Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
Спробувати Оформити передплату
Спробувати Оформити передплату
ООО "ЛИГА ЗАКОН"
Фінансовий моніторинг в Україні по-новому: чого очікувати?

Аналіз нового Закону про фінмоніторинг від KPMG Law Ukraine

28 квітня 2020 року набирає чинності новий Закон України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (далі – Закон про фінансовий моніторинг).

Новий закон значно удосконалює процедуру фінансового моніторингу та приводить її у відповідність до стандартів фінансового моніторингу згідно з актуальними світовими та європейськими нормами, зокрема рекомендаціями FATF, нормами 4 Директиви (ЄС) 2015/849 "Про запобігання використанню фінансової системи для відмивання грошей та фінансування тероризму" та Регламенту (ЄС) 2015/847 "Про інформацію, що супроводжує грошові перекази".

У зв'язку з цим пропонуємо розглянути основні нововведення Закону про фінансовий моніторинг.

1. Фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу

Насамперед варто зазначити, що Закон про фінансовий моніторинг збільшив порогову суму фінансової операції, що підлягає фінансовому моніторингу, із 150000 грн до 400000 грн.

Окрім того, Закон про фінансовий моніторинг зменшив ознаки, за наявності яких фінансова операція підлягатиме обов'язковому фінансовому моніторингу, із 17 до 4. Зокрема, з 28 квітня 2020 року фінансова операція на суму 400000 грн (для суб'єктів, які надають послуги у сфері азартних ігор, – 30000 грн) підлягатиме моніторингу в разі наявності однієї з таких ознак:

1) зарахування або переказ коштів, надання або отримання кредиту (позики), здійснення інших фінансових операцій у разі, якщо хоча б один із учасників фінансової операції або банк такого учасника перебуває в державі (юрисдикції), що не виконує чи неналежним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення;

2) фінансові операції з публічними діячами;

3) фінансові операції з переказу коштів за кордон, у тому числі до держав, віднесених Кабінетом Міністрів України до офшорних зон;

4) фінансові операції з готівкою (внесення, переказ, отримання коштів).

2. Ризик-орієнтований підхід (Risk-Based Approach)

Однією з головних ідей нового Закону про фінансовий моніторинг є перехід до ризик-орієнтованого підходу під час здійснення фінансового моніторингу.

Зокрема, згідно із Законом про фінансовий моніторинг ризик-орієнтований підхід – це визначення (виявлення), оцінка (переоцінка) та розуміння ризиків легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення, а також вжиття відповідних заходів щодо управління ризиками у спосіб та в обсязі, що забезпечують мінімізацію таких ризиків залежно від їх ступеня.

Закон про фінансовий моніторинг зобов'язує суб'єкта первинного фінансового моніторингу (далі – СПФМ) у своїй діяльності застосовувати ризик-орієнтований підхід, ураховуючи відповідні критерії ризику, зокрема пов'язані з його клієнтами, географічним розташуванням держави реєстрації клієнта або установи, через яку він здійснює передачу (отримання) активів, видом товарів і послуг, які клієнт отримує від суб'єкта первинного фінансового моніторингу, способом надання (отримання) послуг.

Водночас під час визначення критеріїв ризику СПФМ повинен враховувати Національну оцінку ризиків, рекомендації суб'єктів державного фінансового моніторингу, а також типологічні дослідження Держфінмоніторингу.

Таким чином, ризик-орієнтований підхід замінить тотальний контроль за фінансовими операціями, що допоможе зменшити бюрократичні процедури під час ідентифікації й верифікації клієнта. Раніше аналогічний підхід було імплементовано в разі здійснення валютного контролю відповідно до Закону України "Про валюту і валютні операції".

3. Запровадження механізму належної перевірки

Оскільки Закон про фінансовий моніторинг було прийнято на виконання вимог і з метою гармонізації законодавства України з міжнародними стандартами у сфері фінансового моніторингу, цим Законом запроваджено поняття "належна перевірка", що включає:

1) ідентифікацію та верифікацію клієнта;

2) установлення кінцевого бенефіціарного власника клієнта;

3) установлення мети й характеру майбутніх ділових відносин або проведення фінансової операції;

4) проведення на постійній основі моніторингу ділових відносин і фінансових операцій клієнта, що здійснюються у процесі таких відносин, щодо відповідності таких фінансових операцій наявній у СПФМ інформації про клієнта, його діяльність та ризик (у тому числі, в разі необхідності, про джерело коштів, пов'язаних з фінансовими операціями);

5) забезпечення актуальності отриманих і наявних документів, даних та інформації про клієнта.

Також залежно від ступеня ризику СПФМ може застосовувати спрощені заходи належної перевірки в разі низького ризику, що, зокрема, може передбачати зменшення частоти й обсягу дій із моніторингу ділових відносин і збору додаткової інформації щодо ділових відносин, або, навпаки, в разі високого ризику – посилені заходи належної перевірки.

4. Процедура верифікації по-новому

Закон про фінансовий моніторинг удосконалив процедуру верифікації клієнтів. Як відомо, на цей момент верифікація клієнта вимагає особистої присутності клієнта.

Водночас Закон про фінансовий моніторинг визначає верифікацію як заходи, що вживаються СПФМ з метою перевірки (підтвердження) належності відповідній особі отриманих СПФМ ідентифікаційних даних та/або з метою підтвердження даних, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників чи їх відсутність.

Отже, Закон про фінансовий моніторинг запроваджує можливість дистанційної верифікації клієнта.

5. Виявлення кінцевих бенефіціарних власників

Як відомо, на цей момент банки та інші СПФМ під час виявлення бенефіціарів клієнта покладаються на (і) надану клієнтом структуру власності, та (іі) витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР). Водночас Закон про фінансовий моніторинг значно посилює вимоги до виявлення кінцевих бенефіціарних власників.

Зокрема, Закон про фінансовий моніторинг забороняє СПФМ покладатися виключно на ЄДР, у зв'язку з цим СПФМ з метою встановлення кінцевого бенефіціарного власника, окрім отримання від Клієнта структури власності та витягу з ЄДР:

1) щодо трасту (інших юридичних утворень) установлює осіб, які здійснюють вирішальний вплив на його діяльність (у тому числі через ланцюг контролю/володіння);

2) має право використовувати дані, що містяться в офіційних документах, офіційних та/або інших джерелах;

3) має вжити належних заходів для перевірки достовірності інформації щодо кінцевого бенефіціарного власника та пересвідчитися, що він знає, хто є кінцевим бенефіціарним власником (за його наявності), здійснюючи обґрунтовані заходи для розуміння права власності (контролю) та структури власності.

Окрім того, важливим нововведенням є те, що в разі розбіжностей між даними в ЄДР та інформацією про кінцевих бенефіціарних власників, отриманою СПФМ у результаті здійснення належної перевірки клієнта, Законом про фінансовий моніторинг покладено обов'язок на СПФМ повідомляти Державну службу фінансового моніторингу. У разі такого неповідомлення стосовно СПФМ може бути застосовано відповідальність у вигляді штрафу в розмірі до 340000 грн.

6. Нові підходи до роботи з публічними діячами

Новий Закон про фінансовий моніторинг визначає публічним діячем особу, яка виконує або виконувала визначені публічні функції незалежно від будь-якого строку. Відтак статус "публічного діяча" є пожиттєвим і не обмежується 3 роками, як це передбачено чинним законом. Окрім того, скорочено перелік осіб, які вважатимуться членами сім'ї публічного діяча.

Чинне законодавство про фінансовий моніторинг установлює високий ступінь ризику щодо фінансових операцій з національними та іноземними публічними діячами. Водночас новий Закон про фінансовий моніторинг установлює високий ступінь ризику тільки для операцій з іноземними публічними діячами, що спрощує процедуру належної перевірки клієнта – публічного діяча.

7. Нові вимоги до процедури переказу коштів

У зв'язку з імплементацією Регламенту ЄС 2015/847 Закон про фінансовий моніторинг змінює процедуру фінансового моніторингу під час здійснення переказу коштів.

Зокрема, усі перекази коштів в межах України до 30000 грн мають супроводжуватися щонайменше:

1) стосовно платника – номером рахунка / електронного гаманця або унікальним номером електронного платіжного засобу платника (ініціатора переказу) / наперед оплаченої картки багатоцільового використання, та

2) стосовно отримувача номером рахунка або унікальним номером електронного платіжного засобу отримувача / наперед оплаченої картки багатоцільового використання, а в разі відсутності рахунка / електронного гаманця – унікальним обліковим номером фінансової операції.

У разі здійснення переказів, що перевищують 30000 грн, або здійснення переказів за межі України такі перекази мають супроводжуватися інформацією про платника (ініціатора переказу) та отримувача переказу коштів:

1) якщо фізична особа – прізвище, ім'я та по батькові; номер рахунка, з якого списуються кошти, а в разі відсутності рахунка – унікальний обліковий номер фінансової операції;

2) якщо юридична особа (трас) – повне найменування, номер рахунка, з якого списуються кошти, а в разі відсутності рахунка – унікальний обліковий номер фінансової операції.

На підставі отриманої інформації СПФМ, що надає послуги з переказу коштів, зобов'язаний здійснити процедуру верифікації, за винятком випадків переказу коштів (віртуальних активів) за межі України на суму, що є меншою ніж 30000 грн, та деяких винятків, пов'язаних із можливим використанням таких переказів для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення.

8. Удосконалення процедури "замороження" активів

Закон про фінансовий моніторинг передбачає порядок застосування процедури "замороження" активів, тобто заборону на здійснення переказу, конвертування, розміщення, руху активів, пов'язаних із тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням, на основі резолюцій Ради Безпеки ООН, рішень іноземних держав, суду.

Із набранням чинності Законом про фінансовий моніторинг СПФМ будуть зобов'язані негайно заморозити активи осіб, включених до переліку осіб, пов'язаних із провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції, осіб, які здійснюють фінансові операції від імені або за дорученням осіб, включених до переліку осіб, та осіб, якими прямо або опосередковано (через інших осіб) володіють або кінцевими бенефіціарними власниками яких є особи, включені до переліку осіб. Також СПФМ буде зобов'язаний повідомити Держфінмоніторинг та СБУ про таке замороження.

СПФМ зобов'язаний негайно розморозити активи:

1) не пізніше наступного робочого дня з дня виключення особи чи організації з переліку осіб;

2) не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від СБУ інформації про те, що така особа за результатами перевірки не є включеною до зазначеного переліку.

Закон про фінансовий моніторинг надає клієнту можливість отримати інформацію про замороження його активів у той самий день, що значно вдосконалює процедуру доступу клієнтів до інформації.

9. Відповідальність за порушення вимог Закону про фінансовий моніторинг

На найбільшу увагу серед нововведень Закону про фінансовий моніторинг заслуговують нові підходи до відповідальності СПФМ.

По-перше, Закон про фінансовий моніторинг чітко визначив, що за одне порушення не може бути застосовано більше одного заходу впливу. При цьому в разі вчинення двох і більше видів порушень розрахунок розміру штрафу здійснюється шляхом додавання за кожний вид порушення.

По-друге, Закон про фінансовий моніторинг значно збільшив розміри штрафів. Для прикладу, за несвоєчасне повідомлення інформації Держфінмоніторингу розмір штрафу становитиме до 340000 грн. Водночас Закон про фінансовий моніторинг установив максимальні розміри штрафу:

1) для фінансових установ – до 10 % загального річного обороту, але не більше 135,15 млн грн;

2) для інших СПФМ – двократний обсяг вигоди, отриманої СПФМ унаслідок вчинення порушення, а якщо суму такої вигоди не може бути визначено, – 27,03 млн грн.

По-третє, Закон про фінансовий моніторинг запроваджує можливість укладення угоди про врегулювання наслідків вчинення порушення законодавства у сфері фінансового моніторингу, за якою СПФМ зобов'язується сплатити визначене грошове зобов'язання та вжити заходів для усунення та/або недопущення в подальшій діяльності порушень вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу, забезпечити підвищення ефективності функціонування та/або адекватності системи управління ризиками тощо.

По-четверте, під час визначення заходу та/або розміру штрафу враховуються обставини вчиненого правопорушення, зокрема: характер і тривалість порушення; фінансовий стан; отримана вигода; збитки третіх осіб; ступінь відповідальності; співпраця СПФМ з державними органами.

Підсумовуючи аналіз викладених вище змін, варто зазначити, що Закон про фінансовий моніторинг значно удосконалив законодавство у сфері фінансового моніторингу. Водночас практику застосування Закону про фінансовий моніторинг, його переваги й недоліки ми зможемо спостерігати вже в перші місяці після набрання ним чинності.

Сергій Попов, партнер KPMG Law Ukraine

Богдан Шишковський, старший юрист KPMG Law Ukraine

Підготовлено спеціально для

Платформи ЛІГА:ЗАКОН 

Джерело: biz.ligazakon.net

_____________________________________________
© ТОВ "ІАЦ "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2020

У разі цитування або іншого використання матеріалів, розміщених у цьому продукті ЛІГА:ЗАКОН, посилання на ЛІГА:ЗАКОН обов'язкове.
Повне або часткове відтворення чи тиражування будь-яким способом цих матеріалів без письмового дозволу ТОВ "ЛІГА ЗАКОН" заборонено.

Мати доступ до номерів і всіх статей видання Ви зможете за умови передплати на електронне видання Вісник МСФЗ
Контакти редакції:
ifrs@ligazakon.ua
 
Даний функціонал доступний передплатникам в електронному виданні.
Якщо Ви ще не передплачуєте видання, замовте безкоштовний доступ до демо-номера
або підпишіться на видання Вісник МСФЗ