Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
Спробувати Оформити передплату
Спробувати Оформити передплату
ООО "ЛИГА ЗАКОН"
Зміни у фінансових зобов'язаннях: як мають виглядати зразкові розкриття

Рада з міжнародних стандартів фінансової звітності випустила збірник змін до стандарту IAS 7 "Звіт про рух грошових коштів", які набули чинності з початку 2017 року. Оновлена версія стандарту вимагає від компаній розкривати інформацію щодо змін у зобов'язаннях, що виникають у результаті їх фінансової діяльності. Відтоді минуло вже два роки, і саме час проаналізувати, як компанії – укладачі звітності справляються зі своїм новим обов'язком.

Член IASB Нік Андерсон (Nick Anderson), який у минулому професійно займався інвестиціями, розглядає в цій невеликій статті цілі нових розкриттів і пояснює, як можна зробити їх максимально корисними з погляду користувачів звітності.

Що нового вимагають від компаній?

Зміни до IAS 7 вимагають від укладачів звітності надавати користувачам звітності інформацію щодо змін у зобов'язаннях, які виникають у результаті фінансової діяльності. Зміни ці можуть мати джерелом грошові потоки чи будь-що інше. Одним із способів виконати цю вимогу є реконсиляція балансів відкриття й закриття за цими зобов'язаннями – річ, яка безпосередньо не вимагається, але ефективна в плані забезпечення відповідності стандарту. Більшість компаній уважають саме так.

Чому ці розкриття так важливі для інвесторів?

Здоров'я будь-якого бізнесу, великого чи малого, залежить від грошових потоків. Не дивно, що користувачі звітності нерідко фокусують увагу саме на їх динаміці. Питання, що потребують відповіді для ефективного аналізу, такі: споживає чи, навпаки, генерує ця компанія готівкові кошти, і чи може вона виконати свої грошові зобов'язання? Яким чином використовується вільний грошовий потік і яка дохідність на інвестовану готівку?

При цьому сама собою готівка всієї історії розповісти не може. Ось простий приклад: дві компанії ідентичні між собою в усьому, крім структури фінансування. Компанію А придбавають за 100 млн у. о., у неї немає готівки і немає боргових зобов'язань. Витрати на придбання (інвестиційні грошові потоки у звіті про рух грошових коштів компанії-набувача) становлять рівно 100 млн у. о.

Компанія В має борг на 40 млн у. о. та придбавається за 60 млн у. о. За таких умов витрати на придбання відображаються у звіті про рух грошових коштів компанії-набувача також на 60 млн у. о., однак придбання у другому випадку означає, що набувач також приймає боргові зобов'язання на 40 млн у. о. Після консолідації бізнесу вони відобразяться на балансі.

З економічного погляду транзакції ідентичні, але це стає очевидним користувачам звітності тільки після отримання інформації про зміну готівки й боргу:

Компанія А

Компанія В

(у. о.), млн

(у. о.), млн

Звіт про рух грошових коштів

(100)

(60)

Інвестиційний грошовий відтік на придбання

Придбаний борг

(40)

Економічний ефект придбання

(100)

(100)

Інформація про зміни боргових зобов'язань разом зі звітом про рух грошових коштів забезпечує користувачів звітності повним розумінням фінансової діяльності компаній і здійснених ними транзакцій. Зокрема, реконсиляції за IAS 7 (або альтернативний варіант розкриттів) дає змогу користувачам:

• перевіряти ступінь своєї поінформованості про грошові потоки компанії (і зміни в зобов'язаннях у результаті фінансової діяльності, яка економічно є ідентичною грошовим потокам) завдяки можливості реконсиляції балансового звіту та звіту про рух грошових коштів;

• поліпшувати точність прогнозування майбутніх грошових потоків компанії;

• розуміти інформацію про джерела фінансування та їх використання з плином часу;

• усвідомлювати схильність компанії до ризиків, пов'язаних з фінансуванням.

Усе це обумовлено в параграфі BC10 стандарту IAS 7.

Чи відрізняється це від "реконсиляції чистого боргу"?

Так. Однак базові потреби користувачів звітності в інформації – ті самі. Реконсиляція чистого боргу – це реконсиляція зміни статті чистих боргових зобов'язань (за вирахуванням коштів та їх еквівалентів). Деякі компанії, у тому числі у Великобританії, обирають саме такий варіант подання інформації. У прикладі вище чистий борг організації-набувача збільшився на 100 млн у. о. в обох випадках, тож багато хто розглядає цей показник як корисний економічний індикатор.

Однак сам "борг" жодним чином не визначено в стандартах МСФЗ, і жоден стандарт не вимагає його розкриття, оскільки знайти загальне визначення боргу дуже важко. Тож реконсиляції за IAS 7 відрізняються від реконсиляцій чистого боргу, оскільки тут ідеться про реконсиляцію тільки зобов'язань, що виникають у результаті фінансової діяльності, а не змін у чистих балансах. Однак реконсиляції за IAS 7 разом зі звітами про рух грошових коштів усе одно здатні забезпечити користувачів усією інформацією, котру їм потрібно знати для аналізу грошових потоків і боргових зобов'язань організацій, які їх цікавлять.

Як мають виглядати зразкові розкриття?

Реконсиляції за IAS 7 якнайкраще відповідають інформаційним очікуванням користувачів, якщо вони:

• легко реконсилюються з іншими частинами фінансової звітності;

• забезпечують досить детальну інформацію;

• надають пояснення, де це необхідно;

• доводяться до відома користувачів так просто й чітко, як це можливо.

Реконсиляції з іншими частинами фінансової звітності

Це означає, що у користувачів звітності не має виникати проблем зі співвіднесенням реконсиляцій за IAS 7 з балансом і звітом про рух грошових коштів (див. параграф 44D) – це дасть змогу їм самим перевіряти своє розуміння грошових потоків компанії та її фінансових угод. Самі компанії – укладачі звітності можуть допомогти користувачам у цьому, добровільно надаючи додаткову інформацію окремо з реконсиляціями за IAS 7 (див. параграф 44Е) і забезпечуючи повноту цієї інформації.

Окреме подання додаткової інформації

Компанії у більшості своїй чудово усвідомлюють важливість інформації про грошові потоки та боргові зобов'язання для користувачів, тому допомагають їх розумінню, надаючи додаткові дані. Для прикладу, вони можуть взяти й визначити показник "чистого боргу" ("net debt") у своїй звітності і спиратися на нього під час реконсиляцій. Або ж включити в реконсиляцію складові, котрі вимогами не охоплюються, але котрі сама організація вважає важливим з погляду фінансової діяльності фактором (наприклад, пенсійні зобов'язання).

Такі додаткові добровільні розкриття можуть виявитися дуже корисними, але тільки в тому випадку, якщо інформація, що розкривається, не заважає співвідносити реконсиляції за IAS 7 з іншими частинами фінансової звітності. А таке може статися, наприклад, якщо показник "чистого боргу" не можна легко визначити з балансу, що не дасть можливості користувачам звітності бачити повну картину джерел фінансування цієї компанії. У такому випадку додаткова добровільна інформація завдасть скоріше шкоди, ніж користі, і якщо вже таку інформацію розкривають, компаніям слід показувати її окремо від змін у зобов'язаннях, що виникають у результаті фінансової діяльності (див. параграф 44Е).

Повнота інформації

Надзвичайно важливо, щоб реконсиляції за IAS 7 включали:

• усі зобов'язання, що виникають із фінансової діяльності, яка відображається на балансі або в примітках;

• усі зміни грошових потоків, пов'язані з цими зобов'язаннями.

Якщо раптом реконсиляції не включають цієї інформації, у користувачів можуть виникнути складності з перевіркою свого розуміння грошових потоків компанії – укладача звітності.

Достатній рівень деталізації

Достатній рівень деталізації має бути одним із основних факторів, які компанії беруть до уваги під час підготовки реконсиляцій за IAS 7, оскільки саме це в остаточному підсумку дасть змогу користувачам співвідносити реконсиляції з іншими частинами фінансової звітності. Але вибір рівня деталізації важливий і з інших причин. Наприклад, якщо деталізація недостатня, це негативно позначиться на розумінні грошових потоків у цілому й обмежить можливості користувачів в оцінці джерел фінансування.

Як цього уникнути?

• Дезагрегування можна проводити за істотними статтями, чия природа відрізняється.

• Не агрегувати статті, котрі з'являються окремо десь іще у фінансовій звітності.

• Уникати використання істотних "інших" або "змішаних" статей у реконсиляціях за IAS 7.

• Дезагрегувати (тобто показувати окремо) такі статті, як зміна обмінного курсу або зміна справедливої вартості (див. параграф B(c) і (d)).

• Дезагрегувати притоки й відтоки, аби уникнути подання чистих змін.

Адекватні пояснення

Компанії також повинні поміркувати над тим, чи не варто їм забезпечити користувачів додатковими поясненнями складових реконсиляцій за IAS 7. Під час прийняття такого рішення варто відштовхуватися від цілей розкриття: пояснення, найімовірніше, потрібно, якщо воно забезпечує розуміння користувачами окремої фінансової угоди чи транзакції. Тому компаніям слід пояснювати:

• будь-які істотні чи незвичайні фінансові транзакції;

• те, яким чином такі елементи як інструменти хеджування враховувалися в реконсиляціях;

• склад будь-яких "інших" або "змішаних" статей, якщо вже їх все-таки включено в реконсиляції.

Просте й чітке доведення інформації до користувачів

Просту мову викладу не варто недооцінювати, адже реконсиляції, що містять повну й корисну інформацію, будуть дійсно корисними, лише якщо їх можна легко зрозуміти. Очевидно, що якісні реконсиляції мають відповідати описаним вище критеріям, однак цей останній критерій простоти викладу варто розглядати окремо ще на етапі підготування реконсиляцій.

Сприяти розумінню користувачів компанії-укладачі можуть так:

• забезпечуючи простоту співвіднесення балансів відкриття й закриття та руху грошових коштів у реконсиляціях за IAS 7 із тими самими елементами на балансі, у звіті про рух грошових коштів або в примітках до звітності;

• використовуючи перехресні посилання;

• використовуючи опис статей, які легко зрозуміти, і які, по можливості, відповідають описам, що використовуються в інших частинах фінансової звітності.

Джерело: GAAP.RU

За матеріалами: IFRS

_____________________________________________
© ТОВ "ІАЦ "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2019

У разі цитування або іншого використання матеріалів, розміщених у цьому продукті ЛІГА:ЗАКОН, посилання на ЛІГА:ЗАКОН обов'язкове.
Повне або часткове відтворення чи тиражування будь-яким способом цих матеріалів без письмового дозволу ТОВ "ЛІГА ЗАКОН" заборонено.

Мати доступ до номерів і всіх статей видання Ви зможете за умови передплати на електронне видання Вісник МСФЗ
Контакти редакції:
ifrs@ligazakon.ua
 
Даний функціонал доступний передплатникам в електронному виданні.
Якщо Ви ще не передплачуєте видання, замовте безкоштовний доступ до демо-номера
або підпишіться на видання Вісник МСФЗ