Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
Спробувати Оформити передплату
Спробувати Оформити передплату
ООО "ЛИГА ЗАКОН"
Зміни в переліку низькоподаткових країн: умови та переваги

Поняття трансфертного ціноутворення з'явилося приблизно в середині XX-го століття в США через зростаючу активність великих корпорацій, що володіють виробничими підрозділами в кількох країнах. Приблизно в цей самий час держави намагаються законодавчо впливати на активне використання корпораціями низькоподаткових країн, оскільки через застосування податкових норм, які дають змогу знизити податковий тягар за рахунок певної цінової маніпуляції, держава недоодержує належні їй податкові платежі, які вона одержала б за умови, що сторони застосовували б ринкові ціни.

На сьогодні трансфертне ціноутворення тією чи іншою мірою, тим чи іншим способом, регулюється практично у всіх країнах світу. В Україні трансфертне ціноутворення з'явилося з набранням чинності 1 вересня 2013 року Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення", а держава активно почала розвивати цей процес із 2015 року, виправляючи та доповнюючи список країн, які є низькоподатковими.

Сама собою практика трансфертного ціноутворення не є адміністративно або кримінально караним діянням за умови її здійснення відповідно до вимог законодавства.

За джерелами Державної фіскальної служби України відомо, що список низькоподаткових юрисдикцій оновлюється не більш як раз на рік, щоб не розривати звітний період. Але якщо з якихось причин відбувається включення або виключення країн у середині року (як наприклад, за підсумками 2015 року), виникають спори, пов'язані з моментом переходу права власності на товар протягом року з метою уникнення контролю за трансфертним ціноутворенням. Аналогічні спори можуть виникнути і під час операцій із нерезидентами з виключених країн.

Відповідно, на початку кожного нового року Кабінет Міністрів України видає певний нормативно-правовий акт, у якому закріплюється перелік держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України:

– держави, у яких ставка податку на прибуток підприємств (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижча, ніж в Україні, або такі, що надають суб'єктам господарювання пільгові режими оподаткування;

– держави, з якими Україна не уклала міжнародні договори з положеннями про обмін інформацією;

– держави, компетентні органи яких не забезпечують своєчасний і повний обмін податковою та фінансовою інформацією на запити центрального органу виконавчої влади.

Під час планування та проведення зовнішньоекономічних операцій протягом 2018 року слід також брати до уваги, що необхідно відповідати таким критеріям:

– 150 млн грн валового доходу платника податку і 10 млн грн суми операцій із відповідним контрагентом – нерезидентом для звичайного платника податку на прибуток;

– 10 млн грн сума розрахунків для представництв іноземних суб'єктів господарювання зі своїми материнськими компаніями.

Вигода трансфертного ціноутворення з нерезидентними компаніями така:

– мінімізація оподаткування, а саме: зниження бази оподаткування шляхом використання як посередника в торгівлі нерезидентної компанії; виведення прибутку з країн із високими податками до безподаткових територій; придбання власності від імені нерезидентної компанії, що дає змогу значно заощадити на податку на прибуток і капітал;

– захист активів – адже багато нерезидентів юридично реєструються за принципом обмеженої відповідальності. Таким чином, компанія не відповідає своїми активами за зобов'язаннями своїх власників. Відповідно, виводячи активи за кордон, власник цих активів може бути більш упевнений у їхній захищеності;

– збереження конфіденційності завдяки більш захищеній, ніж в Україні, системі розкриття інформації про власників або акціонерів нерезидентної компанії, оскільки така інформація зазвичай може бути видана за вироком міжнародного або місцевого суду. Таким чином, одержати інформацію про фактичних власників нерезидентної компанії досить складно;

– безпечне зберігання своїх коштів, а саме розміщення грошей у безпечному та надійному міжнародному банку, не боячись уведення в нього тимчасової адміністрації, цілодобовий, негайний доступ і вільне розпорядження та переміщення коштів;

– захист вашого українського бізнесу шляхом участі нерезидентної компанії як посередника між вашою місцевою компанією та міжнародним партнером з метою мінімізації податків, спрощення документообігу, прискорення фінансових потоків і захисту від свавілля контролюючих органів;

– імпорт основних засобів, наприклад, за необхідності закупівлі за кордоном обладнання та відсутності бажання сплачувати завищені мита і ПДВ, можна придбати це обладнання на нерезидентну компанію і внести його як статутний фонд до спільного підприємства.

Так, з 1 січня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України, та визнання таким, що втратило чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 р. № 977" від 27.12.2017 р. № 1045, за яким закріплено близько 70 країн.

Також варто зауважити, що Кабмін постановою від 11.04.2018 г. № 295 вніс зміни до Переліку держав (територій), що відповідають критеріям. Таким чином, із переліку виключено Болгарію.

Як пояснили в Кабміні, прийняття рішення обумовлене тим, що болгарська сторона надала інформацію про те, що Болгарією вживаються заходи щодо протидії агресивному податковому плануванню та податковому шахрайству, передбачені Планом дій BEPS і Директивою ЄС 2015/849.

Виключення Болгарії із зазначеного Переліку має на меті проведення додаткових консультацій з її органами для вивчення можливих ризиків застосування системи оподаткування цієї країни для мінімізації сплати податків резидентами України.

Резюме статті

На закінчення варто наголосити, що трансфертне ціноутворення виступає значимим інструментом у податковому праві. І регулюючи перелік низькоподаткових країн, Україна дозволяє знизити податковий тягар за рахунок певної цінової маніпуляції і водночас одержує належну їй вигоду.

Матеріал надано редакцією видання ЮРИСТ&ЗАКОН

_____________________________________________
© ТОВ "ІАЦ "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2018

У разі цитування або іншого використання матеріалів, розміщених у цьому продукті ЛІГА:ЗАКОН, посилання на ЛІГА:ЗАКОН обов'язкове.
Повне або часткове відтворення чи тиражування будь-яким способом цих матеріалів без письмового дозволу ТОВ "ЛІГА ЗАКОН" заборонено.

Мати доступ до номерів і всіх статей видання Ви зможете за умови передплати на електронне видання Вісник МСФЗ
Контакти редакції:
ifrs@ligazakon.ua
 
Даний функціонал доступний передплатникам в електронному виданні.
Якщо Ви ще не передплачуєте видання, замовте безкоштовний доступ до демо-номера
або підпишіться на видання Вісник МСФЗ