Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
Спробувати Оформити передплату
Спробувати Оформити передплату
ООО "ЛИГА ЗАКОН"
Вплив COVID-19 на світову економіку

Спалах коронавірусу (COVID-19) уже завдав страждань людству і призвів до значного економічного шоку. Скорочення випуску продукції в Китаї відчувається в усьому світі, відображаючи ключову й зростаючу роль Китаю у світових ланцюгах постачання товарів і послуг, а також на фінансових і туристичних ринках. Спалахи в інших країнах світу мають аналогічні наслідки, хоча і в меншому масштабі.

На сьогодні перспективи економічного зростання залишаються невизначеними, зокрема:

1. За припущенням, що піки епідемії в Китаї в першому кварталі 2020 року та спалахи в інших країнах виявляться слабкими і стримуючими, зростання цього року може бути знижено приблизно на 0,5 процентних пункти порівняно з очікуваним у листопаді 2019 року економічним прогнозом.

2. Відповідно, за прогнозом, щорічний приріст світового ВВП у цілому до 2020 року впаде до 2,4 % порівняно із прогнозованими у 2019 році 2,9 %, причому зростання, можливо, буде негативним у першому кварталі 2020 року.

3. Економічні перспективи щодо Китаю помітно переглянуто. Цього року зростання уповільнено – нижче 5 %. Та оскільки виробництво поступово повертається до рівнів, прогнозованих до початку спалаху COVID-19, очікується, що зростання має відновитися до понад 6 % у 2021 році.

4. Негативний вплив на довіру, фінансові ринки, туристичний сектор та порушення ланцюгів постачання товарів і послуг призводять до припинення розвитку в усіх економіках G20 до 2020 року, особливо тих, що пов'язані з Китаєм, – Японія, Корея та Австралія.

5. За умови зменшення наслідків спалаху вірусу, вплив на довіру та доходи від цілеспрямованих політичних дій у стабільних економіках може допомогти зростанню світового ВВП у 2021 році до 3,25 %.

6. Більш тривала й інтенсивна фаза спалаху коронавірусу, який широко пошириться в Азіатському регіоні, Європі та Північній Америці, значно послабить економічні очікування. У такому випадку глобальний приріст може знизитись до 1,5 % у 2020 році, що вдвічі перевищує прогнозований темп спалаху COVID-19.

Існують також серйозні побоювання, що подальше поширення COVID-19 може поставити під загрозу продовольчу безпеку. Інші пандемії, включаючи ГРВІ, атипову пневмонію та пташиний грип, призвели до зростання цін на продукти харчування та спричинили паніку ринку в районах, що постраждали. На щастя, ми поки що не спостерігали основних ознак того, що COVID-19 призводить до дефіциту продуктів харчування чи зростання цін. Навіть у Китаї, де зареєстровано певне напруження в ланцюгах постачання птиці та свинини, але в цілому постачання продовольства досі є задовільним. Ціни на основні культури (наприклад, пшеницю, кукурудзу та рис) залишаються досить стабільними з початку спалаху COVID-19, а протягом лютого 2020 року ціни на пшеницю й кукурудзу на світовому ринку навіть дещо знизилися. Хоча ціна рису зросла на 1 %, проте жодне коливання, що спостерігається, не пов'язане зі спалахом коронавірусу.

Водночас розподіл продовольства може бути дещо порушено внаслідок перебоїв роботи транспорту та запровадження обмежувальних заходів карантину, але на основні товари це не надто впливає порівняно з харчовими товарами з більш високою ціною, оскільки такі основні товари можна завантажувати, відправляти й вивантажувати з мінімальними людськими й часовими затратами. Крім того, світові запаси зерна тривалого зберігання, такого як пшениця й рис, мають бути достатніми для задоволення будь-якого зростання попиту. Отже, жодних значних перебоїв у виробництві основних продуктів харчування не сталося, і наразі ризики їх виникнення через спалах коронавірусу мінімальні. Однак інші частини харчової системи можуть бути більш вразливими.

З огляду на зазначене, урядам потрібно діяти швидко й неупереджено, аби подолати коронавірус і його економічні наслідки. Необхідно забезпечити ефективні й проактивні заходи для запобігання зараженню вірусом, а також запровадити чітко спрямовану політику щодо підтримки систем охорони здоров'я та її працівників, а також захисту доходів вразливих соціальних груп і підприємств під час цієї пандемії. Підтримувальна макроекономічна політика може допомогти відновити довіру та сприяти відновленню попиту. Якщо впливатимуть негативні ризики, а зростання відбуватиметься на значно нижчому рівні протягом тривалого періоду, то потрібно буде здійснювати скоординовані багатосторонні дії для забезпечення ефективної політики в галузі охорони здоров'я, стримування й пом'якшення заходів контролю діяльності бізнесу, підтримки суб'єктів господарювання і звичайних громадян із низьким рівнем доходу тощо.

Отже, як і падіння Берлінської стіни або крах американського інвестиційного банку Lehman Brothers, пандемія коронавірусу – це шокова ситуація у світі, далекосяжні наслідки якої ми починаємо уявляти лише сьогодні. Оскільки ця хвороба змінила життя, порушила ринки та виявила компетенцію (чи некомпетенцію) урядів, це призведе до постійних зрушень у політичній та економічній владі, які стануть очевидними лише згодом. Певно, що пандемія зміцнить державу і націоналізм. Уряди всіх країн вживають надзвичайних заходів для подолання кризи, і багато хто не схоче відмовлятися від нових повноважень, коли криза закінчиться. COVID-19 також прискорить перехід влади і впливу із Заходу на Схід. Це пояснюється різним ступенем реагування окремих країн, зокрема Південна Корея та Сінгапур відповіли оперативно, а Китай відреагував хоч і ефективно, проте із запізненням – лише після аналізу власних помилок. А реакція в Європі й Америці була повільною, що значно зменшить вплив західного "бренду".

У контексті зазначеного виникає логічне запитання: а чи можна визначити економічні наслідки від COVID-19?

Відповідь очевидна: оцінити економічні наслідки спалаху вірусу є непростим завданням через невизначеності. Проте можна спробувати змоделювати два сценарії подальшої перебудови світової економіки та її оздоровлення. За першим сценарієм, який є базовим, у Китаї та деяких інших країнах (Південній Кореї та Італії), у яких вірус уже значно поширився, зафіксовано великі втрати, проте зниження економічної активності залишатиметься незначним у країнах, де вірус ще не настільки поширений. Другий сценарій – це ризиковий сценарій, у разі здійснення якого глобальне поширення інфекції різко збільшиться. За цим сценарієм країнам, у яких спалах ще не досягнув значних масштабів, усе ще загрожує епідемія COVID-19.

Проте найбільш песимістичним сьогодні є сценарій, який ОЕСР називає сценарієм "доміно", що передбачає значно широке, ніж зараз, поширення коронавірусу в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні й основних розвинених країнах Північної півкулі. У такому випадку епідемія так чи інакше охопить країни, на які припадає понад 70 % світового ВВП (за паритетом купівельної спроможності).

У контексті викладеного не можна не зазначити, що канцлер Німеччини Ангела Меркель назвала коронавірус найбільшим викликом із часів Другої світової війни. При цьому вона пообіцяла мінімізувати економічні наслідки і насамперед зберегти робочі місця.

Отже, настав час зробити ґрунтовні висновки, що логічно випливають з аналізу викликів сучасності й затребуваності дій урядів країн усього світу.

Першочергово слід зазначити, що загалом у лютому відбувалося повільне зростання активності китайської економіки. За даними Bloomberg, спираючись на різні джерела, наприкінці лютого – на початку березня китайська економіка працювала на 65 % і 75 % від свого нормального рівня. Економіка може компенсувати деякі виробничі втрати в найближчі місяці; отже, зростання за весь рік все ще можливе. Світовий економічний вплив COVID-19 однозначно буде більшим, ніж епідемія ГРВІ 2002 – 2003 років (яка, до речі, також почалася в Китаї). Насамперед це пояснюється тим, що частка китайської економіки в загальній світовій економіці наразі становить 20 %, що значно вище, ніж було у 2003 році.

По-друге, економіка Китаю наразі більш тісно пов'язана з рештою економік світу, ніж 10 – 20 років тому. Для багатьох країн Китай сьогодні є: (1) важливим експортним ринком; (2) джерелом туризму; та (3) постачальником проміжних товарів. З роками ланцюги цінностей міжнародного бізнесу стають все більш роздробленими і поширюються по всьому світу, а Китай став світовою "фабрикою". Наприклад, основну частку всієї побутової електроніки (мобільних телефонів і ноутбуків) вироблено в Китаї, як і акумулятори для багатьох електрокарів і сировину для певних ліків.

Оскільки виробництво в Китаї значно сповільнилося внаслідок спалаху вірусу, чимало товарів більше не доступні в інших країнах, і бізнес змушений покладатися на свої запаси. Що довше триватиме відсутність пропозиції цих товарів, то більша ймовірність того, що полиці будуть порожніми або дефіцит призведе до підвищення цін, що споживачі відчують на своїх гаманцях. Також зупинятиметься виробництво на підприємствах, де використовують проміжні товари, вироблені в Китаї. У багатьох випадках не просто буде знайти замінник рівноцінної якості за досить короткий термін. Якщо ключовий компонент відсутній, це може вплинути на весь ланцюжок вартості. Підводячи підсумок, слід зазначити, що глобальний ланцюжок вартості, у якому Китай відіграє вирішальну роль, серйозно порушено внаслідок спалаху COVID-19, і несприятливі економічні наслідки очікуються в всьому світі.

Окрім того, порушення міжнародної торгівлі, спричинене коронавірусом у поєднанні з руйнівними наслідками торговельної напруги між США й Китаєм, може спонукати міжнародний бізнес диверсифікувати виробництво в кількох країнах, при цьому такі країни, як Таїланд, Малайзія та В'єтнам, можуть стати бенефіціарами у межах такого рішення. Але відповідні ефекти виникають лише з часом, і негативний вплив уповільнення темпів економічного зростання Китаю на ці економіки поки що домінуватиме.

Ринки, що розвиваються, особливо в Південно-Східній Азії, досі відчувають найгірші наслідки спалаху вірусу. Більшість країн Південно-Східної Азії значною мірою залежать від Китаю, а також фізично схильні до ризику широкого спалаху пандемії. Високий ризик розповсюдження вірусу в Південно-Східній Азії пов'язаний, серед іншого, з підвищеною щільністю населення та з менш розвиненими, ніж у багатьох західних країнах, послугами охорони здоров'я. Наприклад, середня кількість лікарняних ліжок і лікарів на 1000 осіб Південно-Східної Азії становить відповідно 0,7 та 1,5, порівняно з 5,6 та 3,6 в Європейському Союзі (за даними ОЕСР).

Крім того, ринки, що розвиваються, орієнтовані на експорт сировини, наприклад, Бразилія (залізна руда, нафта, соя), Росія (нафта й газ) або Чилі (мідь), стикаються з падінням доходу від своєї основної експортної продукції, адже ціни з початку спалаху вірусу на більшість товарів значно знизились.

Валюти країн, що розвиваються, також перебувають під тиском, оскільки інвестори зменшують ризик своїх інвестиційних портфелів через негативні настрої в усьому світі та, відповідно, певною мірою скорочують кількість своїх акцій на ринках, що розвиваються. Девальвація валюти є серйозною проблемою, оскільки продукція з-за кордону стає значно дорожчою (через погіршення умов торгівлі). Деяким країнам також складніше буде обслуговувати свій борг в іноземній валюті, що є проблемою, наприклад, для Аргентини, Туреччини та, звісно, України. Очікується, що валюти ринків, що розвиваються, та ціни на сировину продовжуватимуть змінюватися в наступний період унаслідок загальних негативних настроїв через COVID-19.

Решта країн світу зазнає негативних наслідків переважно через Китай, але й в інших місцях є місцеві наслідки. Адже зараз поширюються спалахи за межами Китаю, із тисячами підтверджених випадків інфікування в Південній Кореї та Італії. Карантинні заходи спочатку було запроваджено в Північній Італії, а потім із 9 березня поширено на всю країну. Італія вже тоді була на межі рецесії, тому різке скорочення економіки стане неминучим (-1,6 % у 2020 році).

В інших країнах, де хвороба ще не поширилася, наслідки незначні. Основний вплив тут спричинює економічний шок з боку Китаю, але є й наслідки в межах цих країн. Наприклад, невпевненість і страх перед вірусом змушує людей відкладати відпустку й уникати місць, де збирається велика кількість людей. Підприємства скасовують події, забороняють працювати й подорожувати своєму персоналу. Саме тому сфери, що найбільше постраждали від вірусу, – це туризм і пов'язані з ним сектори, а саме транспорт, авіаперевезення й готельний бізнес.

Кількість збанкрутілих підприємств у Китаї може швидко збільшитися, якщо економічна активність не почне зростати найближчим часом, оскільки малі й середні підприємства будуть особливо вразливими. Нещодавнє опитування, проведене у двох китайських університетах, показало, що дві третини китайських малих і середніх підприємств мають готівку менше ніж на два місяці, аби покрити свої короткострокові зобов'язання. Китайський бізнес також має величезне боргове навантаження, що становить 150 % ВВП.

Як наслідок, кількість збанкрутілих підприємств може збільшитися в усьому світі через загальне економічне сповільнення. Особливо, якщо вірус пошириться, як у сценарії ризику, це може призвести до фінансової нестабільності. Насамперед це стосується країн, де рівень корпоративного боргу стрімко зростав (наприклад, США) або які вже були вразливими (наприклад, Італія). Якщо банки та інші фінансові установи зазнають серйозного погіршення якості своїх кредитних портфелів, існує небезпека, що криза COVID-19 може навіть спровокувати фінансову кризу. Це не є частиною сценарію ризику, і його можна уникнути, якщо центральні банки й уряди прийматимуть необхідні, проактивні, вольові політичні рішення. Є розуміння того, що ці рішення в будь-якому разі мають включати цільові фінансові заходи, наприклад, довгострокове рефінансування з боку центральних (національних) банків країн.

Резюме статті

Отже, однозначно можна сказати, що світова економіка вже перебуває в рецесії, оскільки наслідки впливу пандемії коронавірусу на економічну активність все значніші. Більше немає сумнівів у тому, що найдовша глобальна експансія з високою ймовірністю закінчиться цього кварталу. Підтверджують це й більшість експертів, які сходяться на тому, що ситуацію вдасться швидко взяти під контроль, і вплив вірусу на світову економіку буде значним, але нетривалим, по аналогії з вірусом атипової пневмонії у 2003 році. Зростання економіки стабілізується вже у другому кварталі, хоча перший квартал, по суті, вже втрачено. Якщо взяти цей сценарій за базовий, як роблять більшість аналітиків, вплив на Україну буде негативним, але обмеженим. Проте наразі ключовим питанням економічного прогнозу залишається глибина і тривалість спаду до 2020 року.

_____________________________________________
© ТОВ "ІАЦ "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2020

У разі цитування або іншого використання матеріалів, розміщених у цьому продукті ЛІГА:ЗАКОН, посилання на ЛІГА:ЗАКОН обов'язкове.
Повне або часткове відтворення чи тиражування будь-яким способом цих матеріалів без письмового дозволу ТОВ "ЛІГА ЗАКОН" заборонено.

Мати доступ до номерів і всіх статей видання Ви зможете за умови передплати на електронне видання Вісник МСФЗ
Контакти редакції:
ifrs@ligazakon.ua
 
Даний функціонал доступний передплатникам в електронному виданні.
Якщо Ви ще не передплачуєте видання, замовте безкоштовний доступ до демо-номера
або підпишіться на видання Вісник МСФЗ