Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
Спробувати Оформити передплату
Спробувати Оформити передплату
ООО "ЛИГА ЗАКОН"
Як зберегти корисність стандартів МСФЗ у наступному році й надалі

Віце-голову Ради з міжнародних стандартів фінансової звітності (IASB) Сью Ллойд (Sue Lloyd) запросили на щорічну американську конференцію щодо останніх досягнень у роботі регулюючих органів США – Комісії з цінних паперів і бірж (SEC) та Ради з нагляду за обліком у публічних компаніях (PCAOB). Розпочинається нове десятиліття – яким воно буде для МСФЗ?

Попередні два десятиліття виявилися досить важливими для IASB і стандартів, які вона розроблює. "Нульові" стали початком нової реальності, а останні десять років поступово поліпшується якість міжнародної звітності, що вже знайшло відображення у вигляді додавання в систему доволі важливих стандартів з обліку фінансових інструментів, виручки, оренди та страхування. Але вже не за горами новий 2020 рік і нове десятиліття – які завдання ставить собі Рада у зв'язку з цим?

Як зізнається Сью Ллойд, говорити про це саме зараз, можливо, ще зарано. Як добре відомо, кожні п'ять років IASB проводить публічні консультації щодо своїх робочих планів, і наступна така консультація має відбутися наприкінці наступного року. Сью закликає уважно ознайомитися з консультаційним документом усіх, у тому числі американських інвесторів, хоча США і не належать до юрисдикцій МСФЗ, понад 500 міжнародних компаній із лістингом на місцевих біржах мають повне право подавати свою звітність відповідно до них.

Також у зв'язку з цим нагадуємо, що згідно з обіцянками голови IASB Ханса Хугерворста (Hans Hoogervorst) консультації цього разу пройдуть у дещо новому форматі: замість того, аби одразу виставити на обговорення готовий перелік майбутніх тем для нових проектів і очікувати схвалення, Рада спочатку поцікавиться у громадськості, які нові теми, на її думку, найбільш актуальні в плані роботи.

А доки плани на майбутнє не визначено, Сью Ллойд пропонує ще раз обговорити те, над чим працюють зараз. Тут вона виокремлює три основні напрями роботи Ради з МСФЗ:

• по-перше, перегляд розкриттів інформації у фінансовій звітності компаній (проект щодо основних форм звітності);

• по-друге, нефінансова звітність і її зв'язок з фінансовою інформацією;

• по-третє, забезпечення послідовного застосування МСФЗ.

Основні форми звітності

Особисто Сью Ллойд, як представницю вищого керівництва IASB, частенько запитують: чи є такою корисною фінансова звітність зараз, як була колись? Запитання, звичайно, слушне, оскільки відомо, як часто інвестори звертаються до різних додаткових показників ефективності, які допомагають їм приймати ділові рішення про розподіл свого вільного капіталу. Деякі дані допомагають їм зазирнути в майбутнє і більш точно оцінити перспективи, а деякі показники "non-GAAP" просто є корисним додатком у плані оцінки сьогоднішнього фінансового стану на підставі тих показників, які вже обумовлено стандартами. Але головне питання – як Раді з МСФЗ адаптуватися до мінливих ринкових умов? Якщо коротко, то еволюціонувати разом з потребами ринку, як це, власне, і відбувається з його роботою.

"Non-GAAP"

Оскільки очікування інвесторів змінюються, а підлаштування стандартів відбувається із затримкою, не обумовлені формально показники "non-GAAP" можуть створити враження, що традиційна фінансова звітність стала менш корисною для інвесторів. Але це враження помилкове, за словами Сью Ллойд, оскільки фінансова звітність, як і раніше, перебуває в центрі інвестиційного аналізу. Це, зокрема, наочно продемонстрували дані опитування від CFA Institute 2016 року, згідно з яким понад 90 % інвесторів назвали річну звітність надзвичайно важливим для них джерелом інформації, причому ця пропорція збереглася з 2007 року, коли проводилося таке саме опитування.

Однак, незважаючи на те, що традиційна звітність досі широко застосовується, суттєво змінилися способи її застосування: більшість інституціональних інвесторів отримують інформацію в електронному вигляді або безпосередньо, або через агрегатори даних. Це, до речі, одна з причин, чому Рада з МСФЗ регулярно поліпшує свою Таксономію МСФЗ. З огляду на це, особливо важливо підтримувати чітке структурування й порівнянність фінансових даних від різних компаній.

Для ефективного порівняння фінансових результатів надзвичайно важливі проміжні показники прибутку – і саме в цьому напрямі Рада з МСФЗ сьогодні продовжує свою роботу. До цього часу, нагадує Сью Ллойд, стандарти МСФЗ у цьому плані були не надто вимогливими, оскільки в тому самому звіті про доходи від укладачів звітності вимагали показувати чисті прибутки і збитки, і тільки. Компанії самі поступово заповнили цей пробіл додатковими показниками типу EBITDA та їх похідними, але кожна організація може використовувати свій набір показників, навіть якщо вони працюють в одній і тій самій галузі. Як показало дослідження самої IASB, із 100 організацій, які ввійшли до добірки, більш як 60 використовували індикатор операційного прибутку, але всі вони орієнтувалися щонайменше на дев'ять різних її визначень. Не дивно, що інвесторам часом непросто в цьому розібратися, тому назріла нагальна потреба подальшої стандартизації звіту про доходи.

Сьогодні Рада з МСФЗ пропонує розподілити доходи і витрати за трьома категоріями: операційні, інвестиційні та фінансові. Таке розмежування відображає уявлення інвесторів, коли вони проводять свій аналіз. Безпосередньо у формі звіту про доходи буде передбачено два нових, формально визначених проміжних показники – операційний прибуток та різновиди EBIT (це буде "прибуток до фінансування і податків на доходи"). Зрозуміло, що більшість організацій уже використовують сьогодні у своїй практиці показники "non-GAAP", зокрема й із такими самими назвами, просто скоро це все буде обумовлено офіційно, на підставі єдиного визначення, яке допоможе інвесторам проводити порівняння.

Що стосується інших не обумовлених стандартами показників, то їх не заборонятимуть. Рада з МСФЗ усвідомлює, як важливо для менеджерів довести ключову інформацію до її користувачів, але у зв'язку з цим інвесторам досить важливо розуміти, як самі менеджери визначали додаткові показники, оскільки це значною мірою впливає на їхнє уявлення про компанію.

З іншого боку, розробники МСФЗ продовжують отримувати скарги, що всі ці індикатори зазвичай завищено й нерідко показують ситуацію кращою, ніж вона є насправді, тому "non-GAAP" бракує прозорості й суворості розрахунків. У 2018 році Deloitte проводила у Великобританії опитування, яке показало, що переважають альтернативні показники: 96 укладачів звітності із 100 подавали їх на лицьовому боці звіту серед основних фінансових результатів, і в 91 % випадків там було скориговано показники прибутку. А власне опитування серед 100 компаній, яке проводила вже Рада з МСФЗ, виявило, що "скоригований прибуток" використовувала приблизно третина укладачів. Багато хто вдавався також до використання "скоригованого операційного прибутку", "скоригованої EBITDA" або "скоригованої EBIT". І хоча дехто проводив реконсиляцію до найближчого за змістом показника МСФЗ, але робили це далеко не всі.

У підсумку Рада з МСФЗ вирішила, що використання додаткових показників ефективності необхідно хоч якимось чином прив'язати до фінансової звітності. Тому, окрім двох схвалених уже показників, IASB вирішив запровадити додаткові вимоги щодо розкриття у примітках до звітності.

Сью Ллойд зазначає, що далеко не у всіх світових юрисдикціях є такі суворі вимоги до показників "non-GAAP", які висуває Комісія з цінних паперів і бірж. Тому в системі МСФЗ від менеджерів вимагають пояснювати, чому саме обрані додаткові показники вони вважають важливими для розуміння результатів діяльності їхніх компаній, як було проведено розрахунок, і щоб вони проводили щодо них реконсиляцію до найближчих аналогів із МСФЗ.

Сью надзвичайно цікаво, якою буде реакція громадськості на ці пропозиції: Раді вже відомо про думки з приводу успішності самої ідеї, що надто різняться між собою, – доповнити, по суті, додатковими показниками ефективності офіційну фінансову звітність. Дехто припускає, що на практиці це може призвести до зловживань. Сама IASB у курсі, який інтерес вони становлять для інвесторів, у зв'язку з чим необхідно більш жорстко контролювати додаткові показники, і, звісно ж, прозоро показувати розрахунки, аби інвесторів не вводити в оману.

Попередній варіант змін, до речі, обіцяють ще цього року, ближче до кінця грудня. На їх обговорення відведено шість місяців.

Менеджерські звіти

Іще одна вельми цікава тема в роботі в IASB – менеджерські звіти, які допомагають налаштувати зв'язок між фінансовою і нефінансовою звітністю. Сью Ллойд зазначає, що сьогодні в більшості випадків фінансова звітність містить інформацію про такі види ризику, як ризик кліматичних змін. Це є актуальним, наприклад, для компаній в окремих галузях, де клімат істотно впливає на результати. Інвестори вимагають від них пояснювати, як саме кліматичні ризики враховуються під час оцінки величини знецінення. Нещодавно один із членів Ради з МСФЗ Нік Андерсон (Nick Anderson) навіть присвятив цьому окрему статтю, у якій показав, що безпосередньо обумовлювати тему клімату в МСФЗ немає потреби, оскільки оцінку цих ризиків можна адекватно проводити вже зараз, просто спираючись на базову концепцію істотності.

Межі фінансової звітності наразі є значно ширшими від традиційної фінансової звітності. Якщо дивитись на ситуацію у світі в цілому, то реалізовано величезну кількість різних ініціатив у межах так званої "розширеної корпоративної звітності", але всю цю інформацію можна умовно розділити на дві широкі категорії: те, як компанія впливає на світ, і те, як світ впливає на компанію. Вплив компанії на світ (соціум, екологію), звісно, є надзвичайно важливим, і ця інформація корисна з погляду регулювання, але саме інформації другої категорії (вплив світу на компанію) Рада з МСФЗ вирішила приділити основну увагу.

Як відомо, робота IASB полягає в написанні стандартів, що забезпечують інвесторів інформацією для прийняття ділових рішень. Сьогодні, мабуть, їм для цього потрібні дані, що виходять далеко за межі традиційної фінансової звітності – це дані, які не визнають і не вимірюють з метою бухобліку, але при цьому вони все одно впливають на майбутні грошові потоки організації та вартість її капіталу. Відповідно до цих нових потреб інвесторів розробники планують оновити своє Практичне керівництво з менеджерських звітів (PS 1). Це, безумовно, не означає, що сьогодні Рада працює над новими вимогами до розкриття інформації з кліматичних ризиків. Однак менеджерські коментарі, підготовлені відповідно до нових установок, забезпечать користувачів звітності кращим уявленням про фактори, що впливають на майбутні грошові потоки організації, але котрі поки що не зафіксовано в її традиційній фінансовій звітності, такі як ризики і можливості, які несуть нематеріальні активи.

Сью Ллойд наголошує, що в цих розкриттях менеджерам необхідно враховувати довгострокові ризики і можливості щодо створення вартості, а не просто прогнозувати майбутні прибутки. У цьому їм допоможуть базові принципи: PS 1 використовуватиметься для визначення тем, які цікавлять інвесторів і важливі для них у плані розуміння, а вже як саме розкривати ці теми, можливо, розкажуть якісь більш специфічні керівництва, але їх розробленням займатимуться вже інші організації, а не Рада з МСФЗ.

Коли саме вийде попередній варіант оновленого Практичного керівництва з менеджерських звітів, Сью Ллойд поки що точно сказати не може, але відомо, що це відбудеться в наступному році.

Послідовне впровадження стандартів

І ще один важливий напрям роботи, на якому зупинився заступник голови Ради з МСФЗ у своїй презентації, – це послідовне застосування міжнародних стандартів фінансової звітності.

Як відомо, інформаційні потреби інвесторів постійно змінюються, але їм, як і раніше, необхідно мати можливість порівнювати результати різних світових компаній між собою. Послідовне застосування МСФЗ має для цього принципову важливість, тому й залишається, як завжди, одним із стратегічних завдань. Порівнянність міжнародної звітності має бути не лише теоретичною, а й практичною!

Одним зі способів досягнення головної мети є робота з Комітетом з Інтерпретацій, який очолює Сью Ллойд. За останні кілька років на своїй посаді вона багато чого зробила для забезпечення оперативної реакції Комітету на запитання, що йому надходять.

Комітет з Інтерпретацій МСФЗ розглядає всі запитання й ситуації, котрі їм надсилають на розгляд. Головне рішення, що приймають у кожному випадку, – це чи потрібно проводити додаткову роботу зі стандартами, аби усунути виявлений істотний недолік. Якщо не потрібно, то Комітет просто публікує свої рішення, вони ж роз'яснення, на які саме вимоги чинних стандартів можна орієнтуватися в тій чи тій ситуації (у переважній більшості випадків, до речі, чинні МСФЗ не потребують доопрацювання, але просто заявити це у відповідь, не надавши роз'яснень, звісно, було б значно менш корисним).

Рішення Комітету з Інтерпретацій надзвичайно важливі для компаній – укладачів звітності, оскільки в окремих випадках відкривають їм підходи, до яких вони самі не додумалися (що й стало причиною звернень за роз'ясненнями), а це значить, що їм доведеться вносити коригування до своїх облікових політик. Іноді на це може знадобитися чимало часу. У Ради з МСФЗ навіть цікавилися, скільки, на її думку, мають займати коригування, адже внести їх негайно навряд чи можливо. У своїй манері розробники обумовили "достатній" проміжок часу (для збору додаткової інформації, переналаштування автоматизованих систем обліку тощо), не називаючи конкретного періоду.

На завершення свого виступу Сью Ллойд зазначила, що наразі дуже важливий час для визначення майбутніх напрямів розвитку фінансової звітності, які вплинуть на всю бухгалтерську професію. Незабаром Рада з МСФЗ опублікує своє бачення того, як, на її думку, мають надалі розвиватися міжнародні стандарти фінансової звітності в мінливих умовах, тому просить усіх зацікавлених залишатися на зв'язку.

Джерело: GAAP.RU

За матеріалами: IFRS

_____________________________________________
© ТОВ "ІАЦ "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2019

У разі цитування або іншого використання матеріалів, розміщених у цьому продукті ЛІГА:ЗАКОН, посилання на ЛІГА:ЗАКОН обов'язкове.
Повне або часткове відтворення чи тиражування будь-яким способом цих матеріалів без письмового дозволу ТОВ "ЛІГА ЗАКОН" заборонено.

Мати доступ до номерів і всіх статей видання Ви зможете за умови передплати на електронне видання Вісник МСФЗ
Контакти редакції:
ifrs@ligazakon.ua
 
Даний функціонал доступний передплатникам в електронному виданні.
Якщо Ви ще не передплачуєте видання, замовте безкоштовний доступ до демо-номера
або підпишіться на видання Вісник МСФЗ