Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
Спробувати Оформити передплату
Спробувати Оформити передплату
ООО "ЛИГА ЗАКОН"
Перевірка витрат за проектами в межах програм транскордонного співробітництва: загальний концепт і практичні рекомендації

Перевірка витрат за проектами в межах програм транскордонного співробітництва може стати справжнім викликом для аудитора. І хоча такі перевірки досить формалізовані, мають погоджений алгоритм, методологію проведення та навіть структуру звіту, проте глибокого розуміння специфічних особливостей цієї роботи все ж бракує. Спробуймо з'ясувати, що це за перевірки, хто є їх замовником, чи кожен аудитор має право їх проводити та як загалом відбувається цей процес сьогодні.

Загальний контекст

 

Програми транскордонного співробітництва

На сьогодні Україна є учасницею чотирьох спільних операційних програм (або програм прикордонного чи транскордонного співробітництва), у межах яких є проекти, де аудитори мусять перевіряти витрати. Це: "Україна – Польща – Білорусь", "Україна – Угорщина – Словаччина – Румунія", "Басейн Чорного моря", "Україна – Румунія". У грудні 2016 року Уряд України та ЄС уклали чотири відповідні угоди про фінансування спільних операційних програм прикордонного співробітництва.

Фінансування цих програм здійснює Європейський Союз у межах Європейської політики сусідства (European Neighborhood Policy, ENP). ЄС у такий спосіб підтримує реформи в політичній, економічній та соціальній сферах у визначених країнах, що є членами ЄС або мають спільні з ним кордони.

Досить часто у фінансуванні програм бере участь Європейський фонд регіонального розвитку (European Regional Development Fund) та Інструмент підготовки до вступу до ЄС (Instrument for Pre-Accession). А втім, головний донор усіх проектів – Європейський Союз.

European Neighborhood Instrument (ENI) – фінансовий інструмент Європейської політики сусідства, через який відбувається фінансування зазначених програм та в межах якого вони функціонують.

Усі проекти, які фінансують у межах програм, є некомерційними та сприяють поліпшенню якості життя мешканців країн – учасників програм.

Проект розпочинається зазвичай із визначення проблеми, яку хоче вирішити за допомогою програми бенефіціар. Далі відбувається налагодження партнерства (тобто потрібно знайти партнера з інших держав – учасників програми, з яким спільно реалізовуватимуть проект) і виконання заходів із реалізації проекту.

Бенефіціарами (отримувачами коштів) проектів є національні та місцеві органи виконавчої влади, недержавні та громадські організації, університети, навчальні та дослідницькі центри, регіональні агентства розвитку, торгово-промислові палати тощо.

Фінансуванню підлягають як великі інфраструктурні проекти (Large Infrastructure Projects, LIP), так і звичайні та мікропроекти. Бюджет великих проектів може сягати 7 млн євро, звичайних (регулярних) – 2,5 млн євро, мікро – 60 тис. євро.

Говорячи про програми транскордонного співробітництва, варто згадати про проект TESIM (Technical Support to the Implementation and Management of ENI CBC programmes). Це проект технічної допомоги Генерального директорату з розширення та добросусідства Європейської комісії. Проект надає підтримку в реалізації програм та управлінні ними як свого роду головний консультант під час реалізації програм транскордонного співробітництва.

Замовники перевірок витрат за проектами – європейські інституції, що виділяють кошти і хочуть бути впевненими у їх законному та правильному використанні. Саме тому думка незалежного аудитора, який надає об'єктивну та неупереджену інформацію, є вкрай важливою, тож така робота буде затребуваною. До того ж і кількість програм транскордонного співробітництва зростатиме.

Україна – Польща – Білорусь

На період із 2014 до 2020 року на програму виділено 183 млн євро та передбачено реалізацію 65 проектів, спрямованих на підтримання місцевих культур і збереження природної спадщини, поліпшення й розвиток транспортних послуг та інфраструктури, охорону здоров'я та поліпшення якості соціальних послуг, сприяння ефективності й безпеці кордонів, а також спрощення митних і візових процедур.

Україна – Угорщина – Словаччина – Румунія

На період із 2014 до 2020 року на програму виділено орієнтовно 82 млн євро та передбачено реалізацію 39 проектів, п'ять із яких є великими інфраструктурними проектами. Їхня тематика – просування місцевих культур і збереження історичної спадщини, розвиток туризму, захист довкілля та зменшення негативного впливу кліматичних змін, поліпшення транспортної інфраструктури та підвищення безпеки життя.

Басейн Чорного моря

Територія поширення програми – Вірменія, Болгарія, Грузія, Греція, Молдова, Румунія, Туреччина та Україна. Упродовж 2014 – 2020 років на програму виділено 54 млн євро. Тематичні сфери проектів – розвиток приватного підприємництва, модернізація аграрного сектору та підвищення його конкурентоспроможності, захист довкілля, зокрема Чорного моря та його басейну.

Україна – Румунія

На період із 2014 до 2020 року ЄС виділив на програму 60 млн євро. Україна та Румунія взяли на себе зобов'язання забезпечити мінімальне співфінансування – 10 % від внеску ЄС. Проекти спрямовано на підвищення безпеки населення через управління надзвичайними ситуаціями, очищення річки Дунай, запобігання й протидію транскордонній злочинності, поліпшення інфраструктури та стану охорони здоров'я.

Національна система управління та контролю за виконанням спільних операційних програм

Глобальний рівень управління програмами транскордонного співробітництва у найзагальніших рисах ми окреслили. Водночас в Україні віднедавна з'явилася національна система управління та контролю за виконанням спільних операційних програм. До цього часу централізованого спільного управління та контролю на рівні держави не здійснювали.

Нині національна система управління та контролю за виконанням спільних операційних програм об'єднує в собі:

• національний орган управління спільних операційних програм – Міністерство економічного розвитку і торгівлі;

• національний контрольно-контактний пункт (НККП) – Міністерство фінансів України разом з Державною аудиторською службою та Аудиторською палатою (за згодою),

• представника України в групі аудиторів – Рахункова палата та

• національний контактний пункт – Міністерство внутрішніх справ України.

Національний орган управління спільних операційних програм, тобто Мінекономрозвитку, відповідає за ефективне функціонування національної системи управління та контролю за виконанням спільних операційних програм, координацію співробітництва з органом управління щодо виконання програм і співпрацю з органом управління та НККП через залучення Держаудитслужби з питань організації та проведення перевірок витрат у межах програм.

Мінфін, Держаудитслужба та Аудиторська палата України (НККП) відповідають за співпрацю з національним органом управління, формування відкритого переліку незалежних аудиторів, які пройшли процедуру добору й можуть бути залучені до перевірки витрат за проектами в межах програм, надання допомоги органу управління, спільному технічному секретаріату у проведенні відповідних навчань і тренінгів незалежних аудиторів, забезпечення залучення представників Державної аудиторської служби для проведення спільних із представником органу управління перевірок реалізації проектів.

Зазначимо, що Мінфін уже провів конкурсний добір незалежних аудиторів, які мають право проводити перевірки витрат за проектами в межах програм транскордонного співробітництва, сформував й оприлюднив відповідний відкритий перелік (див. довідкова інформація, таблиця 1) і розпочав їх навчання. На сьогодні обрано 33 аудиторські компанії, які налічують 147 аудиторів достатньої кваліфікації для проведення перевірок витрат проектів у межах програм транскордонного співробітництва. Водночас орган управління спільної операційної програми прикордонного співробітництва "Україна – Польща – Білорусь" сформував скорочений перелік аудиторських фірм, який складається з 27 аудиторських компаній.

Рахункова палата бере участь у розробленні процедур групи аудиторів і стратегії аудиту, регулярних засіданнях групи аудиторів, надає підтримку у проведенні аудиту в межах програм.

Національний контактний пункт (Міністерство внутрішніх справ України) співпрацює з Європейським управлінням із питань запобігання зловживанням і шахрайству. Національну систему управління та контролю за виконанням спільних операційних програм наведено в таблиці.

Таблиця

Національна система управління та контролю за виконанням програм транскордонного співробітництва

Національний орган управління спільних операційних програм

Національний контрольно-контактний пункт

Представник України у групі аудиторів

Національний контактний пункт

Міністерство економічного розвитку і торгівлі

Міністерство фінансів України разом із Державною аудиторською службою та Аудиторською палатою України

Рахункова палата

Міністерство внутрішніх справ України

Ефективне функціонування національної системи управління та контролю за виконанням програм транскордонного співробітництва

Формування відкритого переліку незалежних аудиторів для перевірок витрат за проектами в межах програм транскордонного співробітництва, їх навчання

Співпраця з групою аудиторів, участь у розробленні процедур для групи аудиторів і стратегії аудиту

Співпраця з Європейським управлінням з питань запобігання зловживанням та шахрайству

Проведення перевірки

Чітке дотримання вимог

Зрозумівши загальний контекст проведення перевірок витрат за проектами в межах міжнародних програм співробітництва, перейдімо до практики їх проведення.

Слід зауважити, що всі проекти в межах міжнародних програм співробітництва схожі між собою, хоча й не позбавлені деяких технічних відмінностей. Тож і алгоритм проведення перевірок витрат за ними також подібний.

Ба більше, перевірка досить формалізована, а її особливості чітко прописує замовник. Усе, що потрібно аудитору, – чітко дотримуватися цих вимог і розуміти їхню суть. Будь-яке відхилення від шаблонів, правил, вимог украй небажане, оскільки в такому разі роботу аудитора можуть не прийняти.

Робочий інструментарій

Аплікаційна форма, грантовий контракт і партнерська угода

Робота аудитора починається з ознайомлення з аплікаційною формою проекту та додатків до неї, грант-контрактом (грантовим контрактом) і партнерською угодою.

Слід звернути увагу, що в грант-контракті визначено обов'язки головного бенефіціара перед органом управління, який здійснює фінансування проекту. Зокрема, важливим для аудитора його положенням є обов'язок головного бенефіціара надавати інформацію щодо витрачених під час реалізації проекту коштів і готувати відповідні звіти – проміжний, фінальний, про виконання проекту. Якщо головний бенефіціар не виконує своїх зобов'язань, орган з управління може розірвати грант-контракт.

Партнерська угода – це договір між головним партнером і партнером, у якому визначено їхні зобов'язання та умови роботи. Нагадаємо, що проекти в межах програм транскордонного співробітництва передбачають наявність партнерів із кількох країн, що є учасницями програми.

Керівництво щодо реалізації проекту

Розпочинаючи роботу над проектом, аудитору варто дуже уважно прочитати Керівництво щодо реалізації проекту (Project Implementation Manual, PIM). По суті, це технічне завдання, яке є додатком до грантового контракту. Саме воно визначає фронт робіт аудитора, орієнтує у процедурах, які мають бути застосовані, й окреслює очікування замовника від проведення перевірки.

eMS

Також потрібно ознайомитися з Рекомендаціями щодо звітування в eMS (Guide on reporting in eMS).

Electronic Monitoring System (eMS) – це спеціальна електронна система моніторингу, у якій розміщено всю необхідну інформацію щодо проектів і документи для роботи аудитора. Вона також показує етапи реалізації проекту, результати перевірок витрат тощо. Призначений для роботи аудитор отримує індивідуальний доступ до проекту та працює в цій системі.

На сьогодні до eMS унесено проекти трьох програм транскордонного співробітництва: "Україна – Угорщина – Словаччина – Румунія", "Басейн Чорного моря", "Україна – Румунія". Виконання проектів програми "Україна – Польща – Білорусь" поки що відбувається поза цією системою.

Обслуговування системи здійснює Спільний технічний секретаріат (Joint Technical Secretary, JTS). Його створює орган управління (глобальний і національний) для практичної реалізації програм і проектів.

Практичний інструктаж

Важливим документом для аудитора є Інструкція № 15 щодо перевірки витрат з усіма її додатками (Instruction No. 15 on Expenditure Verification and its Annexes). Тут детально описано процедуру перевірки. Цей документ аудитор може знайти в eMS.

Також варто ознайомитися з документами, якими можуть уносити зміни до проекту, щоб оперативно на них реагувати.

Об'єкти перевірки

Під час перевірки проекту аудитор досліджує різні види звітності. Так, періодично (зазвичай раз на квартал) головний бенефіціар подає звіти про виконання проекту. Із цим документом аудитор зазвичай не працює.

Для перевірки (верифікації доходів і витрат) аудитору доступні проміжні та фінальні звіти, підготовлені бенефіціаром і завантажені в eMS. Такі звіти містять як наративну, тобто розповідну, так і фінансову інформацію. Особливості цих звітів відображено в таблиці 2 (див. довідкову інформацію).

Основну увагу аудитор має приділяти верифікації витрат щодо проекту. Зокрема, він перевіряє їх доцільність, законність і відповідність вимогам проекту.

Проміжні та фінальний звіт доповнюють додатками, на які аудитор також має звертати увагу. Зокрема, аудитор переглядає декларацію головного бенефіціара та бенефіціарів, план закупівель, задокументовані докази виконаних робіт, передбачених проектом, їх результати; документи, що підтверджують витрати; документи, що стосуються проведення процедур закупівель; матеріали, що засвідчують роботу щодо просування проекту; запити на отримання коштів; фотографії, які засвідчують проведення заходів у межах реалізації проекту чи придбання певного обладнання для виконання проекту, тощо.

Процес перевірки та стандарти роботи аудитора

Основна мета аудитора – перевірити реальність, коректне відображення в обліку та законність доходів і витрат за проектом.

МССП 4400

По суті, аудитор, керуючись Міжнародним стандартом супутніх послуг (МССП) 4400 "Завдання з виконання узгоджених процедур стосовно фінансової інформації", опублікованим Міжнародною федерацією бухгалтерів (IFAC), виконує погоджені процедури, що не є аудитом, здійснюючи аналіз фінансової діяльності отримувача коштів для визначення її відповідності установленим умовам, правилам, законам, стандартам.

Кодекс етики професійних бухгалтерів щодо незалежності

Також аудитор керується Кодексом етики професійних бухгалтерів Міжнародної федерації бухгалтерів.

Хоча МССП 4400 передбачає, що незалежність не є обов'язком для узгоджених процедур, зазвичай органи управління програм транскордонного співробітництва вимагають, щоб аудитор виконував приписи Кодексу етики професійних бухгалтерів щодо незалежності.

Оскільки процедури, що проводить аудитор у таких випадках, не є аудитом або оглядом, які виконано відповідно до Міжнародних стандартів аудиту або Міжнародних стандартів завдань з огляду, аудитор не може висловлювати впевненості й жодних гарантій щодо фінансового звіту бенефіціара.

Під час перевірки витрат аудитор виконує загальні процедури, процедури перевірки відповідності витрат бюджету, аналітичний огляд, а також здійснює перевірку деяких обраних витрат відповідно до умов грант-контракту.

Аудитор послуговується правилами та нормами, які застосовують до вибору відповідних розділів витрат, і принципами та критеріями верифікації покриття витрат, зазначених у завданні для перевірки витрат.

Загальні процедури

Якщо говорити про загальні процедури, то аудитор аналізує правила й умови грант-контракту, установлює загальну кількість бенефіціарів проекту, координатора та керівний орган, а також те, є у бенефіціара афілійовані структури чи немає.

Також аудитор аналізує проміжний чи фінальний звіт, підготовлений бенефіціаром, і отримує доступ до відповідальних працівників – координаторів проекту та відповідних первинних документів, якщо в цьому є потреба та надано на це дозвіл.

Загальні процедури передбачають перевірку ведення бухгалтерського обліку та ведення записів, відповідність фінансового звіту системі бухгалтерського обліку та записам бенефіціара, аналіз курсів валют тощо.

Слід наголосити, що eMS дає змогу показувати витрати в тій валюті, яку вимагає замовник звіту, здійснюючи в автоматичному режимі перерахунки курсів валют на конкретну дату. Скажімо, витрати здійснено на території України у гривні. Аудитор проводить розрахунки в національній валюті. Отже, під час підготовки звіту йому достатньо транспортувати свої розрахунки в eMS, і він отримає точні цифри в євро, якщо замовник воліє бачити у звіті саме цю валюту.

Процедури перевірки відповідності витрат бюджету й аналітичний огляд

Здійснюючи ці процедури, аудитор повинен установити загальний бюджет проекту відповідно до грант-угоди та перевірити, чи не переглядали бюджет. Трапляються ситуації, коли бюджети під час реалізації проекту розширюють або скорочують.

Перевірка витрат

Аудитор перевіряє витрати, які відобразив бенефіціар у фінансовому звіті, на відповідність критеріям прийнятності витрат, викладеним у грант-контракті або технічному завданні до нього.

Зокрема, аудитор повинен установити, що:

– усі витрати безпосередньо пов'язані з реалізацією заходів проекту;

– усі витрати було зроблено до закінчення звітного періоду та подання фінансового звіту;

– у звітному періоді договори з підрядними організаціями бенефіціар не укладав. Аудитор перевіряє, чи укладено договори на постачання обладнання та матеріальних цінностей з постачальниками, яких визначено за результатами проведених процедур закупівель. Також він розглядає, чи відповідно до національного законодавства з урахуванням порядку проведення процедур закупівель, передбачених грант-контрактом, відбулися закупівлі. Досить часто умовами грант-контракту передбачено відповідність процедур закупівель вимогам Практичного керівництва щодо закупівель і грантів для зовнішніх дій Європейського Союзу (Practical Guide for Procurement and grants for European Union external actions, PRAG);

– усі витрати відповідають вимогам, зазначеним у загальному затвердженому бюджеті проекту;

– усі витрати потрібні для реалізації проекту;

– усі витрати є ідентифікованими та піддаються перевірці, занесені до бухгалтерського обліку бенефіціара й визначаються відповідно до стандартів бухгалтерського обліку та звичайних методів обліку витрат, що застосовуються до бенефіціара;

– усі витрати відповідають вимогам чинного податкового та соціального законодавства України;

– усі витрати є доцільними, обґрунтованими та відповідають вимогам надійного фінансового менеджменту, зокрема щодо економії та ефективності.

Аудитор перевіряє всі зроблені витрати: на персонал, на відрядження, зовнішні експертизи, на обладнання, адміністративні та представницькі витрати тощо, залежно від специфіки того чи іншого проекту.

Звіт аудитора готують за формою, яку також можна знайти в eMS. Зазвичай вимагають підготувати звіт англійською мовою, оскільки вона є робочою у програмах транскордонного співробітництва.

Резюме статті

Отже, перевірка витрат за проектами в межах програм прикордонного співробітництва, по суті, є набором арифметичних дій, які підтвердять чи спростують належне використання коштів їх отримувачем, ревізією дотримання бенефіціаром вимог усіх документів, якими супроводжувалося надання грантових коштів, а також збиранням доказів продуктивної роботи над проектом. Водночас аудитору необхідно дуже серйозно поставитися до дотримання всіх формальних вимог замовників такої перевірки. Уважність, ретельність, незалежність і об'єктивність аудитора – база для успішного виконання таких перевірок.

Нормативно-правова база, якою врегульовано участь України у програмах транскордонного співробітництва та з якою мають бути ознайомлені аудитори для проведення перевірок витрат

• Імплементаційний регламент Європейської комісії від 18 серпня 2014 р. № 897/2014, яким визначено конкретні положення для реалізації програм прикордонного співробітництва, що фінансуються згідно з Регламентом (ЄС) № 232/2014 Європейського Парламенту та Ради, яким встановлено Європейський інститут сусідства (OJ L224, 19.08.2014 р., cт. 12);

постанова Кабінету Міністрів України про запровадження національної системи управління та контролю за виконанням спільних операційних програм прикордонного співробітництва Європейського інструменту сусідства 2014 – 2020;

наказ Міністерства фінансів України № 1045 про затвердження Порядку формування відкритого переліку незалежних аудиторів у рамках спільних операційних програм прикордонного співробітництва Європейського інструменту сусідства 2014 – 2020;

• наказ Міністерства фінансів України № 51 про утворення комісії з проведення конкурсного відбору незалежних аудиторів у рамках спільних операційних програм прикордонного співробітництва Європейського інструменту сусідства 2014 – 2020;

наказ Міністерства фінансів України № 111 про затвердження переліку незалежних аудиторів, які пройшли процедуру відбору і можуть залучатися до перевірки витрат за проектами в межах спільних операційних програм прикордонного співробітництва Європейського інструменту сусідства 2014 – 2020;

Закон України "Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність" від 21.12.2017 р. № 2258-VIII.

Довідкова інформація

Таблиця 1

Перелік аудиторських фірм, яких може бути залучено до перевірки витрат за проектами в межах спільної операційної програми транскордонного співробітництва

1

ПрАТ "АУДИТОРСЬКА ФІРМА "АНАЛІТИК"

м. Київ

2

ТОВ "АУДИТОРСЬКА КОМПАНІЯ "ЦЕНТР ПРОФЕСІЙНОГО АУДИТУ"

м. Київ

3

ТОВ "АУДИТОРСЬКА ФІРМА "КАПІТАЛ ПЛЮС", код: 30371406

м. Київ

4

ТОВ "ІВ ІНТЕРБІЛАНЦ АУДИТ"

м. Київ

5

ПрАТ "ТРІАДА"

м. Одеса

6

ТОВ "АУДИТОРСЬКА КОМПАНІЯ "ВЕКТОР АУДИТ"

м. Івано-Франківськ

7

ТОВ "БЕЙКЕР ТІЛЛІ УКРАЇНА"

м. Київ

8

ТОВ "ПКФ УКРАЇНА"

м. Київ

9

ТОВ "АУДИТОРСЬКА КОМПАНІЯ "ДК-ЦЕНТР"

м. Київ

10

ТОВ "АУДИТОРСЬКА КОМПАНІЯ "ДК-УКРАЇНА"

м. Львів

11

ТОВ "ГРАНТ ТОРНТОН ЛЕГІС"

м. Київ

12

ПрАТ "АУДИТОРСЬКА ФІРМА "ДЕ ВІЗУ"

м. Київ

13

ТОВ "АУДИТОРСЬКА ФІРМА "М.Т.Д. АУДИТ"

м. Київ

14

ТОВ "АУДИТОРСЬКА КОМПАНІЯ "КРОУ УКРАЇНА"

м. Київ

15

ТОВ "АУДИТОРСЬКА ФІРМА "П.С.П. АУДИТ"

м. Київ

16

ТОВ "АУДИТОРСЬКА ФІРМА "РСМ УКРАЇНА"

м. Київ

17

ПрАТ "КПМГ АУДИТ"

м. Київ

18

АУДИТОРСЬКО-КОНСАЛТИНГОВЕ ПП "АВІСТА"

м. Одеса

19

ТОВ АУДИТОРСЬКА ФІРМА "КИЇВСЬКА АУДИТОРСЬКА ГРУПА"

м. Київ

20

ТОВ "ВАРІАНТА"

м. Мукачеве

21

ТОВ "АУДИТОРСЬКА ФІРМА "ГРАНТ ЕКСПЕРТ"

м. Київ

22

ТОВ "ЕРА-АУДИТ"

м. Львів

23

ПП АФ "СТАНДАРТ-ПРОФ", код: 33662473

м. Ужгород

24

ТОВ "АУДИТОРСЬКА ФІРМА "ПРАЙСВОТЕРХАУСКУПЕРС (АУДИТ)"

м. Київ

25

ТОВ "АУДИТОРСЬКА ФІРМА "КАПІТАЛ ГРУП"

м. Київ

26

ТОВ "ЕРНСТ ЕНД ЯНГ АУДИТОРСЬКІ ПОСЛУГИ"

м. Київ

27

ТОВ "ЕЙЧ ЕЛ БІ ЮКРЕЙН"

м. Київ

28

АУДИТОРСЬКА ФІРМА "КОНСАЛТІНГ ЛТД"

м. Київ

29

ТОВ "АУДИТОРСЬКА ФІРМА "АКТИВ-АУДИТ"

м. Київ

30

ТОВ "АУДИТ-СЕРВІС ІНК"

м. Івано-Франківськ

31

ТОВ АУДИТОРСЬКА ФІРМА "ІНСАЙДЕР"

м. Дніпро

32

ТОВ АУДИТОРСЬКА КОНСАЛТИНГОВА ФІРМА "БІЗНЕС ПАРТНЕРИ"

м. Дніпро

33

ТОВ АУДИТОРСЬКА ФІРМА "МАРІНЧЕНКО І ПАРТНЕРИ"

м. Київ

Таблиця 2

Звіт про виконання проекту vs проміжний і фінальний звіти

Характеристики

Звіт про виконання проекту (Progress report)

Проміжний звіт (Interim report)

Фінальний звіт (Final report)

Коли подають

Періодично (зазвичай щокварталу)

У разі коли витрачено половину коштів (50%+), виділених на проект, і зі спливом половини періоду, передбаченого на реалізацію проекту

Упродовж 6 місяців із моменту закінчення реалізації проекту

Мета

Доповісти щодо стану реалізації проекту

Доповісти щодо стану реалізації проекту й отримати дозвіл на подальше його фінансування

Доповісти про досягнення цілей проекту та його результатів й отримати дозвіл на фінальне одержання коштів

У який спосіб подають

Кожен бенефіціар (партнер проекту) складає та подає цей звіт головному бенефіціару

Головний бенефіціар узагальнює отримані звіти й надає аудитору та Спільному технічному секретаріату

Головний бенефіціар узагальнює отримані звіти й надає аудитору та Спільному технічному секретаріату

Яку інформацію містить звіт

Розповідна інформація про стан реалізації проекту

Розповідна інформація про стан реалізації проекту, а також фінансові дані

Розповідна інформація про стан реалізації проекту, а також фінансові дані

Програми транскордонного співробітництва, у яких Україна бере участь:

• "Україна – Польща – Білорусь". Кошти, виділені на програму, – 183 млн євро;

• "Україна – Угорщина – Словаччина – Румунія". Кошти, виділені на програму, – 82 млн євро;

• "Басейн Чорного моря". Кошти, виділені на програму, – 54 млн євро;

• "Україна – Румунія". Кошти, виділені на програму, – 60 млн євро.

_____________________________________________
© ТОВ "ІАЦ "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2019

У разі цитування або іншого використання матеріалів, розміщених у цьому продукті ЛІГА:ЗАКОН, посилання на ЛІГА:ЗАКОН обов'язкове.
Повне або часткове відтворення чи тиражування будь-яким способом цих матеріалів без письмового дозволу ТОВ "ЛІГА ЗАКОН" заборонено.

Мати доступ до номерів і всіх статей видання Ви зможете за умови передплати на електронне видання Вісник МСФЗ
Контакти редакції:
ifrs@ligazakon.ua
 
Даний функціонал доступний передплатникам в електронному виданні.
Якщо Ви ще не передплачуєте видання, замовте безкоштовний доступ до демо-номера
або підпишіться на видання Вісник МСФЗ