Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
Спробувати Оформити передплату
Спробувати Оформити передплату
ООО "ЛИГА ЗАКОН"
Рада з МСФЗ підбиває підсумки за червень

Віце-голова Ради з МСФЗ Сью Ллойд (Sue Lloyd) – цього разу за відсутності голови IASB Ганса Гугерворста (Hans Hoogervorst) – ділиться підсумками проведених минулого місяця обговорень. Запис відеопрезентації зроблено у Франкфурті під час щорічної конференції з МСФЗ, на якій п. Гугерворст подав у чомусь філософське бачення міжнародних стандартів фінансової звітності у процесі свого виступу. Крім того, Сью обговорює недавній вихід довгоочікуваного дискусійного документа з теми фінансових інструментів із характеристиками капіталу й ділиться враженнями від двосторонньої зустрічі IASB та американського FASB, що відбулася вперше після довгої перерви.

M. T.: Ласкаво просимо на вебкаст Фонду МСФЗ, присвячений червневому засіданню Ради з МСФЗ. Зустріч відбулася в Лондоні 19 – 21 червня. Мене звуть Метт Тіллінг, я директор освітнього напряму у Фонді МСФЗ. Сьогодні зі мною тут віце-голова Ради Сью Ллойд, щоб обговорити останню зустріч та інші напрацювання. Невелика зміна в локації – ми у Франкфурті на конференції з МСФЗ, і це означає, що звук може бути трохи іншим. Також це означає, що всі дуже зайняті, тому Сью – єдина з тих, хто приєднався до мене сьогодні... Ласкаво просимо, Сью! Розкажіть нам трошки про Франкфурт.

S. L.: Що ж, ми у Франкфурті, і тут близько 300 людей на конференції, що радує. Ми проводимо безліч сесій на конференції, присвячених широкому спектру тем – від поліпшення розкриттів і важливості суджень та оцінок до вельми специфічних, таких як упровадження стандарту з оренди та "Концептуальних основ" у дії. Тут дуже багато наших представників – майже третина всієї Ради – і, що також дуже важливо для якості конференції, у нас багато запрошених чудових ораторів, які беруть участь у сесіях.

M. T.: Це в повному розумінні слова міжнародна конференція – уважаю, тут понад 50 країн, які долучилися до нас на цьому заході, це дійсно фантастика. І однією з "окрас" його, безумовно, став ключовий виступ Ганса – ми запустили його онлайн, якщо хтось хоче подивитися, а також його запис.

S. L.: Одна з речей, якої він торкнувся, й одночасно сам заголовок виступу – це "МСФЗ як усвідомлений особистий інтерес". Уважаю, йому вдалося відзначити низку цікавих спостережень щодо переваг використання повних стандартів МСФЗ на основі деяких прикладів із різних країн світу, що стосуються використовуваних там підходів. І також дуже цікавим був приклад так званого "Ефекту Хетеуей", де Ганс розповідає про зв'язок між згадками актриси Енн Хетеуей і цінами на акції Berkshire Hathaway. Уважаю, це варто послухати.

M. T.: Перш ніж ми перейдемо до обговорень Ради під час червневої зустрічі, IASB опублікував консультаційний документ щодо фінансових інструментів із характеристиками капіталу...

S. L.: Правильно, ми опублікували дискусійний документ із цієї теми, який фокусується на обліку фінансових інструментів із погляду перспективи їх емітентів. По суті, ідеться про те, чи класифікувати фінансовий інструмент як борг чи капітал, або ж вони повинні класифікуватися частково як борг і капітал.

Чому ми взагалі опублікували цей документ? Ми знаємо, що з погляду класифікації сьогодні є деяка невизначеність щодо того, чи повинні деякі інструменти класифікуватися як капітал або ж як зобов'язання. Також, навіть коли класифікація зрозуміла, не завжди зрозумілі підстави для такої класифікації. У документі міститься концепція класифікації, яка, ми сподіваємося, зробить усе зрозумілим, а також допоможе людям із застосуванням принципів класифікації в міру появи нових фінансових інструментів.

На додаток, на основі того, що ми чули раніше, інвестори хочуть більш детальну інформацію про фінансові інструменти у фінансовій звітності, особливо якщо фінансові інструменти класифікуються як капітал. Якщо уявити фінансові інструменти, вони можуть варіюватися від короткострокових боргових зобов'язань до звичайних акцій, і всюди протягом цього спектра ми стикаємося з цим поділом на "чорне і біле" – зобов'язання та капітал – і потрібно розповісти трохи більше про різні характеристики фінансових інструментів. Тому не менше за саму класифікацію важливим є той факт, що дискусійний документ також містить деякі нові пропозиції щодо подання та розкриття, покликані трохи доповнити картину характеристик різних фінансових інструментів. Сподіваємося, що він буде корисним укладачам звітності (допоможе їм із розумінням класифікації), а також інвесторам як із погляду поліпшення послідовності класифікації в різних організацій, так і з погляду цих пропозицій щодо подання та розкриття.

Консультації триватимуть шість місяців – до початку січня. На ранній стадії цього проекту те, що ми плануємо робити з відгуками, – це передусім визначити, чи згодні люди з тим, що з IAS 32 нині дійсно є серйозні проблеми, які вимагають подальшого розроблення стандартів із цієї теми, і якщо підтримка продовженню розроблення стандартів є, то чи є достатніми ідеї, запропоновані в дискусійному документі, або чи є ще якісь варіанти, які варто вивчити. Ми орієнтуватимемося на відгук із листів із коментарями та публічних заходів, щоб вирішити, якими будуть подальші кроки в межах цього проекту.

M. T.: Цього місяця ще до засідання відбулася спільна зустріч IASB – FASB, що стало приводом для обміну досвідом та обговорення питань щодо стандартів, які пройшли конвергенцію. Чи є якісь ключові моменти, якими варто поділитися?

S. L.: Насамперед я думаю, варто трохи розповісти про передісторію цієї сесії, її суть... У минулому приблизно раз на рік ми проводили спільні сесії з FASB. Хоча в нас більше немає спільних проектів, уважаємо, дуже добре проводити обмін досвідом і знаннями між радами. Перше, що потрібно відзначити, – це те, що сесія була освітньою, тому від жодної з рад не було потрібно прийняття рішень ні з якої конкретно теми, усе було лише в освітніх цілях.

Розглядали ми проекти двох основних типів. По-перше, ми поглянули на проекти, де обидві ради дійшли однакових або дуже близьких результатів, – щодо них ми просто хотіли оновити інформацію й обмінятися ідеями. Одним із прикладів таких був проект щодо основних форм звітності – у FASB є пов'язаний проект, який називається "Звітність за фінансовими результатами". Ми обговорили зв'язок між вимогами про додаткове дезагрегування на лицьовій стороні звіту про доходи та визначенням додаткових проміжних підсумків на лицьовій стороні звіту про фінансові результати. Також ми торкнулися проекту щодо розкриттів – такі в нас є в обох. Обидві ради цікавляться темою розроблення нових вимог до розкриттів, і тут ми обмінялися думками.

Другий тип обговорень, які в нас були, – це сфера стандартів, що вже пройшли конвергенцію, і ми просто порівняли свої записи, щоб знизити ризик подальших розбіжностей. У межах цієї категорії ми обговорили вимірювання справедливої вартості, де в нас уже є загальний стандарт, обумовили те, що вдалося дізнатися на основі недавнього вивчення практики застосування, а FASB повідав про оновлення у вимогах до розкриттів, пов'язаних із вимірюванням справедливої вартості.

Також ми говорили про гудвіл, зважаючи на те, що в нас в обох є однаковий стандарт з об'єднання бізнесу і ми обоє розмірковуємо над тим, що необхідно робити з подальшим урахуванням гудвілу. На жаль, ніяких особливих висновків за підсумками обговорень зробити не вдалося, але було просто цікаво порівняти свої записи.

M. T.: А тепер переходимо безпосередньо до самого засідання IASB. Як і в попередні кілька місяців, ми розпочали з "Ініціативи щодо розкриттів". Рада окреслила підходи до визначення цілей розкриттів і вимог у майбутньому.

S. L.: Правильно. Розробники представили підхід, на який ми повинні орієнтуватися в майбутньому під час розроблення вимог до розкриттів. Думаю, перша важлива річ тут полягає в тому, що розкриття – це те, про що нам завжди необхідно думати, починаючи з найбільш ранньої стадії, тобто протягом усієї роботи над проектом, а не в його кінці.

Друга річ, яку ми обговорили з розробниками, – це деякі запропоновані підходи до визначення кроків, які необхідно робити під час розроблення вимог до розкриттів. Ми згодні з тим, що в розробленні вимог до розкриттів завжди слід мати чітке розуміння того, які питання ми намагаємося вирішити. Необхідно розуміти, чого саме стейкхолдери хочуть від розкриттів, чому саме цього – як укладачі, так і, що також дуже важливо, користувачі фінансової звітності, як вони насправді збираються користуватися цими розкриттями. Потрібно розуміти, які розкриття нам необхідні під конкретні пропозиції щодо визнання та вимірювання, над якими працює Рада, крім того, вигоди й витрати розкриттів також є тим, про що ми думаємо постійно, а не лише наприкінці процесу. Далі ми документуємо, якими будуть ефекти від запропонованих цілей і вимог запропонованих розкриттів.

M. T.: На додачу до цього процесу ви також забезпечуєте залучення до проекту членів команди з Таксономії...

S. L.: Правильно. Ми прийшли до думки, що члени команди з Таксономії МСФЗ повинні брати участь, починаючи з найбільш ранньої стадії проекту, і що ми повинні включати їх як складову частину наших проектних груп із низки причин. Одна з них – це те, що ніхто більше в усій організації не має кращого розуміння всіх вимог до розкриттів, що дає змогу швидко визначити, чи немає в нас яких-небудь прогалин або дублювань, а також тому, що вони мають чітке розуміння розкриттів, які застосовуються на практиці, тобто й з цієї перспективи ми можемо отримати від них інформацію.

Плюс, з тієї причини, що вони повинні брати від нас розкриття й "заганяти" їх у Таксономію, у них дуже чітке розуміння щодо тямущості написання нами вимог до розкриттів. Також це допомагає й нам не забувати про цей "цифровий світ", у якому ми працюємо, тобто ми розуміємо не тільки те, як маркуються дані тегами, але і як вони в кінцевому підсумку "споживаються", так що ми в процесі написання не випускаємо з уваги й цього аспекту. Справді, це сильно розширило з багатьох аспектів навички, які нам потрібні під час розроблення вимог до розкриттів.

M. T.: Рада продовжує обговорювати визначення суттєвого. Які новини на сьогодні?

S. L.: Цього місяця ми вирішили додати нову концепцію "помутніння інформації" до визначення суттєвого – це відповідає пропозиціям, які ми висунули в проміжній версії. Однак деякі коментатори, навіть якщо вони були згодні з додаванням концепції "помутніння інформації", відзначали, що не завжди зрозуміло, що саме ми маємо на увазі під "помутнінням" (obscuring – GAAP.RU), так що це може потребувати суджень. У відповідь на отриманий відгук у фінальній версії ми збираємося представити чіткий опис і приклади того, що ми маємо на увазі під "помутнінням". Так що ми вирішили продовжувати роботу над проектом, відштовхуючись від унесення змін до цього визначення.

Крім того, ми вирішили забезпечити відповідність визначення суттєвого термінології, що використовується нами в "Концептуальних основах", і замінити словосполучення "може вплинути" ("...could influence" – GAAP.RU) на "може обґрунтовано вважатися, що вплине" ("...could reasonably be expected to influence" – GAAP.RU) у визначенні. Рада постановила, що нове визначення набуде чинності з 1 січня 2020 року з можливістю дострокового застосування.

M. T.: IASB продовжила розпочаті у квітні і травні обговорення використання підходу на основі поточної вартості в об'єднанні бізнесу під загальним контролем, який впливає на неконтролюючі частки володіння.

S. L.: Так, ідеться про тему об'єднання бізнесу під загальним контролем. Ми розглядаємо ситуації, коли підсумковий контроль над групою компаній не змінюється, але, наприклад, одна сестринська компанія може придбати іншу, – IFRS 3 нині цього не обумовлює. Знову-таки ми дивимося на обставини, за яких компанія-набувач має неконтролюючих власників.

Це не була сесія прийняття рішення – швидше видача вказівок розробникам для вироблення ними майбутніх підходів. Розробники дуже хотіли отримати з боку Ради відгук щодо того, чи не повинні ми на постійній основі брати до уваги, чи є розподіл капіталу або ж капітальні внески в разі придбання однієї компанією своєї сестринської компанії за суму, меншу або, навпаки, таку, що перевищує справедливу вартість бізнесу, – чи повинні ми відстежувати це частіше, ніж робили б у разі з об'єднанням бізнесу за участю третіх сторін.

Крім того, ми в загальних рисах обговорили такий момент. Якщо ми застосовуємо підхід на основі поточної вартості, як в IFRS 3, то якою мірою потрібно вносити до нього модифікації. Я вважаю, що з боку Ради на цій зустрічі було попередження розробникам проти зайвих ускладнень, що потрібно іноді подумати, чи будуть додаткові розкриття на додаток до традиційної механіки IFRS 3 найкращим рішенням. Уважаю, буде цікаво подивитися, з чим до нас повернуться розробники, після того як попрацюють із цим відгуком.

M. T.: Ще одна тема місяця – одна з тих, яку ми в минулому торкалася дуже коротко, – це динамічне керування ризиком. Цього місяця, однак, Рада прийняла деякі ключові рішення. IASB обговорила кілька тем, включаючи похідні фінансові інструменти, яким приділять увагу під час першої стадії проекту.

S. L.: Щоб окреслити все в загальних рисах... Цей проект здебільшого стосується керування процентним ризиком у банках, яке для простоти іноді називають макрохеджуванням. Загалом ми повинні вирішити проблему розбіжностей у хеджуванні активів і зобов'язань, які вимірюються на основі амортизованої вартості, з використанням деривативів, що виміряються на основі справедливої вартості, і визначити, як найкраще відобразити цю діяльність із керування ризиками у фінансовій звітності. Що обговорювала тут Рада, так це загальну модель, яку нам потрібно протестувати, перш ніж переходити до повноцінного пророблення ідеї на початку наступного року. Рада відштовхується від механіки обліку хеджування на основі грошових потоків.

Цього місяця, як Ви правильно помітили, ми обговорювали, які деривативи можна буде включати до моделі. Попередньо Рада вирішила, що модель повинна давати змогу використання процентних свопів на додаток до форвардних угод, однак на цій стадії ми поки що не включатимемо опціони, оскільки вони ускладнять модель, а також тому, що не так часто використовуються.

Також ми дійшли висновку, що модель потребуватиме формальної класифікації та документації деривативів, і Рада попередньо вирішила, що тільки деривативи, де бере участь зовнішній контрагент, зможуть брати участь у моделі.

M. T.: Ви також розглянули фінансові результати в контексті моделі динамічного керування ризиками?

S. L.: Цього місяця Рада почала обговорення майбутньої роботи моделі звітності за результатами діяльності, яку ми розробляємо. Від чого ми відштовхуємося тут – це від концепції з погляду банків. Діяльність хеджування, яку вони проводять, має основною метою досягнення певної чистої процентної маржі. З огляду на активи й зобов'язання в себе у володінні, вони вибирають набір деривативів для досягнення цього конкретного результату чистої процентної маржі – наприклад, щоб переконатися, що на їх чисту процентну маржу не впливатиме зміна процентних ставок протягом наступних, скажімо, п'яти років.

Рада тут дійшла висновку, що, якщо організація вибирає для себе саме той набір деривативів, який необхідний для реалізації цієї мети, у звіті про доходи буде відображена чиста процентна маржа, яку вони хочуть забезпечити, оскільки це саме те, чого вони сподіваються досягти з обраними деривативами. Це означає певний трансформаційний ефект для діяльності з керування ризиками, який буде відображений у прибутках і збитках. Реалізувати це планується за допомогою механіки обліку на основі грошових потоків, що означає, що відкладені деривативи в межах моделі визнаватимуться в OCI, а їх рекласифікація – ця цільова чиста процентна маржа – стане тим, що ви побачите у звіті про доходи. Що буде, якщо "ідеальної" стратегії хеджування з якихось причин не вдасться досягти, стане темою майбутніх обговорень Ради.

M. T.: Чудово. Цікаво буде подивитися за розвитком проекту протягом наступних місяців... Сью, важко повірити, що минулого місяця ми відзначили 17-й день народження IASB.

S. L.: Так, і кажучи про IFRS 17, приємно бачити на основі обговорень із людьми, що вони посилено працюють над його впровадженням, що можна спостерігати на основі безлічі хороших питань, які надходять робочій групі переходу. Також дуже приємно, що багато світових юрисдикцій уже впровадили стандарт, і, як це вже відзначили під час попередніх вебкастів, ми активно пропонуємо сторонню допомогу компаніям, яка їм потрібна в підготовці до стандарту, – як із боку робочої групи переходу, так і в межах освітніх сесій з інвесторами.

У нас були обговорення IFRS 17 у процесі засідання Ради – ми говорили про невеликі коригування до стандарту, що проясняють, які можна порівняти з невеликим "патчем" для ПЗ, який фіксує "баги". Тобто це будуть коригування з метою усунення деякої непослідовності формулювань, але нічого фундаментального. Рада вирішила, що, будучи відповідальним розробником, вона зобов'язана прийняти ці зміни і з урахуванням їх природи має розглядати в межах щорічного проекту поліпшень, тому ми включимо їх до наступного набору щорічних поліпшень, який вийде.

Джерело: GAAP.RU

_____________________________________________
© ТОВ "ІАЦ "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2018

У разі цитування або іншого використання матеріалів, розміщених у цьому продукті ЛІГА:ЗАКОН, посилання на ЛІГА:ЗАКОН обов'язкове.
Повне або часткове відтворення чи тиражування будь-яким способом цих матеріалів без письмового дозволу ТОВ "ЛІГА ЗАКОН" заборонено.

Мати доступ до номерів і всіх статей видання Ви зможете за умови передплати на електронне видання Вісник МСФЗ
Контакти редакції:
ifrs@ligazakon.ua
 
Даний функціонал доступний передплатникам в електронному виданні.
Якщо Ви ще не передплачуєте видання, замовте безкоштовний доступ до демо-номера
або підпишіться на видання Вісник МСФЗ