Документ:
накази Мінфіну "Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку" від 20.06.2018 р. № 564 та "Про внесення змін до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" від 20.06.2018 р. № 565
Кому читати:
підприємствам усіх форм власності
Що сталося:
внесено чергову порцію правок до бухстандартів і Положення № 88
Набирає чинності:
із дня офіційного опублікування
Загалом коментовані зміни покликано привести бухгалтерську нормативку до спільного знаменника з нормами Закону про бухоблік. Цього разу правки торкнулися перших двох бухстандартів і Положення № 88. Що ж нового в них можна знайти тепер?
НП(С)БО 1 і 2 – поки що без нових форм звітності
Перший бухстандарт отримав цілу низку термінологічних оновлень, зокрема:
1) НП(С)БО слід вважати нормативно-правовим актом, який визначає принципи та методи ведення бухобліку і складання фінзвітності підприємствами (крім підприємств, які відповідно до законодавства складають фінзвітність за МСФЗ та НП(С)БОдс), розроблений на основі МСФЗ і законодавства ЄС у сфері бухобліку та затверджений Мінфіном;
2) відтепер фінансова звітність – це звітність, що містить інформацію про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Водночас консолідована фінзвітність – це фінансова звітність підприємства, яке здійснює контроль, та підприємств, які ним контролюються, як єдиної економічної одиниці;
3) під чистим доходом від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) слід розуміти дохід, що визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг (у тому числі платежів від оренди об'єктів інвестиційної нерухомості) наданих знижок, вартості повернених раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів.
Одним із суттєвих доповнень у цьому стандарті є уточнення щодо складу проміжної фінзвітності.
Підприємства, які складають фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, складають проміжну фінансову звітність, яка охоплює відповідний період (I квартал, перше півріччя, дев'ять місяців), наростаючим підсумком з початку звітного року у складі балансу та звіту про фінансові результати.
До речі, аналогічну норму Мінфін передбачив і в Порядку № 419.*
* Докладніше про це читайте в матеріалі "Фінзвітність подаємо по-новому: Порядок № 419 обзавівся свіжою редакцією".
Зазнали змін і деякі вимоги НП(С)БО 2. Відтепер:
1) норми цього стандарту застосовуються:
• групою юридичних осіб (група підприємств), яка складається з підприємства, що контролює інші підприємства (материнське (холдингове) підприємство);
• групою дочірніх підприємств (крім групи підприємств, які відповідно до законодавства складають фінзвітність за МСФЗ, або групи підприємств, у якій підприємство, що контролює інші підприємства (материнське (холдингове) підприємство), складає фінзвітність за МСФЗ);
2) дозволено не подавати консолідовану фінзвітність материнським підприємствам (крім підприємств, що становлять суспільний інтерес), якщо разом із контрольованими підприємствами їхні показники на дату складання річної фінансової звітності не перевищують двох із таких критеріїв:
• балансова вартість активів – до 4 млн євро;
• чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) – до 8 млн євро;
• середня кількість працівників – до 50 осіб;
3) уточнено, що міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, до сфери управління яких належать суб'єкти державного сектору економіки, та органи, які здійснюють управління майном суб'єктів комунального сектору економіки, складають окрему консолідовану фінзвітність шляхом упорядкованого додавання аналогічних показників фінзвітності таких підприємств.
Окремо зазначимо, що коментований Наказ № 564 не передбачає, як очікувалося, запровадження нових форм звітності, а саме: Звіту про платежі на користь держави та Звіту про управління. Принаймні початково у проекті коментованого наказу про це йшлося. Щоправда, не виключаємо, що такі звіти все ж з'являться у якій-небудь із майбутніх версій стандартів.
Первинка легітимна навіть із несуттєвими недоліками
До когорти змінених документів потрапило й Положення № 88. Завдяки коментованим змінам п. 2.4 згаданого Положення доповнено новим уточненням: неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що:
• такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції;
• документи містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Матеріал надано редакцією модуля БУХГАЛТЕР&ЗАКОН
_____________________________________________
© ТОВ "ІАЦ "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2018
У разі цитування або іншого використання матеріалів, розміщених у цьому продукті ЛІГА:ЗАКОН, посилання на ЛІГА:ЗАКОН обов'язкове.
Повне або часткове відтворення чи тиражування будь-яким способом цих матеріалів без письмового дозволу ТОВ "ЛІГА ЗАКОН" заборонено.
