Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
Спробувати Оформити передплату
Спробувати Оформити передплату
ООО "ЛИГА ЗАКОН"
ТЦУ-штрафи, або Коли навіть використання міжнародних баз не рятує від санкцій

Огляд європейських судових рішень щодо ТЦУ. Частина 1. Роялті.

Transfer pricing is not art, it's not science … it's magic.

У той час як національна судова практика щодо трансфертного ціноутворення лише починає формуватися, наші європейські колеги вже давно відчули на собі всю чарівність "магії" ТЦУ, і це тоді як їх податкове законодавство стабільне й непорушне, як Велика Китайська Стіна. Але, хоча кожна з таких справ видається зрозумілою й прозорою, щоразу можна винести іще один урок про те, як не варто чинити. Отже, як не варто чинити № 1. Ціна питання – 10,6 мільйона євро.

Сьогодні йтиметься про рішення суду Данії № SKM2019.537.OLR від 28.10.2019.

Отже, датська дочка (ДД) виплачує роялті на користь Швейцарської материнської компанії (МК) за використання товарних знаків, фірмових найменувань, ноу-хау протягом 2006 – 2009 рр. Залишаючись при цьому збитковою, ДД продовжує виплату і навіть підвищує процент із 1,5 % до 2,0 %.

Сувора датська податкова служба приходить і легко донараховує 10,6 мільйона євро, кажучи, що витрати з роялті не вираховують для цілей оподаткування в разі збитковості ліцензіата... Усього-навсього. Далі – суд і позиції сторін.

Аргументація податкових органів Данії (SKAT) була такою.

1. Якщо операції здійснюються між пов'язаними особами, тоді умови правочину й ціни мають відповідати тому, якби такі умови були між незалежними сторонами.

2. SKAT не вважає, що відповідно до податкового законодавства в період із 2006 по 2009 рік ДД повинна була сплачувати роялті МК за право використовувати товарний знак і нематеріальні активи.

3. Незалежна третя сторона відповідно до Керівництва ОЕСР не погодилася б із виплатою роялті в ситуації, коли існує явна невідповідність між сумою виплати і вартістю бізнесу ліцензіата. У період із 2006 по 2009 рік ДД не отримувала прибутки від використання ліцензованих нематеріальних активів. Крім того, незалежна третя сторона не погодилася б із підвищенням ставки роялті у 2006 році, коли обставини і ринкові умови в Данії не передбачали перспективи отримання вищої норми прибутку.

4. ДД також понесла значні витрати на продаж і маркетинг, що є непропорційними отриманим доходам.

5. Компанія несла витрати на створення вартості нематеріальних активів, якими вона не володіє. На думку SKAT, незалежна третя сторона не нестиме такі витрати без будь-якої форми компенсації або скорочення виплати роялті.

6. Якби ДД не була пов'язана з власником товарних знаків, то, на думку SKAT, ДД повинна була розглянути інші альтернативи, такі як розірвання, перегляд або укладення більш вигідних ліцензійних угод. До того ж ліцензійний договір передбачав розірвання протягом трьох місяців після повідомлення сторін про таке рішення.

7. Наявність контролю в групі стала результатом того, що ДД підтримувала обтяжливі й несприятливі угоди, не домовляючись при цьому про кращі умови чи альтернативи.

8. Збитки, понесені ДД, також пов'язані з інтересами Групи бути представленою на датському ринку. Для того щоб Група могла обслуговувати глобальних клієнтів, важливо бути представленим у Данії. Такий захист інтересів Групи потребував би виплати незалежній третій стороні, і тому ДД повинна була отримувати відповідну винагороду.

Позиція платника податків була такою.

ДД заявила, що ліцензійні платежі були операційними витратами, що підлягають відрахуванню відповідно до податкового законодавства Данії, і що вона мала право на податкові відрахування з роялті в розмірі 1,5 % обороту компанії в першій половині 2006 року та 2 % – до 2009 року включно, оскільки такі ціни відповідали принципу витягнутої руки.

1. ДД заявила, що зняла з себе тягар доведення того, що основних умов для податкових відрахувань було дотримано. Тому виплати роялті підлягають відрахуванню в заявленому розмірі.

2. Відповідно до податкового законодавства Данії понесені протягом року витрати для отримання й підтримання доходу вираховуються для цілей оподаткування.

Ну, і рішення суду.

З огляду на наявні підстави вважати, що виплата роялті ДД за використання товарного знака є операційними витратами, що підлягають відрахуванню, національний суд, зокрема, уважає, що:

– компанія працює на національному датському ринку, де ціна є найважливішим конкурентним параметром;

– компанія протягом тривалого часу є збитковою;

– основна мета виплат роялті на користь материнської компанії – бути представленою на датському ринку;

– виплати роялті мають розглядатися як стандартна умова, яку визначила материнська компанія, незалежно від ринку, на якому працює ліцензіар;

– маркетингові витрати є непропорційними вигодам, у частині яких їх було понесено;

– компанія не зняла тягар доказування того (по суті – не довела), що виплати роялті на користь МК є такими, що підлягають відрахуванню з погляду оподаткування.

Отже, суд уважає, що виплату роялті компанії не можна розглядати як операційні витрати, що підлягають відрахуванню.

Резюме статті

Використання міжнародних баз даних щодо роялті жодним чином не гарантує відсутність донарахувань з боку податкових служб.

Договірні умови й можливості, які вони закладають, не можуть суперечити фактичним умовам діяльності.

Наявність збитку в ліцензіата ставить під сумнів доцільність використання торговельних марок, а отже, й оплату роялті.

Незалежна сторона не нестиме витрати з роялті, будучи збитковою і не отримуючи при цьому будь-якої форми компенсації або скорочення виплати роялті.

Джерело: blog.liga.net

_____________________________________________
© ТОВ "ІАЦ "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2019

У разі цитування або іншого використання матеріалів, розміщених у цьому продукті ЛІГА:ЗАКОН, посилання на ЛІГА:ЗАКОН обов'язкове.
Повне або часткове відтворення чи тиражування будь-яким способом цих матеріалів без письмового дозволу ТОВ "ЛІГА ЗАКОН" заборонено.

Мати доступ до номерів і всіх статей видання Ви зможете за умови передплати на електронне видання Вісник МСФЗ
Контакти редакції:
ifrs@ligazakon.ua
 
Даний функціонал доступний передплатникам в електронному виданні.
Якщо Ви ще не передплачуєте видання, замовте безкоштовний доступ до демо-номера
або підпишіться на видання Вісник МСФЗ