Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
Спробувати Оформити передплату
Спробувати Оформити передплату
ООО "ЛИГА ЗАКОН"
Перешкоди, що виникають у разі торгівлі послугами в умовах діджиталізації в країнах G20

Сама собою діджиталізація не є новим явищем і розвивається з 70-х років. Однак останнім часом цей процес швидко прискорився, тим самим значно покращив мережеву інфраструктуру й зв'язок, апаратне й програмне забезпечення, що дедалі більше дають змогу постачати послуги у всьому світі. До того ж із зростанням оцифрування інформації, збільшенням потужності обчислювальної техніки й ширшим проникненням швидкісних інтернет-з'єднань здатність фірм збирати, передавати й обробляти інформацію значно посилилась. Рух інформації через кордони став важливою складовою як внесок у виробництво товарів і послуг та ключовим компонентом нових видів даних, які інтенсивно застосовують на міжнародних ринках. Проте наявні торговельні бар'єри й ті, що виникають, ризикують зменшити переваги цифровізації, стримувати інновації та створювати перешкоди для руху цифрових послуг через кордон. Зазначену проблематику досить докладно висвітлили експерти ОЕСР у дослідженні "Barriers to trade in digitally enabled services in the G20", опублікованому 3 жовтня 2019 р.

Цифровізація всебічно впливає на торгівлю й відкритість ринку. Швидкі технологічні розробки сприяють торгівлі послугами за допомогою цифрових мереж, відкривають нові можливості завдяки розширенню меж, що зумовлює появу більшої кількості угод. Послуги також є важливими фасилітаторами торгівлі з цифровою підтримкою. Послуги інформаційних і комунікаційних технологій становлять основу цифрової економіки, забезпечуючи необхідну мережеву інфраструктуру й підтримуючи оцифрування інших видів послуг. Після того як діяльність послуг може бути оцифрована, вони можуть передаватися через електронні мережі на міжнародному рівні. Швидке збільшення обсягів даних і кількості підключених пристроїв посилюють попит споживачів на швидкі й надійні комунікаційні мережі. Тому політика, яка заохочує конкуренцію й інвестиції у високошвидкісні мережі, має важливе значення для розкриття всього потенціалу цифрової трансформації.

Переваги цифровізації можуть бути підірвані внаслідок застосування обмежувальної політики щодо цифрових послуг, що встановлюють громіздкі й дорогі умови для ведення такого виду торгівлі. Бар'єри в торгівлі послугами, що постійно зростають, можуть також перешкоджати інноваціям, стримувати обмін знаннями й створювати завади конкурентоспроможності. Однак наявність достовірної, порівнянної й актуальної інформації про регуляторні бар'єри, що впливають на торгівлю цифровими послугами, залишається обмеженою.

У контексті цього в Організації економічного співробітництва та розвитку (далі – ОЕСР) для розуміння досліджуваної проблематики застосовують Індекс обмеженості торгівлі цифровими послугами (Digital Services Trade Restrictiveness Index, далі – Digital STRI), що дає уявлення про характер і ступінь регуляторних бар'єрів, які впливають на торгівлю цифровими послугами. Digital STRI збирає регуляторну інформацію про застосовані політичні режими й кількісно оцінює заходи у формуванні індексів, які просто й порівняно відображають умови політики країн у певний момент часу. Цей інструмент є частиною проекту "Заходи, що впливають на цифрову торгівлю" (Measures Affecting Digital Trade). Його мета полягає у використанні нового джерела інформації, що надається через Digital STRI, щоб отримати розуміння регуляторного середовища в країнах G20.

Водночас Digital STRI було розроблено для зменшення інформаційного розриву через визначення й каталогізацію найрелевантніших наскрізних бар'єрів, що впливають на торгівлю послугами з цифровою підтримкою.

Digital STRI складається з двох компонентів:

– регуляторна база даних, яка збирає інформацію про регуляторні бар'єри із загальнодоступних законів і нормативних актів країн;

– зведені показники, що вимірюють торговельну обмеженість такої політики.

Індекси приймають значення між нулем й одиницею, де нуль указує на відкрите регуляторне середовище для торгівлі з цифровою підтримкою, а одиниця – на повністю закритий режим. Новий інструмент надає загальномасштабне джерело інформації про правила, які застосовують до цифрових трансакцій, тоді як індекси дають короткий огляд рівня обмеженості в різних країнах у певний момент часу. Digital STRI охоплює наскрізні бар'єри, які гальмують або повністю забороняють можливість фірм надавати послуги за допомогою електронних мереж, незалежно від сектору, у якому вони працюють.

Структура цього Індексу формується з п'яти базових областей (елементів), як-от:

1. Інфраструктура й підключення – охоплює заходи, пов'язані з комунікаційною інфраструктурою, важливою для участі в торгівлі з цифровою підтримкою, а також політики, що впливають на зв'язок і транскордонний потік даних.

2. Електронні трансакції – охоплює бар'єри, які перешкоджають електронним трансакціям через бар'єри, а саме: дискримінаційні умови видачі ліцензій на діяльність з електронної комерції, відхилення від міжнародно прийнятих правил електронних контрактів або неможливість використання електронних методів автентифікації (наприклад, електронний підпис).

3. Платіжні системи – характеризує заходи, що впливають на платежі, здійснені електронними засобами.

4. Права інтелектуальної власності – охоплює внутрішню політику, пов'язану із захистом і дотриманням торгових марок, авторських і суміжних прав, у тому числі щодо національного поводження.

5. Інші бар'єри, що впливають на торгівлю послугами з цифровою підтримкою. Ця область охоплює інші бар'єри для торгівлі послугами з цифровою підтримкою, які не підпадають під попередні сфери політики.

У табл. 1 наведено значення Digital STRI в країнах G20 за результатами досліджень, проведених у 2018 році.

Таблиця 1

Значення Індексу Digital STRI в країнах G20 за результатами 2018 року

Країна

Інфраструктура та підключення

Електронні трансакції

Платіжні системи

Права інтелектуальної власності

Інші бар'єри

Загальний індекс

Аргентина

0,24

0,04

0

0

0,02

0,30

Австралія

0,04

0,02

0

0

0,02

0,08

Бразилія

0,24

0,06

0,02

0,02

0,04

0,39

Канада

0,08

0,02

0

0

0,02

0,12

Китай

0,24

0,06

0,06

0,04

0,09

0,49

Німеччина

0,08

0,04

0

0

0,02

0,14

Франція

0,04

0,02

0,02

0

0,04

0,12

Великобританія

0,08

0,02

0

0

0,02

0,12

Індонезія

0,24

0,06

0,02

0

0,09

0,41

Індія

0,12

0,06

0,06

0

0,07

0,30

Італія

0,04

0,04

0

0

0,04

0,13

Японія

0,04

0,04

0

0

0,02

0,10

Корея

0,04

0,02

0

0

0,02

0,08

Мексика

0,08

0,02

0,02

0

0,02

0,14

Росія

0,28

0,02

0

0,02

0,02

0,34

Саудівська Аравія

0,24

0,04

0,02

0,02

0,07

0,39

Туреччина

0,08

0,04

0,04

0

0,04

0,20

США

0,08

0,02

0

0

0,02

0,12

Південно-Африканська Республіка (ПАР)

0,28

0,04

0

0,02

0

0,34

Водночас потрібно зауважити, що протягом останніх 5 років у країнах G20 проведено низку реформ, що стосувалися умов торгівлі послугами крізь призму діджиталізації (табл. 2).

Таблиця 2

Ключові зміни в умовах торгівлі послугами крізь призму діджиталізації в країнах G20 протягом 2014 – 2018 рр.

Країна

Особливості

Аргентина

17 грудня 2015 р. Аргентинський Центральний банк зняв валютний контроль, що обмежило роботу міжнародних онлайн-платіжних сервісів у країні. Новими заходами також скасовано податок у розмірі 35 %, який застосовували до придбання товарів і послуг за кордоном через закордонні веб-сайти.

З 2016 року запроваджено нові нормативні акти, які дають змогу передавати особисті дані за кордон, у межах певних гарантій приватного сектору (наприклад, стандартні типові положення).

Австралія

Значних змін у політиці протягом 2014 – 2018 рр. не було виявлено.

Канада

Південна Африка

США

Бразилія

У 2016 році Уряд запровадив локалізацію даних як вимогу до договорів державних закупівель, що передбачають послуги хмарних обчислень.

У квітні 2018 р. Бразильський Центральний банк застосував Положення № 4658, яким закріплено вимоги до фінансових установ Бразилії щодо оброблення даних, їх зберігання та хмарних обчислень. Іноземним організаціям, які надають такі послуги, потрібен дозвіл Центрального банку Бразилії, тож їхня діяльність обумовлена наявністю угоди про обмін інформацією між Центральним банком Бразилії й відповідним регулюючим органом країни, де вони проживають.

У серпні 2018 р. запроваджено новий Закон 13079/2018, який забезпечує всебічну основу щодо захисту персональних даних. Новий Закон набирає чинності після 18-місячного перехідного періоду.

Китай

У 2016 році Китай запровадив положення про розмір коштів, які можна перерахувати за допомогою послуг онлайн-платежів, що надають нефінансові установи. Також цього року запроваджено нові положення, що обмежують іноземні інвестиційні компанії від участі у видавничій діяльності в Інтернеті.

Закон про кібербезпеку КНР набув чинності в червні 2017 р., установлюючи нові правила щодо регулювання конфіденційності й безпеки для кіберпростору, включаючи встановлення умов щодо оброблення й локалізації даних.

У березні 2018 р. Міністерство промисловості та інформаційних технологій опублікувало зауваження щодо правил, які застосовують до послуг, доступних через Інтернет, що впливає на послуги зв'язку, зокрема послуги віртуальних приватних мереж.

Новий Закон про електронну комерцію ухвалив Постійний комітет Національного народного конгресу 31 серпня 2018 р., і він набув чинності з 1 січня 2019 р.

Франція

Новий Загальний регламент про захист даних (Регламент 2016/679) набув чинності 25 травня 2018 р., що забезпечує всебічне оновлення режиму захисту даних Європейського Союзу.

Німеччина

Італія

Великобританія

Індія

З 2016 року Уряд послабив умови щодо іноземних інвестицій у суб'єкти електронної комерції. Однак це стосується лише діяльності електронної комерції "бізнес – бізнес". Також іноземцям заборонено здійснювати діяльність з електронної комерції, якщо інвентаризація товарів і послуг належить їм і продається споживачам безпосередньо.

У 2017 році Індія запровадила збір у розмірі 6 % за придбання рекламних послуг у компаній-нерезидентів.

Індонезія

Індонезія відкрила кілька секторів послуг для іноземних інвестицій у межах нового Переліку негативних інвестицій за 2016 рік, включаючи сектори, що стосуються торгівлі з цифровою підтримкою, наприклад телекомунікації й аудіовізуальні послуги. На заходи, охоплені Digital STRI, ці реформи безпосередньо не вплинули.

Японія

Японія внесла зміни до Закону про захист особистої інформації, які набули чинності 30 травня 2017 р.

Корея

Наприкінці 2015 року умови щодо інтернет-банкінгу було послаблено, що дало можливість працювати віртуальним банкам, які працюють лише в Інтернеті.

Мексика

Мексика провела комплексні реформи в галузі телекомунікацій і послуг радіомовлення, запровадивши різні заходи (зокрема, заходи, що сприяють конкуренції, для встановлення взаємозв'язку з мережами домінуючих провайдерів).

Російська Федерація

У 2015 році набула чинності нова законодавча вимога, що вимагає зберігання певних персональних даних, зібраних у Російській Федерації, на локальних серверах.

Саудівська Аравія

Саудівська Аравія у 2018 році запровадила нову Регулюючу систему хмарних обчислень, яка встановлює комплексну нормативну базу для послуг хмарних обчислень і зобов'язань для постачальників таких послуг. Нещодавно Міністерство комерції та інвестицій підготувало проекти нормативно-правових актів щодо електронної торгівлі, однак вони ще не діють на законодавчому рівні.

Туреччина

У червні 2015 р. запроваджено нові нормативні акти для постачальників електронних платежів та електронних грошових послуг.

У квітні 2016 р. набув чинності новий Закон про захист персональних даних, який установив усебічну основу щодо конфіденційності й захисту таких даних.

Хоч цифровізація й дає змогу полегшити транскордонну торгівлю, однак правила та положення залишаються фрагментарними. Розбіжності в регулюванні можуть призвести до додаткових витрат для суб'єктів господарювання, оскільки діяльність має бути узгоджена в межах різних регуляторних норм. Так, Digital STRI – це основа для оцінки ступеня, за яким регуляторні режими в різних країнах розходяться один з одним. Регуляторна неоднорідність може бути оцінена через порівняння міри розбіжностей щодо пари країн з однаковими характерними ознаками. Для кожної міри розбіжностей пара країн має:

– нульовий бал, якщо обидві країни мають однакову відповідь (аналогічне регулювання);

– один бал, якщо вони мають різні відповіді (розбіжна норма).

Потім оцінки підсумовуються за методологією STRI для розроблення регуляторних показників неоднорідності для кожної пари країн.

Індекси регуляторної неоднорідності (regulatory heterogeneity indices) вимірюють інше джерело вартості торгівлі через кордон, ніж Digital STRI, а саме вартість дотримання різних нормативних вимог. Наприклад, пара країн, які мають високий STRI, але схожу регуляцію, а також пара країн із низьким рівнем STRI і подібним регулюванням отримують низький бал за показником неоднорідності. Отже, індекси регуляторної неоднорідності корисні для моніторингу конвергенції регуляторів, особливо у випадках, коли торгові угоди включають регуляторну співпрацю.

Крім того, не можна не вивчити Digital STRI у кореляції з інструментами міжнародної торгівлі. І хоча багатосторонні правила в межах Світової організації торгівлі (далі – СОТ) було прийнято в той момент, коли ніхто не міг передбачити далекосяжного впливу цифрових технологій на торгівлю, проте регуляторна база, створена в рамках СОТ, повною мірою стосується й цифровізації торгівлі. Щодо торгівлі послугами з цифровою підтримкою, то Генеральна угода про торгівлю послугами (General Agreement on Trade in Services, далі – GATS) є важливою вихідною точкою. Загальні принципи щодо т. зв. найбільшого сприяння й прозорості застосовують у всьому світі, тоді як законодавчо встановлені зобов'язання регулюють доступ до ринку й національне поводження незалежно від технологічних засобів, за допомогою яких надають послуги.

Ба більше, у законодавчій системі GATS є специфічні правила щодо телекомунікаційних послуг (Додаток про телекомунікації та Угода про основні послуги зв'язку) і фінансових послуг (Додаток про фінансові послуги), які є основними умовами, оскільки торгівля, що надається в цифровому форматі, має високий рівень якісної комунікаційної інфраструктури, а також належний рівень ефективності платіжних систем, що дають змогу здійснювати комерційні операції в Інтернеті.

Потрібно зауважити, що СОТ запустила робочу програму з електронної комерції ще у 1998 році. На 11-й Міністерській конференції в Буенос-Айресі 2017 року члени Ради погодилися продовжувати роботу за діючою робочою програмою й підтримувати наявну практику, не застосовуючи митні збори в межах електронної торгівлі. Група з 71 члена також погодилася разом розпочати дослідницьку роботу щодо майбутніх переговорів СОТ стосовно торговельних аспектів електронної торгівлі. Нині 75 регіональних торговельних угод, що становлять 27 % від усіх таких угод, доведених СОТ, містять конкретні положення щодо торгівлі послугами в умовах діджиталізації.

Деякі з останніх угод, які зачіпають окремі країни G20, широко висвітлюються щодо цифрових питань. Зокрема, це такі угоди, як Комплексна та прогресивна угода про Транстихоокеанське партнерство (Comprehensive and Progressive Agreement for Trans-Pacific Partnership Agreement), Угода між США, Мексикою та Канадою (United States-Mexico-Canada Agreement), Угода про економічне партнерство ЄС і Японії (EU-Japan Economic Partnership Agreement) тощо. Доцільно зазначити, що Digital STRI може бути відображений щодо положень торговельних угод, які стосуються торгівлі цифровими послугами. Крім того, варто наголосити, що GATS не містить конкретних заходів щодо торгівлі з цифровою підтримкою, її положення є нейтральними за технологією, а отже доступ до ринку й національні зобов'язання, які приймають у ключових секторах послуг, є наскрізними умовами цифрових трансакцій і релевантними.

Резюме статті

Отже, оскільки цифрова трансформація продовжує справляти суттєвий вплив на спосіб торгівлі послугами, зростає потреба в точній і сучасній доказовій базі, щоб краще зрозуміти наслідки цифровізації. Як наголошується, регуляторне середовище є складним і різноманітним у країнах G20, а значні бар'єри продовжують перешкоджати торгівлі з цифровою підтримкою. Основними проблемами залишається наявність бар'єрів, що впливають на інфраструктуру та зв'язок, а також необхідність сприяння реформам, що покращують умови електронних трансакцій і способи оплати. Посилення захисту інтелектуальної власності й ефективні заходи примусового захисту від порушень в Інтернеті можуть додатково покращити регуляторне середовище, у якому здійснюють торгівлю, що підтримується цифровим шляхом.

Уже за відносно короткий проміжок часу, охоплений Digital STRI (2014 – 2018 рр.), масштаби регуляторних змін були суттєвими, оскільки більшість країн приймають всеосяжні закони щодо регулювання онлайн-торгівлі. Однак останні тенденції засвідчують, що зміни в регуляторній сфері зазвичай ще більше посилюють умови, що впливають на цифрову підтримку торгівлі в країнах G20.

Крім того, регуляторна неоднорідність широко поширена серед країн G20, що може спричинити додаткові витрати для фірм, яким потрібно дотримуватися розбіжних норм у багатьох країнах, у яких вони працюють.

Нарешті, ключові питання, що впливають на торгівлю послугами з цифровою підтримкою, охопленими Digital STRI, значною мірою розглядаються в останніх торгових угодах. На багатосторонньому рівні, хоча наявні правила й зобов'язання залишаються актуальними, висвітлення питань, що виникають, залишається мізерним.

_____________________________________________
© ТОВ "ІАЦ "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2019

У разі цитування або іншого використання матеріалів, розміщених у цьому продукті ЛІГА:ЗАКОН, посилання на ЛІГА:ЗАКОН обов'язкове.
Повне або часткове відтворення чи тиражування будь-яким способом цих матеріалів без письмового дозволу ТОВ "ЛІГА ЗАКОН" заборонено.

Мати доступ до номерів і всіх статей видання Ви зможете за умови передплати на електронне видання Вісник МСФЗ
Контакти редакції:
ifrs@ligazakon.ua
 
Даний функціонал доступний передплатникам в електронному виданні.
Якщо Ви ще не передплачуєте видання, замовте безкоштовний доступ до демо-номера
або підпишіться на видання Вісник МСФЗ