Голова та віце-голова Ради з міжнародних стандартів фінансової звітності – відповідно Ханс Хугерворст (Hans Hoogervorst) і Сью Ллойд (Sue Lloyd) – у присутності представниці PR-служби Касі Гілевської (Kasia Gilewska) розповідають про основні теми останнього засідання та інші події місяця. Серед подій варто виокремити зустріч із консультативним форумом міжнародних розробників (ASAF), а серед найважливіших тем, які встигли обговорити, – гудвіл і знецінення, основні форми звітності, тарифне регулювання, динамічне управління ризиками та зміни до стандартів у відповідь на реформу регулювання базових ставок (IBOR).
Як наголосив голова IASB Ханс Хугерворст, зустрічі з консультативним форумом ASAF мають величезне значення для Ради, оскільки це можливість розпочати прямий діалог із представниками багатьох національних розробників стандартів обліку та звітності, до того ж це обговорення не лише нових пропозицій самого IASB, а й аналогічних проектів у їх розробленні.
Цього разу відбулося кілька цікавих презентацій, і одна з них – у виконанні британської Ради з фінансової звітності (FRC), яка працює сьогодні за темою нематеріальних активів. Проблема в тому, що їх досить важко визначити, з огляду на це нематеріальні активи часто не потрапляють на баланси. Водночас відомо, що для розуміння прибутковості й реальної вартості організацій вони надзвичайно важливі. Що цікаво, незважаючи на те, що заінтересовані сторони постійно пропонують розробникам (у цьому разі – FRC) повернути нематеріальні активи на баланс, усі їхні пропозиції загалом можна назвати досить помірними, оскільки вони й самі визнають, що точні оцінки в такому випадку – справа непроста.
У вересні, за словами Ханса, він має намір відвідати Корею, оскільки корейський розробник сьогодні також працює над аналогічним проектом. Одна з пропозицій – своєрідний "альтернативний" балансовий звіт, який включатиме нематеріальні активи. Цікаво поглянути, як усе це виглядає.
Тепер переходимо саме до липневого засідання. Цього разу воно стало дещо незвичайним, оскільки на ньому були присутні "сторонні" слухачі, наприклад, візитери з Американської Ради зі стандартів фінансової звітності (FASB). Ханс Хугерворст зазначає, що сьогодні вони намагаються зустрічатися з FASB хоча б раз на рік. Звісно, це значно рідше, ніж раніше, коли дві організації доволі тісно спільно працювали над проектом конвергенції стандартів US GAAP і МСФЗ, але все ж таки краще, ніж нічого.
Конвергенцію завершено, і IASB давно вже працює одразу з декількома національними розробниками в межах того самого форуму ASAF, де FASB також бере участь. Проте хоча б інколи двосторонню зустріч має бути проведено, просто для того, аби бути впевненими, що у своїх підходах вони не надто розійдуться. До того ж саме так, напевно, можливо забезпечити згодом більш "спонтанну" конвергенцію. А спільних проектів у IASB та FASB чимало. Один із них має назву "Фінансові інструменти з характеристиками капіталу", щодо яких перший проводив масштабні консультації минулого року, а другий – буквально цими днями запустив публічні обговорення.
Також чимало було сказано на теми реформи міжбанківських відсоткових ставок ("IBOR") та основних форм звітності. Ці проекти важливі для обох розробників, але щодо основних форм звітності FASB сьогодні дотримується дещо іншого підходу: там, де Рада з МСФЗ на цей час як основне рішення обрала додання додаткових проміжних статей у звіт про доходи, американський розробник працює здебільшого з позиції дезагрегування.
Липневе засідання Ради з МСФЗ стало особливим ще й з огляду на те, що йому вдалося завершити технічні обговорення одразу щодо трьох різних проектів – гудвілу та знецінення, основних форм звітності і тарифного регулювання. Завершення технічних обговорень означає для технічного персоналу "зелене світло" у плані написання формальних консультаційних документів із пропозиціями та виставлення їх на публічне обговорення.
Минулого місяця тему гудвілу і його знецінення також порушували, вона спровокувала доволі жаркі диспути, за підсумками котрих з мінімально можливою перевагою буквально в один голос було вирішено зберегти запроваджений у 2004 році підхід "тільки знецінення, і нічого іншого". Інакше кажучи, повернення до моделі амортизації в прийдешньому консультаційному документі все-таки не відбудеться, незважаючи на те, що цей варіант може подобатися багатьом.
Як пояснив ситуацію Ханс Хугерворст, керуючись уже оновленим варіантом внутрішнього регламенту розроблення міжнародних стандартів, вони збираються випустити саме дискусійний документ, а не попередній варіант майбутнього стандарту (оскільки вони ще просто до нього не готові). Крім того, з огляду на важливість і непросту природу самої теми, вони вирішили виставити його на обговорення на більш тривалий час – 180 днів. Орієнтовна дата виходу – кінець цього року, тож на висловлення своєї думки людям буде відведено першу половину наступного. Вельми цікаво, що американські "колеги" мають намір запустити аналогічний процес у себе, запропонувавши всім заінтересованим відповісти на деякі досить відкриті запитання, як-от: чи потрібно нам вертати амортизацію гудвілу? Попередня відповідь самого IASB, нагадаємо, – ні, але FASB може вважати інакше.
Друга велика тема – регулювання окремих галузей на основі відсоткової ставки, або просто "тарифне регулювання", якщо коротко. Сью Ллойд нагадала, що вже протягом багатох місяців вони працюють над новою моделлю обліку для таких компаній. Цього місяця вони зосередилися на двох важливих технічних нюансах цієї моделі. По-перше, з погляду визнання й оцінки Рада з МСФЗ вирішила, що принципи в IFRS 3 "Об'єднання бізнесу" цілком можна застосовувати. Хтось пропонував виключення з дії цих принципів визнання й оцінки стосовно регульованих активів і регульованих зобов'язань у ситуації оподаткування об'єднаного підприємства. А другий нюанс моделі – це як її потрібно застосовувати, якщо тривалість дії регулювальної угоди коротша, ніж період, протягом якого здійснюватиметься відшкодування.
Якщо розглядати з погляду нового внутрішнього регламенту, Рада вирішила, що тут консультації проводитимуться вже в межах обговорення попередньої версії нового стандарту. Строк обговорення – 180 днів, і вийти документ повинен у першій половині наступного року, точніше поки що сказати не можемо.
Нарешті "Основні форми звітності" – один із найважливіших проектів особисто для Ханса Хугерворста та багатьох укладачів і користувачів звітності по всьому світу, який зробить звіт про доходи більш структурованим. Як і в попередньому випадку, Рада з МСФЗ має намір тут виставляти одразу попередню версію нового стандарту. З огляду на важливість проекту, період консультацій відносно тривалий – 180 днів. Його вихід заплановано на кінець року. Голові IASB кортить почути думку як інвесторів (від яких він заздалегідь очікує в основному підтримки), так і укладачів звітності (думки яких можуть різнитися).
Переходимо до інших тем, обговорення яких поки ще далекі від завершення. Однією з "найгарячіших" залишається реформа "IBOR". Нагадаємо, що на початку травня Рада з МСФЗ подала поправки до деяких стандартів МСФЗ, які мають полегшити облік хеджування в умовах створеної реформою невизначеності. Як нагадує Сью Ллойд, Рада з МСФЗ вирішила розділити свою роботу на дві фази – до і після того, як договори буде змінено з урахуванням нових базових ставок.
За минулий час щодо травневого документа всі заінтересовані в темі вже встигли відписатися. За словами віце-голови IASB, усі пропозиції загалом знайшли позитивний відгук. Найнаполегливіші заклики на адресу розробника стосувалися не стільки суті пропозицій, скільки строків їх прийняття: Раді рекомендують схвалити їх остаточно якнайшвидше. Через це їй тепер доводиться робити досить незвичні для себе речі (Сью каже, що це, наскільки вона пам'ятає, відбувається вдруге в історії), а саме: провести додаткове засідання IASB 21 серпня, яке повністю буде присвячено темі IBOR і відповідних поправок до стандартів МСФЗ.
Друге ключове послання на адресу Ради – не зациклюватися на першій фазі й поступово починати працювати з другою, навіть якщо поки що рано судити про підсумковий вплив на облік уже змінених міжбанківських відсоткових ставок. Сью Ллойд заспокоює, що технічна команда вже стала до роботи щодо окремих аспектів другої фази, що називається "за кадром". Найімовірніше, що вже на жовтневій зустрічі Рада з МСФЗ ці попередні напрацювання оприлюднить.
Іще одна "довготривала" тема в роботі в IASB – динамічне управління ризиками. Технічні розробники надали до уваги членів Ради основну суть моделі динамічного управління ризиками, що лежить в основі всього. Модель виглядає такою, що працює, здатна забезпечити користувачів звітності необхідною інформацією. Крім того, для неї ще можливі спрощення, щоб зробити застосування більш легким. Найімовірніше, вони матимуть форму агрегування окремих елементів під час аналізу похідних інструментів.
Іще одне принципово важливе питання: робити застосування цієї моделі обов'язковим чи ж добровільним? Незважаючи на те, що вона буде корисною для звітності, і що користувачі отримають чимало нової корисної інформації, через загальну складність Рада поки що схиляється до того, щоб залишити застосування опційним і нікого не примушувати.
Наприкінці засідання учасники коротко торкнулися теми розкриттів і того, яка у них має бути мета. Розкриття тут досить близькі за своєю суттю менеджерським коментарям до фінансової звітності, які допомагають користувачам зрозуміти логіку в основі багатьох управлінських рішень.
Обсяг матеріалів з цієї теми досить великий (понад 100 сторінок). Гарна новина для тих, кого вона цікавить, полягає в тому, що з усіма ними можна ознайомитись у відкритому доступі на сайті www.ifrs.org.
Щодо інших новин. Рада з МСФЗ здійснює сьогодні перегляд стандарту для малих і середніх підприємств, "IFRS for SMEs", обговорюючи, чи потрібно відобразити в ньому нові МСФЗ, що виходили останнім часом, і якщо так, як саме це зробити. За словами Ханса Хугерворста, цього місяця вони розглянули декілька стандартів на предмет того, чи потребує "IFRS for SMEs" оновлення з їх урахуванням – це були IFRS 3 "Об'єднання бізнесу", IFRS 10 "Консолідована фінансова звітність", IFRS 11 "Спільна діяльність" і IFRS 15 "Дохід від договорів з клієнтами", який нещодавно набрав чинності. Працювати вирішено з двома (IFRS 3 і IFRS 10), а також з усіма коригуваннями МСФЗ унаслідок рішень Комітету з Інтерпретацій. IFRS 15 попередньо також вирішено розглянути, аби вирішити, якою мірою (якщо не повністю, то хоча б частково) можна його адаптувати під потреби "IFRS for SMEs".
Не менш важливою сферою корпоративної звітності порівняно з фінансовою звітністю та примітками до неї є менеджерські звіти (або "коментарі", як ми їх іноді називаємо) – "оповідальна" складова звітності. Наші постійні читачі пам'ятають, що IASB сьогодні здійснює роботу над цією темою. У цьому місяці Рада обговорювала, яким чином вона могла б пояснити застосування обумовлених в "Концептуальних основах" якісних характеристик – у цьому разі двох, корисності (relevance) та істотності (materiality) – у написанні менеджерських звітів. Чинна поки що застаріла версія керівництва просто перелічує якісні характеристики, але не пояснює, як їх застосовувати.
Наприкінці також запланували додаткове засідання консультативної групи з менеджерських звітів – експертів "зі сторони", які допомагають Раді працювати в цьому напрямі. Засідання відбудеться в грудні. З огляду на такий обмін думками і необхідність взяти їх до уваги, вихід дискусійного документа щодо менеджерських коментарів тепер очікується в другій половині наступного року, а не в першій, як передбачалося раніше. Усе це вже відображено в плані роботи, про який ми нещодавно розповідали.
На завершення кілька слів стосовно "Ініціативи з розкриттів". Рада з МСФЗ сьогодні здійснює перегляд вимог до розкриттів на прикладі декількох своїх стандартів, маючи намір довідатися, чи є там можливості для поліпшення – IAS 19 "Виплати працівникам" і IFRS 13 "Оцінка справедливої вартості". Після проведених трохи раніше обговорень з інвесторами Рада вирішила в цьому місяці докладніше поглибитися у вимоги саме першого стандарту, тому на засіданні минулого місяця обговорили, що вважатиметься якісним розкриттям для пенсійного плану з фіксованими виплатами.
Також обговорювали специфічні цілі розкриттів, які здатні краще пояснити інформаційні потреби користувачів звітності. За словами Сью Ллойд, якщо вони зможуть чіткіше сформулювати цілі розкриттів, це допоможе укладачам звітності з винесенням професійних суджень із приводу того, яку інформацію їм варто розкрити. На засіданні в наступному місяці аналогічний аналіз можуть провести стосовно другого стандарту – IFRS 13.
Джерело: GAAP.RU
За матеріалами: IFRS
_____________________________________________
© ТОВ "ІАЦ "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2019
У разі цитування або іншого використання матеріалів, розміщених у цьому продукті ЛІГА:ЗАКОН, посилання на ЛІГА:ЗАКОН обов'язкове.
Повне або часткове відтворення чи тиражування будь-яким способом цих матеріалів без письмового дозволу ТОВ "ЛІГА ЗАКОН" заборонено.
