виконання трудомістких оперативних завдань, щоб мати змогу зосередитися на важливіших завданнях, як-от підготовка бізнес-стратегій, планів розширення, поглинання тощо. На додаток до цього часто аутсорсинг використовують для пошуку експертних знань ззовні, яких не вистачає всередині організації. Тобто, коли кожен займає свою нішу, робота обов'язково стає результативною.
Тож багато відомих компаній, зокрема Google, Slake, Alibaba, Skype, GitHub, MySQL, WhatsApp, дотримуються такого девізу: "Керуйте своїми сильними сторонами, віддайте на аутсорсинг свої слабкі сторони". Наприклад, свого часу Google залучив експертів із 60 країн для 1000 служб підтримки AdWords, а Slack віддав на аутсорсинг кількох дизайнерів, щоб створити логотип, врахувавши маркетингові аспекти та розробку веб- і мобільних застосунків. Але якщо рівень навичок, необхідних для роботи, переданої на аутсорсинг, однаковий, то чи має взагалі якесь значення, де ці навички базуються? Відповідь неоднозначна – "залежно від обставин".
Аутсорсинг може відбуватися в різних формах, залежно від потреб бізнесу. Крім знання й розуміння того, що є аутсорсингом і як це працює, також потрібно мати уявлення про різні види аутсорсингу (табл. 1).
Таблиця 1
Види аутсорсингу
Аутсорсинг бізнес-процесів | традиційний оригінальний аутсорсинг |
Професійний аутсорсинг | радники, консультанти й агентства |
IT-аутсорсинг | загальна спеціалізація аутсорсингу |
Мультисорсинг | часто трапляється в секторах економіки, що характеризуються великою кількістю технологічних процесів |
Виробничий аутсорсинг "Зроблено в Китаї" | стереотипний аутсорсинг |
Аутсорсинг для конкретних процесів | аутсорсинг однієї конкретної функції бізнесу |
Проєктний аутсорсинг | на аутсорсинг зазвичай передають великі або складні проєкти |
Офшоринг | акцент на офшорне розташування |
Оншоринг | аутсорсинг у межах країни |
Ніаршоринг | аутсорсинг у ближні або сусідні країни |
Слід наголосити, що аутсорсинг більше не обмежений лише компаніями або організаціями. На сьогодні кожен охочий може найняти компанію для виконання конкретних завдань із метою підвищення результативності й ефективності своєї діяльності. Отже, найцікавішими у вітчизняних реаліях видаються саме три останні види аутсорсингу: офшоринг, оншоринг та ніаршоринг. Про них і поговоримо далі.
Незалежно від того, чи є суб'єкт господарювання технологічною компанією чи ні, є відмінності в семантиці наведених вище трьох видів аутсорсингу, що насамперед полягають у визначенні того, де знаходиться ресурс аутсорсингу. Діловий світ став свідком кількох історій успіху великих технологічних компаній, які повірили в аутсорсинг як у найбільш бажану стратегію для забезпечення зростання бізнесу й узгодженості бізнес-процесів. Не дивно, що багато суб'єктів господарювання вважають аутсорсинг – офшоринг, оншоринг або ніаршоринг – "лячною" пропозицією. А втім, ця інноваційна бізнес-модель прийнята в усьому світі у приватному та державному секторах через її численні переваги.
Варто зауважити, що попри наявність підприємницького таланту в більшості бізнесменів вони зовсім не обов'язково мають можливість виконувати всі завдання самостійно. Та й практична реалізація всіх тактик самостійно може зупинити зростання бізнесу. Натомість, передаючи повсякденні бекофісні обов'язки, власник бізнесу може зосередитися на отриманні доходу. Однією з переваг аутсорсингу є те, що завдяки йому організація може досягти бізнес-цілей одночасно зі збільшенням вартості бренду, всебічною ресурсною базою та помірним ризиком.
Зважаючи на те, що аутсорсинг працює на користь суб'єкта господарювання, належить вирішити, яка його модель найкраще підходить для того чи іншого бізнесу з огляду на його бізнес-моделі, переваг і недоліків.
Так, офшоринг відомий як найбюджетніший підхід до аутсорсингу. Компанії здійснюють офшорні процеси для передання підрядникам постачальників у віддалених країнах, зазвичай в Індію, Китай чи Філіппіни, де фонд кадрів заповнений, а витрати низькі. Різниця в часових поясах тут відіграє значну роль із погляду забезпечення цілодобової роботи бізнесу.
Ніаршоринг – аутсорсинг у країну, яка відносно близька до основної країни провадження господарської діяльності. У контексті західноєвропейських організацій підхід "найближчих відносин" зазвичай стосується Східної Європи та Туреччини (можливо, для деяких країн також Північної Африки). Щодо організацій, розташованих у Північній Америці, то ніаршоринг зазвичай зосереджено в Мексиці, Коста-Риці чи інших сусідніх країнах Центральної Америки.
Оншоринг – це переважно аутсорсинг в інше місто країни. Використовуючи цей підхід, компанії не стикаються з ризиками, пов'язаними з офшорингом, як-от культурні відмінності чи іноземна політика оподаткування, не кажучи вже про те, що вони інвестують в економіку своєї країни.
Тож, який вид аутсорсингу обрати – офшоринг, оншоринг чи ніаршоринг? Щоб зробити правильний вибір, треба, зокрема, з'ясувати переваги й недоліки кожного них.
Географічне розташування т. зв. підрядного ресурсу не впливає на якість фахівців, які працюватимуть над проєктом компанії. Професійність виконавців залежить від стандартів найму, навчання, контролю якості й управління з боку їхньої материнської компанії.
А ось розташування самих фахівців має низку важливих нюансів. Зокрема, до чинників, що мають показовий вплив на успіх аутсорсингового партнерства, належать:
– вартість надання послуги (тобто оплата праці, податки, адміністративні витрати);
– внутрішня, дистанційна або гібридна співпраця з основною командою;
– мова та професійна культура персоналу й керівного складу;
– часовий пояс;
– доступність навичок і вмінь;
– час у дорозі та витрати, якщо керівництву потрібна особиста зустріч із партнером-аутсорсером;
– рівень тінізації;
– правова й податкова системи.
Проте аналіз світових практик засвідчив, що чимало партнерських відносин з аутсорсингом стикаються з проблемами, якщо перед укладенням угоди не було належно враховано один або кілька з наведених вище чинників.
З огляду на зазначене розгляньмо кожен чинник у контексті офшорингу, оншорингу та ніаршорингу.
Вартість надання послуги (тобто оплата праці, податки, адміністративні витрати)
Якщо говорити відверто, здебільшого ціна є тим чинником, що має найбільше значення під час вибору виду аутсорсингу. Адже, будьмо щирими, якби ціна нівелювалася під час господарської діяльності, то суб'єкти господарювання утримували б великі компанії в одному місці без застосування схем, які допомагають знизити собівартість товарів, робіт, послуг. Проте навіть для найуспішніших компаній дотримуватися такої моделі бізнесу абсурдно та нераціонально. Тому компанії обирають аутсорсинг, щоб зменшити податкове навантаження, витрати на утримання персоналу, адміністративних будівель тощо.
Так, офшорний аутсорсинг, якщо порівнювати з оншоринговою та ніаршоринговою альтернативами, зазвичай передбачає найнижчі витрати на оплату праці за годину фахівців зі схожими навичками та досвідом. Для прикладу й наочності порівняння встановімо цей показник орієнтовно на рівні 20 – 40 дол./год.
Ніаршоринг здебільшого матиме середній показник щодо цінової політики. Скорочення кінцевих витрат для організації відбувається завдяки зниженню витрат на оплату праці, привабливим податковим режимам, а також нижчим адміністративним витратам. Найпопулярнішими напрямками ніаршорингу для організацій із Західної Європи є Україна, Польща, Румунія та Болгарія. Фахівці, яких залучають на умовах ніаршорингу, зазвичай коштують у 2-3 рази дешевше, ніж такі самі виконавці з місцем розташування компанії у високорозвиненій країні. Наприклад, якщо працівник ІТ-сфери середнього рівня в Німеччині коштуватиме компанії 100 – 120 євро/год, то розробник з аналогічними навичками та досвідом, який фактично знаходиться в Польщі чи Україні, – 40 – 50 євро/год.
Оншоринг є найдорожчим варіантом. Наприклад, ІТ-фахівці майже завжди є дефіцитними в розвинених країнах, а тому мають набагато вищий рівень оплати праці, ніж представники виробничих професій, що формують левову частку валового національного продукту.
Внутрішня, дистанційна чи гібридна співпраця з основною командою
Ще одним чинником, який часто виявляється вирішальним у виборі виду аутсорсингу, є модель співпраці. Деякі організації дійшли висновку, що найкраще підходить особиста співпраця й перебування на місці не підлягає обговоренню. Проте є й такі організації, які під час вирішення поточних проблем і визначення завдань віддають перевагу дистанційному спілкуванню.
Так, аналізуючи ніаршоринг, слід зауважити, що країни одна до одної зазвичай досить близькі, а це означає, що фахівці можуть подорожувати та проводити час за своїм фактичним місцем розташування. Непоодинокі випадки, коли частина фахівців перебуває у країні за ніаршорингом 3 – 5 днів на тиждень (наприклад, якщо час у дорозі займає всього кілька годин або їх відряджають спеціально, коли цього потребує установа). Дистанційна співпраця видається значно простішою, оскільки сьогодні досить активно розвиваються інформаційні технології, відеозв'язок, що дає змогу заощаджувати фінансовий ресурс і час на комунікацію.
Зручність співпраці як на місці, так і дистанційно, може стати складним компромісом під час роботи з офшорними фахівцями-підрядниками. Зазвичай присутність на місці офшорних виконавців потребує значних витрат часу та фінансів, а також може ускладнюватися, коли йдеться про перельоти, отримання віз та інших документів міжнародного зразка або про різні часові пояси.
Вид співпраці в межах оншорингу не є основним чинником. Якщо фахівці знаходяться в одному місті, вони або проведуть свій робочий день на місці з клієнтом, або приїдуть, коли це потрібно. І якщо вони перебувають в одній країні, для них зазвичай не є проблемою приїхати, щоб бути на місці протягом частини або всього робочого тижня. Але це може збільшити й без того значні витрати.
Мова та професійна культура персоналу
Важливим чинником часто стає те, чи володіють аутсорсингові експерти англійською або рідною мовою організації-клієнта на високому професійному рівні. Англійська мова стала міжнародною діловою мовою за вмовчанням. Рівень знання англійської або інших мов залежить від політики та процесів набору партнерів з аутсорсингу. Але середній рівень володіння мовами, безумовно, різниться залежно від місця залучення аутсорсингу.
Наприклад, є центри "технічних талантів" в Україні, Польщі та Болгарії. Середній рівень володіння англійською мовою серед кандидатів очевидно вищий у Болгарії та Польщі, якщо порівнювати з Україною. Те саме можна сказати про німецьку. Це не означає, що в Україні неможливо найняти технічних фахівців із хорошим професійним рівнем розмовної англійської або німецької мови. Але це, безумовно, більший виклик, оскільки вибір менший. Це збільшує ринкову вартість українських фахівців, які також володіють англійською або німецькою мовами. Водночас середній рівень володіння англійською мовою серед технічних фахівців в Україні все ще вищий, ніж типовий для інших популярних напрямів аутсорсингу в усьому світі.
Професійна культура – це якість, яку важче перевірити, ніж мовну компетентність, і вона залежить від культури партнера з аутсорсингу. Водночас між культурами є помітні відмінності, які можуть впливати на такі речі, як, скажімо, спосіб виявлення помилки чи проблеми та повідомлення про них, а також більш загальні норми у спілкуванні.
У разі застосування ніаршорингу аутсорсингові ресурси, що перебувають у підпорядкуванні, продовжують діяти за вже встановленим планом. Аутсорсингові фахівці зі Східної Європи, які працюють разом із західноєвропейськими організаціями клієнтів, зазвичай мають досить високу сумісність за мовною та професійною культурою. Це також вагомий чинник, чому північноамериканські клієнтські організації можуть віддавати перевагу східноєвропейським партнерам-аутсорсерам, хоч Східна Європа для них є офшорним пунктом призначення за географічною відстанню та часовим поясом.
Кількість пунктів аутсорсингу, які класифікують як "офшорні", означає, що є більша мінливість у питанні сумісності мов і професійної культури між організацією клієнта та партнером-аутсорсером. Як уже було зазначено, цілком можливо, що для організацій-клієнтів із деяких регіонів аутсорсингові напрямки, які знаходяться на географічній відстані, пропонують більшу сумісність мови та професійної культури, ніж ближчі ніаршорингові варіанти.
За оншорингу під час роботи з аутсорсинговими партнерами мовна та культурна сумісність зазвичай не є проблемою. Однак, якщо робочою мовою організації-клієнта є англійська, а рідною мовою країни – інша, то немає гарантії, що іноземні фахівці, які працюють у підрядних організаціях, матимуть хороший професійний рівень англійської мови.
Мова та професійна культура керівного складу
Залежно від обставин, мовні навички та професійна культура керівного складу партнерів з аутсорсингу можуть бути вагомішими для успіху партнерства, ніж більшість інших чинників.
Може бути так, що право власності та/або управління партнера-аутсорсера, що перебуває в ніаршорингу чи офшорингу, не пов'язане з основним місцем розташування компанії. Наприклад, деякі фахівці, що займаються інформатизацією K&C, знаходяться в Україні, Польщі та Болгарії, але весь керівний склад – у Мюнхені, де розташований головний офіс. Безумовно, є багато місцевих компаній, що належать та якими керують аутсорсингові й офшорні компанії, чия професійна культура та мовна сумісність із їхніми організаціями клієнтів є повністю сумісними. А втім, є й зворотні ситуації.
Як і сумісність персоналу за мовною та професійною ознаками, так і сумісність керівного складу в умовах ніаршорингу залежатиме від місця розташування та бізнес-плану компанії. У європейському контексті східноєвропейські ніаршорингові напрямки часто забезпечують високий рівень сумісності із західноєвропейськими організаціями.
Як і сумісність персоналу, величезна кількість країн, які потрапляють до офшорної категорії, означає, що сумісність керівного складу за мовою та професійною культурою може сильно відрізнятися. Деякі офшори будуть загалом більш сумісні з очікуваннями організації-клієнта. Але те, як це спрацює насправді, знову-таки зводитися до якостей окремої компанії та її стилю управління.
Доступність навичок і вмінь
Попит на певні навички та вміння, які передають на аутсорсинг, може істотно різнитися залежно від місця розташування. Не секрет, що особливо ІТ-фахівці є дефіцитними з погляду на попит у певних географічних регіонах. Вартість послуги є головним механізмом, за допомогою якого вільні ринки врівноважують попит і пропозицію. Тому найбільш застосовними видами аутсорсингу, зважаючи на зазначений вище чинник, є офшоринг і ніаршоринг, оскільки оншоринг здебільшого не задовольняє потребу в бажаних навичках і вміннях, адже відповідність попит – пропозиція можлива лише в розвинутих економіках, які переважно зосереджені в Західній Європі та Північній Америці.
Рівень тінізації, правова й податкова системи
Зручність, безпека й довіра до правової та податкової систем можуть бути дуже впливовими чинниками в будь-якому процесі ухвалення бізнес-рішень з метою отримання й нарощення прибутку. Причому саме рівень довіри до вказаних систем має прямий вплив на рівень тінізації економіки. Сумісність і привабливість податкових режимів та систем бухгалтерського обліку також є визначальним чинником під час вибору того чи іншого виду аутсорсингу.
У разі ніаршорингу правова й податкова системи різняться залежно від країни, але європейський ніаршоринг може отримати користь від того, що фактичне місце розташування все ще може бути в межах ЄС. Однак, навіть якщо ІТ-фахівці недалекого аутсорсингового партнера не перебувають у ЄС, вони можуть мати таку структуру компанії, яка дасть змогу їм законно адмініструвати податки та вести бухгалтерський облік у правовому полі ЄС.
Офшорні види аутсорсингу часто мають дуже різні правові та податкові системи, відмінні від системи клієнтської організації. За певних обставин це може бути перевагою, а може і призвести до ускладнень, особливо якщо дві країни не мають офіційних податкових угод між собою. Водночас на сьогодні світ досить активно почав боротьбу з офшорами, оскільки часто суб'єкти господарювання офшори розглядають лише для ухилення від сплати податків.
У моделі оншорингу прийнятним є те, що партнер з аутсорсингу належатиме до тих самих правових, податкових і бухгалтерських систем, однак це означає і те, що можливостей для потенційної податкової ефективності немає.
Резюмуючи зазначу, що різні організації матимуть різні міркування та пріоритети, що й буде визначальним під час вибору між офшорингом, оншорингом і ніаршорингом. Але все-таки завжди варто реально оцінювати ці міркування та пріоритети та не просто ухвалювати окреме рішення за вмовчанням на підставі історичного прецеденту, а це рішення справді має бути частиною бізнес-стратегії.
Сильні та слабкі сторони ніаршорингових та офшорингових можливостей аутсорсингу також потенційно значно відрізнятимуться в різних країнах. Ніколи не потрібно забувати, що найбільший вплив часто матиме ефективність і професійна культура конкретної аутсорсингової компанії. Фізичне розташування стає все менш значущим на сучасному міжнародному ринку робочої сили. Крім того, очікується, що така тенденція прискориться, оскільки віддалена робота стає нормою навіть для штатних працівників компанії.
_____________________________________________
© ТОВ "ІАЦ "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2021
У разі цитування або іншого використання матеріалів, розміщених у цьому продукті ЛІГА:ЗАКОН, посилання на ЛІГА:ЗАКОН обов'язкове.
Повне або часткове відтворення чи тиражування будь-яким способом цих матеріалів без письмового дозволу ТОВ "ЛІГА ЗАКОН" заборонено.
