Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
Спробувати Оформити передплату
Спробувати Оформити передплату
ООО "ЛИГА ЗАКОН"
Звітність зі сталого розвитку й майбутня роль у цьому розробників МСФЗ

Одна з піклувальників Фонду МСФЗ Тереза Ко (Teresa Ko) днями в онлайн-режимі (через дію карантинних обмежень) зробила презентацію з нагоди першого засідання нещодавно створеної Міжвідомчої координаційної групи із "зелених" і сталих фінансів, створеної не у складі самого Фонду МСФЗ, а зусиллями грошового контролера Гонконгу (Hong Kong Monetary Authority – HKMA) і Комісії із цінних паперів та ф'ючерсів (Securities and Futures Commission – SFC) тієї самої країни. Створення координаційної групи було продиктовано бажанням забезпечити більш скоординований підхід в управлінні кліматичними й екологічними ризиками у фінансовому секторі Гонконгу.

В онлайн-виступі піклувальник Фонду МСФЗ Тереза Ко змалювала можливу майбутню участь Фонду МСФЗ у підтримці розвитку якісних і таких, що визнають на міжнародному рівні, стандартів звітності сталого розвитку, не натякаючи при цьому прямо на те, що за розроблення відповідатиме саме Фонд МСФЗ або контрольований ним безпосередній розробник міжнародних стандартів – Рада з МСФЗ. Але про все по черзі.

Тереза Ко зазначає, що у своєму виступі висловлює власну думку, а не думку всієї організації, яку вона представляє, проте, як добре відомо, це стандартне застереження з метою юридичного захисту, тому навряд чи голова того самого IASB, Ганс Гугерворст (Hans Hoogervorst), має діаметрально протилежний погляд.

Щоб пояснити, яким боком Фонд МСФЗ узагалі може торкатися теми клімату, Тереза Ко починає здалеку – звідки взагалі пішла їхня організація. Як виявилося, її виникнення було спровоковано економічним бумом роками потому після завершення Другої світової й утворенням міжнародних корпорацій. У ті далекі часи капітал починав поступово циркулювати в міжнародному масштабі, "перетікаючи" через кордони, однак країни дотримувалися переважно кожна власної системи стандартів, причому далеко не однакової якості, а це призводило до підвищених ризиків, витрат на фінансування й складнощів з аналізом фінансової звітності для світових інвесторів.

У 1973 році професійні бухгалтерські асоціації десяти країн (Австралії, Великобританії, Німеччини, Голландії, Ірландії, Канади, Мексики, США, Франції та Японії) об'єднали зусилля для утворення Комітету з міжнародних стандартів фінансової звітності (IASC) і погодилися перейти на міжнародні стандарти обліку (IAS) у випадку з компаніями, що мають лістинг на закордонних торговельних майданчиках. 1993 рік став переломним, оскільки IASC удалося "переконати" Міжнародну організацію регуляторів ринків цінних паперів (IOSCO) прийняти систему IAS для звітності компаній із міжнародним лістингом. Регулятори погодилися, однак намір практично було реалізовано лише у 2000 році, коли IASC трансформувався в Раду з міжнародних стандартів фінансової звітності (IASB), за яким "наглядає" Фонд МСФЗ.

Першим головою піклувальників Фонду МСФЗ став Пол Волкер (Paul Volcker), колишній голова правління Федеральної резервної системи та колишній голова Федерального резервного банку Нью-Йорка, а також автор доволі відомого Правила Волкера, яке було прийнято в роки президентства Обами як частина Закону Додда-Франда ("про реформу Волл-стріт і захист споживачів") і наклало заборону на участь американських банків у купівлі-продажу цінних паперів на кошти власного капіталу. Першим головою Ради з МСФЗ став Девід Твіді (David Tweedie), нині голова Міжнародного комітету зі стандартів оцінки (IVSC).

Цьогоріч Фонд МСФЗ відзначає своє двадцятиріччя, і навіть побіжного погляду назад досить, аби визнати колосальну роль цієї організації в трансформації світової системи фінансової звітності. Це, як і раніше, некомерційна організація, покликана розробляти якісні міжнародні стандарти обліку – загальновизнані й усім зрозумілі. Фонд має штаб-квартиру в Лондоні та ще один офіс щодо Азіатсько-Тихоокеанського регіону в Токіо.

Протягом останніх десяти років Фонд МСФЗ безперервно займався поліпшенням якості стандартів МСФЗ, запроваджуючи до міжнародної практики важливі зміни щодо обліку фінансових інструментів, виручки, оренди й договорів страхування. Зусилля не були марними: 144 країни використовують МСФЗ на обов'язковій основі, ще 12 – на добровільній, разом – 156. США тримаються, звісно, осібно, проте роки напруженої спільної роботи регуляторів мінімізували до розумних меж відмінності в обліку за двома системами стандартів – МСФЗ та US GAAP. Китай – країна з другою за величиною економікою у світі – забезпечив високий ступінь конвергенції своїх стандартів, а китайські компанії складають звітність згідно з принципами МСФЗ, обертаючись при цьому на біржі Гонконгу та інших країн.

Фонд МСФЗ має трирівневу структуру. Розробленням міжнародних стандартів фінансової звітності займається незалежний розробник – IASB. Піклувальники Фонду МСФЗ відповідають за нагляд за цим процесом і розроблення Стратегії розвитку. Нарешті, самі піклувальники відповідають перед Наглядовою радою (Monitoring Board), яку було створено в межах масштабної реструктуризації 2011 року та яка включила до свого складу представників органів регулювання організованих ринків цінних паперів й інших громадських організацій зі всієї земної кулі.

Власне, до чого весь цей довгий екскурс в історію у виконанні Терези Ко? А до того, що звітність зі сталого розвитку сьогодні перебуває приблизно в тому самому становищі, у якому перебувала традиційна фінансова звітність до утворення Фонду МСФЗ та Ради з МСФЗ. Так само як і тоді, коли кожна юрисдикція дотримувалася власних правил обліку та звітності, сьогодні у світі ми бачимо безліч розрізнених і часом жодним чином не пов'язаних між собою систем стандартів від різних розробників. Лише деякі з них – наприклад, GRI або стандарти кліматичної звітності від TCFD – дістають більш-менш широке міжнародне прийняття, і то швидше неформальне.

Тереза Ко згадує замітку в Financial Times із цієї теми (хоча й не наводить точної цитати), де згадувалися ні багато ні мало, а 230 різних корпоративних стандартів звітності зі сталого розвитку в понад 80 різних галузях. Як зауважує експерт, настільки шановне видання рідко коли допускає значні похибки, але, схоже, це якраз один із таких випадків. Тому що насправді ближче до істини 650 різних показників, які компанії сьогодні використовують для підготовки звітності. І це навіть без урахування десятків інших ініціатив на місцевому рівні від урядів окремих країн, які впроваджують додаткові заходи щодо захисту навколишнього середовища.

І ось у всьому цьому різноманітті поки що не простежується жодної істинно міжнародної системи, яка всім так потрібна. Стандарти, як і раніше, добровільні щодо застосування, і це насправді велика проблема, тож із таким станом речей кожен застосовує, що захоче, часто-густо керуючись не стільки щирою турботою й відповідальністю за збереження екології, скільки "зеленим піаром".

Водночас попит на звітність зі сталого розвитку вже давно перебуває на такому високому рівні, що його не можна ігнорувати. Це не лише інвестори, які сьогодні найчастіше навіть не розглядатимуть компанію, що не висвітлює ширші теми у своїй корпоративній звітності. Вони передусім виступають за порівнянну й надійну інформацію, яка позбавила б їх необхідності розбиратися самим в океані не доведених до ладу даних та індикаторів, розроблених людьми часто-густо без достатньої експертизи в цій сфері, що має доволі імовірним наслідком підсумкову відмову від усіляких інвестицій. Однак це також регулятори, центральні банки, міжнародні асоціації, політики та ін. – усі вони неодноразово наголошували на важливості для майбутнього корпоративної звітності єдиної системи якісних і загальновизнаних стандартів звітності зі сталого розвитку. Так чи інак, поступово все просувається в бік консолідації.

Стандарти МСФЗ, як відомо, засновані на базових принципах і не містять специфічних вимог щодо звітності зі сталого розвитку, хоча при цьому компаніям на МСФЗ-звітності варто постійно пам'ятати про те, як кліматичні та інші "нові" види ризику здатні вплинути, по-перше, на самі підсумкові суми у звітності, а по-друге, на розкриття. Про те, як це зробити, розповів торік член Ради з МСФЗ Нік Андерсон (Nick Anderson), відповідаючи на питання про те, чому у Ради з МСФЗ не значиться в планах розробляти окремі вимоги щодо кліматичних розкриттів. Якщо коротко, то цього, на його думку, не потрібно, оскільки базових принципів і так вдосталь. Потенційно нові види ризиків здатні вплинути також на знецінення активів (включно з гудвілом), строки корисного використання активів та їх справедливу вартість.

Рада з МСФЗ не залишилась осторонь швидких змін, що відбуваються на очах, у сфері звітності зі сталого розвитку – не без гордості заявляє Тереза Ко. Так, у листопаді 2017 р. вони ухвалили рішення оновити керівництво з менеджерських звітів ("Коментарі керівництва", як воно називається). Традиційна фінансова звітність, якою всі ці роки займалася IASB, за визначенням відображає те, що вже відбулося. Отже, вона погано підходить для пояснення довгострокової стратегії компаній, тому додаткові роз'яснення від менеджерів, зроблені простою й доступною для розуміння мовою, до певної міри усувають цю прогалину.

Проект перебуває в роботі вже давно. Час від часу в новинах проскакує якась інформація, однак багатьох, напевно, хвилює питання – коли вже? Перший раунд обговорень із ключовими групами стейкхолдерів давно позаду, тому сьогодні, як з'ясовано, відбувається активна робота з "конкретикою". Попередній варіант переглянутого практичного керівництва обіцяють у другій половині цього року.

Водночас серед піклувальників – зізнається Тереза Ко – далеко не всі вважають, що цього досить для повноцінного прийняття змін, що відбуваються сьогодні у світі, і тих, що відбуватимуться завтра. Стимульовані численними зверненнями з боку ключових груп стейкхолдерів, багато піклувальників Фонду МСФЗ подумують над розширенням ролі своєї організації в цих процесах. Тим паче що вже не перший рік лунають заклики взяти на себе відповідальність за розроблення єдиних загальносвітових стандартів звітності зі сталого розвитку, і хоча донедавна Ганс Гугерворст заперечував таку можливість, посилаючись на обмеженість ресурсів і не тільки, торік риторика злегка пом'якшилась (цікаво, що він востаннє зазначив, що все вирішувати будуть саме піклувальники, так що історія пишеться в нас на очах). До того ж підходить якраз час учергове переглядати загальну Стратегію розвитку та Конституцію, що відбувається кожні п'ять років і заплановано цьогоріч. Якщо не зараз, то коли? І якщо не розробники МСФЗ, то хто?

Фонду МСФЗ і справді хотілося б передусім зайнятися кліматичними видами ризику – зауважує Тереза Ко – тому що ця тема дуже термінова й, загалом, досить близька тій роботі, якої вони займаються. Невелика група, членом якої є вона сама, була недавно сформована з кількох піклувальників, щоб вивчити можливості розширення ролі Фонду МСФЗ у всьому цьому. Якщо подумати, чудову основу вже закладено: публічна підзвітність, логічна структура управління, фокус на громадських інтересах, незалежність від будь-яких зовнішніх сторін, строгість і прозорість процесу розроблення стандартів, високі стандарти контролю інформації, що публікується, жорсткий підхід до вибору нових тем для розроблення, і це навіть ще не весь список переваг. Двадцять років розроблення глобальних стандартів за плечима, під контролем багатьох, сформували колосальний пласт, який можна буде використовувати як джерело ресурсів для вирішення сьогоднішніх проблем зі звітністю зі сталого розвитку.

Таким чином – так. На особисту думку Терези Ко (яка, як було зазначено на початку, може й не збігатися з думкою керівництва всієї організації), Фонд МСФЗ справді здатен допомогти з консолідацією та створенням системи якісних стандартів для підготовки звітності зі сталого розвитку, і якщо так, то почне він, найімовірніше, з кліматичних ризиків.

Наголосимо, що прямо вона поки що не говорить про те, що вони стануть єдиними розробниками таких стандартів. Проте є і ще одна важлива перевага, що робить саме Фонд МСФЗ одним із найбільш вдалих кандидатів: його зв'язок із фінансовою звітністю за МСФЗ, звісно ж. Неправильно ж буде створювати таку нову систему звітності, яка почне суперечити колишній, тому що стандарти МСФЗ належить розробляти й далі, а в самій МСФЗ-звітності повинні при цьому відображатися фінансові підсумки всього того, що показуватимуть глобальні стандарти звітності зі сталого розвитку.

Нарешті, ще один важливий, на думку Терези Ко, момент: коли в нас будуть дві системи стандартів, вони не повинні існувати кожна у своєму вакуумі. І та і інша розвиватимуться паралельно, але при цьому з певною кореляцією. Отже, інвестори та взагалі всі користувачі звітності у світі зможуть отримати всі переваги від порівнянних, таких, що не суперечать один одному, надійних і корисних для ділових рішень наборів даних за двома системами стандартів. На наше переконання, "світле майбутнє" світової корпоративної звітності, і ніяк інакше.

Джерело: GAAP.RU

За матеріалами: IFRS

_____________________________________________
© ТОВ "ІАЦ "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2020

У разі цитування або іншого використання матеріалів, розміщених у цьому продукті ЛІГА:ЗАКОН, посилання на ЛІГА:ЗАКОН обов'язкове.
Повне або часткове відтворення чи тиражування будь-яким способом цих матеріалів без письмового дозволу ТОВ "ЛІГА ЗАКОН" заборонено.

Мати доступ до номерів і всіх статей видання Ви зможете за умови передплати на електронне видання Вісник МСФЗ
Контакти редакції:
ifrs@ligazakon.ua
 
Даний функціонал доступний передплатникам в електронному виданні.
Якщо Ви ще не передплачуєте видання, замовте безкоштовний доступ до демо-номера
або підпишіться на видання Вісник МСФЗ