Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
Спробувати Оформити передплату
Спробувати Оформити передплату
ООО "ЛИГА ЗАКОН"
Особливості міжнародного обліку і звітності в громадському та приватному секторах (частина 1)

Міжнародна рада зі стандартів фінансової звітності для організацій громадського сектору (IPSASB) оновила інформацію про поточний прогрес із конвергенцією стандартів IPSAS і МСФЗ. Одним з активних проектів у її роботі зараз є стандарт з обліку оренди, який вирішено було зробити близьким до аналогічного йому МСФЗ 16 (хоча зовсім ідентичним зробити його в будь-якому разі не вийде через особливості громадського сектору). Пропонуємо сьогодні розглянути, чим саме відрізняються цей та інші стандарти, тим паче що цього разу сама IPSASB усе досить докладно розповіла.

Подання звітності

МСБО 1 та IPSAS 1. Обидва стандарти вже досить давно не переглядали (не беручи до уваги косметичних поправок на кшталт поданої в січні цього року уточненої класифікації зобов'язань як короткострокових і довгострокових). Крім відмінностей у використовуваній термінології, які самі собою цілком зрозумілі й очікувані, IPSAS 1 вимагає обов'язкового подання окремого звіту про зміни в капіталі / чистих активах (п. п. 118 – 125). А втім, водночас він прямо не обумовлює окремого подання незвичайних (таких, що нечасто трапляються) елементів доходів і витрат ні в самому звіті про фінансові результати, ні навіть у примітках до звітності, як того прямо вимагали наприкінці минулого року розробники міжнародних стандартів фінансової звітності.

Далі, так само як і Рада з МСФЗ, Міжнародна рада зі стандартів фінансової звітності для організацій громадського сектору представила у 2014 році свої "Концептуальні основи". У процесі роботи над ними вона вирішила не обумовлювати там як елементи фінансової звітності ні "інші ресурси" (користуючись термінологією звітності громадських організацій), ні "інші зобов'язання" (у параграфах BC5.48 – 5.56 докладно пояснено логіку прийняття рішень щодо цього). У результаті там, де Рада з МСФЗ звертається до поняття "інший сукупний дохід" (other comprehensive income – OCI), IPSASB просто відображає все це у складі чистих активів / капіталу.

За минулі з останнього великого оновлення роки в IPSAS 1 вносили зміни у відповідь на дії Ради з МСФЗ. Для прикладу (з відносно недавнього): у січні 2016 р. у стандарті було враховано зміни до МСБО 7, які Рада з МСФЗ унесла в межах свого проекту щодо поліпшення розкриттів.

Однак поки що не всі зміни до МСФЗ знайшли віддзеркалення в IPSAS 1, хоча Міжнародна рада зі стандартів фінансової звітності для організацій громадського сектору й працює над цим. Наприклад, у стандарті можуть урахувати всі останні зміни до МСФЗ 13, МСФЗ 15 і МСФЗ 16. Також сьогодні триває робота над уточненням "Концептуальних основ" у зв'язку з уточненою класифікацією зобов'язань як короткострокових і довгострокових та визначенням суттєвості (маються на увазі коригування до МСБО 1 і МСБО 8 у жовтні 2018 р.). Загалом стандарт уважають досить близьким до його аналога із системи МСФЗ.

Звіти про рух грошових коштів

Як і в попередньому випадку, IPSAS 2 містить відмінні від МСБО 7 терміни й визначення. Крім того, відповідно до цього стандарту громадські організації часто проводять реконсиляцію надлишку або дефіциту в результаті своєї нормальної діяльності через чисті грошові потоки від операційної діяльності в примітках до звітності. Чому "часто проводять", а не роблять це на обов'язковій основі? Тому що це не є жорсткою вимогою, але сама мова, використовувана, наприклад, у параграфі 29, дає підстави думати, що цього чекають від організацій, що складають свої звіти про рух грошових коштів прямим методом.

У 2007 році, спочатку в березні, а потім у вересні, в IPSAS 2 були додані одразу дві зміни з урахуванням більш ранніх змін до МСФЗ. Ідеться про МСБО 23 (у березні того року Рада з МСФЗ прописала там капіталізацію витрат) і МСБО 1 (у тому році відбувся великий перегляд стандарту).

Щодо конвергенції, яка поки що триває, то сьогодні IPSASB трудиться над змінами, яких вимагає новий МСФЗ 16. Також можуть знадобитися зміни, що враховують МСФЗ 8, однак поки що проект у роботу не запущено. Загалом стандарт не можна на цьому етапі вважати дуже близьким до його аналога із системи МСФЗ.

Облікова політика, зміни в бухгалтерських оцінках та помилки

IPSAS 3 та його аналог МСБО 8. Ключовою відмінністю двох стандартів є те, що від громадських організацій не вимагають показувати зміни в базовому або розводненому прибутку на акцію, що цілком зрозуміло з міркувань простої логіки (акціонерний капітал для держсектору – річ, м'яко кажучи, нехарактерна). Тут також використовують свої терміни й визначення.

У березні та вересні 2007 р. Міжнародна рада зі стандартів фінансової звітності для організацій громадського сектору успішно внесла зміни у відповідь на зміни згаданих у попередньому випадку МСБО 23 і МСБО 1. Нині щодо IPSAS 3 провадять активну роботу з урахуванням коригувань МСФЗ 13 (змінювали востаннє в грудні 2013 р. у межах щорічних поліпшень МСФЗ).

Вплив змін валютних курсів

Таку назва має IPSAS 4, а його "аналог" у системі МСФЗ – це МСБО 21. Особливих відмінностей два стандарти не засвідчують, якщо не брати до уваги термінології, що різниться. За останні роки до IPSAS 4 (який востаннє суттєво переглядали у квітні 2008 р.) унесено зміни одного разу. Це сталося в червні 2011 р. у відповідь на поправки до МСБО 1, що стосуються подання елементів в іншому сукупному прибутку. На сьогодні ведуть роботу над тим, як урахувати в стандарті вимоги МСФЗ 13 і МСФЗ 16.

Витрати за запозиченнями

Так само як і в попередньому випадку, IPSAS 5 від МСБО 23 здебільшого відрізняє хіба що термінологія, а загалом стандарти досить близькі. У березні 2007 р. IPSASB, певна річ, урахувала зміни до МСБО 23, які тоді прибрали для укладачів звітності можливість негайного визнання витрат за запозиченнями як витрати. З більш-менш "свіжого" – були враховані коригування до МСБО 16 і МСБО 41 від червня 2014 р., які стосувалися тонкощів обліку використовуваних протягом кількох періодів плодоносних рослин. Зараз IPSASB працює над тим, щоб привести стандарт у більшу відповідність до вимог МСФЗ 16, де це потрібно.

Виручка від обмінних операцій

У системі міжнародних стандартів звітності для організацій громадського сектору для неї передбачено окремий стандарт IPSAS 9, який "засновано" на старому стандарті з обліку виручки МСБО 18, хоча навіть назва в нього підкреслює, які саме трансакції він охоплює. Стандарт примітний тим, що скоро буде замінений на новий, заснований, як можна здогадатися, на вимогах МСФЗ 15, але коли саме це станеться та наскільки він вийде фактично близьким (незважаючи на всі прагнення розробників забезпечити максимальну конвергенцію) – покаже час.

Фінансова звітність у гіперінфляційній економіці

Стандарт IPSAS 10 оновлено повністю й на сьогодні подальшу конвергенцію з МСБО 29 не проходить, попри те, що місцями спирається на свою термінологію й не містить керівництва з перескладання поточної звітності.

Договори на будівництво

IPSAS 11 та МСБО 11. Як добре відомо, на зміну МСБО 11 прийшов МСФЗ 15, у зв'язку із чим цілком очевидно, що IPSAS 11 також планують замінити на новий стандарт. Таку роботу вже ведуть. З огляду на те що МСБО 11, можна сказати, уже історія, обговорювати, які там були відмінності, навіть некоректно. Однак для майбутнього нового стандарту з обліку договорів на будівництво в громадському секторі це все-таки важливі тонкощі, оскільки ці відмінності можуть залишитися. Скажімо, в IPSAS 11 обумовлено угоди, які не можна розглядати як юридичний договір, а крім того, там обумовлюють некомерційні договори на будівництво (наприклад, за нульову ціну).

Запаси

IPSAS 12 – "аналог" МСБО 2 – переглядали востаннє в грудні 2006 р., але, незважаючи на це, поки що зберігає суттєві відмінності. Крім власної термінології, він вимагає, щоб у разі, якщо запаси набувають у результаті необмінної операції, їх ураховували за справедливою вартістю на дату придбання. Також він вимагає, щоб у ситуації, коли запаси організація одержує взагалі безоплатно або за мінімальною вартістю (що в громадському секторі трапляється часто), їх ураховували в неї або за методом витрат, або за поточною вартістю, що відшкодовується, з огляду на те, яка з них нижче.

Нині триває робота над оновленням стандарту з урахуванням МСФЗ 13 і МСФЗ 16, а також у планах привести його в більшу відповідність до принципів МСФЗ 8, але, як і в разі зі звітами про рух грошових коштів, проект ще не запущено в роботу.

Оренда

IPSAS 13 засновано на "старому" стандарті МСБО 17, на зміну якому кілька років тому прийшов набагато сучасніший стандарт, що "витягнув" усю можливу оренду на баланс. Поки що цього не можна сказати про IPSAS 13, зате в ньому є додаткові вказівки щодо класифікації оренди, обліку фінансової оренди орендарями й орендодавцями та розрахунку процентної ставки у фінансовій оренді.

Стандарт, вочевидь, замінюють зараз на новіший, робота просувається. Також є плани врахувати вимоги МСФЗ 5, але проект у роботу ще не запущено. Якщо на зміну IPSAS 13 раніше прийде новий стандарт, уважаємо, є сенс урахувати їх відразу в ньому.

Події після звітної дати

IPSAS 14 є найближчим до МСБО 10, але в них, як бачимо, навіть назви різняться. Крім того, IPSAS 14 (який востаннє серйозно переглядали у 2006 році, хоча косметичні виправлення в ньому додали на наступний рік після поправок до МСБО 1) обумовлює, що, якщо більше не діє припущення про неперервність діяльності (going concern), потрібно застосувати професійне судження, щоб визначити вплив цього на балансову вартість визнаних активів і зобов'язань. Про це йдеться в параграфі 22.

Так само як і в попередньому випадку, в IPSASB у планах урахувати й вимоги МСФЗ 5, однак проект поки що в роботу не запущено, зате триває робота над приведенням стандарту у відповідність до принципів МСФЗ 13.

Інвестиційне майно

IPSAS 16 та МСБО 40. Основною відмінністю між ними є те, що від організацій громадського сектору вимагають проводити первісне вимірювання інвестиційного майна за методом витрат. У разі ж якщо інвестиційне майно організація одержує взагалі безоплатно або за мінімальною вартістю (як із запасами, це в громадському секторі явище поширене), то його вимірюватимуть за справедливою вартістю на дату придбання.

Стандарт проходить конвергенцію з урахуванням МСФЗ 13 і МСФЗ 16, але, як і в попередніх двох випадках, поки що не з урахуванням МСФЗ 5.

Основні засоби

IPSAS 17 та МСБО 16. Організаціям громадського сектору дозволено проводити взаємозарахування збільшення або зменшення вартості ОЗ у результаті переоцінки в межах одного – але не різних – класів активів (п. 56). Як і в попередньому випадку, якщо організація одержує основний засіб безоплатно або за мінімальною вартістю, то його вартістю буде справедлива вартість на дату придбання.

Стандарт проходить конвергенцію з урахуванням МСФЗ 13, МСФЗ 15 і МСФЗ 16, однак, як і в попередніх трьох випадках, поки що не з урахуванням МСФЗ 5, хоча плани щодо цього є.

Звітність за сегментами

У листопаді далекого 2006 р. на зміну МСБО 14 (на який дотепер "спирається" IPSAS 18) прийшов новіший стандарт МСФЗ 8 з трохи зміненою назвою "Операційні сегменти". У планах у розробників, звісно, є також замінити IPSAS 18 чимось новішим чи хоча б просто привести в більшу відповідність до сучасного підходу до сегментної звітності в МСФЗ, просто руки до цього ще не дійшли, та й активного проекту поки що немає в роботі.

Водночас навіть порівняно з МСБО 14 в IPSAS 18 були відмінності. Наприклад, там інакше визначали сегменти (п. п. 9 – 11), використовували свою термінологію, а ще стандарт не вимагав розкриття інформації для кожного сегмента. В обтічній формі в стандарті віталося (але не вимагалося на обов'язковій основі) розкриття суттєвої негрошової виручки, що включають до виручки за сегментом, амортизації за сегментом та інших негрошових витрат або грошових потоків, якщо вони обумовлені в IPSAS 2 (про нього йшлося вище).

Резерви, умовні зобов'язання й умовні активи

IPSAS 19 відрізняється від МСБО 37 насамперед своїм охопленням: його не застосовують для обліку резервів й умовних зобов'язань, пов'язаних із надаваними громадською організацією соціальними благами (див. п. п. 7 – 11), якщо вона замість них не одержує від споживачів цих суспільних благ (у формі товарів чи послуг) приблизно еквівалентну вартість. Однак якщо організація вирішує добровільно визнати в себе резерви за цими соціальними благами, то в стандарті IPSAS 19 обумовлено на цей випадок свої розкриття.

Нині стандарт приводять у відповідність до принципів МСФЗ 15, МСФЗ 16 та Інтерпретації IFRIC 21 щодо державних зборів (вийшла в травні 2013 р.).

Розкриття інформації про пов'язані сторони

IPSAS 20 відрізняється, хоч і не дуже сильно, від свого "еквівалента" у системі МСФЗ – МСБО 24. Тут своя термінологія, своя структура й своє охоплення. На сьогодні конвергенцію щодо нього поки що не проводять, хоча у планах є скоригувати його з урахуванням істотного перегляду МСБО 24 у листопаді 2009 р.

Знецінення не генеруючих готівку активів

Хоча назви в них відрізняються, IPSAS 21 досить близький, як легко зрозуміти, до МСБО 36. Цілком зрозуміло, що він використовує іншу термінологію. Що важливіше, він розглядає знецінення саме не генеруючих готівку активів громадських організацій. Якщо ми говоримо про МСБО 36, то ми говоримо про знецінення все-таки генеруючих готівку активів організацій, орієнтованих на одержання прибутку. Знеціненням генеруючих готівку активів у громадському секторі займається зовсім інший стандарт, IPSAS 26, однак про нього поговоримо іншим разом.

Нині IPSAS 21 оновлюють з урахуванням МСФЗ 13 і МСФЗ 15. Також розробники планують унести зміни з урахуванням стандарту щодо операційних сегментів (МСФЗ 8) і вже не раз згаданого МСФЗ 5, але поки що працювати вони не розпочали.

Джерело: GAAP.RU

За матеріалами: IPSASB

_____________________________________________
© ТОВ "ІАЦ "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2020

У разі цитування або іншого використання матеріалів, розміщених у цьому продукті ЛІГА:ЗАКОН, посилання на ЛІГА:ЗАКОН обов'язкове.
Повне або часткове відтворення чи тиражування будь-яким способом цих матеріалів без письмового дозволу ТОВ "ЛІГА ЗАКОН" заборонено.

Мати доступ до номерів і всіх статей видання Ви зможете за умови передплати на електронне видання Вісник МСФЗ
Контакти редакції:
ifrs@ligazakon.ua
 
Даний функціонал доступний передплатникам в електронному виданні.
Якщо Ви ще не передплачуєте видання, замовте безкоштовний доступ до демо-номера
або підпишіться на видання Вісник МСФЗ