Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
Спробувати Оформити передплату
Спробувати Оформити передплату
ООО "ЛИГА ЗАКОН"
Основні підсумки місяця в Раді з МСФЗ

Після місячної перерви Рада з МСФЗ повертається з традиційним звітом за підсумками останнього засідання. Голова IASB Ганс Гугерворст (Hans Hoogervorst) поділився першими враженнями від нового офісу на Кенері-Ворф, потім перейшов до теми основних форм звітності та пояснив наслідки рішення перенести цей проект до категорії розроблення стандартів. Віце-голова Ради Сью Ллойд (Sue Lloyd) розказала про іншу важливу тему цього місяця – динамічне керування ризиками, а також поділилася подробицями останніх рішень, ухвалених Комітетом з інтерпретацій, який вона очолює. Серед них такі цікаві теми, як облік криптовалют та ICO. Веде бесіду, як завжди, керівник освітнього напряму Метт Тіллінг (Matt Tilling).

Метт Тіллінг: Ласкаво просимо на подкаст Фонду МСФЗ, присвячений вересневому засіданню Ради з міжнародних стандартів фінансової звітності. Зустріч відбулася в Лондоні 19 – 20 вересня. Мене звати Метт Тіллінг, я керівник освітнього напряму у Фонді з МСФЗ. Сьогодні зі мною голова IASB Ганс Гугерворст і віце-голова Сью Ллойд, щоб обговорити останню зустріч та інші новини. Вереснева зустріч стала першою в нашому новому офісі на Кенері-Ворф. І перш ніж ми перейдемо до самого обговорення... Гансе, як відбувся переїзд із Сіті?

Ганс Гугерворст: Дуже добре. Ми залишили колишній офіс: оренда закінчувалася, та він у будь-якому разі більше не підходив для наших завдань (його потрібно повністю модернізувати). Замість нього ми обрали нові офісні приміщення на Кенері-Ворф, і хоча було дещо сумно залишати лондонський Сіті, я маю сказати, що переїзд пройшов досить гладко, і всі співробітники виконали фантастичну роботу з організації. Наш новий офіс на Кенері-Ворф значно кращий: більше простору й більше сучасного робочого оточення. Тож ми дуже задоволені. Відбулося перше засідання в приміщеннях для членів ради – не таких захаращених на противагу попереднім, до того ж із технологічним оснащенням. Чекаємо на майбутні багато років інтенсивних обговорень і розробок висококласних стандартів у висококласних офісних приміщеннях.

M. T.: Цього місяця були дві основні теми для обговорень. Я думаю, ми могли б розпочати з основних форм звітності, Гансе. Обговорювали декілька тем, пов'язаних із цим проектом. Я думаю, Ви могли б розповісти нам про кілька основних.

Г. Г.: Перше, що ми докладно обговорили, – це, як застосовувати "щось на кшталт EBIT" щодо банків. Як ви знаєте, ми багато часу приділили розробленню проміжного показника для виручки до податків і відсотків, що за своєю суттю операційний дохід, яким часто користується інвесторська спільнота. Звісно, це непогано працює зі звичайними компаніями, але у випадку з банками з EBIT ніхто не працює, тому що відсотки – частина операційного доходу в банків, і показник особливого сенсу не має. Тому члени робочої групи намагаються розробити принципи, з якими, скажімо так, вам не потрібно хвилюватися з приводу EBIT, якщо ви банк. Легше сказати, аніж зробити, але розробники підготували низку дуже хороших пропозицій, тож, я думаю, ми досягли непоганих результатів у розробленні принципів для цього винятку. Розробники продовжать працювати над принципами й повернуться з ними до Ради трохи згодом.

Також ми приділили багато часу можливій розробці вимог для компаній, що стосуються подання незвичайних/непостійних категорій доходу й витрат у звіті про фінансові результати. Ця інформація дуже важлива для інвесторів: їм завжди цікаво, чи є дохід для компанії постійним, чи ні, щоб точніше прогнозувати майбутні грошові потоки. Однак дуже непросто розробити керівництво щодо визначення того, що таке незвичайний дохід або непостійний дохід. Отже, ми попросили розробників розробити таке керівництво, попросили дослідити, чи можна взагалі це зробити розумно. Але ще багато потрібно зробити, перш ніж ми зможемо визначитися, чи вносити це до фінансової звітності.

M. T.: І на завершення, Гансе. Рада вирішила перенести проект щодо основних форм звітності з категорії дослідницьких до категорії проектів із розроблення стандартів. Не могли б Ви пояснити, що це означає?

Г. Г.: Це означає те, що ми вже досить упевнені в тому, що чітко визначили всі питання, наявні проблеми щодо обліку та що є уявлення про те, як їх вирішувати. Ми впевнені в тому, що розробили достатньо ідей, які точно віднайдуть утілення в стандарті. Тож ми переходимо тепер від дослідницької фази до фази розроблення, і це значить, що ми впевнені у своїй здатності довести цей проект до успішного завершення (у сенсі створення підсумкового стандарту).

M. T.: Сью, хотілося б перейти до іншої важливої теми обговорень цього тижня – динамічного керування ризиками. Розпочнімо з обговорень, які насправді не були частиною формального плану, але Рада провела дійсно цікаві дискусії навколо цілей цього проекту та його охоплення. А справді, чи є намір охопити цим проектом усі аспекти ризику й ризик-менеджменту?

Сью Ллойд: Ні, це не так. Ми не вважаємо, що зможемо забезпечити інформацію взагалі про все, що відбувається. Однак те, що ми намагаємося зробити, – це забезпечити найкращою інформацією про те, який вплив діяльність компаній із керування ризиками має на економічні ресурси. Зокрема, ми фокусуємося на впливі динамічного керування процентним ризиком у банках.

Крім того, що ми також не намагаємося зробити – це ми не намагаємося сформулювати думку про те, чи правильний рівень ризику в банках і чи правильні рішення вони ухвалюють щодо керування ризиками. Проте ми прагнемо допомогти інвесторам краще розуміти поточну діяльність із керування ризиками й бачити, наскільки менеджменту вдається реалізувати його власні цілі щодо керування ними.

M. T.: Цього місяця Рада обговорила два ключові елементи динамічного керування ризиками. "Неідеальна відповідність" – ключовий.

С. Л.: Правильно. Слід, мабуть, почати з того, що таке "ідеальна відповідність" – побачимо, наскільки в мене це вийде... Розпочнімо з того, що банки визначають активи й зобов'язання в себе для динамічного керування ризиками. Вони розглядають ці активи й зобов'язання та визначають, чого бажають досягти, який профіль ризику бажають собі дозволити. З урахуванням активів і зобов'язань у них у власності є певний "ідеальний" дериватив, який може забезпечити ідеальний результат. Я використовую термін "ідеальний", але ми не будемо його застосовувати у формальних публікаціях, хоча це ілюструє базову ідею. Ми розглядаємо це як зразковий дериватив.

Ідея в основі "неідеальної відповідності" полягає в тому, що ми беремо цей зразковий дериватив, який забезпечить ідеальний результат, порівнюємо його з тими деривативами, які фактично використовують на практиці, – і з'ясовуємо, наскільки це відрізняється. Це та інформація, яку ми намагаємося охопити концепцією неідеальної відповідності.

Рада погодилася з розробниками, що саме в такий спосіб ми повинні підходити до звітності з динамічного керування ризиками. Ми згодні з тим, що організації повинні вимірювати цю відмінність між деривативами неперервно й розкривати інформацію щодо того, якою мірою вони реалізували свої цілі, і якою мірою деривативи розходяться між собою.

У разі надлишкового хеджування – тобто, припустімо, у мене є щось на 100 у. е., а я купила дериватив на 110 у. е., тобто надміру захеджувала – у цьому випадку різниця між справедливою вартістю "ідеального" деривативу (100 у. е.) і фактичного деривативу (110 у. е.) буде представлена в P&L як "неідеальна відповідність". Це близько до ідеї неефективності, яку ми використовуємо сьогодні у звітності хеджування.

А в разі недостатнього хеджування – як якби в нас дериватив був на занадто малу суму порівняно з "ідеальним", зразковим деривативом – розкриття щодо цієї ситуації також будуть схожими з підходом до розкриття інформації зі звітності хеджування.

Також ми вирішили, що банки будуть перспективно застосовувати як кількісний, так і якісний аналіз для визначення того, чи відповідає їхній сьогоднішній підхід до хеджування обліку в межах цієї моделі.

M. T.: Сью, іншою темою, яку Рада обговорювала цього місяця, стала класифікація зобов'язань. Не могли б Ви трохи розповісти про це?

С. Л.: Так, тут ми розглядали класифікацію зобов'язань у тому розумінні, які з них поточні, а які непоточні. Це проект, над яким ми працюємо вже певний час. Кілька років тому ми навіть випускали попередній варіант, але вирішили тоді не продовжувати до завершення проекту щодо концептуальних основ. Тепер це вже зроблено, тож ми повертаємося до теми, розглядаємо коментарі, отримані тоді на попередній варіант. На цьому тижні ми хотіли від розробників, щоб вони нагадали нам, до чого вдалося дійти, і погодити наступні кроки. Ми погодили подальшу стратегію.

Ще одна річ, яку я б хотіла тут відзначити. Це не були технічні обговорення, але, утім, вони були для нас дуже важливі, адже вперше на обговореннях були присутні технічні експерти з нашого азіатсько-тихоокеанського офісу, тож нам було дуже приємно попрацювати разом.

M. T.: На додачу до засідання Ради цього місяця також відбулася нарада Комітету з інтерпретацій. Програма була дуже насиченою багатьма цікавими темами. Звісно, я запрошую всіх охочих прочитати й прослухати оновлення на нашому сайті. Але кілька тем я б усе-таки виокремив, і одна з них на цей час є цікавою для представників багатьох сфер. Це криптовалюти.

С. Л.: По-моєму, це було в липні, коли Рада додала собі тему криптовалют. Результатом тих обговорень стало рішення поцікавитися в Комітету з інтерпретацій, чи не зможуть вони провести невеличке дослідження поточних підходів до обліку криптовалют (а також первісних розміщень токенів, ICO) у межах поточних стандартів і поділитися з нами своєю думкою: чи забезпечує це корисну інформацію та чи немає в них пропозицій для нас щодо розроблення стандартів. Це були досить незвичні обговорення для Комітету. Ми не просили їх одразу визначатися щодо власне розробки нового стандарту або ухвалення рішення, але просто поділитися з Радою інформацією.

Цікаві дискусії були навколо застосування чинних стандартів. У Комітету з'явилося кілька пропозицій для нас із приводу того, що нам робити або не робити в плані майбутнього розроблення, тому наступним етапом стане інформування Ради розробниками щодо того, що саме запропонував Комітет.

M. T.: Обговорювали чимало інших цікавих тем, серед них – зобов'язання в контексті спільних операцій, а також абсолютно інша тема – з визначення обмінної ставки в умовах, коли обміну довго не проводили. Обидві поверхово можуть видатися заїждженими, але, думаю, в обох є цікаві аспекти.

С. Л.: Так, це два дуже цікаві питання, вельми життєві, і я рекомендую звернути увагу на роботу, яку тут виконав Комітет. Але все ж давайте про них коротенько. Щодо спільних операторів – тут ми розглядали дуже специфічні питання. Ішлося про випадки, коли є спільна операція, і провідний оператор у цій спільній операції укладає угоду оренди обладнання. Він підписує документ, але з прицілом на те, що актив будуть використовувати в спільній операції. Питання, яке варто тут поставити, таке: що має вказати у своїй фінансовій звітності провідний оператор?

Комітет дійшов висновку, що в чинних стандартах і так є достатнє для цього зазначення, тому розробляти нові стандарти немає потреби. Що важливіше, Комітет також дійшов висновку, що в цьому випадку провідний оператор має повністю визнавати в себе у фінансовій звітності все орендне зобов'язання. Слід зауважити, що це попередній висновок. Зараз його виставлено на обговорення, тому зацікавлені сторони можуть його прокоментувати, а надалі Комітет знову повернеться до обговорень.

Друга тема, яку Ви згадали, – це, що робити з обмінними курсами, якщо впродовж тривалого часу обміну не було. Досить специфічні обговорення непростих ситуацій на кшталт тієї, яка склалася тепер у Венесуелі: що робити компаніям стосовно подання інформації щодо перерахунку та який обмінний курс у Венесуелі їм використовувати. Комітет дав відповідь на дуже специфічне питання, а саме: у ситуації, яка склалася у Венесуелі, досить неординарній, укладачам звітності потрібно орієнтуватися на офіційний обмінний курс і перевіряти, чи відповідає він визначенню курсу закриття. Тобто не використовувати його наосліп.

Що це означає? Тут ми запитуємо, чи можуть укладачі звітності оцінити цей обмінний курс і фактично обмінювати валюти за цим курсом. Це, безумовно, підсумкове рішення Комітету з цього специфічного питання. І це, безумовно, веде нас на наступного питання: а якщо це не курс закриття, що робити тоді? Комітет вирішив провести додаткові дослідження та з'ясувати потенціал для вузькоспрямованих змін у стандартах, аби було зрозуміло, що робити в такій ситуації.

M. T.: Знову ж таки обговорення були значно повнішими й щодо низки інших дуже цікавих тем... Гансе, перш ніж ми завершимо, думаю, варто згадати кілька інших подій. Зараз дуже активний період для Ради й Фонду з МСФЗ. Спочатку відбулася зустріч консультативної ради...

Г. Г.: Так, на початку вересня в нас була зустріч консультативної ради, присвячена стратегічним темам. Як завжди, ми одержали чимало хороших рекомендацій. Наприклад, ми багато обговорювали проблему своєчасності розроблення стандартів. Один з основних напрямів критики на адресу Ради в тому, що часто ми не вкладаємося у визначені строки. Але з іншого боку, ми завжди прагнемо бути в повному контакті з нашими стейкхолдерами, а стейкхолдери часто просять більше часу на те, щоб дати відповідь на наші запитання. Отже, ми запитали в консультативної ради, як зіставити ці дві, імовірно, конфліктні вимоги до нашої роботи і як збалансувати вчасність із належним процесом розроблення. І отримали кілька корисних рекомендацій.

Також ми говорили про те, як саме ми підтримуємо контакт зі стейкхолдерами (можливо, це ми зможемо поліпшити із застосуванням технологій) і чи потрібно нам застосовувати різні підходи щодо різних груп стейкхолдерів (укладачів, інвесторів тощо).

M. T.: Звісно, якщо ви зацікавлені в подробицях обговорень консультативної ради, є окремий подкаст, присвячений цим обговоренням... Гансе, першого тижня жовтня ми проводимо щорічну конференцію світових розробників стандартів – це дуже велика й важлива конференція.

Г. Г.: Так, це дуже цікава подія. У нас зберуться понад 100 делегатів із більше ніж 50 країн на додачу до представників міжнародних організацій. Вони приїдуть до нас, щоб обговорити низку питань, над якими ми працюємо, обговорити широкий набір тем, зокрема й концептуальні основи. Це значною мірою освітній захід. Фантастична подія, що дає змогу нам поспілкуватися з групами стейкхолдерів, багатьох з яких ми зазвичай не бачимо. Прекрасна нагода обмінятися думками з людьми.

M. T.: І, крім усього цього, у нас також відбудеться зустріч піклувальників у Південній Африці.

Г. Г.: Зустріч піклувальників відбудеться в Йоганнесбурзі. Це дуже важлива зустріч. Остання зустріч під головуванням Мішеля Прада. На жаль, він іде від нас. З Мішелем я працював понад 10 років – це було ще з моєї попередньої роботи як регулятора ринку цінних паперів у Нідерландах. Мішель – фантастична особистість, з ким мені вдалося попрацювати: величезна мудрість, дивовижні особисті якості. Його не вистачатиме мені особисто, а також його не вистачатиме й усій організації загалом.

На щастя, знайшовся дуже хороший кандидат на зміну – містер Ерккі Лііканен, колишній керівник центрального банку Фінляндії. Також він був комісаром у Європі, тож це людина, яка в курсі ситуації та має дуже хороші зв'язки. Я впевнений, що мені вдасться працювати з ним не гірше, ніж із Мішелем, і що він буде дуже ефективним головою піклувальників.

Джерело: IFRS


Джерело:
 GAAP.RU

_____________________________________________
© ТОВ "ІАЦ "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2018

У разі цитування або іншого використання матеріалів, розміщених у цьому продукті ЛІГА:ЗАКОН, посилання на ЛІГА:ЗАКОН обов'язкове.
Повне або часткове відтворення чи тиражування будь-яким способом цих матеріалів без письмового дозволу ТОВ "ЛІГА ЗАКОН" заборонено.

Мати доступ до номерів і всіх статей видання Ви зможете за умови передплати на електронне видання Вісник МСФЗ
Контакти редакції:
ifrs@ligazakon.ua
 
Даний функціонал доступний передплатникам в електронному виданні.
Якщо Ви ще не передплачуєте видання, замовте безкоштовний доступ до демо-номера
або підпишіться на видання Вісник МСФЗ