Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
Спробувати Оформити передплату
Спробувати Оформити передплату
ООО "ЛИГА ЗАКОН"
З яких елементів складаються сучасні деофшоризаційні граблі та як перестати діставати ними по лобі

2018 рік став роком істотних змін у практичному функціонуванні міжнародних компаній значною мірою через зміни в банківській політиці Латвії та Кіпру. Крім того, 2018 рік є граничним строком для запрацювання багатьох прийнятих міжнародних конвенцій і директив, які починають функціонувати в рамках плану BEPS і спрямовані на податкову й корпоративну прозорість бізнесу.

Власники й керуючі бізнесом, який містить міжнародні інструменти, на жаль, уже вельми відчутно починають наступати на деофшоризаційні граблі. Щоб залишатися ефективним бенефіціаром закордонних активів (як особистих, так і корпоративних) і щоб навчитися бачити перешкоди та більше не діставати цими граблями по лобі, корисно знати, з яких елементів ці сучасні деофшоризаційні граблі складаються.

Класичні садові граблі мають зазвичай 12-14 зубців, натомість у сучасних деофшоризаційних граблях їх менше, але вони значно товстіші.

1. БАНКІВСЬКИЙ КОМПЛАЄНС

З 2018 року вам доведеться остаточно змиритися з тим, що банки більше не бігають за клієнтами. Тепер, коли щодо банку ви не є резидентом (ви та/або ваша компанія є резидентом іншої юрисдикції, а не тієї, у якій зареєстровано банк), вам доведеться дуже постаратися, щоб одержати позитивне рішення комплаєнсу про відкриття корпоративного або особистого рахунка.

Ваші шанси підвищуватиме насамперед якийсь стійкий зв'язок із юрисдикцією банку (наявність нерухомості; місцевого джерела доходу, включаючи місцевий бізнес; стабільних місцевих контрагентів або штатних співробітників та ін.), зрозуміла й прийнятна для банку суть і логістика вашого бізнесу (якщо йдеться про корпоративні рахунки) або картина платежів (якщо йдеться про особистий рахунок) і обороти за рахунками вищі за середні (так, орієнтуйтеся на те, що банки тепер зацікавлені в обслуговуванні рахунків із середньорічним оборотом не менше ніж 1 млн у. е., а з меншими оборотами для вас тепер більш ефективним інструментом будуть платіжні системи, а не банківські установи).

Якщо вас цікавить відкриття закордонних особистих рахунків, орієнтуйтеся на те, що у вас досконально перевірять як джерела походження тих коштів, які надходитимуть на рахунок, так і джерела поточних активів і доходів бенефіціарів загалом, з необхідністю документального підтвердження від банку сплати податків за одержуваними доходами, навіть якщо саме джерело доходів законне й не викликає сумнівів.

Якщо вас цікавить корпоративний рахунок для іноземної компанії, майте на увазі, що можливості відкриття банківських рахунків на класичні офшорні юрисдикції (як-от популярні раніше BVI, Панами, Беліз, Сейшели та ін., сюди ж можна зарахувати й популярні шотландські партнерства) практично зникли, а ті окремі варіанти, що залишилися, дуже індивідуалізовані: або умовою відкриття рахунка офшору буде обслуговування в банку всієї групи юросіб, і офшор просто візьмуть "паровозом" за компанію; або умовою буде високий поріг входження та/або високий незнижуваний залишок за рахунком чи вимога до маржинальності бізнесу, зазвичай на рівні не менш як 10 %. У випадку з офшорами й шотландськими партнерствами основною умовою відкриття операційного рахунка (з інвестиційними трохи простіше) буде прозора й "пласка" корпоративна структура володіння, що унеможливлює номінальний сервіс.

У раніше популярних і зручних для використання латвійських і кіпрських банках тепер корпоративні рахунки нерезидентів будуть відкривати й обслуговувати лише в разі успішного проходження компанією фільтрів на статуси "поличкової" компанії-оболонки. Тобто для проходження комплаєнсу компанія має бути зареєстрована в країні, де вимагають ведення й подання фінансової звітності; компанія повинна мати реальний офіс (а не просто поштову юрадресу) і персонал (а не просто номінального директора), у компанії має бути зв'язок із фактичною господарською діяльністю, а також операції компанії повинні становити економічну цінність.

Ну, і запасайтеся терпінням: якщо з особистим рахунком можна вкластися в строк від 1 дня до 1 місяця, то на корпоративний комплаєнс тепер потребуватиметься у середньому приблизно три місяці. При цьому банки мають право вимагати будь-які додаткові документи й інформацію, які вважатимуть необхідними в межах саме вашого кейсу, і жодні строки зазвичай на такі запити не поширюються.

2. SUBSTANCE (ІСТОТНА БІЗНЕС-ПРИСУТНІСТЬ)

Доцільність наявності повноцінних елементів фактичної бізнес-присутності компанії в юрисдикції реєстрації набуває дедалі чіткіших обрисів. Так званий substance важливий і для банківського комплаєнсу, як зазначено вище, і для визначення податкового резидентства компанії, і для цілей застосування угод про уникнення подвійного оподаткування, і для застосування заходів щодо боротьби з ухилянням від оподаткування.

Перелічити мінімальний набір елементів substance коротко можна так:

кваліфіковані директори з належним управлінським обсягом самостійних повноважень і винагородою, що відповідає кваліфікації;

кваліфікований і достатній (під напрям діяльності) штатний персонал на зарплаті;

фактичний офіс;

корпоративний сайт і місцеві поштові засоби зв'язку (одержання кореспонденції, місцевий телефонний номер і корпоративний e-mail);

– функціональний профіль компанії (реальні комерційні функції, ризики й активи компанії є адекватними її виду діяльності й одержуваному доходу, проведені операції мають ділову (неподаткову) мету).

Конкретний набір ознак фактичної бізнес-присутності потрібно визначати в кожному випадку індивідуально залежно від юрисдикції й типу діяльності компанії. Найбільш істотними й обов'язковими вимоги substance будуть для компаній, основний дохід яких надходить від пасивних типів операцій (дивіденди, відсотки, роялті, дохід від приросту капіталу) і які претендують на податкові пільги в юрисдикції – джерелі таких доходів і/або в юрисдикції компанії – одержувачі таких доходів.

3. MLI-КОНВЕНЦІЯ ТА ПРАВИЛО ДІЛОВОЇ МЕТИ

Улітку 2018 р. Україна в числі понад 80 інших країн підписала багатосторонню угоду (Multilateral Convention to Implement Tax Treaty Related Measures to Prevent Base Erosion and Profit Shifting – MLI), згідно з якою уніфіковано положення застосування податкових пільг за угодами про уникнення подвійного оподаткування.

Якщо ваш бізнес має справу насамперед із пасивними джерелами доходу (дивіденди, відсотки, роялті, приріст капіталу та ін.), то з моменту приєднання до MLI юрисдикцій, у яких зареєстровано ваші іноземні компанії – одержувачі такого доходу, для застосування податкових пільг ви обов'язково повинні мати можливість підтвердити ділову (неподаткову) мету діяльності своєї компанії та мету проведення транзакції. Якщо компанія не зможе пройти "кваліфіковані тести" (PPT-тест або S-LOB) для застосування податкових пільг, то пільгові податкові ставки, передбачені законодавством юрисдикції, до операцій ваших компаній застосовні не будуть.

Застосування механізмів MLI-конвенції разом із контролем трансферного ціноутворення дасть змогу протидіяти більшості популярних офшорних схем.

4. АВТОМАТИЧНИЙ ОБМІН ІНФОРМАЦІЄЮ

У 2018 році в автоматичному обміні фінансовою інформацією для податкових цілей за стандартом CRS беруть участь уже понад 100 держав. І по лінії фіскальних органів до податкових служб іноземних клієнтів фінансових установ (крім банківських, це також і страхові компанії, і інвестиційні фонди, і платіжні системи тощо) в автоматичному режимі щорічно надходитиме інформація про баланс особистих і корпоративних рахунків, а також персональні ідентифікатори клієнтів – фізичних і юридичних осіб, включаючи бенефіціарів компаній.

Обмін інформацією відбуватиметься в автоматичному режимі кожного вересня щодо рахунків як фізичних, так і юридичних осіб за принципом резидентства. У зоні найбільшого ризику опиняться рахунки фізичних осіб (балансовий поріг рахунка не має значення) і рахунки компаній, що мають статус пасивних нефінансових організацій.

Саме за рахунками пасивних компаній інформацію буде спрямовано як до країни-учасниці, резидентом якої є сама компанія, так і до країни-учасниці, резидентом якої є бенефіціар(и) такої пасивної компанії. Щодо активних компаній інформація до країни, резидентом якої є бенефіціар такої компанії, не спрямовуватиметься. До того ж банки не передаватимуть до податкових органів для подальшого автоматичного обміну інформацію про компанії, що мають "раніше відкриті рахунки" ("pre-existing account", якими за загальним правилом є рахунки, відкриті станом на 31.12.2015), якщо щорічно залишок коштів за таким рахунком не перевищуватиме в еквіваленті 250000 USD.

Але це не всі види автоматичного обміну, з яким тепер доведеться мати справу міжнародному бізнесу.

В автоматичному режимі загалом із 2019/2020 рр. очікується обмін (крім банківської) інформацією в таких випадках:

автоматичний обмін покраїновими звітами в рамках правил ТЦУ, унаслідок якого фіскальним органам буде розкрито дані про певний перелік фінансових та інших показників у межах групи компаній у розрізі юрисдикцій, що беруть участь: про виручку, прибуток і сплачений податок на прибуток; про кількість співробітників; про статутний капітал і вартість нематеріальних активів; про вид діяльності та про проведені операції;

автоматичний обмін індивідуальними податковими висновками (tax ruling) у контексті висновків щодо застосування пільгових податкових режимів; висновків щодо односторонніх угод між фіскальним органом і платником податків стосовно використовуваного методу ТЦУ; які передбачають коригування в бік зменшення оподатковуваного прибутку; висновків щодо постійного представництва; висновків щодо пов'язаних осіб;

автоматичний щоквартальний обмін (з осені 2020 р.) між країнами – членами ЄС інформацією про виявлення типів схем агресивного податкового планування та шкідливих податкових практик за встановленими відмінними ознаками функцій і елементів транзакцій, що підпадають під визначення "спрямованих на ухиляння від оподатковування" (див. нижче). При цьому європейські професійні посередники (консультанти, бухгалтери, юристи, будь-які особи, які одержують вигоду від проведення транзакцій, тобто і платники податків у деяких випадках), які розробляють потенційно агресивні схеми планування та шкідливі податкові практики або сприяють їм, зобов'язані будуть повідомляти (звітувати) про них до податкових органів.

5. DAC-ДИРЕКТИВА Й ОЗНАКИ "ПІДОЗРІЛИХ АГРЕСИВНИХ" ОПЕРАЦІЙ

У рамках Євродирективи про адміністративну співпрацю у сфері оподаткування (DAC – Council Directive 2011/16/EU), що передбачає необхідність подання звітів про потенційно агресивні методи податкового планування, немає чіткого визначення поняття таких методів, але в ній окреслено перелік "характерних ознак", які слугують індикаторами відхилення від оподаткування або податкових зловживань.

Такі ознаки діляться на загальні (бажання досягти повної конфіденційності, установлення залежності винагороди посередника від успіху в досягненні податкової вигоди, а також стандартизована документація за транзакціями) і спеціальні в межах чотирьох груп. До спеціальних ознак агресивного планування належать, зокрема, такі, що:

– передбачають перенесення "збитків" за результатами фінансового року на іншу юрисдикцію для зменшення податкової бази;

– передбачають перекваліфікацію прибутку до інших категорій, оподатковуваних за зниженими ставками;

– передбачають транскордонний платіж на користь одержувача, який перебуває в державі з нульовим або низьким рівнем оподаткування, а також до юрисдикцій, що не брали участі в автоматичному обміну;

– дають змогу заявити амортизаційні відрахування щодо того самого активу в більш ніж одній юрисдикції;

– дають змогу кільком платникам податків вимагати звільнення від подвійного оподаткування щодо однієї й тієї ж статті доходів у кількох юрисдикціях.

Для збереження податкових пільг, уникнення уваги з боку європейських фіскальних органів і для можливості працювати з кваліфікованими європейськими посередниками (включаючи бухгалтерів, юристів і податкових консультантів, які тепер уникають залучення їх до непрозорих схем корпоративно-податкового планування) вам доведеться будувати бізнес-моделі за новими правилами, на перший план яких виходить економічна доцільність і прозорість.

6. ФІДУЦІАРНИЙ СЕРВІС І ЙОГО СУЧАСНІ НЮАНСИ

Використання в схемах номінального сервісу на рівні власників/акціонерів компаній уже не актуально, принаймні через труднощі в банківському обслуговуванні таких компаній зі складними багаторівневими корпоративними структурами. Але використання "номінальних" директорів у бізнес-моделях усе ще має сенс для цілей ефективного податкового планування: відповідності критеріям "вигідного" податкового резидентства компанії, а також задля уникнення статусу постійного представництва. Адже в багатьох юрисдикціях для того, щоб компанію вважили резидентом юрисдикції, місце її ефективного управління й контролю повинно перебувати в цій юрисдикції (простіше кажучи, директором (або більшістю директорів) для такої мети ефективно призначати місцевого резидента). І навпаки, щоб постійне представництво компанії (а значить, і інші податкові наслідки для оподаткування доходу компанії) не було в юрисдикції, резидентом якої є іноземний директор компанії, призначати директором компанії нерезидента в багатьох випадках можливо, але не доцільно.

Фідуціарний сервіс "номінальних" директорів більше не має такого масового характеру, як раніше, і суттєво трансформувався. І справа тут не лише в підвищенні рівня річних витрат на таких персонажів, а й в інших практичних незручностях для реальних бенефіціарів. Головна з яких – необхідність надання вашим "номінальним" директорам фактичного права керувати банківським рахунком компанії.

Якщо раніше умова керування банківським рахунком компанії за інструкціями кінцевого бенефіціара була вимогою для можливості використання "номінальних" директорів у престижних і дорогих юрисдикціях, в основному Західної Європи (Нідерланди, Люксембург, Швейцарія, Бельгія, Данія, Австрія), то тепер ця вимога фактично поширюється і на більшість інших застосовуваних у схемах держав (у тому числі Кіпр і країни Східної Європи, які набувають популярності).

Тобто вам потрібно ухвалити рішення або про одноосібне керування банківським рахунком компанії з боку вашого директора (що, до речі, дуже корисно з погляду дотримання вимог substance) згідно з вашими інструкціями, для чого рекомендуємо звертати увагу на зміст положень відповідного фідуціарного договору. Або застосовувати подвійне керування рахунком (директор + бенефіціар), що можливо не в будь-якому банку й потребує готовності до технічних нюансів (закриття платіжного доручення другим підписом зазвичай у строк не більш як 14 годин, можливість, що не буде "оперативного зв'язку" з директором у разі необхідності термінових платежів, тощо).

Підсумувавши все наведене вище, стає очевидним, що зміни, які відбуваються тепер у сфері міжнародного бізнесу, є системними й бізнесу доведеться мати справу з істотними результатами так званої деофшоризації та постBEPSівської практики роботи з іноземними компаніями. Ті міжнародні групи компаній, які візьмуть до уваги нововведення та вчасно перебудуються під нові потреби сучасних міжнародних податкових норм, зможуть і надалі успішно функціонувати. Але на той тип бізнесу, який матиме на меті лише мінімізацію податків, неминуче очікує забуття.

Щоб цього не сталося, уже найближчим часом потрібно переходити на подальшу роботу за більш прозорими правилами, з урахуванням необхідності проаналізувати наявні структури бізнесу, виявити й посилити слабкі сторони бізнес-моделей. Обов'язковими елементами трансформації мають стати визначення та, бажано, документальна фіксація реальної бізнес-мети (відмінної від податкової оптимізації) функціонування кожного структурного елементу групи компаній, а також наповнення кожної компанії групи економічною сутністю.

Більш кардинальним рішенням може стати переорієнтація на інші, ефективніші в сучасних реаліях, юрисдикції. Для вибору їх можна скористатися такою матрицею-орієнтиром "Постофшорні робочі юрисдикції":

_____________________________________________
© ТОВ "ІАЦ "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2019

У разі цитування або іншого використання матеріалів, розміщених у цьому продукті ЛІГА:ЗАКОН, посилання на ЛІГА:ЗАКОН обов'язкове.
Повне або часткове відтворення чи тиражування будь-яким способом цих матеріалів без письмового дозволу ТОВ "ЛІГА ЗАКОН" заборонено.

Мати доступ до номерів і всіх статей видання Ви зможете за умови передплати на електронне видання Вісник МСФЗ
Контакти редакції:
ifrs@ligazakon.ua
 
Даний функціонал доступний передплатникам в електронному виданні.
Якщо Ви ще не передплачуєте видання, замовте безкоштовний доступ до демо-номера
або підпишіться на видання Вісник МСФЗ