Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
Спробувати Оформити передплату
Спробувати Оформити передплату
ООО "ЛИГА ЗАКОН"
Відповідальність за митним законодавством Європейських країн

Уклавши Угоду про асоціацію з ЄС, Україна стала активним учасником загальноєвропейського процесу.

Одним із найважливіших завдань нашої країни є адаптація нормативного регулювання в усіх сферах суспільно-політичного й економічного життя. Зумовлені інтеграційними процесами стратегічні плани розвитку митної справи в Європейському Союзі та країнах, які прагнуть приєднатися до нього, окреслено в Митних прототипах ЄС (Customs Blueprints). Вони містять такі стандарти:

– комплексна й стабільна система митного законодавства;

– механізм співпраці митниці з національними й міжнародними правоохоронними органами;

– запровадження новітніх інформаційних технологій на митниці;

– спрощення митних процедур;

– механізм ідентифікації митних ризиків;

– ефективність митного аудиту та пост-аудиту як форм митного контролю.

Митні органи держав – членів Митного союзу (далі – МС) ведуть адміністративний процес у справах про адміністративні правопорушення й притягують осіб до адміністративної відповідальності відповідно до законодавства держав – членів МС, де відповідні правовідносини регламентовано кодексами про адміністративні правопорушення.

Порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке полягає в протиправних, винних (умисних або з необережності) діях чи бездіяльності, що посягають на встановлений законодавством України порядок переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України, за які Митним кодексом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність настає в разі, якщо за ці правопорушення немає кримінальної відповідальності.

Притягнення до відповідальності за порушення митних правил не звільняє порушників від обов'язку сплати мита й інших податків і зборів.

За порушення митних правил може бути накладено такі стягнення:

– попередження;

– штраф;

– конфіскація товарів – безпосередніх предметів порушення митних правил, товарів зі спеціально виготовленими сховищами (тайниками), які було використано для приховування предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортних засобів, використаних для переміщення предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Попередження або штраф може бути застосовано тільки як основний вид стягнення за вчинене правопорушення, конфіскацію товарів – як основний або додатковий вид стягнення.

За одне й те саме порушення митних правил може бути накладено тільки основне або основне й додаткове стягнення. Якщо статтею, яка встановлює відповідальність за порушення митних правил, передбачено основне й додаткове стягнення, застосування тільки додаткового стягнення без основного не дозволено (за винятком деяких випадків відповідно до Митного кодексу України).

Дотримання вимог законодавства у випадку застосування стягнень за порушення митних правил забезпечується здійсненням систематичного контролю з боку митних органів вищого рівня та їхніх посадових осіб.

Адміністративні стягнення у вигляді попередження, штрафу може бути накладено не пізніше ніж через два місяці з дня вчинення правопорушення, а в разі триваючого правопорушення – не пізніше ніж через два місяці з дня його виявлення.

У випадку відмови в порушенні кримінальної справи чи закритті кримінальної справи (за наявності в діях правопорушника ознак порушення митних правил) стягнення у вигляді попередження, штрафу може бути накладено не пізніше ніж через місяць із дня ухвалення рішення про відмову в порушенні кримінальної справи або про її закриття.

Предмети контрабанди підлягають конфіскації незалежно від часу вчинення чи виявлення порушення митних правил. У гл. 67 розд. XVIII МКУ наведено перелік видів порушень, за які настає адміністративна відповідальність. Сюди належить:

– порушення режиму зони митного контролю;

– неподання митному органу документів, необхідних для здійснення митного контролю;

– видача товарів, транспортних засобів без дозволу митного органу або їх втрата;

– недоставлення до митного органу товарів, транспортних засобів, документів;

– незупинення транспортного засобу;

– відправлення транспортного засобу без дозволу митного органу;

– причалювання до суден, що перебувають під митним контролем;

– неправомірні операції з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем, зміна їхнього стану, користування й розпорядження ними;

– вантажні та інші операції, проведені без дозволу митного органу;

– пошкодження або втрата митного забезпечення;

– порушення порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) митного контролю;

– недекларування товарів, транспортних засобів;

– пересилання через митний кордон України в міжнародних поштових та експрес-відправленнях товарів, заборонених до такого пересилання;

– перешкоджання посадовій особі митного органу в доступі до товарів, транспортних засобів і документів;

– ненадання митному органу звітності щодо товарів, які перебувають під митним контролем або на територіях спеціальних митних зон;

– неподання митному органу документів і зразків товарів для проведення дослідження (аналізу, експертизи);

– переміщення товарів через митний кордон України з порушенням прав інтелектуальної власності;

– порушення порядку зберігання товарів на митних ліцензійних складах та здійснення операцій із цими товарами;

– порушення встановленого порядку знищення (руйнування) товарів;

– порушення зобов'язання про зворотне вивезення/ввезення товарів;

– порушення зобов'язання про транзит;

– порушення встановленого маршруту переміщення товарів;

– дії, спрямовані на переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України поза митним контролем;

– дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю;

– зберігання, перевезення чи придбання товарів, транспортних засобів, увезених на митну територію України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю;

– використання товарів, щодо яких надано пільги щодо сплати податків і зборів в інших цілях;

– дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати податків і зборів або зменшення їхнього розміру.

Провадження у справі про порушення митних правил передбачає виконання процесуальних дій – митних обстежень, розгляду справи й винесення постанови. Провадження у справах про порушення митних правил здійснюють відповідно до Митного кодексу України, а в частині, не урегульованій ним, – згідно із законодавством України про адміністративні правопорушення.

Адміністративна відповідальність за правопорушення настає, якщо за ці порушення не встановлено кримінальної відповідальності. Адміністративні стягнення чинять моральний або матеріальний вплив на правопорушника.

Норми про відповідальність за порушення митних правил містяться в Митному кодексі України, а саме в розд. ХVIII "Порушення митних правил та відповідальність за них" і розд. ХІХ "Провадження у справах про порушення митних правил". Оскільки такі порушення є адміністративними, то в разі виникнення питань, не врегульованих Митним кодексом, треба керуватися нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення. Стаття 459 Митного кодексу України зазначає, що суб'єктами відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент учинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а також посадові особи підприємств. Під поняттям "посадові особи підприємств" необхідно розуміти керівників та інших працівників цих підприємств (як резидентів, так і нерезидентів), які відповідають за виконання вимог, установлених Митним кодексом України, законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України з питань митної справи, укладеними в передбаченому законом порядку. Іноземці й особи без громадянства, які перебувають на території України, підлягають притягненню до відповідальності за порушення митних правил на тих самих підставах, що й громадяни України. У разі виявлення в порядку, установленому Митним кодексом України, фактів переміщення через митний кордон України особами, які користуються імунітетом від адміністративної юрисдикції України, товарів із порушеннями митного законодавства, такі товари (якщо вони є предметами цих правопорушень) не підлягають пропуску через митний кордон України й передаються для зберігання митному органу до вирішення питання про відповідальність зазначених осіб дипломатичним шляхом.

Не є порушенням митних правил дія, визначена Митним кодексом України як недопустима, але яку було вчинено в стані крайньої необхідності, тобто з метою усунення небезпеки, що загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян (якщо таку небезпеку не могло бути усунено іншими засобами та якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода). Якщо правопорушення є малозначним, посадова особа, уповноважена розглядати справу, на підставі ст. 6 Кодексу України про адміністративні правопорушення може звільнити порушника від адміністративної відповідальності й обмежитись усним зауваженням. Питання щодо визнання порушення митних правил малозначним вирішує вповноважений орган (посадова особа) у кожному конкретному випадку, ураховуючи те, що малозначним правопорушенням є дія або бездіяльність, яка не завдає або не може завдати будь-якої значної шкоди державному чи громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління.

Розглянемо види стягнень, які може бути накладено на осіб, що вчинили порушення митних правил. Попередження як стягнення за порушення митних правил є офіційним застереженням правопорушника щодо недопустимості таких діянь у майбутньому. Рішення про попередження ухвалює керівник митного органу або його заступник у формі постанови про накладення адміністративного стягнення відповідно до ст. 463 Митного кодексу України. Постанову оголошують правопорушникові.

Штраф є грошовим стягненням, яке накладають на осіб за порушення митних правил у випадках і межах, установлених Митним кодексом України. Триваючими правопорушеннями залежно від обставин учинення є такі порушення митних правил:

– неправомірні операції з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем, зміна їх стану, користування й розпорядження ними;

– вантажні та інші операції, здійснювані без дозволу митного органу;

– порушення порядку зберігання товарів на митних ліцензійних складах і здійснення операцій із цими товарами;

– порушення зобов'язання про транзит;

– зберігання, перевезення чи придбання товарів, транспортних засобів, увезених на митну територію України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю;

– використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати податків і зборів, в інших цілях;

– дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати податків і зборів або зменшення їх розміру.

Якщо є відмова в порушенні кримінальної справи / закритті кримінальної справи за наявності в діях правопорушника ознак порушення митних правил, стягнення у вигляді попередження, штрафу може бути накладено не пізніше ніж через місяць із дня ухвалення рішення про відмову в порушенні кримінальної справи чи про її закриття. Перебіг строку накладення адміністративного стягнення починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано початок строку. При цьому строк накладення адміністративного стягнення завершується о 24 годині його останньої доби. Якщо останній день такого строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, днем закінчення строку є перший за ним робочий день. Конфіскація як стягнення за порушення митних правил полягає в примусовому вилученні безпосередніх предметів порушення митних правил, товарів зі спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування від митного контролю предметів порушення митних правил, транспортних засобів, що використовувалися для переміщення предметів порушення митних правил через митний кордон України, і безоплатній передачі їх у власність держави.

Конфіскацію таких предметів, товарів і транспортних засобів застосовують незалежно від того, чи є вони власністю особи, яка вчинила правопорушення. Це специфічна норма, властива лише для митного права. Не підлягають конфіскації транспортні засоби, використовувані тільки для перевезення пасажирів і товарів через митний кордон України за визначеними маршрутами й рейсами відповідно до встановленого розкладу руху на підставі міждержавних (міжвідомчих) угод про транспортне сполучення. Такий вид стягнення можливий лише за рішенням суду у випадках, обсязі й порядку, визначених Митним кодексом України.

Попередження й штраф застосовують тільки як основний вид стягнення, а конфіскація може бути як основним, так і додатковим. Необхідно зазначити, що застосування додаткового виду стягнення без основного заборонено.

Контрабанда – це переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю культурних цінностей, отруйних, сильнодіючих, вибухових речовин, радіоактивних матеріалів, зброї та боєприпасів (крім гладкоствольної мисливської зброї та бойових припасів до неї), а також спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації. Згідно зі ст. 201 Кримінального кодексу України за ввезення контрабанди карають позбавленням волі на строк від трьох до семи років із конфіскацією предметів контрабанди. Якщо контрабанду ввозять за попередньою змовою групою осіб / особою, раніше судимою за злочин / службовою особою з використанням службового становища, винних буде покарано позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років із конфіскацією предметів контрабанди та майна.

Крім того, ст. 305 ККУ кваліфікує як контрабанду переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів або фальсифікованих лікарських засобів.

За контрабанду наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів або фальсифікованих лікарських засобів (ст. 305 ККУ) особу буде позбавлено на строк від п'яти до восьми років із конфіскацією. За ті самі дії, учинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, а також якщо предметом цих дій були особливо небезпечні наркотичні засоби чи психотропні речовини / наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги чи прекурсори або фальсифіковані лікарські засоби у великих розмірах, порушників має бути покарано позбавленням волі на строк від восьми до десяти років з конфіскацією.

Зі самі дії, учинені організованою групою, передбачено позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років із конфіскацією наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів або фальсифікованих лікарських засобів, що були предметом контрабанди, і з конфіскацією майна.

Варто зауважити, що найпоширенішими порушеннями, пов'язаними з переміщенням товару через митний кордон, є:

• порушення, викликані свідомо неправильним визначенням кількості, якості або митної вартості товару (компанії часто занижують ці показники з метою зменшення розміру митних платежів);

• порушення, пов'язані з несумлінним оформленням сертифікатів товару для отримання митних преференцій, застосовуваних до товарів із певних країн;

• фіктивний транзит (порушення, пов'язані з нормою українського законодавства, відповідно до якої в разі транзитного перевезенні товарів через територію України товари звільнено від ввізного мита). На практиці велика кількість товарів, задекларованих як транзит і звільнених від мита, залишаються на території України для реалізації.

У випадку малозначності вчиненого порушення службова особа митного органу, що розглядає справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності. Розділом XVІI МКУ визначено заходи щодо запобігання та протидії контрабанді. Так, митні органи з метою виявлення джерел і каналів незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, осіб, які беруть участь у цьому, разом з іншими державними органами, що мають право здійснювати оперативно-розшукову діяльність, можуть використовувати метод контрольованого постачання зазначених засобів, речовин і прекурсорів.

Поняття контрольованого постачання вперше було визначено Конвенцією Організації Об'єднаних Націй про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин від 20 грудня 1988 року. Її метою є вжиття заходів для визнання кримінальними злочинами дій осіб, які беруть участь у здійсненні правопорушень у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Підстава для контрольованого постачання – інформація про незаконне переміщення товарів. Фактичні результати такої процедури можуть бути підставою для порушення кримінальної справи і будуть доказами у справі. З метою виявлення та притягнення до відповідальності осіб, причетних до вчинення контрабанди, а також задля вилучення товарів, щодо яких є підозра в незаконному переміщенні через митний кордон України, переміщення таких товарів може здійснюватися під негласним контролем та оперативним наглядом правоохоронних органів. Відповідно до Закону "Про оперативно-розшукову діяльність" підрозділи митних органів, які ведуть боротьбу з контрабандою, наділені правом здійснювати оперативно-розшукову діяльність, пов'язану із пошуком і фіксацією фактичних даних про протиправні діяння окремих осіб та груп, відповідальність за які передбачено Кримінальним кодексом України.

У межах своїх повноважень підрозділи митних органів, які ведуть боротьбу з контрабандою, зобов'язані вживати необхідних оперативно-розшукових заходів щодо попередження, своєчасного виявлення, припинення злочинів та викриття причин і умов, які сприяють учиненню злочинів; здійснювати профілактику правопорушень.

Контрабанда (тобто переміщення товарів через митний кордон поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю) завдає суттєвої шкоди інтересам держави, у т. ч. на міжнародній арені.

У 2014 році Україна підписала Угоду про асоціацію з ЄС. Цей крок відкрив широкі можливості для нашої країни. Однак Угода накладає цілу низку зобов'язань, виконання яких має перетворити Україну на європейську державу. Одне з них стосується гармонізації акцизних ставок на тютюнові вироби та алкогольні напої відповідно до європейського законодавства.

На сьогодні цю умову до кінця не виконано, девальвація гривні та інші фактори дали передумови для існування порівняно низької ціни на сигарети та алкоголь. Тому виникла необхідність припинення переміщення зазначених товарів через митний кордон поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю.

Про факт переміщення алкогольних напоїв, тютюнових виробів через митний кордон поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю свідчать події, які відбулися на Закарпатті у липні 2015 р.

Відповідно до ст. 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення питання щодо адміністративної відповідальності за порушення митних правил урегульовано Митним кодексом України.

Розділом XVIII "Порушення митних правил та відповідальність за них" Митного кодексу України встановлено, зокрема, що за переміщення або за дії, спрямовані на переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України поза митним контролем, настає відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 100 % вартості товарів (транспортних засобів) з їх конфіскацією. За переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, передбачено накладення штрафу в розмірі 100 % вартості товарів – безпосередніх предметів порушення митних правил із конфіскацією цих товарів, а також товарів, транспортних засобів зі спеціально виготовленими сховищами (тайниками), використаними для переміщення товарів. За повторні порушення митних правил має бути накладено штраф у розмірі 200 % вартості товарів.

Ситуація, яка склалася в Україні, зобов'язує ухвалити жорсткіші й ефективніші рішення для боротьби з переміщенням алкогольних напоїв, тютюнових виробів через митний кордон поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю.

Можливість опинитися за гратами – стримувальний фактор протистояння незаконному переміщенню алкогольних напоїв, тютюнових виробів через митний кордон поза митним контролем чи з приховуванням від митного контролю. Утрачений товар завжди можна купити знову, гроші – знайти, штраф – сплатити, збитки – покрити, однак кримінальна відповідальність – це вагоміше покарання.

У більшості країн світу контрабанду визнано одним із найнебезпечніших видів злочинної діяльності. Вона існуватиме доти, доки є державні кордони. Об'єкти контрабанди дуже різноманітні, а її масштаби досягають небезпечних розмірів.

Кримінальну відповідальність за контрабанду товарів передбачено не в усіх європейських країнах. Однак, наприклад, в Ірландії контрабандисту загрожує від 12 місяців (якщо вартість партії не перевищує 5000 євро) до п'яти років тюремного ув'язнення, у Великобританії – до семи років.

У Республіці Казахстан кримінальна відповідальність за контрабанду встановлено ст. ст. 209 "Економічна контрабанда" і 250 "Контрабанда вилучених з обігу предметів або предметів, обіг яких обмежено" Кримінального кодексу.

Ураховуючи зазначене, запропоновано встановити кримінальну відповідальність за контрабанду. Для цього необхідно внести зміни до ст. 201 Кримінального кодексу України й зарахувати до складу злочину переміщення алкогольних напоїв, тютюнових виробів через митний кордон поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю:

– у значних розмірах – позбавлення волі на строк від трьох до семи років з конфіскацією предметів контрабанди, а також товарів, транспортних засобів зі спеціально виготовленими сховищами (тайниками), використаними для переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю предметів контрабанди;

– у великих розмірах – позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з конфіскацією предметів контрабанди та майна, а також із конфіскацією товарів, транспортних засобів зі спеціально виготовленими сховищами (тайниками), використаними для переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю предметів контрабанди;

– в особливо великих розмірах – позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з конфіскацією предметів контрабанди та майна, а також із конфіскацією товарів, транспортних засобів зі спеціально виготовленими сховищами (тайниками), використаними для переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю предметів контрабанди.

У разі вчинення згаданих діянь за попередньою змовою групою осіб чи особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, або службовою особою з використанням службового становища – позбавлення волі на строк від п'яти до п'ятнадцяти років із конфіскацією предметів контрабанди та майна, а також із конфіскацією товарів, транспортних засобів зі спеціально виготовленими сховищами (тайниками), використаними для переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю предметів контрабанди.

Такі законодавчі пропозиції відповідають європейській практиці, зокрема положенням Женевської конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів та Кіотської конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур, повноправним членом яких є Україна.

Зокрема, згідно з п. п. 20 і 21 Спеціального додатка Н розд. 1 Конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур у випадку виявлення під час митного оформлення митного правопорушення, що вважається незначним, а також у випадку здійснення пасажиром митного правопорушення, що вважається незначним, має бути надано можливість адміністративного врегулювання цього правопорушення митним органом, що його виявив.

Цим зумовлено необхідність ухвалення проекту Закону України "Про внесення змін до статті 201 Кримінального кодексу України щодо криміналізації контрабанди переміщення алкогольних напоїв, тютюновий виробів через митний кордон поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю".

Декриміналізація контрабанди – вилучення з переліку предметів злочину певних товарів. Злочином відтепер може бути лише переміщення через митний кордон України культурних цінностей, отруйних, сильнодіючих, вибухових речовин, радіоактивних матеріалів, зброї та боєприпасів (крім гладкоствольної мисливської зброї та бойових припасів до неї), а також спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації).

Як бачимо, переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю або поза митним контролем товарів було вилучено з диспозиції Кримінального кодексу, а тому перестало бути злочином. Таке рішення вітчизняних законодавців цілком узгоджується з європейською практикою притягнення до кримінальної відповідальності лише за соціально-небезпечну контрабанду предметів, вилучених із легального обігу, та контрабанду культурних цінностей.

За митно-податкові правопорушення в США також може бути винесено вирок у вигляді тюремного ув'язнення. Однак ще одним ефективним засобом боротьби з такими порушеннями є застосування економічних важелів, здатних викликати істотні матеріальні наслідки для правопорушника. Акцент у санкціях давно перенесено від покарання у вигляді позбавлення волі до конфіскації майна в адміністративному та кримінальному порядку.

За переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України поза митним контролем; переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю передбачено накладення штрафу в розмірі не менше ніж 100 % вартості цих товарів та їх обов'язкову конфіскацію, а також конфіскацію товарів зі спеціально виготовленими сховищами (тайниками) і транспортних засобів, використаних для переміщення товарів через митний кордон України.

За зберігання, перевезення чи придбання товарів, транспортних засобів, увезених на митну територію України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, може бути застосовано штраф у розмірі 100 % вартості цих товарів, транспортних засобів або їх конфіскацію.

Варто зауважити, що вперше у вітчизняному митному законодавстві акцентовано увагу й подвоєно відповідальність за повторно вчинені приховування від митного контролю та переміщення поза митним контролем. У цих випадках розмір штрафних санкцій сягатиме 200 % вартості предметів правопорушення. Питання правильної кваліфікації вчиненого правопорушення завжди було одним із головних під час документування митних правопорушень, а за умови повторності набуває неабиякої актуальності, оскільки штрафні санкції подвоюють у випадку, якщо протягом року особу вже було притягнено до адміністративної відповідальності за таке порушення.

Проаналізовані санкції значно відрізняються від попередніх, коли розмір штрафу (незалежно від вартості безпосередніх предметів порушення митних правил) становив від 8500 до 17000 грн, а конфіскація таких предметів мала альтернативний характер (діяла конструкція "або конфіскація, або штраф"), що давало змогу за дії, спрямовані на незаконне переміщення через митний кордон товарів вартістю, наприклад, у півмільйона гривень, отримати штраф до 10000 грн і залишити у своєму розпорядженні ці товари.

На нашу думку, проаналізовані зміни у митному законодавстві дають змогу:

– встановити справедливу залежність і пропорційний зв'язок між тяжкістю (вартістю) вчиненого порушення та стягненням;

– уникнути суб'єктивного підходу до призначення стягнень за порушення митних правил;

– зробити невідворотним покарання (обов'язковий штраф – 100 % або 200 % вартості, а також конфіскація предметів правопорушення);

– зменшити витрати на провадження досудового розслідування в кримінальних справах;

– забезпечити поповнення дохідної частини Державного бюджету за рахунок коштів від реалізації конфіскованих товарів, предметів зі спеціально виготовленими тайниками, транспортних засобів та стягнення з осіб, що вчинили порушення митних правил, значних сум штрафів. При цьому зміна виду відповідальності ніяк не свідчить про лояльність держави до випадків незаконного переміщення товарів через митний кордон.

Навпаки, економічний фактор спрямовано не лише на покарання, а й на запобігання вчиненню правопорушень. Зміни, що відбулися, мають сприяти вихованню громадян і суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності у дусі поваги до закону та усвідомлення невигідності протиправної поведінки.

У подальшому цікаво провести дослідження з метою порівняння кількісних і вартісних показників учинених у 2019 році порушень митних правил з аналогічними періодами попередніх років (тобто реального впливу економічних важелів на правосвідомість громадян, профілактичного значення). Доцільно було б відстежити й збільшення розміру сум надходжень до державного бюджету від штрафних санкцій, конфіскації товарів та транспортних засобів.

Джерело: blog.liga.net

_____________________________________________
© ТОВ "ІАЦ "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2019

У разі цитування або іншого використання матеріалів, розміщених у цьому продукті ЛІГА:ЗАКОН, посилання на ЛІГА:ЗАКОН обов'язкове.
Повне або часткове відтворення чи тиражування будь-яким способом цих матеріалів без письмового дозволу ТОВ "ЛІГА ЗАКОН" заборонено.

Мати доступ до номерів і всіх статей видання Ви зможете за умови передплати на електронне видання Вісник МСФЗ
Контакти редакції:
ifrs@ligazakon.ua
 
Даний функціонал доступний передплатникам в електронному виданні.
Якщо Ви ще не передплачуєте видання, замовте безкоштовний доступ до демо-номера
або підпишіться на видання Вісник МСФЗ