Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
Спробувати Оформити передплату
Спробувати Оформити передплату
ООО "ЛИГА ЗАКОН"
Тест ділової мети в судовій практиці

Молодший партнер Legal House Дмитро Кулік проаналізував деякі особливості Конвенції MLI

Конвенцію MLI, яка набула чинності для України 1 грудня 2019 року, податкова юридична спільнота обговорює вже більше року. Документ великий, складний і надзвичайно важливий для бізнесу.

Для того щоб платники не зловживали податковими пільгами у транскордонних операціях, окрім інших запобіжників, Конвенція впроваджує тест основної мети (Principle Purpose Test). Стаття 7 містить положення про те, що податкова може відмовити платнику в користуванні податковими пільгами, якщо основною або однією з цілей операції платника є отримання податкових пільг за Конвенцією. Якщо раніше для застосування пільгової ставки податку на підставі конвенції про уникнення подвійного оподаткування на практиці достатньо було мати довідку про податкове резидентство отримувача та підтвердження того, що отримувач пасивних доходів є їх бенефіціарним власником, а не посередником чи агентом, то тепер необхідно буде рахуватись і з тестом основної мети.

Тест основної мети не є новинкою для українських платників податків. Уже майже 10 років під час оформлення результатів податкових перевірок контролюючі органи використовують концепцію "ділової мети", доводячи відсутність господарських операцій через відсутність ділової мети у суб'єктів правовідносин. Саме поняття "ділової мети" активно використовується в судовій практиці, хоча й зустрічається в Податковому кодексі України лише як визначення в пункті 14.1.231 Податкового кодексу України.

Невизнання відсотків за кредитом у складі витрат

У справі від 23.07.2019 р. № 826/10852/15 суд став на бік контролюючого органу і звернув увагу на те, що економічний ефект від будь-якої господарської операції не повинен полягати виключно у зменшенні податкового навантаження на хоча б одного з учасників операції.

У результаті планової податкової перевірки контролюючий орган зробив висновок, що Товариство безпідставно включило до складу витрат відсотки за користування кредитними коштами, які було сплачено нерезиденту – афілійованій особі. Висновок ґрунтується на тому, що договір між Товариством і нерезидентом було укладено без наявності ділової мети, оскільки кредитні кошти використовувались для купівлі зерна, яке в майбутньому постачалось цьому самому нерезиденту-кредитору.

Суд зазначив, що "отримання позивачем від пов'язаної особи – нерезидента коштів у позику для забезпечення власної господарської діяльності не призвело до приросту або збереження активів чи їх вартості, а викликало виключно збільшення товариством витрат з метою мінімізації податкових зобов'язань з податку на прибуток".

Докладний аналіз цього кейсу доводить, що для підтвердження наявності ділової мети в кожній господарській операції необхідно забезпечити наявність економічної мети у кожного із учасників операції.

На обов'язковість наявності розумної економічної мети в кожній господарській операції платника податків звернув увагу Верховний Суд і в нещодавній постанові від 05.11.2019 р. у справі № 818/6203/13-а. Верховний Суд констатував, що тільки за умови наявності економічної мети господарська операція вважається вчиненою в межах господарської діяльності платника податків і її можна врахувати в його обліку. Зокрема, якщо за певних причин товар продається нижче собівартості, а до витрат на збут включаються витрати на транспортування, то платник податків повинен довести наявність об'єктивних факторів, які спричинили зниження ціни продажу товару і збитковість господарської операції, та підтвердити, що первинною його метою все ж було отримання прибутку.

Чи мають комерційні угоди економічний ефект?

Цікавий підхід використав суд під час розгляду справи № 2а-3376/10/1370 за позовом фізичної особи – підприємця до контролюючого органу щодо скасування податкового повідомлення-рішення. Податківці дійшли висновку про нереальність господарських операцій між ФОП і Товариством у зв'язку з відсутністю економічного ефекту від наданих Товариством послуг, які полягали в пошуку потенційних клієнтів.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість висновків фіскалів, оскільки фізична особа – підприємець не надала підтвердження збільшення продажів і збільшення кількості клієнтів внаслідок надання послуг Товариством, а отже для ФОП відсутній економічний ефект від послуг контрагента.

Суд резюмував, що "застосування угод і вчинення дій, які не мають іншої економічної мети, крім мінімізації сплати податків, – є зловживанням правом на свободу підприємницької діяльності".

У бізнесі є прийнятним, що та чи інша господарська операція не завжди досягає позитивного економічного ефекту, хоча й була на нього спрямована, проте платникам податків необхідно доводити, що вони вчиняли всі можливі дії для досягнення позитивного результату.

Так само і у справі № 813/1066/16 контролюючий орган дійшов висновку, що взаємовідносини ФОП та низки юридичних осіб позбавлені розумної економічної мети, оскільки внаслідок здійснення ними господарських операцій ФОП не отримав реального економічного ефекту, що свідчить виключно про бажання ФОП оптимізувати своє податкове навантаження.

За результатами розгляду матеріалів справи суд зазначив, що "лише господарські операції, здійснені за наявності розумних економічних причин (ділової мети), є такими, що вчинені в межах господарської діяльності. А отже, зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов'язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного ефекту, тобто на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а також створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому."

Судова практика свідчить також і про те, що якщо контролюючі органи надають достатньо переконливих доводів і доказів стосовно відсутності ділової мети в тій чи іншій господарській операції, то в більшості випадків судові рішення виносяться не на користь платника податків, навіть за наявності в нього належним чином оформлених документів.

Критерії PPT-тесту, тесту основної мети застосовуються до господарських правовідносин з 1 січня 2020 року. Це означає, що вже за кілька днів критерії "ділової мети" поширюватимуться і на транскордонні угоди. Будь-які операції з нерезидентами будуть під пильним оком фіскалів. Проте ще є час переглянути свої структури й операції з іноземними контрагентами та підготувати відповідні обґрунтування.

Молодший партнер Legal House Дмитро Кулік

Підготовлено спеціально для Платформи ЛІГА:ЗАКОН

Джерело: ЮРЛІГА

_____________________________________________
© ТОВ "ІАЦ "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2020

У разі цитування або іншого використання матеріалів, розміщених у цьому продукті ЛІГА:ЗАКОН, посилання на ЛІГА:ЗАКОН обов'язкове.
Повне або часткове відтворення чи тиражування будь-яким способом цих матеріалів без письмового дозволу ТОВ "ЛІГА ЗАКОН" заборонено.

Мати доступ до номерів і всіх статей видання Ви зможете за умови передплати на електронне видання Вісник МСФЗ
Контакти редакції:
ifrs@ligazakon.ua
 
Даний функціонал доступний передплатникам в електронному виданні.
Якщо Ви ще не передплачуєте видання, замовте безкоштовний доступ до демо-номера
або підпишіться на видання Вісник МСФЗ