Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
Спробувати Оформити передплату
Спробувати Оформити передплату
ООО "ЛИГА ЗАКОН"
Фінзвітність на підставі таксономії: хто, коли і як

Із початку 2020 року і в Україну прийшла ера таксономій. Саме так ми вважали, коли читали норми Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", які почнуть діяти з 2020 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 121 Закону підприємства, зазначені в частині другій цієї статті, складають і подають фінансову звітність і консолідовану фінансову звітність органам державної влади та іншим користувачам на їх вимогу в порядку, визначеному цим Законом, на основі таксономії фінансової звітності за міжнародними стандартами в єдиному електронному форматі, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку.

Пунктом 2 розділу II Закону № 2164 встановлено, що першим звітним періодом, за який підприємства, які зобов'язані застосовувати міжнародні стандарти, подають фінансову звітність на підставі таксономії за міжнародними стандартами в електронній формі, є 2019 рік.

А вже 24 лютого 2020 року Президент підписав один із широко обговорюваних законів – Закон № 465 (більш відомий як законопроєкт № 1209-1), у якому в пункті 3 прописано таке:

3. Розділ V "Прикінцеві положення" Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" доповнити пунктом 11 такого змісту:

"11. Першим звітним періодом, за який підприємства, що зобов'язані застосовувати міжнародні стандарти, подають фінансову звітність на підставі таксономії за міжнародними стандартами в електронній формі, є 2020 рік".

Тобто за новим Законом подання звітності на підставі таксономії буде у 2021 році за 2020 рік.

Новим (більш відомим як законопроєкт № 1210) Законом № 466-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", який набрав чинності 23 травня 2020 року, не було внесено жодних змін до статті 46 ПКУ щодо вимог до формату подання фінансової звітності, тобто платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зобов'язані оприлюднювати річну фінансову звітність і річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу річну фінансову звітність, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня року, що настає за звітним.

ДПСУ у своєму листі від 04.06.2020 р. № 8939/7/99-00-07-02-01-07 уточнила:

Враховуючи, що вищезазначені зміни до пункту 46.2 статті 46 Кодексу набрали чинності 23 травня 2020 року і граничний термін подання декларації та фінансової звітності за звітний період (2019 рік) вже минув, то вперше норма цього пункту <...> застосовується в 2021 році за підсумками 2020 звітного року.

Потрібно відповісти на три запитання: ХТО? КОМУ? ЯК?

З'ясуємо відповідь на перше запитання.

То хто ж є тими "щасливими" суб'єктами господарювання, які обов'язково подаватимуть звітність в єдиному електронному форматі?

Серед суб'єктів господарської діяльності законодавець виділив 4 групи потенційних подавачів фінансової звітності за міжнародними стандартами на підставі таксономії (рис. 1).

Розглянемо докладно, що це за підприємства і хто зможе використовувати інформацію, що наводитиметься у фінансовій звітності за міжнародними стандартами, та чи вважатиметься вона оприлюдненою, коли її розмістять у iXBRL.

Перша група – це підприємства, що становлять суспільний інтерес, а саме:

підприємства – емітенти цінних паперів, цінні папери яких допущені до біржових торгів;

банки;

страховики;

недержавні пенсійні фонди;

інші фінансові установи (крім інших фінансових установ та недержавних пенсійних фондів, що належать до мікропідприємств і малих підприємств);

великі підприємства.

Щодо віднесення до цієї категорії є лист Мінфіну від 23.03.2020 р. № 35210-06-5/8860 про визначення категорії підприємства, у якому роз'яснено:

<...> Під час визначення категорії, до якої належить підприємство, використовуються показники, які на дату складання річної фінансової звітності за рік, що передує звітному, відповідають щонайменше двом із наведених у Законі критеріїв.

<...> Якщо підприємство за результатами показників річної фінансової звітності за 2018 та 2019 роки відповідало критеріям великого підприємства, то починаючи з 01.01.2020 таке підприємство відноситься до категорії великих підприємств та належить до підприємств, що становлять суспільний інтерес.

Друга група – це публічні акціонерні підприємства, діяльність яких регулюється Законом України "Про акціонерні товариства".

Третя група – це суб'єкти природних монополій на загальнодержавному ринку та підприємства, які здійснюють діяльність з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення, а саме:

1. Перший зведений перелік природних монополій є на сайті Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП);

2. Другий зведений перелік суб'єктів природних монополій наведено на сайті Антимонопольного комітету України;

3. Перелік підприємств, які здійснюють діяльність з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення, наведено на сайті Міністерства енергетики та вугільної промисловості України.

Четверта група – це підприємства, які провадять господарську діяльність за видами, перелік яких визначається окремо Кабінетом Міністрів України (постанова Кабміну від 28.02.2000 р. № 419 "Про затвердження Порядку подання фінансової звітності"), а саме:

надання фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення (розділ 64 КВЕД ДК 009:2010);

недержавне пенсійне забезпечення (група 65.3 КВЕД ДК 009:2010);

допоміжна діяльність у сферах фінансових послуг і страхування (розділ 66 КВЕД ДК 009:2010), за винятком допоміжної діяльності у сфері страхування та пенсійного забезпечення (група 66.2 КВЕД ДК 009:2010).

Як бачимо, перелік великий, тому кожному суб'єкту господарювання необхідно визначитись, чи належать вони до категорії тих, хто має складати фінансову звітність на підставі таксономії фінансової звітності за міжнародними стандартами та подавати її відповідно до вимог Закону.

Тепер логічно було б розібратися й дати відповідь на друге запитання: КОМУ саме подають таку звітність перелічені підприємства?

Для відповіді на це запитання слід зазначити про деякі історичні моменти, з якими мають бути ознайомлені всі суб'єкти господарської діяльності, яких включено до переліку.

У грудні 2017 року задля забезпечення співпраці в межах побудови й запровадження Системи фінансової звітності між Міністерством фінансів України, НКЦПФР, Національним банком України та Національною комісією, що здійснює регулювання у сфері ринків фінансових послуг, було укладено Меморандум про взаєморозуміння щодо розробки і запровадження системи фінансової звітності, тобто саме представники таких регуляторів мають приймати рішення щодо Системи фінансової звітності (далі – СФЗ або FRS, як назва сайту).

СФЗ – інтегрована система, яка дає змогу отримувати, обробляти, перевіряти й розкривати фінансову звітність суб'єктів звітування та їх аудиторських звітів на основі використання документів у форматі Inline XBRL (iXBRL).

Користувачами порталу СФЗ є особи, уповноважені суб'єктом звітування забезпечувати подання фінансової звітності до Центру збору фінансової звітності. Портал СФЗ призначено для таких цілей:

– надсилання фінансової звітності;

– перегляду історії надсилань;

– перегляду корпоративного профілю суб'єкта звітування.

Наразі на сайті НКЦПФР у вільному доступі є інформація про те, які регулятори долучені до роботи з хабом і зможуть отримувати інформацію з нього, яку було подано за таксономією.

На сьогодні їх небагато, перелік наведено на сайті комісії:

• Міністерство фінансів;

• Національний банк України;

• Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку України;

• Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг;

• Міністерство статистики;

• Державна податкова служба;

• Орган суспільного нагляду.

Як подавати таку звітність – третє й останнє поки що невирішене запитання.

Зазначимо, що на сьогодні на порталі для суб'єктів звітування, які зобов'язані подавати фінансову звітність до Центру збору фінансової звітності у форматі iXBRL відповідно до таксономії UA XBRL МСФЗ, наведено всю необхідну інформацію:

по-перше, як зареєструвати суб'єкта господарювання;

по-друге, як зареєструвати користувача на порталі СФЗ;

по-третє, як користуватися порталом для подання фінансової звітності;

по-четверте, як розкривати інформацію, яку подано через портал.

На цьому самому порталі вже викладено деякі навчальні матеріали, які можна використовувати під час підготовки й подання фінансової звітності на підставі таксономії.

Зараз на сайті розміщено інформацію, що в червні підприємства, що становлять суспільний інтерес, зможуть складати свою звітність у новому форматі. Українську ІТ-компанію JEVERA обрано розробником програмного забезпечення, яке дасть змогу підприємствам, які становлять суспільний інтерес, складати фінансову звітність у форматі iXBRL відповідно до таксономії UA МСФЗ XBRL. Завершення розробки ПЗ очікується в червні цього року.

Чи свідчить це про те, що лише суб'єкти господарювання першої групи – суспільно значимі підприємства – подаватимуть звіти через портал? Чи це описка на сайті? Запитання лише до регуляторів.

_____________________________________________
© ТОВ "ІАЦ "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2020

У разі цитування або іншого використання матеріалів, розміщених у цьому продукті ЛІГА:ЗАКОН, посилання на ЛІГА:ЗАКОН обов'язкове.
Повне або часткове відтворення чи тиражування будь-яким способом цих матеріалів без письмового дозволу ТОВ "ЛІГА ЗАКОН" заборонено.

Мати доступ до номерів і всіх статей видання Ви зможете за умови передплати на електронне видання Вісник МСФЗ
Контакти редакції:
ifrs@ligazakon.ua
 
Даний функціонал доступний передплатникам в електронному виданні.
Якщо Ви ще не передплачуєте видання, замовте безкоштовний доступ до демо-номера
або підпишіться на видання Вісник МСФЗ