Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
Спробувати Оформити передплату
Спробувати Оформити передплату
ООО "ЛИГА ЗАКОН"
Перша фінансова звітність із застосуванням МСФЗ 9

1 січня 2018 року набув чинності МСФЗ 9 "Фінансові інструменти". Цей Стандарт уже зарекомендував себе як один із найважчих для впровадження. Він справляє істотний вплив не лише на фінансовий сектор, а й на підприємства нефінансового сектору економіки.

До дати першого застосування Стандарту організації повинні були пройти тривалі етапи розроблення нових підходів до знецінення та класифікації фінансових активів.

У 2018 році настав завершальний етап переходу на новий Стандарт – підготовка першої проміжної та річної фінансової звітності із застосуванням МСФЗ 9.

Цей етап є не менш масштабним і відповідальним, ніж попередні, зважаючи на великі вимоги Стандарту до розкриття інформації, значну кількість змін в обліковій політиці, необхідність робити вибір, застосовувати професійне судження.

Крім того, фінансова звітність за період, що включає дату першого застосування МСФЗ 9, буде найбільш об'ємною у зв'язку з необхідністю низки розкриттів, що відображають ефект переходу на новий Стандарт, які не будуть потрібні у фінансових звітностях за наступні звітні періоди.

Вимоги та рекомендації, які слід застосовувати для підготовки першої фінансової звітності із застосуванням МСФЗ 9

Під час розкриття у фінансовій звітності інформації про перехід на МСФЗ 9 необхідно буде керуватися вимогами, що містяться в самому Стандарті, а також вимогами інших стандартів, які було змінено й доповнено з урахуванням МСФЗ 9: МСФЗ 7 " Фінансові інструменти: розкриття інформації", МСБО 8 " Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки" і МСБО 1 " Подання фінансової звітності".

Так, МСФЗ 7 було доповнено розділом "Перше застосування МСФЗ 9", згідно з яким у звітному періоді, що включає дату першого застосування МСФЗ 9, організація, зокрема, повинна розкрити:

– звірку резервів під знецінення, розрахованих відповідно до МСБО 39 "Фінансові інструменти: визнання та оцінка", та оціночних зобов'язань, розрахованих відповідно до МСБО 37 "Забезпечення, умовні зобов'язання та умовні активи", на кінець попереднього звітного періоду (31 грудня 2017 року) з резервами під очікувані кредитні збитки, сформованими на початок поточного звітного періоду (1 січня 2018 року), відповідно до МСФЗ 9 (таблиця 1);

– кількісну й описову інформацію про зміни в класифікації та оцінці фінансових інструментів (на підставі вимог п. п. 42I, 42J, 42L і 42O МСФЗ 7).

Таблиця 1. Приклад розкриття звірки резервів під знецінення згідно з МСБО 39 та оціночних зобов'язань згідно з МСБО 37 з резервами під очікувані кредитні збитки, розрахованими відповідно до МСФЗ 9.

У тисячах гривень

Резерв під знецінення згідно з МСБО 39 / МСБО 37

на 31 грудня 2017 року

Переоцінка

Резерв під очікувані кредитні збитки згідно з МСФЗ 9

на 1 січня 2018 року

Резерв під знецінення

Позики й дебіторська заборгованість

25000

3500

28500

Інвестиційні цінні папери

4000

10000

14000

Інші фінансові активи

2000

(500)

1500

 

31000

13000

44000

 

Фінансові гарантії

10000

(200)

9800

Акредитиви клієнтам

5000

300

5300

 

15000

100

15100

46000

13100

59100

Прийняття МСФЗ 9 не спричинило будь-яких поправок до МСБО 34 "Проміжна фінансова звітність". У зв'язку з цим під час підготовки проміжної фінансової звітності за період, що включає дату першого застосування МСФЗ 9, організаціям необхідно буде використовувати професійне судження для визначення обсягів розкриття інформації, ґрунтуючись на істотності впливу на фінансову звітність прийняття нового Стандарту. Основну вимогу, на яку потрібно орієнтуватися, викладено в п. 16А(а) МСБО 34. Згідно з цим пунктом у проміжній фінансовій звітності необхідно розкрити заяву про те, що в ній застосовуються ті самі принципи облікової політики та методи розрахунку, що й в останній річній фінансовій звітності. У разі відмінності таких принципів облікової політики або методів – опис характеру та впливу змін.

Приклади розкриття інформації в річній і проміжній фінансовій звітності під час першого застосування МСФЗ 9 з відповідними рекомендаціями й коментарями можна побачити в практичних моделях фінансових звітностей, розміщених в Інтернеті міжнародними аудиторськими й консалтинговими компаніями. Деякі приклади фінансових звітностей складено також з урахуванням рекомендацій звіту "Підвищення якості інформації про ризики, що розкривається банками", доповненого з урахуванням вимог МСФЗ 9. Цей звіт підготувала робоча група з удосконалення розкриття інформації (EDTF), сформована з ініціативи Ради з фінансової стабільності.

Спрощення, що допускаються стандартами

Крім великих вимог МСФЗ до розкриття інформації у зв'язку із застосуванням нового Стандарту, МСФЗ 9 і МСФЗ 7 передбачають низку істотних спрощень.

Наприклад, МСБО 8 вимагає, щоб організація застосовувала зміни в обліковій політиці під час першого впровадження будь-якого МСФЗ ретроспективно, у разі якщо сам стандарт не містить перехідних положень. Згідно з п. 22 МСБО 8 у разі ретроспективного застосування зміни в обліковій політиці організація повинна скоригувати залишок на початок періоду кожного компонента власного капіталу, якого торкнулася ця зміна, для найбільш раннього із представлених попередніх періодів, а також інших порівняльних даних, розкритих за кожний із представлених попередніх періодів, так, наче нова облікова політика застосовувалася завжди.

Однак МСФЗ 9 містить перехідні положення, які дають організаціям право вибору під час застосування змін в обліковій політиці. У п. 7.2.15 МСФЗ 9 наголошується, що організація не зобов'язана буде перераховувати інформацію за минулі періоди. У разі "якщо організація не провадить перерахунок інформації за минулі періоди, вона повинна визнати різницю між колишньою балансовою вартістю інструмента та його балансовою вартістю на початок річного звітного періоду, що включає дату першого застосування, у складі вступного сальдо нерозподіленого прибутку (або іншого компонента власного капіталу, залежно від ситуації) того річного звітного періоду, який включає дату першого застосування".

Своєю чергою, МСФЗ 7 дає організаціям можливість не виконувати вимогу до зіставності порівняльних даних у фінансовій звітності. Згідно з п. 42Q МСФЗ 7: "У звітному періоді, що включає дату першого застосування МСФЗ 9, організація не зобов'язана розкривати суми статей звітності, які відображалися б відповідно до вимог до класифікації та оцінки (включаючи вимоги, що належать до оцінки амортизованої вартості фінансових активів і знецінення в розділах 5.4 і 5.5 МСФЗ 9):

(a) МСФЗ 9 для попередніх періодів; та

(b) МСБО 39 для поточного періоду".

Розглянемо, які розкриття інформації потрібні у фінансовій звітності під час застосування описаних вище спрощень.

МСФЗ 9 і МСФЗ 7 не містять конкретних вимог до розкриття інформації про вплив, який справляє перехід на МСФЗ 9 на нерозподілений прибуток і резерви. Розкриття інформації про наслідки ретроспективного застосування вимагається стандартами МСБО 1 і МСБО 8. Згідно з п. 106(b) МСБО 1 звіт про зміни у власному капіталі повинен включати для кожного компонента власного капіталу наслідки ретроспективного застосування, визнані відповідно до МСБО 8 (таблиця 2).

Таблиця 2. Фрагмент з прикладу звіту про зміни у власному капіталі за рік, що закінчився 31 грудня 2018 року, який показує вплив переходу на МСФЗ 9.

У тисячах гривень

Статутний капітал

Додатковий капітал

Власні викуплені акції

Нерозподілений прибуток

Резерв справедливої вартості

Разом,

капітал

Залишок на 31 грудня 2017 року

1000

200

10

120

50

1380

Вплив переходу на МСФЗ 9

(30)

10

(20)

Залишок на 1 січня 2018 року, перерахований відповідно до МСФЗ 9

1000

200

10

90

60

1360

Крім розкриття інформації у звіті про зміни у власному капіталі, рекомендується зробити окреме розкриття про вплив переходу на МСФЗ 9 на нерозподілений прибуток і резерви (таблиця 3), якщо це розкриття надасть користувачеві додаткову корисну для розуміння інформацію. Таке розкриття може бути необхідно для виконання вимог МСБО 1. Згідно з п. п. п. 17(c) і 38 МСБО 1 організація зобов'язана розкривати додаткову інформацію у випадках, коли подана інформація не є достатньою для того, щоб користувачі могли зрозуміти вплив певних операцій і зіставність розкритої інформації.

Таблиця 3. Приклад розкриття впливу переходу на МСФЗ 9 на нерозподілений прибуток і резерви.

У тисячах гривень

Нерозподілений прибуток і резерви

Нерозподілений прибуток

Залишок на 31 грудня 2017 року згідно з МСБО 39

120

Переоцінка внаслідок рекласифікації фінансових активів із категорії оцінюваних за амортизованою вартість у категорію оцінюваних за справедливою вартістю через прибуток або збиток

5

Визнання очікуваних кредитних збитків згідно з МСФЗ 9

(35)

Залишок на 1 січня 2018 року згідно з МСФЗ 9

90

Резерв справедливої вартості

Залишок на 31 грудня 2017 року згідно з МСБО 39

50

Рекласифікація боргових цінних паперів із категорії наявних для продажу в категорію оцінюваних за амортизованою вартістю

10

Залишок на 1 січня 2018 року згідно з МСФЗ 9

60

Разом, зміни у власному капіталі у зв'язку із застосуванням МСФЗ 9

(20)

У розділі фінансової звітності, що описує зміни в обліковій політиці, необхідно розмістити заяву організації про те, що порівняльну інформацію за 2017 рік не було перераховано для фінансових інструментів, які належать до сфери застосування МСФЗ 9. Відповідно, порівняльну інформацію за 2017 рік подано згідно з МСБО 39 і вона не є зіставною з інформацією, поданою за 2018 рік. Різниці, що виникають у зв'язку з прийняттям МСФЗ 9, було визнано безпосередньо у складі капіталу станом на 1 січня 2018 року.

Варто відзначити, що, навіть не перераховуючи порівняльну інформацію, можна в деяких випадках уникнути незіставності даних.

Наприклад, п. 8 МСФЗ 7 надає організаціям таку опцію: "Балансова вартість кожної категорії фінансових активів і фінансових зобов'язань, зазначених у МСФЗ 9, повинна розкриватися або у звіті про фінансовий стан, або в примітках".

Ця опція дає можливість вирішити проблему незіставності статей на рівні звіту про фінансовий стан, який може не розкривати окремо назв категорій фінансових інструментів.

Так, до статті звіту про фінансовий стан "Інвестиційні цінні папери" можна для поточного періоду включити цінні папери, які оцінюються за справедливою вартістю через інший сукупний дохід (категорія згідно з МСФЗ 9), а для попереднього періоду – цінні папери, наявні для продажу (категорія згідно з МСБО 39). Назви категорій фінансових інструментів досить буде розкрити у відповідних примітках до звіту про фінансовий стан.

Резюме статті

Підготовка першої фінансової звітності із застосуванням МСФЗ 9 потребує від організацій значних витрат часу й зусиль. Це багато в чому обумовлено необхідністю застосування змін в обліковій політиці та низкою розкриттів, що відображають ефект переходу на новий Стандарт. Однак, використовуючи спрощення, які допускаються стандартами, застосовуючи професійне судження, організації можуть істотно оптимізувати процес підготовки цієї фінансової звітності, одночасно зробивши її корисною та зрозумілою для користувачів.

_____________________________________________
© ТОВ "ІАЦ "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2018

У разі цитування або іншого використання матеріалів, розміщених у цьому продукті ЛІГА:ЗАКОН, посилання на ЛІГА:ЗАКОН обов'язкове.
Повне або часткове відтворення чи тиражування будь-яким способом цих матеріалів без письмового дозволу ТОВ "ЛІГА ЗАКОН" заборонено.

Мати доступ до номерів і всіх статей видання Ви зможете за умови передплати на електронне видання Вісник МСФЗ
Контакти редакції:
ifrs@ligazakon.ua
 
Даний функціонал доступний передплатникам в електронному виданні.
Якщо Ви ще не передплачуєте видання, замовте безкоштовний доступ до демо-номера
або підпишіться на видання Вісник МСФЗ