Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
Спробувати Оформити передплату
Спробувати Оформити передплату
ООО "ЛИГА ЗАКОН"
Судова практика щодо ТЦ: Верховний Суд на боці платника податків

Судова практика щодо ТЦ у спорах по суті лише на етапі становлення. Тому важливо докладно вивчати перші рішення касаційного суду для розуміння поточної ситуації.

18 червня 2019 року набула чинності постанова Верховного Суду у справі № 808/411/18.

Оскільки на цей час це лише друге остаточне рішення касаційного суду у спорі по суті щодо трансферного ціноутворення (ТЦ), пропонуємо його докладніше розглянути та проаналізувати тенденції судових рішень.

Судовий спір було вирішено на користь платника податків, що є досить радісною новиною. Нагадаємо, що перше рішення Верховного Суду також було прийнято на користь платника податків.

У справі № 808/411/18 розглядалися операції з експорту соняшникової олії в "низькоподаткові" юрисдикції, здійснені у 2013 – 2015 роках, а також відмінності між умовами постачання СРТ і FOB під час застосування методу порівнянної неконтрольованої ціни.

Нижче наводимо основні висновки з цієї судової справи.

1. Умови постачання FOB – борт судна передбачають не лише витрати на перевалку, на відміну від умов постачання СРТ – порт завантаження, а й продавець несе додаткові витрати, пов'язані з особливостями правил порту, перевірки якості, проведення інспекцій тощо.

Платник податків, укладаючи міжнародні контракти, визначав зі своїми контрагентами ціни на умовах постачання СРТ (порт). Офіційні джерела інформації, які використовувалися під час аналізу контрольованих операцій, а саме інформаційне агентство "АПК-Інформ", "Вісник Міністерства доходів і зборів України", лист ДП "Держзовнішінформ", експертний висновок Запорізької ТПП, щомісячний інформаційний бюлетень "Огляд цін українського та міжнародного товарних ринків", містили інформацію щодо вартості товару виключно на умовах постачання FOB – борт судна. Таким чином, платник податків під час підготовки документації з трансфертного ціноутворення для проведення порівняння умов контрольованих операцій рівню звичайних (ринкових) цін здійснив коригування на витрати на перевалку, що входять до ціни товару на умовах постачання FOB згідно з правилами Інкотермс 2010.

Податкові органи й суди усіх трьох інстанцій згодні з потребою такого коригування.

Однак податкові органи безпідставно не взяли до уваги отриману від стивідорної компанії інформацію (1) про вартість комплексної ставки перевалки товарів на морський транспорт, яку виплачував покупець товару під час проведення контрольованих операцій і (2) про вартість фактично понесених додаткових експедиторських витрат покупцем, сплачених під час завантаження товару на борт судна. Унаслідок цього під час коригування цін податкові органи помилково завищили мінімальне значення ринкового діапазону цін.

Суд установив, що під час здійснення коригування відмінностей комерційних умов у контрольованих операціях (умови постачання СРТ) з умовами у зіставних неконтрольованих операціях (умови постачання FОВ) для уникнення впливу цих відмінностей на порівняння необхідно враховувати, що між періодом постачання вантажу на терміналі та відвантаженням вантажу на судно проходить у середньому від 3 до 6 тижнів, що, відповідно, спричиняє додаткові витрати на зберігання вантажу, а також витрати зі сплати процентів (від 10 % і більше) за користування кредитними коштами, залученими для фінансування придбання вантажу.

Отже, відмінність вартості придбаного на умовах СРТ вантажу від вартості вантажу, придбаного на умовах FОВ, може становити у середньому від 15 дол. США за одну метричну тонну до 18 доларів США за одну метричну тонну. Тому в разі здійснення коригування відмінностей комерційних умов у контрольованих операціях (умови постачання СРТ) з умовами у зіставних неконтрольованих операціях (умови постачання FОВ) потрібно враховувати умови оплати вантажу, період постачання вантажу, віднесення природних втрат вантажу, розподіл обов'язків між сторонами договору тощо, які безпосередньо впливають на відмінність комерційних умов різних операцій, що наявність даних та інших факторів, що впливають на формування ціни в умовах постачання FОВ.

2. У разі встановлення відхилення ціни в контрольованих операціях, здійснених до 2015 року, від ринкової ціни податкові органи повинні використовувати мінімальне значення ринкового діапазону цін, а не медіану. Оскільки положення про розрахунок податковими органами відхилення цін до медіани набуло чинності починаючи з 1 січня 2015 р. і на момент установлення ціни в зовнішньоекономічному договорі ця норма не діяла.

3. Суд не погоджується з доводами податкових органів, що для цілей ТЦ датою здійснення контрольованого правочину є саме дата переходу права власності на товар. Оскільки норми ст. 39 ПКУ не ототожнюють дату здійснення контрольованого правочину з датою переходу права власності, але передбачають, що ринковий діапазон цін визначається на підставі інформації на найближчу до дня здійснення контрольованих операцій дату. Тому суд погодився з позицією платника податків, що ціна в контрольованій операції визначається саме в момент погодження такої ціни, а не в момент фактичного виконання підписаного контракту.

4. Суд визнав протиправним застосування податковими органами внутрішніх контрактів, дата укладення яких не близька до дати контрольованих операцій. Також такі внутрішні контракти є спотовими, тобто з короткими строками їх виконання, тому вони не є зіставними правочинами з контрольованими операціями.

Підсумуємо: поки що тенденція судових рішень є такою, що в разі докладно описаного аналізу суди приймають рішення на користь платників податків. Це досить логічно, оскільки згідно із законодавством податкові органи повинні використовувати ті самі методи й джерела інформації, які використовував платник податків, якщо не доведе, що застосування інших є більш доцільним.

Однак задля можливості відстояти свою позицію платникові податків необхідно пам'ятати, що найнадійнішим способом є якісно підготовлена документація з трансфертного ціноутворення. У ній має бути відображено максимально повну й вичерпну інформацію про аналіз платником податків умов контрольованих операцій, порівнянності неконтрольованих операцій, доцільності обраного методу ТЦ, про причини використання/невикористання певних джерел інформації.

Поки що обидва рішення стосуються експортних операцій і застосування методу порівнянної неконтрольованої ціни, але очікуємо, що незабаром зможемо побачити рішення і щодо інших операцій і методів.

Джерело: blog.liga.net

_____________________________________________
© ТОВ "ІАЦ "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2019

У разі цитування або іншого використання матеріалів, розміщених у цьому продукті ЛІГА:ЗАКОН, посилання на ЛІГА:ЗАКОН обов'язкове.
Повне або часткове відтворення чи тиражування будь-яким способом цих матеріалів без письмового дозволу ТОВ "ЛІГА ЗАКОН" заборонено.

Мати доступ до номерів і всіх статей видання Ви зможете за умови передплати на електронне видання Вісник МСФЗ
Контакти редакції:
ifrs@ligazakon.ua
 
Даний функціонал доступний передплатникам в електронному виданні.
Якщо Ви ще не передплачуєте видання, замовте безкоштовний доступ до демо-номера
або підпишіться на видання Вісник МСФЗ