Що ж змінилося на українському валютному ринку?
Національний банк України продовжує лібералізацію валютного ринку, початок якої покладено Законом "Про валюту і валютні операції", принцип якого – "дозволено все, що не заборонено". Він діє з 7 лютого цього року. Згідно з дорожньою картою, усього регулятор повинен зробити 17 кроків для того, аби бізнес і населення, що оперують валютою, відчули повну свободу. На сьогодні зроблено чимало. Отже, погляньмо, що ж змінилося, як це впливає на споживачів і що ще очікувати.
Передусім було скасовано обов'язковий продаж компаніями валютної виручки, а також обов'язкове резервування гривні для купівлі інвалюти. Так що з 20 червня 2019 року необов'язково продавати 30 % валютної виручки на міжбанківському валютному ринку. До цього валюту, що надійшла з-за кордону на рахунки українських експортерів, продавали в обов'язковому порядку. Це нововведення справді спростило життя компаніям-експортерам і тим, хто постачає послуги за кордон. Адже трапляється, наприклад, що компанії потрібно оплатити імпортне обладнання або компоненти для виготовлення продукції, обслуговувати борг в іноземній валюті, виплатити дивіденди іноземним акціонерам, а вихід на валютний ринок загрожує багатьма труднощами, курсовими різницями. І тут очевидний позитив. Тим паче, за даними регулятора, експортери й так продають в останні місяці понад 90 % валюти. При цьому у бізнесу з'являється можливість притримати валюту в очікуванні девальвації.
Дозволено також придбання інвалюти за кредитні кошти. Таке придбання можна здійснити за дорученням або заявою клієнтів за рахунок коштів у гривні, які вони залучили у формі кредиту.
У липні постановою НБУ № 91 було скасовано заборону на виплату дивідендів. Жорсткі обмеження діяли з 2014 року й спочатку були зумовлені важкою ситуацією в країні. Пізніше їх пом'якшували, дозволивши юрособам виплачувати дивіденди, але лімітувавши їх. Ці ліміти підвищували й протягом цього року, поки їх не було скасовано взагалі. Якщо в лютому вони становили 7 млн євро, то вже в травні їх було підвищено до 12 млн євро на місяць. Це покращує інвестиційний клімат у країні. Адже українські компанії вже стикалися із цією проблемою, коли, накопичивши кошти для виплати дивідендів своїм іноземним учасникам, не змогли своєчасно перерахувати їх саме через валютні обмеження.
А з 10 вересня НБУ ще й скасував постановою № 113 ліміт на репатріацію коштів від продажу цінних паперів, який раніше становив 5 млн євро на місяць, і дозволив здійснювати більше операцій за рахунками нерезидентів. Так, на поточні рахунки фізосіб-нерезидентів дозволили зараховувати кошти в гривнях, отримані як дивіденди, процентні доходи за цінними паперами й інші доходи за об'єктами прав власності в Україні, що не пов'язані з їх відчуженням, продажем, ліквідацією або зменшенням статутного капіталу.
Улітку постановою № 86 регулятор скасував ліміт на фінансування закордонних представництв і відокремлених підрозділів українських компаній. Раніше він становив 2 млн євро на рік. Операції з переказу коштів безпосередньо на рахунок закордонних підрозділів виведені з-під дії ліміту й тепер не обмежені в обсягах.
Але тут не все так просто – НБУ однаково потрібен контроль. Щоб мінімізувати ризики відтоку капіталу з України, він установив додаткові вимоги для валютного нагляду за цими операціями. Українські компанії повинні надавати банкам документи, що обґрунтовують необхідність угоди щодо фінансування іноземної філії. Послаблення не поширюється на операції з переказу грошей до країн-агресорів, офшорних зон і країн, які не виконують або неналежним чином виконують рекомендації FATF.
НБУ постановою № 86 удосконалив ризик-орієнтований нагляд банків у частині перевірок іноземних банків-контрагентів, яким перераховують гроші українські компанії. Адже для визначення ступеня ризику не потрібно орієнтуватися на перелік НБУ, що ґрунтується на інформації Держслужби фінмоніторингу. Приймати рішення банки можуть самостійно, користуючись інформацією з публічних джерел. На практиці це призводить до того, що банки дедалі ретельніше копаються в угодах, щоб потім їх не оштрафували за те, що були недостатньо вимогливими. Тільки нещодавно НБУ оштрафував деякі банки на десятки мільйонів гривень за порушення вимог щодо ідентифікації, верифікації та вивчення клієнтів банку (публічних осіб і їхніх близьких).
Крім того, 7 лютого 2019 року з ухваленням Закону "Про валюту і валютні операції" утратила чинність ст. 37 Закону "Про зовнішньоекономічну діяльність", яка передбачає накладення санкцій за порушення зовнішньоекономічної діяльності вітчизняними й іноземними компаніями у вигляді заборони на здійснення ЗЕД.
Однак, по-перше, це не означає, що за порушення порядку розрахунків не каратимуть, адже пеня залишилась. А по-друге, склалася ситуація, коли в перехідний період, до скасування зазначеної ст. 37, спеціальний орган застосував санкцію у вигляді заборони на здійснення ЗЕД і самостійно її не знімає, блокуючи в такий спосіб діяльність окремих суб'єктів господарювання вже й після фактичного скасування цього виду санкцій.
Мінекономрозвитку веде реєстр компаній, до яких застосовано обмежувальні санкції (а їх тисячі). І щоразу їм потрібно отримувати індивідуальні ліцензії МЕРТ на проведення окремої операції, що вимагає сил і часу. Індивідуальні дозволи мають одержувати також компанії, що планують операції на користь нерезидентів, унесених до переліку компаній, до яких застосовано спеціальні санкції.
Подальші ж кроки з валютної лібералізації (зняття лімітів щодо інвестування фізосіб за кордон, скасування заборони кредитувати нерезидентів у гривні, доступ небанківських установ до міжбанку, розрахунок за облігаціями внутрішньої державної позики у валюті тощо) залежать від темпів поліпшення макроекономічних показників, а також від змін у законодавстві. Так, повинен бути ухвалений так званий закон про спліт, який передбачає поділ функцій Національної комісії, що здійснює держрегулювання у сфері ринків фінансових послуг. Нагляд і регулювання ринку страхових, лізингових і факторингових компаній, кредитних спілок, бюро кредитних історій, ломбардів та інших фінансових компаній перейде до НБУ, а Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку повинна буде регулювати ринок цінних паперів.
Як нещодавно було повідомлено, парламентський комітет з питань фінансів, податкової та митної політики серед перших у фінансовій сфері подасть на розгляд Верховної Ради в другому читанні саме законопроект "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо консолідації функцій з державного регулювання ринків фінансових послуг".
Крім того, очікується впровадження Плану дій BEPS (Base Erosion and Profit Shifting), який бореться із схемами транскордонного податкового планування, простіше кажучи, – з ухиленням від сплати податків із використанням різних підходів до оподаткування операцій у різних юрисдикціях. Кабмін і НБУ подали законопроект "Про внесення змін до Податкового кодексу України з метою імплементації Плану протидії розмиванню бази оподатковування та виведенню прибутку з-під оподаткування", який було опубліковано ще 24 жовтня 2018 року.
У НБУ наголошують, що впровадження в Україні Плану дій BEPS є вкрай необхідним для запобігання розмиванню податкової бази й переміщенню прибутків за кордон, що також розширить можливості для українського бізнесу вести повноцінну діяльність на зовнішніх ринках, уникаючи упередженого ставлення з боку іноземних контрагентів, банків та інвесторів. У контексті валютного законодавства, а також з урахуванням ризик-орієнтованого підходу в разі валютного контролю операцій, пов'язаних із розрахунками в іноземній валюті, функцію контролю за повнотою сплати податків і зловживаннями правилами оподаткування операцій у міжнародному торговому обороті й в обороті капіталу покладено на банківські установи. Ця тенденція є повсюдною й надалі посилюватиметься.
Юлія Курило,
адвокат, експерт з корпоративного міжнародного права
Джерело: biz.ligazakon.net
_____________________________________________
© ТОВ "ІАЦ "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2019
У разі цитування або іншого використання матеріалів, розміщених у цьому продукті ЛІГА:ЗАКОН, посилання на ЛІГА:ЗАКОН обов'язкове.
Повне або часткове відтворення чи тиражування будь-яким способом цих матеріалів без письмового дозволу ТОВ "ЛІГА ЗАКОН" заборонено.
