Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
Спробувати Оформити передплату
Спробувати Оформити передплату
ООО "ЛИГА ЗАКОН"
Світові центральні банки обмінялися досвідом упровадження МСФЗ 9

У Національному банку України відбувся міжнародний круглий стіл щодо особливостей упровадження Міжнародного стандарту фінансової звітності 9 "Фінансові інструменти" (далі – МСФЗ 9), організований за підтримки проекту Канада – МВФ "Розбудова інституційної спроможності НБУ" та Світового банку.

Учасниками круглого столу стали представники центральних банків Білорусі, Боснії і Герцеговини, Вірменії, Грузії, Македонії, Молдови, Туреччини, Хорватії та України.

На початку заходу заступник Голови Національного банку Роман Борисенко нагадав, що круглий стіл у такому форматі проводиться вдруге. Національний банк відкритий для обміну новою інформацією з міжнародними колегами та сподівається, що такі зустрічі стануть постійними.

"Коли у вересні минулого року ми вперше зібралися разом у Києві, то обговорювали впровадження стандарту МСФЗ 9. Наша дискусія тоді більше стосувалася планів та очікувань ринку, оскільки ще у минулому році у практичній площині Національний банк міг говорити лише про власний досвід з упровадження нового стандарту. Сьогодні ж в української сторони вже є можливість говорити про перші результати імплементації МСФЗ 9 українськими банками", – зазначив Роман Борисенко.

Як розповів заступник Голови Національного банку, упровадження банками з 1 січня 2018 року МСФЗ 9 не справляло суттєвого впливу на їх операційну ефективність.

"У власників і топ-менеджменту банків спочатку були побоювання, що новий стандарт звітності призведе до необхідності додаткової докапіталізації. За нашими оцінками, застосування МСФЗ 9 вплинуло на власний капітал банків, але це не зменшило регулятивний капітал та його достатність", – наголосив Роман Борисенко.

Основною темою круглого столу стала практика впровадження МСФЗ 9 безпосередньо центральними банками. Представники центральних банків дійшли згоди, що суттєвого впливу від переходу на МСФЗ 9 на показники їх діяльності не відбулося. Під час дискусії учасники круглого столу зазначили, що внаслідок переходу відбулися певні зміни в частині класифікації активів на балансах центробанків. Також у процесі обговорення вони погодилися, що загалом боргові фінансові інструменти, емітовані державою або її центральним банком у валюті цієї держави, є такими, за якими кредитний ризик умовно відсутній (несуттєвий), а отже немає потреби у формуванні резервів.

Крім того, учасники круглого столу наголосили на тому, що перехід на новий стандарт фінансової звітності консолідував роботу всіх залучених до цього процесу підрозділів: бухгалтерського обліку, управління ризиками, підрозділів фронт-офісу тощо. Окрему увагу також було приділено підготовці фінансової звітності за новим стандартом і розкриттю інформації відповідно до нових вимог.

До того ж учасників круглого столу зацікавили питання проведення SPPI-тесту фінансових активів (аналіз контрактних грошових потоків на наявність серед них лише платежів на погашення основної суми та процентів); оцінки очікуваних кредитних збитків; впливу впровадження МСФЗ 9 на прибутковість, особливості побудови комунікацій з основними стейкхолдерами.

Новим напрямом роботи круглого столу стало обговорення останніх змін у МСФЗ та їх можливого впливу на фінансову звітність центральних банків у майбутніх періодах. Зокрема, було розглянуто нові МСФЗ 15 "Дохід від договорів з клієнтами", МСФЗ 16 "Оренда", МСФЗ 17 "Страхові контракти", нова Концептуальна основа фінансової звітності*, рекомендації Ради з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку "Судження щодо суттєвості".

Учасники круглого столу погодилися з необхідністю й корисністю регулярного проведення таких зустрічей задля обміну думками й досвідом упровадження нових і застосування чинних міжнародних стандартів фінансової звітності, зокрема в контексті особливостей діяльності центральних банків.

За матеріалами НБУ

_____________________________________________
© ТОВ "ІАЦ "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2018

У разі цитування або іншого використання матеріалів, розміщених у цьому продукті ЛІГА:ЗАКОН, посилання на ЛІГА:ЗАКОН обов'язкове.
Повне або часткове відтворення чи тиражування будь-яким способом цих матеріалів без письмового дозволу ТОВ "ЛІГА ЗАКОН" заборонено.

Мати доступ до номерів і всіх статей видання Ви зможете за умови передплати на електронне видання Вісник МСФЗ
Контакти редакції:
ifrs@ligazakon.ua
 
Даний функціонал доступний передплатникам в електронному виданні.
Якщо Ви ще не передплачуєте видання, замовте безкоштовний доступ до демо-номера
або підпишіться на видання Вісник МСФЗ