Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
Спробувати Оформити передплату
Спробувати Оформити передплату
ООО "ЛИГА ЗАКОН"
Підсумки листопада від Ради з МСФЗ

Обговорення результатів листопадового засідання Ради з МСФЗ проходить цього разу без голови Ханса Хугерворста (Hans Hoogervorst), зате за участі віце-голови Сью Ллойд (Sue Lloyd) і члена IASB Даррела Скотта (Darrel Scott). Даррел продовжує тему МСФЗ 17 і розповідає про причини, що спонукали Раду прислухатися до думки багатьох учасників ринку й усе-таки відстрочити дату офіційного набрання чинності новим стандартом. Сью підводить підсумки останніх обговорень проекту за основними формами звітності, зокрема про можливе внесення ще одного проміжного підсумку EBITDA до обов'язкового змісту звіту про доходи. Також у процесі презентації учасники обговорюють ряд інших тем, у тому числі менеджерські звіти та їх основні завдання, класифікацію зобов'язань в МСБО 1, проект із тарифного регулювання, а також те, чому Рада з МСФЗ все-таки не додала окремого проекту щодо криптовалют до свого робочого плану.

Метт Тіллінг (М. Т.): Ласкаво просимо на підкаст Фонду МСФЗ, присвячений листопадовій зустрічі Ради з МСФЗ. Зустріч відбулася в Лондоні 14 – 15 листопада. Мене звати Метт Тіллінг, я – член технічного складу розробників в IASB. Сьогодні зі мною віце-голова Сью Ллойд і член Ради Даррел Скотт для обговорення останньої зустрічі та інших подій... Дарреле, перейдімо безпосередньо до самої зустрічі. Чи були на цьому тижні обговорення МСФЗ 17 у частині страхування?

Даррел Скотт (Д. С.): Так, спасибі. На останній зустрічі ми погодилися розглянути деякі питання, виявлені в процесі консультативного процесу протягом останніх 15 місяців, зокрема на жовтневій зустрічі. Ми визначили критерії, відповідно до яких проводитимемо такі обговорення, а також передбачили в них, що будь-які внесені зміни не мають бути менш корисними для інвесторів, порушувати поточні процеси впровадження й створювати ризик небажаного відстрочення дати набрання стандартом чинності. Такими були жовтневі обговорення.

У цьому місяці ми вже говорили про те, чи не варто змінити дату набрання чинності МСФЗ 17. Як уже було сказано, дуже незвично обговорювати її так рано, однак нам надійшло багато звернень від укладачів із проханням забезпечити їх більшою визначеністю, щоб плани з упровадження були чіткішими. Тому Рада, узявши до уваги певні порушення процесу впровадження, неминучі через самі обговорення можливих змін у стандарті, вирішила, що все-таки є сенс дати додатковий рік і перенести дату набрання чинності з 1 січня 2021 р. на 1 січня 2022 р.

Ми також обговорили тимчасовий виняток щодо МСФЗ 9. Для тих, хто не в курсі: МСФЗ 4 надає його страховим компаніям до 1 січня 2021 р. Рада обговорювала продовження дії винятків щодо МСФЗ 9 уже після того, як ухвалила рішення щодо МСФЗ 17. Я думаю, це важливо, що рішення з приводу МСФЗ 17 вплинуло на наше рішення щодо МСФЗ 9. Обговорення були окремими, оскільки МСФЗ 9 уже діє, й до нього немає тих самих зауважень про можливі зміни, які є до МСФЗ 17. Однак ми подумали, що в контексті короткого відстрочення МСФЗ 17 важливо, щоб ці два стандарти можна було розглядати в одному проміжку часу.

У процесі обговорення дат набрання чинності поставало питання, не чи вплине ця зміна на процес упровадження в різних юрисдикціях. Рада вирішила, що, хоча впровадження стандартів – це процес, який ми відслідковуємо досить пильно, проте все ж не контролюємо. Отже, це не впливає на ухвалення нами рішень і не має бути враховано пд час визначення дат набрання чинності.

M. T.: Сью, Рада продовжує обговорювати основні форми звітності. У цьому місяці ухвалено багато рішень, наприклад, чи варто вимагати розкриття виручки до виплати відсотків, податків і амортизації (EBITDA).

Сью Ллойд (С. Л.): Коротка відповідь на це запитання – ні. Рада вирішила не вимагати подання показника EBITDA у звіті про фінансові результати або в примітках до фінансової звітності. Однак обговорення того, як треба розглядати такий проміжний показник, були досить тривалими. Так, якщо організація все-таки показує його, чи потрібно розглядати це як показник результатів діяльності, що потребуватиме подальших реконсиляцій? Обговорення були дуже довгими й різнонаправленими, але зрештою ми погодилися, що найкраще, якщо розробники проведуть аналіз деяких питань, ідентифікованих у процесі обговорень, і нададуть його результати, щоб ми ухвалили рішення вже на їх підставі. Але важливо те, що ми вирішили не вимагати EBITDA.

Ще однією важливою темою обговорень проекту за основними формами звітності було те, чи потрібно Раді подавати також необов'язкові ілюстративні приклади для різних галузей. Рада вирішила попрацювати з цим варіантом. Необхідно подумати: якщо такі ілюстративні приклади все-таки будуть, чи варто робити їх додатком до МСБО 1 або окремим практичним керівництвом? Було вирішено поставити їх на обговорення як документа за основними формами звітності, який ілюструватиме основні форми звітності – звіт про доходи, звіт про рух грошових коштів і так далі. Також було вирішено проілюструвати деякі примітки (але саме деякі, а не повний варіант звітності). Примітки, які ми обговорили в межах проекту за основними формами звітності, – це, наприклад, те, який вони можуть мати вигляд щодо показників результатів діяльності.

M. T.: Дарреле, Рада також повернулася до менеджерських звітів. Зокрема, вона обговорювала цілі менеджерських коментарів і посібник щодо них.

Д. С.: Так, цей проект поки перебуває на ранніх етапах свого розвитку. Протягом останніх декількох місяців ми провели багато обговорень зі стейкхолдерами, у тому числі з членами робочих груп, утворених саме зі згаданою метою. Вони використовували це для підсумовування цілей у контексті того, куди необхідно помістити менеджерські звіти.

Рада вирішила, що метою менеджерських звітів є забезпечення контексту для фінансової звітності через надання користувачам історичної фінансової й операційної інформації, а також аналітики, корисної для оцінювання майбутніх чистих грошових потоків організації. Цей останній пункт породив широкі обговорення, оскільки досить багато людей хочуть менеджерські звіти, які надають аналітику, але не повний огляд усіх витрат. Рада витратила якийсь час на те, щоб визначити, де тут проводити розмежування. Ми чекаємо подальших обговорень застосування концепції істотності й принципів менеджерських звітів на січневій зустрічі в наступному році.

M. T.: Сью, чи вивчала Рада класифікацію зобов'язань, зокрема поточних і довгострокових?

С. Л.: Так, ідеться про класифікацію на поточні й довгострокові в МСБО 1. Це є продовженням обговорень попереднього варіанта, який ми подали вже досить давно. В остаточному підсумку Рада вирішила, що МСБО 1 повинен вимагати класифікації зобов'язання як поточного, якщо на кінець звітного періоду організація не має права відкласти його виконання ще хоча б на 12 місяців після закінчення поточного звітного періоду. Це, імовірніше, не радикальна зміна того, що сьогодні передбачає стандарт, а логічне уточнення.

Зокрема, МСБО 1 зараз використовує термін "безумовне право". Було певне занепокоєння з приводу того, чи розуміють його правильно. Тож у процесі обговорень ми дискутували про додаткові уточнення, які можуть бути корисними й стануть відповіддю на отримані зауваження щодо застосування. Рада вирішила, зокрема, уточнити, що під час оцінки треба виходити з істотності права. Тобто право повинне бути по суті, а якщо ви готові відкласти виконання на умовах, на які ніхто не погодиться, це ніяке не право. Варто також уточнити той факт, що на рішення організації відкласти виконання зобов'язання не впливає фактичний намір його застосовувати. Якщо менеджмент, наприклад, вирішує не користуватися цим правом, має значення не це, а сама наявність права. І ще один важливий момент: якщо рішення про виконання ухвалюють у період між датою звітності й датою подання, це жодним чином не впливає на класифікацію, адже ключове питання тут у тому, які права в нас є саме на дату звітності. Ось ті уточнення, з якими ми вирішили працювати.

M. T.: Дарреле, чи був цей місяць напруженим для діяльності на основі тарифного регулювання?

Д. С.: Так, ми рухаємося до кінця поточної стадії проекту. Розробники подали напрацювання, тож зараз ми вирішуємо питання, які залишилися, щоб мати визначеність щодо деяких деталей стандарту. Я можу навести приклади, але якщо хтось уважно відслідковує проект, я б рекомендував звернутися до робочих документів.

Перше питання – це застосовність інших стандартів у межах моделі, над якою ми працюємо. Це було зроблено переважно в контексті сьогоднішнього застосування МСФЗ 14 – тимчасового стандарту з тарифного регулювання, використовуваного як шаблон для визначення аспектів, де Рада раніше вже ухвалила, що інші стандарти не повинні впливати на модель. Першочергово ми обговорили МСФЗ 5 і МСБО 36. Рада погодилася з розробниками: оскільки модель тарифного регулювання сьогодні має досить сильний поточний елемент у процесі вимірювання відсоткової ставки, ці два стандарти необов'язково використовувати в зазначеному процесі. Було вирішено вилучити обидва стандарти із застосування моделі.

Продовжили обговоренням МСФЗ 3, зокрема щодо того, чи треба використовувати в контексті моделі вимогу про переоцінювання на основі справедливої вартості. Рада вирішила, що зараз у нас немає інформації для повноцінного висновку. Тому ми попросили розробників надати нам додаткове керівництво щодо того, чи треба переоцінювати регульовані на основі ставки активи й зобов'язання, визначені в процесі придбання, на основі справедливої вартості.

Далі обговорення було присвячено переважно поданню й розкриттям. Що стосується подання, Рада в цілому погодилася з пропозиціями розробників, за винятком однієї, яка могла б дозволити відображати в іншому сукупному доході деякі коригування за ставкою. Рада вирішила, що це трохи виходитиме за межі розглянутої моделі, і попросила розробників обміркувати питання ще раз.

Остання тема, яку ми обговорили, – розкриття. Тут розробники застосовували той самий підхід, який було розроблено в межах проекту "Ініціатива з розкриттів", щоб визначити, які розкриття нам тут необхідні. За винятком незначних виправлень Рада погодилася з тим, що на цьому етапі ми повинні керуватися іншим ("нормальним") підходом до мислення й орієнтуватися на його результати. Новий підхід може допомогти нам з напрацюванням, проте результати будуть дещо іншими, ніж були за попередніми проектами.

M. T.: Сью, Рада обговорила на цьому тижні кілька, як мені здається, досить цікавих питань впровадження. Перше було про те, як ураховувати дохід від продажу активу до того, як він буде готовим до використання. Це часто можна зустріти в добувних галузях.

С. Л.: Правильно. Ми займаємося повторним обговоренням попереднього варіанта. Він пропонував розглядати ці надходження як продаж, що породило багато питань на практиці й спровокувало дебати. Розробники переважно рекомендували легкий підхід (щось на зразок розкриттів), але Рада замість цього вирішила продовжувати роботу над модифікованою формою попереднього стандарту, яка прояснює значення пов'язаної з тестуванням діяльності, передбачивши такий нюанс, як доступність активу для використання в процесі тестування. Вона визначатиметься на основі фізичної оцінки активу, а не його фактичного функціонування. Із цим ми ще працюватимемо.

M. T.: Криптовалюти – про це ми вже говорили неодноразово. Були заклики розробити для них окремий стандарт, але Рада вирішила не додавати це до робочого плану. Чи не могли б Ви пояснити логіку?

С. Л.: Цікава тема. Ми справді обговорювали це в липні. Рада тоді сказала, що, найімовірніше, попросить Комітет з Інтерпретацій подумати над правильним підходом до обліку, тому останні обговорення стосувалися того, що ми одержали від Комітету. Але, крім безпосередньо обліку, є ще один фактор, який нам потрібно враховувати. Незважаючи на масові обговорення того, чим є криптовалюти в цілому, якщо глянути на фінансову звітність із МСФЗ, не так часто можна виявити масове володіння криптовалютами. Тому перед Радою соїть дилема: чи справді так важливо направляти зараз сюди ресурси, коли є багато інших очікуваних проектів? Комісія вирішила, що сьогодні можна застосовувати МСБО 38 і МСБО 32. В остаточному підсумку Рада дійшла висновку, що розробляти нові стандарти в цій галузі не потрібно: не так часто криптовалюти з'являються у звітності. Ми, однак, цікавимося зазначеною темою, тому Рада продовжить стежити, не чи виникне в майбутньому потреби в розробці необхідного стандарту. На цьому ж етапі Рада просто попросить Комісію оприлюднити формальне рішення за підсумками проведеного аналізу.

Джерело: IFRS

Джерело: GAAP.RU

_____________________________________________
© ТОВ "ІАЦ "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2018

У разі цитування або іншого використання матеріалів, розміщених у цьому продукті ЛІГА:ЗАКОН, посилання на ЛІГА:ЗАКОН обов'язкове.
Повне або часткове відтворення чи тиражування будь-яким способом цих матеріалів без письмового дозволу ТОВ "ЛІГА ЗАКОН" заборонено.

Мати доступ до номерів і всіх статей видання Ви зможете за умови передплати на електронне видання Вісник МСФЗ
Контакти редакції:
ifrs@ligazakon.ua
 
Даний функціонал доступний передплатникам в електронному виданні.
Якщо Ви ще не передплачуєте видання, замовте безкоштовний доступ до демо-номера
або підпишіться на видання Вісник МСФЗ