Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
Спробувати Оформити передплату
Спробувати Оформити передплату
ООО "ЛИГА ЗАКОН"
Що передбачає "усереднений підхід" у контексті майбутнього перегляду IFRS for SMEs

Під час другого за ліком вебінару на тему майбутнього перегляду стандарту МСФЗ для малих і середніх підприємств члени технічної команди розробників у складі Ради з МСФЗ (IASB) розповідали про основні підходи й принципи, на підставі яких вони здійснюватимуть перегляд. Після цього, минулого місяця, розробники встигли випустити третій вебінар на цю саму тему, та незабаром заплановано четвертий. А поки його не записали, один із членів Ради – Даррел Скотт (Darrel Scott) бажає поглибити обговорення, трохи більше висвітливши те, що саме розуміють під "усередненням підходів".

У своїй новій статті Даррел Скотт зазначає, що навіть до свого безпосереднього старту другий в історії повноцінний перегляд стандарту IFRS for SMEs уже встиг викликати занепокоєння у багатьох учасників ринку через свій потенційний вплив на облікову практику малих і середніх підприємств. Рада з МСФЗ перегляд здійснюватиме на підставі усередненого підходу, який опирається одночасно на два діаметрально протилежні варіанти: з одного боку – наближення IFRS for SMEs до повного комплекту МСФЗ, з іншого – абсолютна незалежність стандарту. Рада з МСФЗ, утім, воліє розглядати їх, імовірніше, як дві сторони однієї медалі, із безперервним "континуумом" варіантів, що містяться між ними.

Таке "усереднення" вже стало предметом палких обговорень, незважаючи на роз'яснення всієї логіки розробників, насамперед під час другого за ліком вебінару. Даррел Скотт у своїй новій невеликій статті поспішає розставити, як кажуть, усі крапки над "i", аби хоча б щодо цього конкретного аспекту більше не виникало підстав для занепокоєння через погане розуміння ситуації.

Наближення й віддалення

Наближення до повного комплекту МСФЗ, інакше кажучи, можна назвати спрощеним МСФЗ-підходом, оскільки це точно описує суть: усі нові та змінені міжнародні стандарти фінансової звітності все одно знайдуть своє відображення в стандарті МСФЗ для малих і середніх підприємств, тільки у скороченому варіанті, з урахуванням актуальних для представників цього сегменту тем. Варіант не найгірший, та й для самих розробників є більш простішим, навіть незважаючи на значно більший обсяг роботи: їм не доведеться нічого розпочинати з нуля. Навіть більше, з позиції простої логіки, очікувати від IFRS for SMEs варто, радше, саме цього, адже тоді виходить, що це ніби спрощена версія "повних" МСФЗ, з усіма вихідними принципами щодо визнання й оцінювання. Завдяки цьому фінансову звітність двох компаній на МСФЗ все одно можна буде порівнювати, навіть якщо одна з них дотримується при цьому повного комплекту МСФЗ, а інша – скороченого.

Однак чимало прихильників і прямо протилежного варіанта, коли IFRS for SMEs теж, зрозуміло, періодично оновлюються, але вже для вирішення конкретних проблем із їх застосуванням на практиці, дійсно актуальних у розумінні укладачів або користувачів звітності. При цьому спеціально ніхто не перевірятиме, що за минулий час з'явилося нового в МСФЗ – якщо тільки це не актуально для малих і середніх підприємств. Як ми вже зазначали на другому вебінарі, у чистому вигляді цей варіант вирішили не брати, тому що з роками розбіжностей стане так багато, що доведеться говорити про окрему систему стандартів для МСП.

Рада з МСФЗ обрала дещо середнє, що й охрестила терміном "Alignment" для позначення альтернативного третього підходу, що в перекладі означає, наприклад, "зведення воєдино" або ж "усереднення" двох початкових варіантів. На думку Даррела Скотта, розглядати їх краще саме в такому контексті: це не два взаємовиключних варіанти, а, імовірніше, дві полярності одного континууму. Це має насправді витончений сенс, адже, як незабаром стане зрозуміло, перший підхід спрощених стандартів інакше можна розглядати як дедукцію, рух зверху вниз, а підхід незалежних стандартів – навпаки, як індукційний рух знизу вгору.

До того ж для самої Ради з МСФЗ кращим варіантом (очевидно, не лише в межах цього проєкту, а й традиційно) є перший варіант із дедукцією. Тобто якби питання поставало твердо: або – або, вона обрала б, найімовірніше, його. Незважаючи на те, що консультації ще не завершено, Рада з МСФЗ уже приблизно визначила алгоритм своєї роботи: вона розпочне із розгляду найважливіших вимог "повних" МСФЗ, які точно не було досі включено до IFRS for SMEs, та відкине як непотрібні ті, що не мають великого значення для малих і середніх підприємств та їх звітності.

Беручи до уваги те, якого широкого поширення у світі набули МСФЗ за останні півтора десятка років, як напрацьовано вже аудиторську практику щодо МСФЗ-звітності, навряд чи варто сумніватися, що в розпорядження розробників потраплять колосальні обсяги даних. Саме вони допоможуть оцінити реальну ефективність стандартів МСФЗ на практиці, виявити труднощі застосування та відмінності в інтерпретаціях окремих положень. Не варто забувати і про академічні дослідження, що ґрунтуються на публічно доступних даних, зокрема щодо ринкових цін.

Звісно, перед прийняттям рішень про зміну стандартів з урахуванням усього цього різноманіття даних Рада з МСФЗ проводить, як завжди, докладні обговорення зі стейкхолдерами. Якщо йдеться про істотні зміни чинних МСФЗ, застосовується більш формальна процедура, яка має назву "post-implementation review" – формальне вивчення практичного застосування стандарту після набрання ним чинності.

Важливо при цьому не забувати, що хоча IFRS for SMEs теж набули за останнє десятиліття широкого поширення, проте не такого широкого. Даних тут буде менше ще й через те, що чимало компаній, які їх використовують, не мають акцій у публічному обігу, а отже й даних для аналізу й досліджень щодо них буде менше. Провести повноцінне дослідження виду "PIR" щодо стандартів МСФЗ для малих і середніх підприємств у підсумку не вийде, як би не хотілося, але оскільки для Ради з МСФЗ незмінним є принцип розроблення стандартів на підставі емпіричних відомостей, вона вирішила, що найприйнятнішим у такій ситуації буде відштовхуватися від змін, які вже внесено до оригінальних МСФЗ.

Припустимо, IASB пішла б іншим шляхом. У цьому разі вона свої емпіричні відомості все-таки отримала б – специфічні, хоча й обмежені. Як приклад таких відомостей можна назвати відгуки, що надходять у відповідь на опубліковувані час від часу запитання й відповіді.

Із таким підходом Рада з МСФЗ почала б змінювати стандарт, ніби відштовхуючись від очікувань його користувачів, оцінюючи сьогоднішні прогалини в керівництві. Варто зазначити, що з огляду на обмеженість емпіричних даних доведеться в роботі розглядати вимоги більш широко, беручи до уваги не лише самі МСФЗ, а й, наприклад, європейські Директиви та місцеві вимоги окремих країн. Чи добре це у чистому вигляді? Напевно, ні, тому такий варіант IASB як пріоритетний і не розглядає.

Варто нагадати, що колись давно, у 2009 році, IFRS for SMEs позиціонували як спрощений, але при цьому самодостатній набір принципів фінансового обліку та звітності на основі "повних" МСФЗ. Ці принципи актуальні насамперед для користувачів звітності невеликих і непублічних компаній. Рада з МСФЗ не ставила тоді за мету підтримання відповідності оригінальним МСФЗ надалі. Як і не ставила вона собі завдання далі позиціонувати це як цілком незалежний стандарт.

Після того, як члени IASB більш-менш визначаться стосовно цього, вони далі складуть докладний перелік нових або змінених МСФЗ за час, що минув від останнього перегляду. Кожен пункт цього переліку розглядатимуть на предмет відповідності трьом раніше визначеним принципам (актуальності, спрощення та правдивого подання інформації). Власне, не лише розглядатимуть, а й уже розглядають – див. третій та особливо наступний, четвертий за ліком, вебінар, коли він вийде.

Припустимо, стосовно деяких пунктів Рада з МСФЗ дійшла висновку про виправданість їх змін на підставі трьох принципів. Тоді роботу IASB розпочинатиме з повного співставлення вимог щодо визнання й оцінювання, оскільки ці вимоги завжди мають відповідати у двох системах, і неважливо, наскільки IFRS for SMEs спрощено порівняно з оригінальною версією. "Основне завдання для них, – наголошує Даррел Скотт, – полягає у спрощенні вимог з оригінальних МСФЗ, аби вони відповідали потребам малих і середніх підприємств. Лише у такий спосіб удасться отримати набір стандартів, які заточені під унікальні потреби МСП, але при цьому зберігають зв'язок із міжнародними стандартами фінансової звітності, від яких колись утворилися".

Це і є суть підходу "усереднення", коли у своїй роботі IASB рухається уздовж "континууму", що лежить між двома полярностями. Будь-які відмінності у двох наборах, із якими розробники при цьому стикатимуться, вони досить суворо обґрунтовуватимуть. Уже зараз можна очікувати, що буде небагато змін, що являють собою дослівне цитування змін у "повних" МСФЗ.

В основі всього – принципи

Як уже було зазначено, у своєму русі уздовж "континууму" IASB опиратиметься на три ключові принципи, і хоча на другому вебінарі їх уже розглядали, Даррел Скотт розповідає про них іще раз, докладно і з прикладами. Принцип актуальності визначає, наскільки та чи та зміна характерна для звітності малих і середніх підприємств, та чи буде корисною користувачам звітності та додаткова інформація, яку вдасться забезпечити за допомогою цих змін. Це найпріоритетніший критерій, невиконання якого автоматично означає відмову від подальшої роботи за конкретним пунктом. Доволі гарним прикладом аналізу змін із позиції актуальності є запропоноване Радою з МСФЗ виключення моделі очікуваних кредитних збитків із МСФЗ (IFRS) 9 "Фінансові інструменти". На цей час поки що розробники мають сумніви щодо корисності додаткової інформації, яку ця модель здатна забезпечити.

Другий принцип – спрощення. Якщо будь-який принцип в оригінальних МСФЗ не можна спростити, то навіщо взагалі ним перейматися, чи не так? Гарний приклад, котрий також наведено в січневому запрошенні висловитися – це визначення терміну дії оренди в МСФЗ (IFRS) 16. Визначення там доволі складне, ґрунтується на очікуваннях щодо невизначених майбутніх подій (пункти B9 – B33 МСФЗ (IFRS) 16). Для МСП можна було б вимагати менше суджень у разі включення будь-чого до договорів оренди на підставі ключового визначення, уважає Рада.

Іще один відповідний приклад – оцінка наявності контролю в контексті застосування МСФЗ (IFRS) 10 "Консолідована фінансова звітність", де цей процес викладено поетапно. Безперечно, дотримуватися логіки цього тесту, хоча б частково, все одно потрібно, але Рада з МСФЗ уважає, що значно простіше буде зберегти для МСП так звану "спростовну презумпцію" (котру досить докладно розглядали на третьому вебінарі), яка тільки каже, що контроль виконується за наявності більш ніж 50 % прав голосу.

Останній третій принцип – правдиве відображення. Суто теоретично, у разі виконання першого і другого принципів, досить важко уявити, що при цьому порушуватиметься третій. Проте, нехай і малоймовірно, однак таке все-таки може бути – це по-перше, а по-друге – він у будь-якому разі буде корисним як підстрахувальний механізм, аби дійсно потрібне й актуальне для малих і середніх підприємств спрощення не призводило (навіть випадково, у поєднанні з іншими спрощеннями) до втрати інформаційної корисності.

Вигоди й затрати

Іще один добре відомий принцип прийняття рішень Радою з МСФЗ, котрий, проте, у публікації безпосередньо не розглядали як один із керівних принципів. Чому? У цьому насправді ніби немає потреби: як пояснює Даррел Скотт, описані вище три ключові принципи співвідношення вигід і затрат все одно передбачають. Навіть на найпершому етапі, коли потенційну зміну аналізують із позиції актуальності, розглядають обсяг додаткової роботи, яку доведеться взяти на себе укладачам звітності, порівняно з додатковою користю від інформації, що забезпечується внаслідок цього. Якщо тема неактуальна, то зрозуміло, що саме переважить, і зрозуміло, яке рішення буде прийнято. А другий принцип спрощення взагалі безпосередньо розглядає складову затрат.

Який момент часу найбільш підходить?

Іще одним важливим фактором, стосовно якого Раді з МСФЗ доведеться визначитися, є вибір моменту часу для внесення змін до IFRS for SMEs. Добре відомо, що розроблення будь-якого МСФЗ – нешвидкий, багатоступеневий процес, який розпочинається з дослідницької фази. Іноді минають роки, перш ніж поправки будуть готові до застосування, а потім ще відводиться пара-трійка років на підготовку, перш ніж змінений стандарт стає обов'язковим до застосування. Якщо додати до цієї послідовності подій іще й вивчення ефективності готового стандарту ("PIR"), то від перших досліджень до підсумків "PIR" може реально минути десятиліття. За це, зазначимо зі свого боку, розробників МСФЗ неодноразово критикували, і як бачимо, цей факт вони визнають.

Як же тоді бути з IFRS for SMEs? Доведеться вирішити, який саме момент часу протягом цього доволі тривалого, десятилітнього в окремих випадках, циклу брати за "тригер" для початку роботи зі змінами в межах загальної мети підтримання відповідності двох систем стандартів. Рада з МСФЗ пропонує сьогодні висловити думку стосовно різних варіантів, які вона запропонувала. Є серед них і той, де стартом буде завершення "PIR" щодо МСФЗ із "повного" комплекту. Такий вибір також має право існувати, хоча б із міркувань обережності (тут дійсно буде досить багато інформації і досить багато зрозумілого). З іншого боку – часовий лаг просто колосальний, і це погано: поки оновлять IFRS for SMEs, на місце колишнього стандарту вже може прийти зовсім інший, або ж його встигнуть іще раз оновити до невпізнанності.

Приклад з орендою

На третьому вебінарі Рада з МСФЗ розглянула кілька стандартів на предмет відповідності запланованих у них змін трьом базовим принципам. От тільки стандарту МСФЗ (IFRS) 16 "Оренда" серед них не було. Цілком імовірно, що його розглянуть наступного разу. Можна зачекати, a можна й поглянути, що стосовно нього розповідає вже сьогодні Даррел Скотт.

А каже він таке. Він нагадує, що стандарт вийшов у 2016 році, набув чинності офіційно з початку 2019 р. та перекроїв увесь колишній підхід до обліку оренди, змусивши вивести її всю на баланс. Звісно, це досить імовірний кандидат на включення до IFRS for SMEs, хоча б тому, що для малих і середніх підприємств оренда є третім за значущістю джерелом фінансування. У загальносвітовому масштабі в середньому 40 % МСП використовують оренду, тож питання актуальності сумнівів не викликає, а отже – потрібно включати.

От тільки в якому масштабі? Спрощення тут – справа делікатна. З одного боку, перехід на єдину модель обліку оренди саме собою було спрощенням для всіх. Також спрощенням став і передбачений у вимогах виняток для короткострокової оренди або оренди малоцінних об'єктів. При цьому на шляху до такого довгострокового спрощення чимало малих підприємств можуть пройти етап короткострокових "страждань", котрі доведеться долати. Рада з МСФЗ має намір полегшити й це, пропонуючи різні варіанти в обговорюваній сьогодні публікації. Наприклад, організаціям можуть дозволити використовувати як тимчасовий захід ставку дисконтування, яку визначають на підставі ринкової дохідності високонадійних корпоративних облігацій. Робити це можна буде в тому випадку, якщо ставку дисконтування, безпосередньо обумовлену в угоді, не можна легко визначити.

Іще один варіант спрощення ми вже згадували: мова про коригування базового визначення строків оренди, щоб як спрощення воно оперувало поняттям "не підлягає достроковому припиненню періоду дії оренди" замість того, про що сьогодні йдеться в МСФЗ (IFRS) 16. Там досить заплутано сказано, що строк дії може бути довшим, якщо орендодавець має опціон на продовження оренди, і є достатня впевненість, що він його виконає.

І стосовно третього принципу справедливого подання. Оскільки стандарт сам собою є новим, Рада з МСФЗ поки що не може стверджувати цього напевно, але вважає, що навіть зі спрощеннями, беручи до уваги якість базової моделі в його основі, стандарт все-таки забезпечить користувачів звітності МСП якісним поданням і розкриттями фінансової інформації.

При цьому взагалі відкидати проблеми в разі спрощення базових вимог МСФЗ (IFRS) 16 все-таки не можна. Наприклад, у разі того самого ослаблення визначення строку дії оренди відкривається простір для зловживань, а це значить, що звітність, яку отримуємо в підсумку, може вже не повною мірою відображати дійсний фінансовий стан орендаря. Чи принаймні відображати його інакше, ніж повна версія стандарту. Це одна з причин, чому Рада дуже прагне почути думку експертів на тему обліку оренди.

Джерело: GAAP.RU

За матеріалами: IFRS

_____________________________________________
© ТОВ "ІАЦ "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2020

У разі цитування або іншого використання матеріалів, розміщених у цьому продукті ЛІГА:ЗАКОН, посилання на ЛІГА:ЗАКОН обов'язкове.
Повне або часткове відтворення чи тиражування будь-яким способом цих матеріалів без письмового дозволу ТОВ "ЛІГА ЗАКОН" заборонено.

Мати доступ до номерів і всіх статей видання Ви зможете за умови передплати на електронне видання Вісник МСФЗ
Контакти редакції:
ifrs@ligazakon.ua
 
Даний функціонал доступний передплатникам в електронному виданні.
Якщо Ви ще не передплачуєте видання, замовте безкоштовний доступ до демо-номера
або підпишіться на видання Вісник МСФЗ