Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
Спробувати Оформити передплату
Спробувати Оформити передплату
ООО "ЛИГА ЗАКОН"
Нові розкриття щодо об'єднання бізнесу й гудвілу

Рада з МСФЗ представила публікацію, яка надовго стане предметом вивчення небайдужих до теми обліку об'єднання бізнесу відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності. Хоча це ще не сам оновлений стандарт МСФЗ 3, але все одно це ціла низка цілком конкретних пропозицій щодо поліпшення, які IASB має намір упровадити залежно від підсумків обговорення. Висловити свою думку можна протягом наступних шести місяців, а поки що більш докладно з'ясуємо, що пропонують розробники.

Як роз'яснив голова IASB Ханс Хугерворст (Hans Hoogervorst), до чинної версії МСФЗ 3 є низка нарікань, що продемонстрував аналіз його практичної ефективності. Користувачі бажають знати, наскільки насправді є ефективними транзакції зі злиття і поглинання, які зазвичай проходять за участю великих компаній і є центральними для економіки будь-якої країни й глобальної економіки в цілому.

Для прикладу: за підсумками минулого року загальний обсяг таких правочинів досяг цифри у $4 трлн (дані JPMorgan, "2020 Global M&A Outlook"). Гудвіл при цьому, за даними Capital IQ на лютий цього року, було оцінено у $8 трлн за всіма світовими компаніями з біржовим лістингом, що становить 18 % від їх капіталізації і 3 % від їх загальних активів. Цифри, вочевидь, є доволі серйозними. І хоча проведене кілька років тому вивчення якості застосування МСФЗ 3 не виявило критичних проблем зі стандартом, Рада з МСФЗ все одно вирішила розпочати роботу над проектом, який допоміг би визначити можливі способи підвищення якості інформації для інвесторів. Значний крок у його реалізації зроблено буквально кілька днів тому.

У межах цього проекту Раду з МСФЗ (і всіх, хто стежить за її роботою, звісно) цікавлять такі чотири ключові теми:

1. Розкриття інформації про придбання бізнесу;

2. Тестування гудвілу на знецінення – справжня ефективність підходу і витрати на нього;

3. Чи повертати амортизацію гудвілу;

4. Визнання нематеріальних активів окремо від гудвілу.

Про них і поговоримо більш докладно в цьому матеріалі, однак спочатку трохи про основні висновки на сьогодні. Це, так би мовити, попередні думки, які Рада з МСФЗ ставить на обговорення, бажаючи почути щодо них відгуки.

• Рада визначить нові цілі розкриття інформації та поліпшить вимоги до розкриття інформації в МСФЗ 3.

• Альтернативний підхід до тестування на знецінення гудвілу розробити поки що не виходить.

• Від ідеї повернення до амортизації попередньо вирішено відмовитися.

• Від компаній потрібно вимагати розкривати на балансі загальну величину капіталу за вирахуванням гудвілу.

• Рада розробить пропозиції щодо спрощення проведення тестування на знецінення. Найімовірніше, що вона може зробити, – це замінити обов'язкове щорічне тестування на тестування, якщо спрацюють спеціальні індикатори знецінення. Такий самий підхід вона поширить на нематеріальні активи з безкінечним строком корисного використання.

• При цьому не змінюватимуть перелік ідентифікованих нематеріальних активів, які має бути визнано окремо від гудвілу.

• Рада з МСФЗ також надасть пропозиції для загального спрощення вимог до оцінки вартості. Найімовірніше, що вона дозволить використовувати в розрахунку післяподаткові грошові потоки та післяподаткові ставки дисконтування, а також скасує обмеження на включення грошових потоків від майбутньої реструктуризації або поліпшення функціональності активу.

Розкриття інформації про придбання бізнесу

По суті, найголовніше, що бажають знати інвестори, – це чи було сплачено справедливу ціну під час правочину, чи не так? А як це перевірити, якщо компанії, за їхніми словами, зазвичай не розкривають достатньо даних за результатами діяльності вже придбаного бізнесу, адже безпосередньо їх про це не просять? Звісно, тест на знецінення щодо активів, які приносять грошові потоки, може просигналізувати про зниження результату, тільки от надто пізно. Тестування на знецінення – тема окрема, а якщо його поки що не чіпати, то поліпшити якість розкриттів все одно можна, змусивши компанії розкривати у звітності:

1. Стратегічні орієнтири для вчинення правочину з придбання бізнесу. У більшості випадків сплачені за придбання бізнесу суми становитимуть істотну частину вартості, а це значить, що наслідки провалу правочину будуть для компанії-набувача досить істотними. Із цього випливає, що менеджери повинні все-таки відстежувати, як придбаний бізнес поводиться в наступних періодах, та співставляти фактичні результати із запланованими як стратегічні орієнтири. На думку IASB, інвесторам слід знати всю цю інформацію, навіть якщо придбаний бізнес повністю інтегрується, і це фактично стає вже інформацією про об'єднаний бізнес;

2. Кількісні показники, за допомогою яких відстежують прогрес у реалізації стратегічних цілей. Рада при цьому не має наміру пропонувати жодних специфічних показників для розрахунку, оскільки вважає, що жоден показник не буде адекватним і універсальним для всіх;

3. Те, якою мірою заданих стратегічних орієнтирів насправді досягають у періоди після вчинення правочину.

4. Інша інформація, яка може надалі стати за основу цільових поліпшень у вимогах до МСФЗ 3.

Поліпшення щорічного тестування гудвілу на знецінення

Таку вимогу містить МСБО 36 "Зменшення корисності активів". Про всі недоліки цього підходу вже сказано чимало, тому перелічувати їх іще раз немає птреби. Що може зробити у відповідь Рада з МСФЗ? Як уважає вона сама – поки що небагато. Якщо, припустимо, проблема в завищенні оцінок грошових потоків, то вирішувати її краще аудиторам і регуляторам, а не за допомогою стандартів МСФЗ. А якщо погодитися з тим, що сьогоднішнє тестування гудвілу на знецінення являє собою не безпосереднє тестування гудвілу, а тестування його у складі активів, що генерують готівку, то можна було б поміркувати, як сфокусувати це тестування на гудвілі. Це, як і раніше, буде непряме тестування (адже сам гудвіл готівку окремо не генерує, тому не можна протестувати його взагалі окремо), але принаймні варто спробувати зробити тестування більш ефективним. На жаль, наразі Рада не вбачає шляхів поліпшення тестування, які виправдали б її розробку.

Чи повернеться амортизація?

Якщо не можна істотно поліпшити підхід із тестуванням, чи можна досягти поліпшень у МСБО 36 через повернення до амортизації гудвілу? Це простий із погляду бухгалтерської практики спосіб, що дає змогу усунути стурбованість користувачів звітності щодо того, чи не переоцінено зараз гудвіл на балансі. Однак чіткого консенсусу стосовно цього наразі немає навіть у самих членів МСФЗ, які висловлюють різні аргументи за і проти.

Для прикладу: ті, хто підтримують ідею повернення амортизації:

• Указують на невдачу з пропозицією хоч якихось адекватних рішень щодо поліпшення діючого підходу (див. вище);

• Зазначають про постійне зростання загальносвітової величини гудвілу, що свідчить про те, що менеджери компаній не надто свідомо відображають інформацію щодо результатів придбань;

• Нарешті, заявляють, що гудвіл – актив, що убуває, з кінцевим строком корисного використання (насправді цю думку розділяють далеко не всі – див. "Чи убуває гудвіл?").

На іншій стороні барикад чимало противників амортизації, у яких аргументи також різняться:

• Нехай тестування не спрямовано безпосередньо на гудвіл, все одно ця інформація є корисною в плані підтвердження попередніх оцінок, навіть якщо вона й запізнюється;

• Оцінити строки корисного використання гудвілу неможливо, тому амортизаційні нарахування братимуться "зі стелі";

• Раді не слід хапатися за амортизацію лише для того, щоб вирішити зазначені вище проблеми надто вільного застосування тестування або накопичення гудвілу у світовому масштабі, адже його зростання може пояснюватися й іншими причинами (наприклад, зміною характеру економічних відносин);

• Нарешті, немає жодних переконливих доказів, що амортизація буде значно кращою.

Незалежно від остаточного рішення: залишиться тільки знецінення чи перейдемо на амортизацію, у будь-якому разі ні те, ні інше не забезпечить інвесторів достатньою інформацією для висновків про реальний успіх вчиненого правочину щодо злиття, оскільки в обох моделях є свої обмеження. Із цього випливає простий висновок, що додатковими розкриттями компанії в будь-якому разі навантажать. Як одне з можливих поліпшень у плані розкриття інформації – більш чітке подання гудвілу на балансі: власний капітал потрібно буде показувати без нього. Далі наведено ілюстрацію з додатка до дискусійного документа, що вийшов минулого тижня, у якій показано два способи подання власного капіталу без урахування гудвілу на балансі (виділено жирним шрифтом):

Джерело: Discussion Paper DP/2020/1 Business Combinations-Disclosures, Goodwill and Impairment

Щороку – необов'язково

Це одне із найістотніших полегшень, які можуть зробити. Проводити тестування щороку необов'язково, якщо немає ознак знецінення. Щоправда, наприкінці кожного звітного періоду все одно доведеться переглядати, чи не з'явилися вони. Деякі члени Ради підтримують цю ідею тільки в разі одночасного введення амортизації, оскільки скасування вимоги про щорічне тестування автоматично зробить процедуру менш суворою. Однак є й такі, хто голосує за це полегшення навіть без супутньої амортизації, зазначаючи, що економія витрат для компаній буде колосальною, тоді як цінність від тестування знизиться хіба що ненабагато.

Цінність у використанні

Тут, згідно з попередніми думками, потрібно поліпшення оцінки. Це можна зробити, зобов'язавши компанії включати сюди грошові потоки від майбутньої, іще не проведеної реструктуризації чи поліпшення активу, а також дозволивши їм використовувати післяподаткові грошові потоки і ставки дисконтування. Це дасть можливість знизити витрати на проведення тестування на знецінення, зробить його більш простим (зокрема для повторної перевірки зовнішніми аудиторами), і забезпечить користувачів звітності більш корисною інформацією.

Нематеріальні активи

Зміни до МСБО 38 і сам МСФЗ 3 розширили перелік нематеріальних активів для окремого від гудвілу визнання, та наскільки це виявилося корисним – думки різняться. Дехто вважає, що окреме визнання допомагає побачити більш чітко, що саме придбала організація. Однак чимало й тих, хто сумнівається в корисності цього, адже аналогічні, але внутрішньо згенеровані нематеріальні активи окремо не відображають, та, крім того, деякі їх види просто важко визначити. Оцінки укладачами звітності їх витрат на підготовку звітності у зв'язку з цим також різняться. А оскільки в обох сторін наразі немає чіткої переваги думок, то й Рада з МСФЗ поки що не бачить переконливих підстав, щоб якось розширювати чи скорочувати перелік нематеріальних активів, що підлягають розкриттю окремо від гудвілу.

Беремо участь і чекаємо новин

Підсумкове рішення стосовно майбутніх змін до МСФЗ 3 Рада з МСФЗ прийме, ретельно зважуючи вигоди від реалізації змін і витрати на них. У цьому разі процес взаємного зважування обіцяє бути непростим, адже висновки щодо кожного з описаних пунктів будуть взаємозалежними. Наприклад, чи є сьогоднішній підхід до тестування гудвілу на знецінення неефективним, і наскільки саме, значною мірою вплине на рішення про повернення амортизації. А саме рішення про повернення амортизації, як показано на прикладі окремих членів Ради з МСФЗ, може вплинути на відмову від щорічного тестування на користь тестування в разі появи ознак знецінення.

Однак стосовно підсумкового набору змін IASB розраховує, що він, звісно ж, принесе більше користі. Зараз попереду довгих шість місяців на те, щоб уважно все вивчити й поділитися своєю думкою із розробниками міжнародних стандартів фінансової звітності. Хто знає – можливо, саме ваш аргумент стане вирішальним?

Джерело: GAAP.RU

За матеріалами: IFRS

_____________________________________________
© ТОВ "ІАЦ "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2020

У разі цитування або іншого використання матеріалів, розміщених у цьому продукті ЛІГА:ЗАКОН, посилання на ЛІГА:ЗАКОН обов'язкове.
Повне або часткове відтворення чи тиражування будь-яким способом цих матеріалів без письмового дозволу ТОВ "ЛІГА ЗАКОН" заборонено.

Мати доступ до номерів і всіх статей видання Ви зможете за умови передплати на електронне видання Вісник МСФЗ
Контакти редакції:
ifrs@ligazakon.ua
 
Даний функціонал доступний передплатникам в електронному виданні.
Якщо Ви ще не передплачуєте видання, замовте безкоштовний доступ до демо-номера
або підпишіться на видання Вісник МСФЗ