Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
Спробувати Оформити передплату
Спробувати Оформити передплату
ООО "ЛИГА ЗАКОН"
Податкова революція: Україна запроваджує анти-BEPS

16 січня 2020 р. Верховна Рада прийняла Закон "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" (законопроект № 1209-1; далі – Закон), який багато в чому встановлює в Україні нові правила гри та змінює наявні підходи до оподаткування.

Закон спрямовано на масштабне впровадження в Україні положень плану протидії BEPS (Base Erosion and Profit Shifting), забезпечення в Україні податкової прозорості, деофшоризацію, забезпечення принципу превалювання сутності над формою.

Наступний крок, який є логічним продовженням обраної податкової стратегії, – забезпечення міжнародного автоматичного обміну інформацією між податковими органами країн, який відбуватиметься за стандартом CRS. Щоб такий обмін запрацював, Україна ще має виконати низку умов, але рух в цьому напрямку вже відбувається. Тож початок роботи CRS – це питання часу, і йдеться про короткострокову перспективу, імовірно 2021 рік. Щойно запрацює обмін даними, податкова матиме всі можливості ефективно контролювати впровадження BEPS українськими резидентами.

Кого стосується прийнятий Закон?

Новий Закон передусім стосується дочірніх компаній транснаціональних корпорацій, які провадять свою діяльність в Україні, а також вітчизняного великого та середнього бізнесу. Він важливий для юридичних осіб, що мають широкий спектр трансакцій із нерезидентами, а також для бізнесу, бізнес-структура якого має розгалужені "надбудови" в інших юрисдикціях. Закон зачіпає інтереси бенефіціарів, які володіють активами на території України прямо або опосередковано через ланцюг компаній, а також осіб, які у своїх операціях користуються перевагами конвенцій про уникнення подвійного оподаткування. Суттєві зміни стосуються й бізнесу, який працює в Україні через постійні представництва.

На цей час Закон прийняла Верховна Рада, і він очікує на підпис Президента. Його остаточний текст іще не доступний широкому загалу, тому ми будемо тримати вас у курсі подій та оперативно інформувати про зміни або уточнення.

Що робити далі?

Найбільш відчутні та "болючі" зміни, передбачені Законом, упроваджуватимуть у податкове законодавство поступово. Зокрема, очікуємо, що оподаткування КІК і трирівнева звітність із ТЦУ розпочнуть дію з 1 січня 2021 р., оподаткування продажу українських активів на рівні іноземних холдингів (яке може бути в деяких випадках) – з 1 липня 2020 р.

Тобто є перехідний період, протягом якого бізнес може переглянути наявні моделі роботи й перебудувати їх, зважаючи на нову реальнысть, відносно безболісно.

Далі звичні бізнес-структури стануть не просто недієвими й обтяжливими, а й токсичними. Ціна стратегії "голову в пісок" занадто дорога. Адже, коли всі положення Закону набудуть чинності та запрацює міжнародна система обміну даними (а вона запрацює), ціною зволікання будуть істотні податкові втрати, штрафи та втрачена репутація, яку не так просто відновити.

Світлана Мусієнко та Катерина Утіралова,

податкова практика Sayenko Kharenko

Нижче наводимо короткий огляд TOP-змін, які, на наш погляд, найбільш важливі.

1. Запровадження оподаткування контрольованих іноземних компаній (КІК)

Кому це цікаво?

• Резидентам України (фізичним і юридичним особам), які володіють іноземними компаніями чи контролюють їх.

• Резидентам України, які здійснюють набуття або відчуження частки в іноземних компаніях.

Коли почне діяти?

Правила оподаткування КІК починають діяти з 1 січня 2021 р.

За новим Законом фізична або юридична особа, яка є резидентом України та володіє (на ≥ 50 %, а в деяких випадках – 10 %) чи фактично контролює іноземну компанію, буде зобов'язана сплатити в Україні податок на прибуток такої компанії. Якщо податок за КІК сплачує фізична особа – резидент, то ставка сягає 19,5 % (18 % + 1,5 %).

Розрахувати розмір прибутку КІК до оподаткування в Україні та суму податку особа зобов'язана сама, зважаючи на особливості, установлені Податковим кодексом. Далі – подати до податкової звіт про КІК разом із завіреною фінансовою звітністю КІК і сплатити податок.

Особа може й не сплачувати податок, якщо підпадає під спеціальні звільнення від оподаткування. Наприклад, якщо загальний сукупний дохід на кінець року від усіх її КІК не більший за 2 млн євро. Але навіть у такому разі потрібно подати звіт про КІК і підтвердити, що обов'язку сплатити податок немає.

Відтепер усі резиденти України зобов'язані спеціально повідомляти податкову про набуття або відчуження частки в іноземній компанії, якщо внаслідок таких дій особа стає або перестає бути контролюючою особою, а також повідомляти про заснування чи ліквідацію іноземних утворень, які не мають статусу юридичних осіб.

2. Запровадження змін у правилах трансфертного ціноутворення (ТЦУ)

Кому це цікаво?

• Особам і компаніям, які здійснюють контрольовані операції в розумінні ст. 39 Податкового кодексу.

• Платникам єдиного податку 4-ї групи.

• Постійним представництвам.

Коли почне діяти?

Більшість норм – з дня, наступного за днем опублікування Закону.

Вимога щодо контрольованих операцій для платників єдиного податку 4-ї групи – з 1 січня 2021 р.

Можливість податкової направити запит щодо майстер-файла – з 1 січня 2021 р.

Операції платників єдиного податку 4-ї групи з пов'язаними особами, контрагентами "низькоподаткових" юрисдикцій і спеціальної ОПФ тепер контрольовані.

Запроваджено трирівневу модель звітності з ТЦУ:

звіт про контрольовані операції;

• майстер-файл;

• звіт у розрізі країн.

Крім звіту про КО, до 1 жовтня потрібно буде подавати повідомлення про участь у міжнародній групі компаній. Також укотре розширено перелік вимог до змісту документації з ТЦУ.

Запит на майстер-файл компанія може отримати, якщо сукупний консолідований дохід міжнародної групи компаній, до якої вона входить, за фінансовий рік становитиме ≥ 50 млн євро.

Звіт у розрізі країн компанія подаватиме, якщо сукупний консолідований дохід міжнародної групи компаній становить > 750 млн євро та якщо одночасно виконується одна зі встановлених вимог. Наприклад, платник податків є материнською компанією групи, або ж материнська компанія уповноважує його на подання звіту в розрізі країн, або ж із юрисдикцією материнської компанії немає дієвого механізму обміну звітами в розрізі країн (перелік таких юрисдикцій буде сформовано окремо).

Установлено спеціальні правила перевірки відповідності принципу "витягнутої руки" для операцій із сировинними товарами (за котирувальними цінами).

Поріг для визнання осіб пов'язаними для цілей ТЦУ підвищили до 25 %, це відповідає міжнародним стандартам методології ТЦУ.

Платник податків може самостійно коригувати результати КО на пільгових умовах, не тільки коли результати КО не відповідають принципу "витягнутої руки" (це було й раніше), а й коли в КО підлягають застосуванню умови, які "не відповідають розумній економічній причині (діловій меті)".

Передбачено механізм, завдяки якому платник податків може пропорційно здійснити коригування з ТЦУ, якщо його контрагент у контрольованій операції відкоригував результати операцій у своїй юрисдикції.

3. Запровадження критерію визначення "розумної економічної причини (ділової мети)"

Кому це цікаво?

Усім резидентам України та нерезидентам, які здійснюють господарські операції на території України.

Коли почне діяти?

З дня, наступного за днем опублікування Закону.

Новий Закон запроваджує поняття "розумна економічна причина (ділова мета)", що передбачає приріст (збереження) активів платника податків чи їхньої вартості, створення умов для такого приросту або збереження в майбутньому. Розумна економічна причина (ділова мета) має бути в кожній господарській операції.

Окремо Законом установлено критерії, за яких будь-яку операцію, навіть таку, що належним чином оформлена, можна вважати позбавленою розумних економічних причин для її проведення. Зокрема, позбавленою розумних економічних причин уважатимуть операцію, якщо головним завданням або однією з головних її цілей та/або її результатом є несплата чи неповна сплата податків або якщо в зіставних умовах особа не була б готова придбати (продати) такі роботи (послуги), нематеріальні активи, інші предмети господарських операцій, відмінні від товарів, у непов'язаних осіб.

Отже, якщо операції не мають ділової мети, то результат до оподаткування платника податків має бути збільшено на суму витрат, зроблених під час цих операцій із нерезидентами. Довести те, що ділової мети немає, зобов'язана податкова.

4. Зміни в порядку застосування пільг за міжнародними договорами про уникнення подвійного оподаткування. Доповнено визначення "бенефіціарний власник"

Кому це цікаво?

• Платникам податків, які використовують пільгові умови оподаткування за міжнародними угодами.

• Платникам податків, які виплачують проценти, дивіденди, роялті.

Коли почне діяти?

З дня, наступного за днем опублікування Закону.

Відтепер у Податковому кодексі передбачено, що податкові вигоди за міжнародними угодами не підлягають застосуванню, якщо головною або переважною метою господарської операції було безпосереднє чи опосередковане отримання таких вигід, як звільнення від оподаткування або застосування зниженої ставки податку.

Водночас перевагу мають формулювання, установлені міжнародною угодою, зокрема й у питанні аналізу щодо того, чи має особа бути бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу, щоб застосовувати податкові вигоди.

Розширено визначення "бенефіціарний власник" для застосування зниженої ставки під час виплати процентів, дивідендів, роялті. Тепер на рівні Податкового кодексу закріплено, що особа, яка отримує виплати, повинна бути вигодоотримувачем і фактично розпоряджатися доходом. Також визначено невичерпний перелік ознак, які вказують на те, що особа не є бенефіціарним власником доходу.

Дозволено наскрізний підхід до застосування угод, коли дохід виплачують особі, яка не є бенефіціарним власником доходу, але підлягають застосуванню положення угоди з юрисдикцією, де зареєстрований справжній бенефіціарний власник доходу. Сам же нерезидент має довести, що він є справжнім бенефіціарним власником.

5. Запроваджено оподаткування приросту капіталу у структурованих за кордоном M&A-угодах з українськими активами

Кому це цікаво?

Платникам податків, які відчужують частку (акції) іноземної компанії, ≥ 50 % вартості якої формуються за рахунок часток в українській юридичній особі, а ≥ 50 % її вартості становить вартість нерухомого майна, що розташоване в Україні.

Коли почне діяти?

З 1 липня 2020 р.

Запроваджено оподаткування прибутку від продажу акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав в іноземних компаніях, якщо одночасно виконуються такі умови:

• у будь-який момент упродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, вартість акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав іноземної юридичної особи на 50 % і більше утворюється за рахунок акцій, часток в українській юридичній особі, які належать зазначеній іноземній юридичній особі прямо або опосередковано, та

• у будь-який момент часу впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, вартість акцій, часток в українській юридичній особі на 50 % і більше утворюється за рахунок нерухомого майна, яке розташоване в Україні та належить такій українській юридичній особі або його використовує така українська юридична особа на підставі договору довгострокової оренди, фінансового лізингу чи аналогічного договору.

6. Суттєво розширено визначення "постійне представництво"

Кому це цікаво?

Нерезидентам, які провадять діяльність в Україні через комерційне або некомерційне представництво.

Коли почне діяти?

З дня, наступного за днем опублікування Закону.

Новим Законом розширено поняття "постійне представництво", запроваджено додаткові критерії, що дають змогу визначити постійне представництво.

Зокрема, постійне представництво може бути утворено, якщо нерезидент надає послуги (зокрема, консультаційні, але крім послуг із надання персоналу) через співробітників, яких він найняв для цих цілей, якщо така діяльність відбувається в Україні протягом періоду або періодів, загальна тривалість яких становить понад 183 дні, у будь-якому 20-місячному періоді.

Також постійним представництвом є діяльність осіб, які на підставі договору, іншого правочину або фактично мають та звичайно реалізують повноваження вести переговори щодо суттєвих умов правочинів, унаслідок чого нерезидент укладає договори без суттєвої зміни таких умов, та/або мають і реалізують право укладати договори від імені нерезидента в разі, якщо зазначену діяльність здійснює особа в інтересах, за рахунок та/або на користь лише одного нерезидента чи пов'язаних із ним осіб – нерезидентів. Установлено, що про наявність в особи фактичних повноважень здійснювати в інтересах, за рахунок та/або на користь нерезидента діяльність, яка має ознаки постійного представництва, може зокрема, але не виключно свідчити:

• надання нерезидентом обов'язкових до виконання вказівок (зокрема, і засобами електронного зв'язку або через передання електронних носіїв) та їх виконання особою;

• наявність в особи та використання нею електронної адреси корпоративної електронної пошти нерезидента та/або його пов'язаних осіб для комунікації з нерезидентом та/або з третіми особами, з якими нерезидент уже уклав або в подальшому буде укладати договори чи інші правочини;

• реалізація особою права володіння або розпорядження запасами (товарами) чи іншими активами нерезидента в Україні або їхньою значною часткою на підставі відповідних указівок нерезидента;

• наявність в особи приміщень, орендованих від власного імені для зберігання майна, яке придбане за рахунок нерезидента або яке належить нерезиденту чи третім особам і підлягає переданню третім особам за вказівкою нерезидента, або для інших цілей, визначених нерезидентом.

7. Змінено правила розрахунку інвестиційного прибутку

Кому це цікаво?

• Платникам податків, які продають або придбавають інвестиційні активи в нерезидентів.

• Платникам податків, які придбавають цінні папери, деривативи.

Коли почне діяти?

З дня, наступного за днем опублікування Закону.

Якщо платник податків продає або придбаває інвестиційний актив у нерезидента – пов'язаної особи або в нерезидента, зареєстрованого в "низькоподатковій" юрисдикції, то для визначення доходів і витрат у таких операціях діє спеціальне правило. А саме, у разі продажу активу дохід має бути не нижчим за звичайну ціну; у разі придбання витрати мають бути не вищі за звичайні ціни.

Виняток передбачено на випадок, якщо покупцем активу є КІК, а продає актив контролююча особа. У цьому разі оподаткування доходу відбуватиметься за правилами КІК.

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку формує список емітентів, що мають ознаки фіктивності. Якщо платник податків протягом року придбаває цінні папери або деривативи в емітентів, які на момент укладання угоди внесені до цього списку, витрати на придбання не підлягають урахуванню під час визначення фінансового результату платника податків.

8. Істотно розширено визначення "дивіденди"

Кому це цікаво?

• Платникам податків, які здійснюють виплату або отримують дивіденди.

• Платникам податків, які здійснюють контрольовані операції відповідно до ст. 39 Податкового кодексу.

• Платникам податків, які здійснюють виплату нерезиденту у зв'язку зі зменшенням статутного капіталу, викупом юридичною особою корпоративних прав у власному статутному капіталі, виходом учасника зі складу товариства або здійснюють аналогічну операцію між юридичною особою та її учасником у розмірі, що призводить до зменшення нерозподіленого прибутку юридичної особи

Коли почне діяти?

З 1 січня 2021 р.

До дивідендів прирівняли платежі в негрошовій формі на користь засновників або учасників, які виплачують у зв'язку з розподілом чистого прибутку (раніше виняток стосувався лише виплат у грошовій формі).

Також у випадку, якщо в операціях платників податків із пов'язаними особами або контрагентами, зареєстрованими в "низькоподаткових" юрисдикціях, є частина вартості, що не відповідає принципу "витягнутої руки", цю частину потрібно вважати дивідендами. Зокрема, у таких операціях до дивідендів прирівняли:

• суми доходів у вигляді платежів за цінні папери (корпоративні права), виплачувані на користь нерезидента, понад суму, яка відповідає принципу "витягнутої руки";

• вартість товарів, робіт, послуг (крім цінних паперів і деривативів), які придбавають у нерезидентів, понад суму, що відповідає принципу "витягнутої руки";

• сума заниження вартості товарів, робіт, послуг, які продають нерезидентам у контрольованих операціях, порівняно із сумою, що відповідає принципу "витягнутої руки".

Також до дивідендів прирівнено виплату в грошовій або негрошовій формі, яку здійснює юридична особа на користь свого засновника або учасника – нерезидента України у зв'язку зі зменшенням статутного капіталу, викупом юридичною особою корпоративних прав у власному статутному капіталі, виходом учасника зі складу господарського товариства, або іншої аналогічної операції між юридичною особою та її учасником у розмірі, що призводить до зменшення нерозподіленого прибутку юридичної особи.

9. Змінено правила розрахунку "тонкої капіталізації"

Кому це цікаво?

Платникам податків, які для цілей оподаткування розраховують різниці, що виникають під час здійснення фінансових операцій.

Коли почне діяти?

З дня, наступного за днем опублікування Закону.

Установлені нові правила розрахунку "тонкої капіталізації". Зокрема, фінансовий результат до оподаткування має бути збільшено на суму перевищення нарахованих у бухгалтерському обліку процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов'язаннями (крім процентів, що підлягають капіталізації до моменту введення відповідного активу до експлуатації) понад 30 % від суми розрахованого об'єкта оподаткування податком на прибуток періоду, у якому нараховують проценти, збільшеного на суму фінансових витрат за даними фінансової звітності та суми амортизаційних відрахувань того ж періоду. Під час визначення об'єкта оподаткування не підлягає врахуванню від'ємне значення об'єкта оподаткування минулих податкових років.

Тепер правилами "тонкої капіталізації" також охоплено ситуацію, коли сума процентних витрат перевищує рівень витрат, що відповідає принципу "витягнутої руки".

10. Збільшено ліміти для фізичних осіб – підприємців

Кому це цікаво?

Фізичним особам – підприємцям 1, 2 та 3-ї груп.

Коли почне діяти?

З дня, наступного за днем опублікування Закону.

Новим Законом установлено такі ліміти річного доходу для 1, 2 та 3-ї груп фізичних осіб – підприємців:

• для 1-ї групи – 1 млн грн;

• для 2-ї групи – 5 млн грн;

• для 3-ї групи – 7 млн грн.

Джерело: Sayenko Kharenko

_____________________________________________
© ТОВ "ІАЦ "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2020

У разі цитування або іншого використання матеріалів, розміщених у цьому продукті ЛІГА:ЗАКОН, посилання на ЛІГА:ЗАКОН обов'язкове.
Повне або часткове відтворення чи тиражування будь-яким способом цих матеріалів без письмового дозволу ТОВ "ЛІГА ЗАКОН" заборонено.

Мати доступ до номерів і всіх статей видання Ви зможете за умови передплати на електронне видання Вісник МСФЗ
Контакти редакції:
ifrs@ligazakon.ua
 
Даний функціонал доступний передплатникам в електронному виданні.
Якщо Ви ще не передплачуєте видання, замовте безкоштовний доступ до демо-номера
або підпишіться на видання Вісник МСФЗ