Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
Спробувати Оформити передплату
Спробувати Оформити передплату
ООО "ЛИГА ЗАКОН"
Податок на фінансові операції: амбітна мета чи реальна законодавча ініціатива?

Починаючи з 2011 року у Європейському Союзі започатковано амбітну мету: запровадити податок на фінансові операції (tax on all financial transactions), який справлятимуть з усіх фінансових операцій між фінансовими установами, де хоча б одна сторона створена або яку вважають створеною у Європейському Союзі (далі – ЄС). До кінця 2012 року швидко стало очевидним, що законодавча ініціатива із запровадження податку на фінансові операції (далі – ПнаФО) не мала належного рівня підтримки в межах усього європейського простору.

Навіть серед решти 10 держав – членів ЄС, які підтримали імплементацію ПнаФО (Австрія, Бельгія, Франція, Німеччина, Греція, Італія, Португалія, Словаччина, Словенія та Іспанія), усе ще виникають великі розбіжності у процесі адміністрування вказаного податку, що призводить до багаторазового розширення бази оподаткування, зміни поглядів на передбачувану дату введення в дію, і численні повідомлення про зневажливі заяви різних установ ЄС щодо недоцільності використання ПнаФО.

Така ситуація залишалась опорною доти, поки після низки років переговорів щодо запровадження відповідного податку Франція й Німеччина не запропонували відновити введення ПнаФО у франко-німецький документ дорожньої карти для єврозони в червні 2018 р. Зазначений намір полягав у створенні оновленого ПнаФО та існуючого фінансового збору у Франції, основним оподаткуванням якого є операції, пов'язані з випуском акцій на внутрішньому ринку. Подальші події у 2019 році, про які йтиметься далі, засвідчують спроби реанімування проекту запровадження ПнаФО.

У вересні 2011 р. Європейська комісія опублікувала пропозицію щодо запровадження ПнаФО в усьому ЄС. Ця пропозиція містила плани щодо гармонізації бази оподаткування та встановлення мінімальних ставок оподаткування для всіх операцій із фінансовими інструментами й похідними фінансовими інструментами, що здійснюються позабіржовим або на організованих фінансових ринках між фінансовими установами, де хоча б одну сторону створено або вважають створеною в ЄС.

Однак така оригінальна пропозиція щодо ПнаФО не дістала одностайної підтримки від усіх країн – членів ЄС. Одинадцять держав-членів, що залишились (кожна держава-учасниця), подали заявку на продовження строку імплементації ПнаФО в межах рідко використовуваної процедури "посиленої співпраці" (enhanced cooperation). Результатом цього стала запропонована Директива Ради ЄС № 2013/0045 (CNS) "Про впровадження посиленої співпраці щодо податку на фінансові операції (пропозиція Комісії)" – Council Directive implementing enhanced cooperation for a financial transaction tax (the Commission Proposal), опублікована Європейською комісією в лютому 2013 р.

Незважаючи на те що Естонія швидко вийшла з групи одинадцяти держав-учасниць, пропозиція Комісії продовжує мати ті самі межі та цілі, що й початкова пропозиція, у тому числі щодо визначення видів фінансових інструментів, крім деривативів, до яких визначено застосовувати мінімальну ставку податку в розмірі 0,01 %.

Крім того, згідно з пропозицією Комісії "принцип резидентства" доповнено "принципом випуску", визначеним як т. зв. "остання інстанція" (last resort) установлення місця створення фінансової установи. Відповідно до "принципу випуску" фінансова операція потрапить до сфери запропонованого ПнаФО, якщо загалом фінансова операція передбачає фінансовий інструмент, "виданий" у межах держави-учасниці.

Об'єкт оподаткування ПнаФО не обмежується торгівлею на організованих ринках, таких як регульовані ринки, багатосторонні торгові засоби або систематичні інтерналізатори, оскільки також охоплює інші позабіржові торги. Процес адміністрування ПнаФО не обмежується переданням фінансових активів, а скоріше спрямовано на оподаткування моменту, у якому укладено юридичне зобов'язання, відображаючи подію, у межах якої платник податку чи зацікавлена сторона бере на себе ризик, пов'язаний із реалізацією вказаного фінансового інструменту.

Отже, амбітна пропозиція Комісії виявилась занадто суперечливою для досягнення консенсусу серед країн-учасниць. Дата введення, яка спочатку була визначена в пропозиції Комісії як 1 січня 2014 р., неодноразово переносилась на більш пізні строки імплементації.

Чому ж спостерігалася така ситуація? Так, частина проблем полягає в тому, що ПнаФО, викладений у пропозиції Комісії, спрямовано насамперед на податкові транскордонні трансакції фінансування, тоді як приведення національного оподаткування до положень оподаткування транскордонних операцій – другорядне питання. Хоча це й новий метод оподаткування такого виду операцій, але, з огляду на характер сучасних міжнародних фінансових трансакцій, політична ідеологія, що стоїть за податком, є простішою, його практична реалізація.

Далі варто наголосити на ключових проблемних питаннях практичної реалізації ПнаФО.

Екстратериторіальність. "Принцип випуску" та "принцип резидентства" установлюють сутнісний зміст фінансових операцій для цілей оподаткування ПнаФО, навіть якщо одна або всі сторони перебувають за межами держав-членів. Зважаючи на таку базу оподаткування, наявність проблем, пов'язаних із застосуванням ПнаФО поза національними умовами оподаткування, буде неминучою.

Подвійне оподаткування. Було незрозуміло, як усунути ризик подвійного оподаткування, коли ПнаФО діятиме поряд із податковими режимами держав-членів, які не адмініструють цей податок відповідно до норм національного податкового законодавства, проте мають інші податки й/або збори, що визначають дотичні об'єкти оподаткування (наприклад, гербовий збір у Великобританії).

Пенсійні фонди. Конфлікти щодо ставлення до пенсійних фондів у межах запропонованого ПнаФО було важко вирішити серед країн-учасниць.

Деривативи. Застосування ПнаФО для цілей оподаткування деривативів було особливо суперечливим. Багато експертів припускають, що оподаткування ПнаФО деривативів містить низку фінансових ризиків, що спричинить значні коливання на фінансових ринках.

Brexit. Є експертні висновки щодо економіко-соціального занепокоєння, що будь-яка міграція банківських та інших фінансових послуг із Лондона після Brexit може бути проблематичною, якщо європейські фінансові центри, включно з Парижем, Франкфуртом і Мадридом, застосовуватимуть ПнаФО.

Розподіл доходів. У країнах-учасницях простежується значна розбіжність щодо розподілу доходів у межах оподаткування ПнаФО. Цілком можливо, що така ситуація дещо нівелюється завдяки зустрічі міністрів фінансів держав-учасниць 11 березня 2019 р., унаслідок чого було досягнуто домовленості, що отримані доходи від ПнаФО мають розподілятися за допомогою механізму компенсації.

Тож перелічені вище проблеми щодо практичної реалізації адміністрування ПнаФО стали каталізатором появи різних підходів до імплементації вказаного податку у Франції й Німеччині. У прес-релізі підсумків засідання Європейської ради, що відбулося 14 червня 2019 р., докладніше описано франко-німецькі пропозиції щодо переглянутого процесу адміністрування ПнаФО.

Так, основними ознаками переглянутого ПнаФО, описаного Європейською радою, є:

1. ПнаФО оцінюватиметься шляхом посилань на акції власного капіталу, випущені лише великими компаніями, що публічно котируються в ЄС, та виключатиме деривативи й неперіодичні цінні папери, що котируються державою – членом ЄС і ринковою капіталізацією, яка перевищує 1 млрд євро на 1 грудня попереднього року.

2. ПнаФО стягуватиметься в разі передання права власності, коли будуть придбані акції акціонерних товариств з обмеженою відповідальністю.

3. Як виняток – первинне розміщення акцій, продаж на ринку й торгівля протягом дня не оподатковуватимуться.

4. Ставка оподаткування – не менше ніж 0,2 %, хоча в прес-релізі не було надано докладних відомостей щодо розгляду податкової ставки.

Подальша робота в цьому напрямі реформ була обіцяна Європейською радою з метою "забезпечення дотримання компетенцій, прав та обов'язків країн – членів ЄС, які не беруть участі в її імплементації".

Наведена вище проблематика імплементації ПнаФО у світі засвідчує, що ця ініціатива вже доволі тривалий час була на вустах. Водночас не можна залишити поза увагою аналіз національних податкових систем, у яких уже функціонує вказаний податок.

Так, Бельгія, Фінляндія, Франція, Ірландія, Італія, Польща, Швейцарія та Великобританія нині адмініструють ПнаФО. Проте особливості його адміністрування значно різняться в різних країнах, а також цей податок має кілька своїх проявів, зокрема:

податок на передання прав власності – transfer tax;

податок на операції із цінними паперами – securities transaction tax;

податок на фінансові операції – financial transaction tax;

гербовий збір – stamp duty.

Наприклад, Швейцарія стягує т. зв. гербовий збір за ставкою 0,15 – 0,3 % за передання акцій та облігацій за участю швейцарського торговця цінними паперами, тоді як Франція запровадила ПнаФО, що оподатковує торги акціями на рівні 0,3 %, а т. зв. високочастотну торгівлю (high-frequency trading) за ставкою 0,01 %.

Європейські країни (члени ОЕСР), у яких функціонує ПнаФО

Країна

Ставка

Бельгія

0,12 – 1,32 %

Фінляндія

1,6 – 2 %

Франція

0,01 – 0,3 %

Ірландія

1 %

Італія

0,02 – 0,2 %

Польща

1 %

Швейцарія

0,15 – 0,3 %

Великобританія

0,5 – 1,5 %

Разом із значним опором із боку країн щодо імплементації ПнаФО є низка переваг цього податку, які полягають у такому.

1. Приборкання нерівності

ПнаФО збільшить витрати на торгівлю фінансовими активами, що призведе до меншої кількості торгів. В одному сценарії витрати повністю перекладаються на інвесторів. В іншому можливому сценарії деякі інвестори можуть заощадити гроші, і принаймні частину податку в кінцевому підсумку буде покладено на власника та працівника фінансових установ, які здійснюють торги. За будь-якого сценарію ПнаФО буде прогресивним податком.

Перший сценарій передбачає, що торги фінансовими активами є в інтересах інвесторів. Податок на такі торги та пов'язане із цим зменшення торгів створюють витрати для інвесторів. У цьому разі ПнаФО зменшить нерівність, оскільки більшість фінансових активів утримують заможні.

Однак може виникнути другий сценарій, оскільки є докази того, що частина сьогоднішньої торгівлі фінансовими активами не є в інтересах інвесторів. Натомість такий податок матиме на меті лише отримання плати за фінансові установи, як пояснено далі. У цьому разі ПнаФО, що зменшує торги, фактично створить заощадження для інвесторів, а витрати будуть робити ті, хто володіє фінансовими установами (як акціонери або партнери), та ті, хто працює на них. Оскільки це, мабуть, відносно велика група людей, то в такому разі ПнаФО зменшить нерівність. Обидва ці сценарії описано далі.

Так, витрати на ПнаФО, передані інвесторам, приведуть до зменшення нерівності. Хоча фінансові установи можуть безпосередньо сплачувати ПнаФО, податок може бути передано інвесторам як збільшення трансакційних витрат або існуватиме вибір для інвесторів відмовитися від угод, які в іншому разі були б вигідними, що зменшило б вартість фінансових активів. А оскільки фінансові активи, такі як акції, облігації й деривативи зосереджені в руках найбагатших, то податок у кінцевому підсумку покриватимуть здебільшого заможні.

Зниження непродуктивних торгів також приведе до прогресивного оподаткування та зменшення нерівності. З іншого боку, частину вартості ПнаФО можуть здійснити ті, хто володіє фінансовими установами (як акціонери або партнери) чи працює в них. Є дані, що деякі операції на сьогоднішньому ринку просто активують активи, генеруючи плату за фінансові установи, не представляючи жодних нових інвестицій. Наприклад, фінансові активи, що зберігаються у Vanguard, торгуються менше, а тому підлягають зниженню комісійних платежів, ніж активи, що зберігаються в інших інвестиційних компаніях, але фонди Vanguard не різняться за своєю ефективністю порівняно з іншими. ПнаФО покриває цю ситуацію, незначно збільшуючи трансакційні витрати. Оскільки обсяг торгів є відносно еластичним або реагує на зміни ціни, то дослідження засвідчують, що ПнаФО може зменшити обсяг торгів і потенційно знешкодити непродуктивні торги, які дають частину прибутку фінансової галузі. Саме це означатиме, що частину витрат, пов'язаних із ПнаФО, здійснюватимуть власники й високооплачувані працівники фінансових установ, що проводять ці торги. Для багатьох інвесторів результатом може бути заощадження, оскільки вони більше не платять за непродуктивні торги. Водночас це може стримати нерівність, стримуючи непропорційне зростання фінансового сектору – тієї частини економіки, яка займається кредитуванням, фінансуванням і торгівлею активами.

2. Малоймовірний вплив на ліквідність

Критики стверджують, що податок завдасть шкоди ринкам, знизивши ліквідність. Ліквідність просто означає, що є багато сторін, які купують і продають активи, так що додаткова операція не вплине на ціну активу або загальне функціонування ринку для нього. Але ліквідність сильно зросла останніми роками, і ПнаФО має потенціал змінити цю тенденцію лише незначною мірою. Зазвичай економісти й торговці вважають, що ринок є ліквідним, якщо різниця між ціною, яку ті, хто торгує активом, готові платити, і ціною, яку вимагають ті, хто продає актив, незначна. Тому важко повірити, що ПнаФО за часто пропонованими ставками (наприклад, ставка 0,1 %) кардинально змінить цю тенденцію. Тип ліквідності, що спостерігається на сьогоднішніх ринках, наповнений швидкою торгівлею й надмірним поштовхом, очевидно не є корисним, і є мало причин побоюватися податку, який би зробив більше, ніж стримати його.

3. Позитивний вплив на економічне зростання

Критики також не помічають того факту, що зменшення нерівності само собою може покращити перспективи економічного зростання. Дані засвідчують, що більш справедливі суспільства мають вищі темпи зростання в довгостроковій перспективі. Згідно з новою книгою президента й виконавчого директора Центру справедливого зростання у Вашингтоні Хетер Боуши (Heather Boushey), заможні люди здатні ефективніше монополізувати доступ до можливостей у менш рівноправних суспільствах, перешкоджаючи постачанню талантів та ідей, і підривають конкуренцію в приватному секторі. Ба більше, нерівність спотворює попит споживачів, оскільки роботодавці позбавляють працівників зарплати, пільг і купівельної спроможності, знижуючи загальну стійкість економіки. ПнаФО має на меті зменшити саме таку нерівність доходів.

_____________________________________________
© ТОВ "ІАЦ "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2020

У разі цитування або іншого використання матеріалів, розміщених у цьому продукті ЛІГА:ЗАКОН, посилання на ЛІГА:ЗАКОН обов'язкове.
Повне або часткове відтворення чи тиражування будь-яким способом цих матеріалів без письмового дозволу ТОВ "ЛІГА ЗАКОН" заборонено.

Мати доступ до номерів і всіх статей видання Ви зможете за умови передплати на електронне видання Вісник МСФЗ
Контакти редакції:
ifrs@ligazakon.ua
 
Даний функціонал доступний передплатникам в електронному виданні.
Якщо Ви ще не передплачуєте видання, замовте безкоштовний доступ до демо-номера
або підпишіться на видання Вісник МСФЗ