Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
Спробувати Оформити передплату
Спробувати Оформити передплату
ООО "ЛИГА ЗАКОН"
Автоматизація МСФЗ 9

Основне рішення щодо автоматизації МСФЗ 9 – це впровадження ризик-системи з подальшим відображенням в обліку результатів розрахунку та моделювання.

МСФЗ 9, що набув чинності у 2018 році, є актуальним у багатьох виданнях. Зміни, які диктують нові правила, колосальні:

• з'являється ризикова складова в процесі складання звітності;

• ураховуються макроекономічні параметри;

• замінюється облік понесених втрат очікуваними;

• з'являється необхідність зміни бізнес-процесів;

• приводяться у відповідність можливості IT-систем.

IT-системи компанії повинні забезпечувати зберігання й вивантаження інформації, необхідної для цілей побудови моделей оцінки кредитного ризику, у тому числі історичну інформацію щодо наявних можливостей побудови розширених статистичних моделей оцінки параметрів ризику (PD, LGD, EAD). Також виникає потреба в підготовці IT-інфраструктури для розрахунку резерву.

Основні труднощі, з якими стикаються компанії, під час упровадження МСФЗ 9:

Основне рішення щодо автоматизації МСФЗ 9 – це впровадження ризик-системи з подальшим відображенням в обліку результатів розрахунку й моделювання. Перед ринком, який не має у своїй практиці застосування розширених методів управління ризиками, реалізація Стандарту своїми силами та швидка поява рішень – складний процес.

Класифікація інструментів

Фінансові інструменти класифікують на основі різних бізнес-моделей і характеристик фінансового активу, які пов'язані з передбаченими договорами грошовими потоками, і шляхом SPPI-тестів (від "solely payments of principal and interest" – платежі лише основної суми та відсотків). Тобто фінансовий інструмент "проганяють" через набір правил і на виході визначають тип інструменту. Логіка тесту полягає в порівнянні досліджуваного фінансового активу з "ідеальним" (benchmark) інструментом.

МСФЗ 9  відображає, які саме характеристики дострокового погашення потребують SPPI-тестів. У параграфі B4.1.11, який містить умови виникнення грошових потоків лише у вигляді виплати основної суми боргу й відсотків, ідеться про таке (пп. b):

Договорное условие, позволяющее эмитенту (т. е. должнику) досрочно погасить долговой инструмент или позволяющее держателю (т. е. кредитору) вернуть долговой инструмент обратно эмитенту до наступления срока его погашения, и при этом сумма, уплаченная при досрочном погашении, представляет по существу невыплаченные основные суммы долга и процентов на непогашенную часть основной суммы долга, которые могут включать обоснованное дополнительное возмещение за досрочное расторжение договора.

Приклад: організації видають позики співробітникам під 0 % (безвідсотковий) або за зниженою ставкою. Така позика не відповідає критерію SPPI й підлягає обліку за справедливою вартістю з коригуванням вартості позики до ринкової вартості.

МСФЗ 9 – це не лише звітність

Компанії з портфелем дебіторської заборгованості повинні формувати резерви сумнівних боргів, як того вимагає МСФЗ 9, який застосовують із 1 січня 2018 року. Розглянемо наявний підхід в 1С:Управління холдингом і необхідні потреби з метою розрахунку резервів за МСФЗ 9.

Життєвий цикл резерву під знецінення містить операції з:

• нарахування;

• відновлення – зворотна "нарахуванню" операція, коли поточна сума знецінення більше від оцінки знецінення, визнаної в попередній звітності (у поточному періоді відбувається зменшення оцінки резерву, у ЗПЗ визнають сторно-витрати);

• використання – списання фінансового активу відбувається за рахунок раніше визнаного резерву.

У транзакційній моделі нарахування резерву роблять на звітну дату й першим числом, що настає за звітною датою, формують сторно-нарахування. Такий підхід дає змогу в наступному звітному періоді провести оцінку резерву "з нуля", без урахування оцінки резерву, сформованої в попередньому періоді. Нарахування оцінки поточного резерву на кінець періоду та сторно-нарахування минулого резерву на початок періоду формують ефект зміни резерву в поточному періоді.

Методика оцінки резерву

На практиці найбільш часто трапляється методика, яку можна подати формулою:

[Оцінка] = [Прострочена заборгованість] x [Імовірність неповернення].

Прострочену заборгованість визначають як суму погашення фінансового активу від крайньої дати погашення до поточної звітної дати.

Імовірність неповернення залежить від безлічі факторів. До факторів, що найбільш часто трапляються, належать:

• глибина заборгованості (кількість днів), як довго є прострочена заборгованість;

• клас надійності контрагента.

Функціональність системи

Розрахунки резерву здійснюють за допомогою документа "Резерви за ДЗ та авансами виданими". Для цілей розрахунку резерву потрібно зробити параметричну настройку. Усі елементи настройки та документ системи розташовані в меню:

Облік за МСФЗ – Резерви – Резерви за ДЗ та авансами виданими.

Регістр Рахунка обліку заборгованості та резервів можна знайти за такою послідовністю: Облік за МСФЗ – Настройка МСФЗ – Резерви за дебіторською заборгованістю та авансами виданими – Рахунки обліку заборгованості та резервів.

У регістрі визначено список рахунків фінансових активів (ДЗ, позики, аванси видані).

Для підготовки даних МСФЗ на рахунку обліку фінансового активу запроваджено аналітику (субконто 3) – інтервали прострочення. Поділ на знецінене та незнецінене відбувається синтетично на двох рахунках.

Формування рекласу проводять на звітну дату. У дату, наступну за звітною, формується операція сторно-рекласу.

• Рахунок резерву для короткострокової заборгованості – рахунки обліку оцінного зобов'язання.

• Рахунок витрат щодо резерву – рахунок ЗПЗ, на який будуть віднесені витрати.

У довіднику Параметри розрахунку резервів за ДЗ та авансами виданими визначено фактори неповернення фінансового активу. Стандартно визначено два фактори: Клас надійності контрагента та Коефіцієнт строку погашення. У разі створення нового фактора потрібно вказати Найменування фактора, установити Тип параметра розрахунку резерву:

• Обчислюваний – визначає формулу розрахунку резерву (вбудованою мовою 1С:Підприємство);

• За контрагентом – аналітика, прив'язана до елементів довідника Контрагенти (наприклад, клас надійності контрагента);

• За договором – аналітика, прив'язана до елементів довідника Договори контрагентів (наприклад, тип договору).

Довідник Групи параметрів розрахунку резервів

Довідник визначає значення факторів і за кожним значенням установлює ймовірність неповернення (у частковому вираженні).

Довідник Договори контрагентів

Для цілей розрахунку резерву за кожним активом (договором) потрібно встановити умови оплати. У типовій функціональності системи можливі два варіанти установки умов оплати: фіксована дата або кількість днів від строку нарахування. Установити умови можна на закладці МСФЗ.

Документ Резерви за ДЗ та авансами виданими (Облік за МСФЗ – Резерви)

Документ дає можливість визначити залишки заборгованості за фінансовими активами, розрахувати величину прострочення, загальну ймовірність неповернення боргу й оцінку резерву.

Заповнення документа відбувається натисканням кнопки Заповнити та розрахувати, що доступна в командній панелі шапки документа. Розшифрування параметрів розрахунку моделі для кожного активу проводиться за допомогою натискання кнопки Докладно на командній панелі ТЧ Нарахування резервів МСФЗ.

Під час проведення документа формуються операції з нарахування резерву й рекласу заборгованості.

Для МСФЗ 9, як ми вважаємо, зазначений вище підхід можна використовувати за спрощеного підходу.

Також резерв під знецінення поділяється на:

1) очікувані збитки протягом 12 місяців (для фінансових інструментів, у яких кредитний ризик не збільшено істотно з моменту первісного визнання);

2) очікувані збитки протягом строків використання активів (для фінансових інструментів, у яких кредитний ризик збільшено істотно з моменту первісного визнання).

Загальна формула розрахунку резервів така:

ECL = EAD х PD х LGD х D,

де:

ECL (expected credit losses) – приведена вартість усіх сум недобору грошових коштів у разі виникнення дефолту протягом певного строку дії фінансового активу (Очікувані кредитні збитки);

EAD (exposure of default) – обсяг заборгованості на звітну дату, схильної до ризику знецінення;

PD (probability of default) – імовірність настання дефолту;

LGD (loss given default) – очікуваний рівень втрат у разі настання дефолту;

D (discount) – коефіцієнт дисконтування.

Імовірність дефолту (PD) – оцінка ймовірності настання дефолту протягом певного періоду часу. Виокремлюють два типи PD для розрахунку ECL:

1) 12-місячна ймовірність дефолту – передбачувана ймовірність настання дефолту протягом наступних після звітної дати 12 місяців (або протягом строку дії фінансового інструменту, що лишився, якщо він менше ніж 12 місяців). Цю ймовірність дефолту використовують для моделювання 12-місячних очікуваних кредитних втрат;

2) імовірність дефолту протягом строку дії фінансового інструменту – імовірність настання дефолту протягом строку дії фінансового інструменту, що лишився.

Як зазначено в п. В5.5.7 МСФЗ 9, оцінка того, чи слід визнавати очікувані кредитні збитки за весь строк дії, ґрунтується на значному збільшенні ймовірності ризику дефолту з моменту первісного визнання, а не на доказах знецінення фінансового активу на звітну дату.

Можливий підхід реалізації: дебіторську заборгованість, як і за спрощеного підходу, розділяють за строками погашення в довіднику Договори контрагентів.

Розрахунок ставок дефолту

1. Аналіз збору дебіторської заборгованості за строками погашення

Сума в 500 грош. од. у графі "Сума погашення" для строку 360 днів є фактичною дефолтною заборгованістю.

2. Розрахунок історичних коефіцієнтів збитку

Коефіцієнт збитку = Збиток / Непогашений залишок.

Дані зі стовпця "Непогашений залишок" зрушилися, оскільки обчислюються суми, що потрапили в певний проміжок часу (не в кінець періоду, а на початок).

Збиток 500 грош. од. обумовлено "проходженням" дефолтної суми через усі часові проміжки.

3. Додавання прогнозованої інформації

Припустимо, що кредитні збитки компанії відображають майже лінійний зв'язок із рівнем інфляції. Наприклад, якщо інфляція збільшується на 1 %, то це викликає зростання збитків на 10 % (це потрібно обґрунтувати).

4. Застосування коефіцієнтів збитку до портфеля поточної дебіторської заборгованості

Отже, визнаний збиток від знецінення дебіторської заборгованості становитиме:

Дебет Збиток від знецінення дебіторської заборгованості (ЗПЗ)

Кредит Дебіторська заборгованість на суму застосування коефіцієнта збитку до портфеля поточної дебіторської заборгованості за строками погашення.

Автор: Анна Шадріна,

старший консультант NFP

Джерело: gaap.ru

_____________________________________________
© ТОВ "ІАЦ "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2019

У разі цитування або іншого використання матеріалів, розміщених у цьому продукті ЛІГА:ЗАКОН, посилання на ЛІГА:ЗАКОН обов'язкове.
Повне або часткове відтворення чи тиражування будь-яким способом цих матеріалів без письмового дозволу ТОВ "ЛІГА ЗАКОН" заборонено.

Мати доступ до номерів і всіх статей видання Ви зможете за умови передплати на електронне видання Вісник МСФЗ
Контакти редакції:
ifrs@ligazakon.ua
 
Даний функціонал доступний передплатникам в електронному виданні.
Якщо Ви ще не передплачуєте видання, замовте безкоштовний доступ до демо-номера
або підпишіться на видання Вісник МСФЗ