Цією статтею-знайомством ЛІГА:ЗАКОН анонсує цикл матеріалів про оцінку, її теорію та практику застосування під час формування звітності за МСФЗ. Якщо для вас це актуальна й цікава тема – чекаємо на зворотний зв'язок про проблеми й питання, які обов'язково розглянемо в наступних публікаціях.
1994
У країні епоха змін: річна інфляція – понад 10000 %, постійні черги в продуктових магазинах, ціни на дефіцитні товари першої необхідності сягають мільйонів карбованців, населення опановує човникову торгівлю й натуральне виробництво та особливо не замислюється над сенсом виданих усім приватизаційних сертифікатів. Україна будує ринкову економіку з хаосу, набутого разом із незалежністю.
Приватизація була першим необхідним етапом ринкових перетворень, адже неможливо організувати ринок в умовах, коли один суб'єкт володіє практично всім майном. Для її проведення й було створено Фонд Державного майна України як державний регулятор усіх процесів у цій сфері. Разом з ним народилася й професія оцінювача (у той період тільки державного майна) – адже повинен був хтось (в ідеалі – незалежний від продавця і покупця) визначати стартові ціни його продажу.
Ми не мали ні законодавчого, ні практичного досвіду, але нам активно допомагали міжнародні організації і консультанти, для яких усе, що відбувається у нас, – давно відомий базовий сценарій, до якого можна вписати нові серії з "національними особливостями полювання й риболовлі".
Ми були молодими і, незважаючи на піонерсько-комсомольське минуле, підтримували капіталістичні зміни. Ми розуміли загальний механізм передання державного майна у приватну власність, але через слабкість національної нормативної бази доводилося заразом заповнювати вакуум знань, перекладаючи отримані в межах гуманітарної допомоги Американського товариства оцінювачів книги з теорії оцінки, а також приклади звітів про оцінку, складені фахівцями BIG4. Тоді, опановуючи незвичну термінологію й поняття на кшталт EBITDA, ми поступово усвідомлювали, на початку якого шляху перебуваємо. Дуже хотілося пройти його красиво.
Мені пощастило опинитися на початку цього шляху в компанії, яку заснували дві надзвичайно видатні людини, яка разом з іще трьома оцінювальними фірмами, що існували тоді, організувала і провела засновницький з'їзд Українського товариства оцінювачів (УТО). Я пам'ятаю, як ми гортали "Жовті Сторінки", шукаючи координати аудиторських компаній, які вже з'явилися на українському ринку, і надсилали їм листи-запрошення, як визначали розміри залу для заходу і вгадали – великий зал Київпроекту був повний, але місця вистачило всім, як готували проєкти Статуту і Норм професійної діяльності оцінювача, як обирали Правління...
Увесь цей час ми перебували у драйві: Фонд Державного майна гостро потребував фахівців, які могли б професійно спілкуватися (і в разі потреби – опонувати) закордонним оцінювачам, яких залучали іноземні інвестори для оцінки їх внесків до статутних фондів спільних підприємств, які створювали тоді.
Першими на наш ринок у той час заходили міжнародні тютюнові корпорації, за ними компанії енергетичного сектору та хімічної промисловості. Усі вони були зацікавлені в наших ринках збуту й недорогих трудових ресурсах, надаючи лише технології (не завжди найпередовіші), і зазвичай вимагаючи за це контрольну частку участі. Нам потрібно було відстоювати наші позиції, вибудовуючи професійний діалог з людьми, які мають значно більшу практику й досвід. У таких дискусіях потрібно було швидко знаходити аргументи у відповідь на іноді несподівані запитання шановних іноземних колег. Зараз, згадуючи деякі з тих переговорів, розумію, що на місці тієї сторони я запитувала б те саме.
Отже, у 1994 – 1995 роках в Україні розпочалося практичне опановування Міжнародних Стандартів оцінки, тоді як Національних ще не було і в проєкті.
Потім розгорнулися мала й велика приватизації – нові етапи розвитку країни, для успішного проходження яких потрібні були досвід і знання світової практики регулювання таких процесів. Але у зв'язку все з тими самими "національними особливостями" було прийнято рішення винаходити власні велосипеди для полювання й риболовлі, які послідовно виходили з конвеєра нашого регулятора у 2003 – 2007 рр. і які разом із Методикою оцінки майна № 1891 стали елементами створення олігархічної економіки. Оцінювачі повинні були обслуговувати ці процеси, працюючи в наявному нормативно-законодавчому полі. Бувало сумно, але життя тривало...
Україна все більше інтегрувалась у міжнародні товарно-сировинні та фінансові ринки. Найуспішніші українські підприємства, розробляючи стратегії розвитку, приймали рішення щодо залучення інвестицій на світових фондових біржах.
2005
Другий серйозний етап мого занурення в Міжнародні Стандарти – тепер уже не лише МСО, а й МСФЗ. Проєкт оцінки активів одного із провідних підприємств ГМК України для складення фінансової звітності за МСФЗ задля первинного публічного розміщення акцій (IPO). У цьому проєкті ми працювали у взаємодії з київськими офісами Deloitte і KPMG, а також московським офісом E&Y. Робота була цікавою як у плані методології оцінки активів великого видобувного підприємства, так і в плані спілкування з провідними фахівцями компаній-лідерів ринку аудиторських послуг. Тоді ми зрозуміли їх підходи до аналізу результатів оцінки активів і найкращих практик застосування МСО для оцінки справедливої вартості в контексті МСФЗ.
Як наслідок, у червні 2007 р. наш клієнт успішно розмістив 25 % акцій на Лондонській фондовій біржі з непоганою капіталізацією. Цей правочин уперше продемонстрував реальну ринкову вартість українських металургійних активів, а також ступінь інтересу до них з боку іноземних інвесторів. Завдяки проведенню IPO компанія не лише залучила прямі інвестиції для розвитку, а й одержала змогу істотного зниження вартості кредитних ресурсів на міжнародних ринках капіталу.
Це був успішний проєкт і новий досвід, який став у великій пригоді для роботи в команді Бейкер Тіллі Україна, засновники якої ще задовго до цього розуміли перспективи переходу українських підприємств на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку й можливості, що відкриваються у зв'язку з цим.
Мені знову пощастило опинитися в компанії видатних людей, які, передбачивши рух українського бізнесу в напрямі МСФЗ, створили професійну команду, використовуючи міжнародні стандарти управління: ми довідалися, що таке KPI, як мають працювати внутрішні системи навчання, наставництва та оцінки персоналу, система контролю якості та багато іншого. Чимало елементів цих систем ми розробляли й упроваджували самі, намагаючись досягти балансу ефективності й мотивації, балансу інтересів усіх сторін. І, як мені здається, нам це вдалося – наявний системний підхід дає змогу нашій компанії ефективно використовувати свої ресурси, здобувати нові знання й досвід "без відриву від виробництва", обсяги якого постійно зростають, почуватися впевнено в ринковому середовищі. Нещодавно LinkedIn відзначив 10 років моєї роботи в Бейкер Тіллі – як же вони швидко промайнули.
За цей час ринок оцінювальних послуг зазнав значних змін – традиційні напрями оцінки, що обслуговують операції з державним майном, завдяки новаціям регулятора закрито. Але закон збереження енергії працює: приблизно у цей самий час для оцінювачів відкрилися нові можливості. У зв'язку зі зміною національного законодавства у сфері бухгалтерського обліку (держава нарешті усвідомила необхідність застосування МСФЗ для банків, публічних компаній і підприємств, що становлять суспільний інтерес), значно збільшився сегмент оцінки для цілей МСФЗ.
Для успішної роботи в цьому напрямі всім "пов'язаним сторонам" – оцінювачам, бухгалтерам, фінансовому менеджменту підприємств, потрібні знання МСО та МСФЗ, міжнародних практик оцінки різних видів активів і досвід. Зрозуміло, що досвід – річ набутна, але матеріальну частину потрібно просто знати і вміти інтерпретувати. І це можливо й доступно для всіх: протягом останніх років ми з командою ентузіастів УТО на громадських засадах переклали українською мовою Міжнародні Стандарти оцінки в редакціях 2013, 2017 і 2019 рр., а сайт Міжнародного Комітету з МСФЗ безоплатно надає доступ до офіційних перекладів Стандартів, зокрема українською мовою.
І коли хтось із колег, які виконали оцінку для цілей МСФЗ-звітності одного з клієнтів BTU, намагається довести нам справедливість вартості, визначеної на неринковій базі, апелюючи до положень Національних Стандартів оцінки (у 2005 р. мені б і на думку не спало під час оцінки активів ГЗК використовувати НСО та ще й посилатися на них під час захисту Звіту фахівцям BIG4), із жалем розумієш, наскільки відстали більшість із нас (навіть ті, хто залишився у професії після криз і потрясінь) від реального руху економіки, від розвитку країни та її інтеграції (незважаючи ні на що) у світові процеси.
2021
Оцінювальна діяльність України перебуває на порозі нових революційних змін: у координації з фахівцями Всесвітнього банку (шкода, що, як завжди, "немає пророка у своїй Вітчизні") готується проєкт нового Закону про оцінку, який "затверджуватиме міжнародні стандарти оцінювальної діяльності, використовуючи найкращі моделі реформування галузі". Усі ми з нетерпінням і сподіванням очікуємо на проєкт, який ФДМУ планував опублікувати ще влітку минулого року (але, напевно, вірус вплинув) і, закриваючи очі, бачимо там імплементацію Міжнародних Стандартів оцінки, професійні стандарти етики, захист інтересів власників та багато іншого. Проте у мріях про світле майбутнє пам'ять чомусь відтворює картини 90-х, і на тлі нещодавнього зняття заборони на приватизацію найцікавіших державних підприємств, де стартовою ціною продажу буде практично нульова балансова вартість, не дає спокою думка про особливості національного полювання й риболовлі, що прогресують...
_____________________________________________
© ТОВ "ІАЦ "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2021
У разі цитування або іншого використання матеріалів, розміщених у цьому продукті ЛІГА:ЗАКОН, посилання на ЛІГА:ЗАКОН обов'язкове.
Повне або часткове відтворення чи тиражування будь-яким способом цих матеріалів без письмового дозволу ТОВ "ЛІГА ЗАКОН" заборонено.
