Голова Ради з МСФЗ Ганс Гугерворст (Hans Hoogervorst) і віце-голова IASB Сью Ллойд (Sue Lloyd) у присутності представниці PR-служби Касі Гілевської (Kasia Gilewska), як зазвичай щомісяця, ознайомлюють слухачів із деталями обговорень на останній (жовтневій) зустрічі членів цієї організації. Загальною темою цього разу стали фінансові інструменти, з особливим наголосом на:
• другій фазі проекту IBOR щодо базових процентних ставок;
• обліковій моделі в межах динамічного управління ризиками;
• подальшій долі проекту щодо фінансових інструментів із характеристиками капіталу (після вересневого рішення випустити незабаром оновлення до МСБО 32);
• напрацюваннях щодо частини практичного керівництва з менеджерських коментарів;
• одному з двох затверджених підходів до обліку об'єднання бізнесу під загальним контролем, який на МСФЗшному сленгу в оригіналі називається predecessor approach, а українською, за відсутності поки що офіційного перекладу, ми йменуємо його "підходом попередника", і його основну суть фактично це відображає;
• прийдешніх змінах до МСБО 8.
Зустрічі з піклувальниками й Наглядовою радою
Буквально перед записом підкасту голова IASB Ганс Гугерворст повернувся з Нью-Йорка, де відбулася зустріч із піклувальниками Фонду МСФЗ. У коментарях щодо цього він нагадав, що ще перед Нью-Йорком у Мадриді було проведено зустріч із Наглядовою радою Фонду МСФЗ – верхнім рівнем наглядової системи цієї організації, яка "наглядає" за самими піклувальниками, які здійснюють уже прямий нагляд за тим, чим займається Рада з МСФЗ. Зустрічі з піклувальниками трапляються три рази на рік у різних частинах світу, і цього разу було обрано США. Крім інформування піклувальників про всі останні напрацювання, такі зустрічі також дають можливість обговорити подальші напрями стратегічного розвитку.
Частково зустрічі проходять у відкритому форматі – передусім це стосується роботи спеціальної наглядової комісії в складі піклувальників – Due Process Oversight Committee (DPOC), яка забезпечує абсолютну незалежність Ради в її роботі над міжнародними стандартами й за чітко визначеним порядком. Ці обговорення транслюються публічно – щоправда, сам Ганс сумнівається, що саме ця частина є для слухачів найбільш захопливою, просто вони зобов'язані забезпечувати тут публічність, оскільки для глобального прийняття МСФЗ необхідно бути настільки прозорими у своїй роботі, наскільки це можливо.
Крім того, під час таких зустрічей із піклувальниками вони також улаштовують відкриті панельні дискусії з представниками місцевих груп стейкхолдерів (розширення охоплення – одна з причин, чому зустрічі з піклувальниками відбуваються в різних країнах світу). Цього разу цікавими виявилися обговорення з американськими групами інституційних інвесторів. Незважаючи на те що США не є прихильником МСФЗ, там дозволено підготовку звітності відповідно до них для іноземних компаній із біржовим лістингом на місцевих регульованих ринках, а серед інвесторів чимало тих, хто інвестує в іноземні компанії, тому від фінансової звітності за МСФЗ вони дуже сильно залежать. Так що інтерес до міжнародних стандартів фінансової звітності зберігається, і обговорення вийшли по-своєму захопливими. Із цікавою промовою виступив Боб Полсен (Robert Polsen), дуже відомий у США аналітик із великими знаннями у сфері обліку. Також Ганс Гугерворст наголосив на дискусіях зі своїм колегою з FASB Расселом Голденом (Russel Golden). На щастя, за його словами, обидві Ради все ще працюють над схожими питаннями обліку, тому їм є що обговорити та спробувати настільки зблизити свої підходи, наскільки це дозволяють зробити обставини.
IBOR
Переходячи безпосередньо до жовтневої наради Ради з МСФЗ, яка відбулася в Лондоні відразу після Нью-Йорка, 22 – 23 жовтня, цього разу загальна тема фінансових інструментів проходила через неї червоною ниткою, а одним із напрямів роботи сьогодні, як відомо, є проект IBOR, присвячений реформі базових процентних ставок. Як нагадує у зв'язку із цим віце-голова Ради Сью Ллойд, саме до кінця вересня вони повністю завершили свою роботу над першою фазою проекту, представивши в остаточному варіанті набір змін до чинних стандартів щодо звітності хеджування. У межах другої фази проекту вони розглядають уже конкретні питання обліку, які можуть далі виникнути внаслідок фактичної заміни обумовлених договорами базових ставок.
Розпочали вони з технічних аспектів відображення заміни ставок у договорах. Нині Рада з МСФЗ подумує над деякими поправками до IFRS 9, які могли б прояснити такий момент: якщо все, до чого зводяться зміни у вашому обліку, – це оновлення базової ставки за договором унаслідок реформи (і якщо ви при цьому дотримуєтеся економічної рівнозначності між "старими" і "новими" договорами після модифікації), то це не вважатимуть за стандартом істотною зміною, тож уносити зміни до облікової політики не доведеться. Якщо, проте, люди користуються наданою їм можливістю й зміняють щось ще (а в них є повне на те право – наприклад, крім коригування базової ставки змінюють у договорі також кредитну маржу), тоді доведеться дивитися вже на загальні вимоги й оцінювати, чи є така зміна істотною; бо якщо так, то попередній фінансовий інструмент доведеться списати й визнати замість нього вже новий фінансовий інструмент.
У процесі обговорень учасники розглянули й інші потенційні наслідки внесення модифікацій до базових ставок – наприклад, чи матиме це наслідки для оцінювання бізнес-моделі. Тим, хто вже зараз замислюється над такими питаннями, рекомендовано ознайомитися із записами обговорень на цю тему, хоча жодних конкретних змін до стандартів Рада з МСФЗ тут поки що не назвала. Проте Сью Ллойд уважає, що самі записи можуть бути корисними у процесі аналізу.
У планах на майбутнє – обговорення впливу на звітність хеджування в технічному плані. Це непроста сфера насправді, яку докладніше буде розглянуто під час грудневої зустрічі IASB. За запевненням Сью Ллойд, робота рухається настільки швидко, наскільки це можливо. З урахуванням часових обмежень вони вже повідомили згаданій трохи вище наглядовій комісії DPOC про те, що збираються виставляти майбутній дискусійний документ зі скороченим періодом публічних обговорень.
Динамічне управління ризиками
Наступна велика тема – динамічне управління ризиками, яку цього разу було зведено до досить обмежених і сфокусованих обговорень технічних аспектів, а саме: як вони збираються проводити публічне "калібрування" функціональності запропонованої моделі з укладачами звітності. Чи здатна модель адекватно описати діяльність організацій з управління ризиками? На минулій нараді було обговорено формат таких публічних заходів, причому поки що Рада з МСФЗ цікавиться насамперед думкою банків. Є припущення, що звіряти практичну функціональність майбутньої моделі будуть під час зустрічей сам на сам із низкою великих банків у різних країнах світу. Кінцева мета всього цього – зібрати групу кредитних організацій, які дадуть уявлення про різні обставини, у яких доведеться використовувати майбутню модель динамічного управління ризиками. Однією з таких обставин може бути вибіркове виключення в готовому стандарті потурання фінансовим регуляторам ЄС. Після отримання відгуку Рада зможе вирішити, як діяти далі, і взагалі – чи не є вся модель лише розширеною варіацією управління процентними ставками, або ж це щось більше, а також які будуть наслідки для інших організацій, крім банківських? Однак через операційні аспекти, як додає Сью Ллойд, все одно саме банки залишаються зараз головною групою стейкхолдерів, яка їх цікавить.
Фінансові інструменти з характеристиками капіталу
Ще один проект, який безпосередньо належить до теми фінансових інструментів. Минулого місяця Рада з МСФЗ ухвалила попередні рішення щодо охоплення й основного акценту цього проекту. Це потрібно було зробити, щоб технічний персонал почав міркувати над конкретними кроками щодо розроблення у відповідь на одержані на торішній дискусійний документ коментарі. Було вирішено, що зараз варто зосередитися над проясненням майбутніх змін до МСБО 32, а цього місяця узгодили, які саме теми технічний персонал включить до своєї роботи. Сью Ллойд, не вдаючись далі в подробиці, рекомендує тут просто ознайомитися з опублікованими на сайті записами з минулої наради, щоб зрозуміти, що саме Рада з МСФЗ має на увазі під "проясненням майбутніх змін до МСБО 32".
Менеджерські коментарі
Рада з МСФЗ у минулому вже провела кілька обговорень на цю тему. Ідеться про практичне керівництво, що пояснює, як у доступному стилі оповіді писати менеджерські звіти, які допомагають читачам звітів діставати краще уявлення про компанію. Ганс Гугерворст побіжно зауважив, що під час візиту до Мадрида він там зустрічався не лише з Наглядовою радою, а й із членами IOSCO – Міжнародної організації регуляторів ринків цінних паперів. IOSCO також дуже цікавиться цим проектом у роботі в Ради з МСФЗ, оскільки багато організацій, що входять до неї, мають власні вимоги до менеджерських коментарів.
Під час попередніх засідань IASB уже встиг обговорити, який стосунок мають до менеджерських коментарів обумовлені в Концептуальних основах поліпшувальні якісні характеристики (порівнянність, перевірність, своєчасність і зрозумілість). У найближчому майбутньому Рада спробує написати керівництво із цього питання, оскільки якісні характеристики в "Основах", найімовірніше, потрібно викладати у звітах трохи зрозумілішою і ближчою простому користувачеві мовою.
Також Рада коротко обговорила проведену сьогодні дослідницьку роботу за ключовою концепцією бізнес-моделей, як її розуміють у всьому світі. Очевидно, що бізнес-модель має величезне значення для будь-якого менеджерського звіту. Дослідження цього разу обговорювали вперше, тому жодних рішень прийнято не було.
Об'єднання бізнесу під загальним контролем
Цей проект у Ради з МСФЗ позначається найдовшим поки що акронімом – BCUCC (Business Combinations Under Common Control). Такі трансакції мають відмінності від більш звичних злиттів і поглинань, адже в цьому разі обидві організації, що об'єднуються, мають одного й того самого власника. Чинний стандарт з об'єднання бізнесу (IFRS 3) не повною мірою обумовлює всі аспекти, у результаті чого компаніям доводиться додатково звертатися до МСБО 8, намагаючись сформулювати власні підходи, і в кінцевому підсумку практика обліку характеризується неприпустимо великим різноманіттям.
Наприклад, хтось застосовує більш традиційний для звичайних злиттів і поглинань метод набуття (acquisition method), у цьому разі орієнтується на теперішню вартість як базис для оцінювання. Інші застосовують так званий метод попередника (predecessor approach), який на практиці насправді є збірною солянкою різних підходів, але які базис здебільшого використовують балансову вартість. Минулого місяця Рада з МСФЗ, до речі, ухвалила рішення дозволити в майбутньому стандарті обидва варіанти, але, оскільки їй усе одно необхідно якось упорядковувати практику, вона вирішила визначити обставини, за яких можна застосовувати перший підхід, і обставини, за яких можна застосовувати другий. Цього місяця учасники засідання обговорювали тільки "підхід попередника" і його різні варіації, яких, як засвідчує практика, багато.
Ключове рішення цього місяця: коли організація застосовує "підхід попередника", вона зобов'язана використовувати балансову вартість "попередника", під яким мають на увазі організацію, яку придбавають. Усі тонкощі застосування підходу буде остаточно обговорено на наступній зустрічі трохи пізніше цього місяця, і тоді ж з'являться докладні пояснення.
До цього стандарту скоро очікуються остаточні зміни за темою відмінності облікових політик від облікових оцінок. Відмінність має величезне значення, оскільки, якщо ми говоримо про зміни в облікових оцінках, зазвичай це відображається перспективно, тоді як у випадку зі змінами в облікових політиках це відображається ретроспективно. Зрозуміло, що саме матиме більше значення. Ще у 2017 році Рада з МСФЗ випустила попередній варіант змін, у якому було викладено її уявлення про основні відмінності між одним та іншим – часу, мабуть, минуло чимало.
Цього місяця технічний персонал дав Раді з МСФЗ рекомендації щодо подальшої роботи, які зводяться до перегляду визначення облікових оцінок, зокрема, з прив'язкою до концепції невизначеності вимірювань за Концептуальними основами. При цьому переглядати друге визначення облікової політики технічні розробники, навпаки, не рекомендують, хіба що обумовити окремо, що зміна облікових оцінок не означає зміни облікової політики.
Рада з МСФЗ рекомендації схвалила й дала технічним розробникам зелене світло з написанням остаточної версії змін до МСБО 8, однак вона ще має визначити дату набрання чинності зміненою версією стандарту й перехідними положеннями.
Інші обговорені питання, пов'язані з упровадженням стандартів
Цього місяця як такі розглянули два проекти. Перший стосується майбутніх змін до МСБО 16. Учасники обговорили вже опублікований раніше проект змін до стандарту з деякими змінами. Нагадаємо: Рада з МСФЗ має твердий намір заборонити організаціям віднімати з вартості своїх основних засобів надходження від продажу товарів, вироблених у той період, коли основний засіб ще не приведено у стан готовності до виробництва (наприклад, перебуває в процесі транспортування до місця кінцевої локації й проходить етап пусконалагоджувальних робіт). Якщо при цьому щось вироблено як тестування й продається, надходження від продажів повинні проводитися через прибутки та збитки. Рада також вирішила щодо дати набрання чинності оновленою версією й перехідними положеннями, однак Сью Ллойд їх чомусь поки що не називає.
Другий проект присвячено вузькоспрямованим коригуванням до МСБО 37. Ще минулого місяця Рада вирішила переходити до фінального опублікування змін, що визначають, які саме витрати варто враховувати в разі віднесення договорів до збиткових. Цього місяця було вирішено замінити ілюстративні приклади, які містилися в попередній публікації, іншими прикладами, які краще прояснюють самі формулювання. Також розробники вирішили не розширювати охоплення цього проекту.
І наостанок – трохи новин щодо проекту "IFRS for SMEs"
Як розповідає голова Ради Ганс Гугерворст, сьогодні вони працюють над консультаційним документом із теми майбутнього перегляду стандарту МСФЗ для малих та середніх підприємств. Нагадаємо, майбутня публікація буде, по суті, "інформаційним запитом": стандарт не оновлювали вже досить давно, за цей час устигла вийти низка нових і змінених міжнародних стандартів фінансової звітності, тому необхідно вирішити з допомогою самих укладачів звітності, які з них буде відображено в оновленому варіанті "IFRS for SMEs", а які – ні. Ще під час вересневої зустрічі членам IASB удалося обумовити, як саме повинні співвідноситися вимоги в скороченому стандарті з вимогами в "повних" версіях, наприклад, МСФЗ 3, МСФЗ 10 і МСФЗ 13, а цього разу – з вимогами в МСФЗ 11. Обговорення ще не завершено, тож виходу консультаційного документа, напевно, не варто чекати раніше за перший квартал наступного року.
Джерело: GAAP.RU
За матеріалами: IFRS
_____________________________________________
© ТОВ "ІАЦ "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2019
У разі цитування або іншого використання матеріалів, розміщених у цьому продукті ЛІГА:ЗАКОН, посилання на ЛІГА:ЗАКОН обов'язкове.
Повне або часткове відтворення чи тиражування будь-яким способом цих матеріалів без письмового дозволу ТОВ "ЛІГА ЗАКОН" заборонено.
